ВИВЧЕННЯ ПОЛІТИЧНОЇ ІСТОРІЇ ГЕТЬМАНЩИНИ ХVІІІ СТОЛІТТЯ НА ХВИЛІ УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ
Ескіз недоступний
Дата
2021
Автори
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
К: ТНУ імені В.І. Вернадського.
Анотація
Революційні події на українських теренах протягом 1917–1921 років стали поштовхом
для звернення до витоків та перебігу державницьких процесів в Україні загалом та її Ліво-
бережжя зокрема. Навіть більше воно набуло певного практичного виміру – ліквідація Геть-
манщини розглядалася як історичний досвід в умовах згортання визвольних змагань у ХХ сто-
літті. Протягом революційних і пореволюційних років було створено низку досліджень із
політичної історії Гетьманщини ХVІІІ століття. Дослідницький інтерес становить спів-
ставлення позицій істориків, які працювали у зламну добу та репрезентували різні світо-
глядні підходи. Метою статті є визначення внеску українських дослідників революційного та
пореволюційного поколінь у вивчення політичної історії Гетьманщини. Наукова новизна поля-
гає в аналізі доробку щодо означеної теми, сформованого на хвилі революційного піднесення.
Протягом 1917–1920-х років виокремилися три парадигми вивчення політичної історії
Гетьманщини XVIII століття: українська національна, марксистсько-ленінська, держав-
ницька діаспорна. Прихильники першої продовжили традицію вивчення політичних процесів
Гетьманщини з україноцентричних позицій. Привернуто увагу до напрацювань М. Слабченка,
М. Грушевського, М. Яворського, Й. Гермайзе, Д. Дорошенка, В. Липинського й інших істориків.
Дослідники, які намагалися прийняти нову на той час марксистську методологію, критику-
вали втрату гетьманської автономії, негативно оцінювали імперську агресію проти україн-
ських земель, водночас звинувачували козацьку старшину в її зрадництві, багатстві, привілеях
і погіршенні становища пересічних козаків і селян. Історики, які продовжили наукову діяль-
ність в еміграції, репрезентували державницький підхід, пояснювали ліквідацію Гетьманщини
слабкою політичною організацією української еліти, зокрема відсутністю спадкової влади.
Палітра поглядів на процеси на Лівобережній Україні у ХVІІІ столітті відображала полі-
тичний плюралізм на межі другого та третього десятиліть ХХ століття, який незабаром
буде зведено нанівець.
Опис
Стаття у виданні Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. Серія: Історичні науки. Том 32 (71) № 1 2021, с. 175-179
Ключові слова
Гетьманщина, політичні процеси, еліта, дослідження, українська парадигма, державницький напрям, марксистсько-ленінська методологія, Hetmanate, political processes, elite, scientific study, Ukrainian paradigm, statist direction, marxist-leninist methodology