Фонди

Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.

Зараз показуємо 1 - 3 з 3

Нові надходження

Ескіз недоступний
Документ
Лексико-стилістичні особливості телевізійних синоптичних текстів у порівняльному аспекті (на матеріалі німецької та української мов)
(Київ: Видавничий дім «Гельветика», 2022) Білецька, О.; Журавська, Ю.; Biletska, О.; Zhuravska,Y.
таттю присвячено дослідженню лексико-стилістичних особливостей телевізійних синоптичних текстів як одного з найпоширеніших видів інформаційних повідомлень. За мету поставлено проаналізувати стилістично марковану лексику на матеріалі метеорологічних текстів у порівняльному аспекті в сучасних німецькій та українській мовах. У роботі визначено особливості текстів прогнозу погоди на лексичному рівні; виокремлено й досліджено групи термінів, що використовуються в телевізійних метеорологічних текстах; проаналізовано аломорфні та ізоморфні особливості стилістично маркованої лексики на матеріалі німецько- й українськомовних текстів. У дослідженні проаналізовано 12 текстів прогнозів погоди на телеканалах Німеччини та України (по 6 прогнозів погоди кожною мовою). Доведено, що стислий обсяг та інформативна функція метеорологічних текстів передбачають вживання термінологічної лексики, а саме груп лексем на позначення різних видів опадів, хмарності, температури, характеристики вітру. Термінологічна лексика легко сприймається глядачем, адже відображає передбачуваний розвиток погодних процесів та умов. Виявленими спільними рисами для синоптичних текстів є наявність синонімії у вживанні термінологічних одиниць. Так, в обох аналізованих мовах представлені синонімічні ряди на позначення хмарності й опадів, синонімічний ряд на позначення температури повітря зафіксований лише на матеріалі німецької мови. Серед проаналізованих синонімічних рядів траплялися як повні, так і семантичні синоніми, а також загальномовні та контекстуальні синонімічні одиниці. У результаті дослідження лексико-стилістичних особливостей телевізійних синоптичних текстів встановлено, що в порівнюваних мовах представлені як лексичні, так і синтаксичні синоніми (в українській мові було зафіксовано також морфологічні синоніми). Відмінними рисами німецько- й українськомовних метеорологічних текстів є насамперед кількісні особливості вживаних лексем для опису різних погодних умов, зокрема вітряності та опадів, а також більш чи менш розгалужені синонімічні ряди
Ескіз недоступний
Документ
КУРСОВІ РОБОТИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО НАПИСАННЯ ТА ОРІЄНТОВНА ТЕМАТИКА
(Вінниця ДонНУ імені Василя Стуса, 2017) Н. А. Митько; В. Д. Познанська; М. О. Вінтонів; О. Г. Важеніна
Описані основні етапи виконання курсових робіт з української мови та прикладної лінгвістики. Подаються вимоги до технічного оформлення наукових робіт. Пропонується орієнтовна тематика курсових, дипломних та магістерських досліджень з лексикології, фонетики, риторики, діалектології, морфології, синтаксису, методики викладання української мови. Для студентів денної і заочної форм навчання, прискореної форми навчання, бакалавріантів, магістрантів.
Ескіз недоступний
Документ
Авторська трансформація загальнонародних фразеологізмів у химерній прозі Євгена Гуцала. – Рукопис.
(Вінниця: ДонНУ імені Василя Стуса, 2018) Важеніна О. Г.
Важеніна О. Г. Авторська трансформація загальнонародних фразеологізмів у химерній прозі Євгена Гуцала. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.01 – українська мова. – Донецький національний університет імені Василя Стуса. – Вінниця, 2018.
Ескіз недоступний
Документ
Метафори на позначення образу жінки в німецькій та українській лінгвокультурах
(Київ: Видавнича група «Наукові перспективи», 2025) Білецька, Олена Всеволодівна; Данцл, Лариса Сергіївна; Biletska, Olena Wsewolodiwna; Danzl, Larysa Serhijiwna
У статті проаналізовано метафори на позначення образу жінки в німецькій та українській лінгвокультурах. Визначено, що ґендерно марковані метафори є важливим засобом вербалізації та актуалізації рис характеру та поведінкових характеристик, які приписують жінкам і чоловікам. Встановлено, що за формально-семантичними ознакам метафори на позначення образу жінки можна поділити на три групи: характер; зовнішність; поведінка, діяльність та соціальний статус. Домінувальною моделлю в обох порівнюваних мовах є одиниці утворені на основі метафоричного перенесення за рисами характеру. За морфологічною структурою аналізовані метафори представлені простими, похідними та складними словами, а також поодинокими прикладами словосполучень. У німецькій мові, при цьому, переважають метафори-композити, що пояснюється загальною тенденцією сучасної німецької мови, словникових склад якої на 2/3 складається зі складних іменників. В українській мові найбільшу кількість становлять метафори представлені простими словами. Виявлено, що значення і сприйняття ґендерно маркованих метафор може значно відрізнятися залежно від культурного контексту, який часто ґрунтується на спільному культурному досвіді, символах і цінностях, що поділяються суспільством. Тому одні й ті самі метафори можуть по-різному розумітися або інтерпретуватися в різних культурах чи соціальних групах. Одна й та сама метафора може мати позитивні чи негативні конотації в одній культурі, але нейтральні в іншій. Так, в німецькій мові переважають метафори з негативною конотацією, оскільки негативні емоції є інтенсивнішими, ніж позитивні, і ця інтенсивність знаходить своє відображення і в мові. Слова з негативною конотацією також можуть використовуватись в німецькій мові для передачі та впровадження соціальних норм з метою уникнення потенційних небезпек. В українській мові, навпаки, переважають метафори з позитивною конотацією, що можна пояснити насамперед літературною традицією. Українська література та культура цінують і шанують жіночність і тому використовують позитивні метафори для опису жінок. Важливо пам’ятати про культурні та соціальні відмінності і ретельно обмірковувати використання метафор, особливо в міжкультурній комунікації
Ескіз недоступний
Документ
БУРЛЕСКНО-ТРАВЕСТІЙНІ ТРАДИЦІЇ І.П. КОТЛЯРЕВСЬКОГО В МОВІ ХИМЕРНОЇ ПРОЗИ Є.П. ГУЦАЛА
(ДонНУ, 2011) Олена Важеніна
У статті розглянуто унісонність мовно-стильових особливостей бурлескно-травестійної поеми І. П. Котляревського «Енеїда» та химерної трилогії Є. П. Гуцала.