Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Матеріали Наукової бібліотеки Матеріали Наукової бібліотекиНа допомогу викладачу Програмні продукти В цьому розділі викладаються комп`ютері програмні продукти розроблені викладачами та студентами університету
Нові надходження
Документ
Актуальні питання вивчення германських, романських і слов’янських мов і літератур та методики викладання іноземних мов
(Вінниця: ДонНУ імені Василя Стуса, 2024-06-21) Антонюк Олена; Барановська Лідія; Білецька Олена; Бойван Олеся; Пугач Наталія; Войтович Олег; Volovyk Anna; Гарбера Ірина; Гафурова Лілія; Гнатюк Любомира; Бойко Тетяна; Hryhoshkina Yaroslava; Olena Dzherikh; Загнітко Анатолій; Залужна Ольга; Запухляк Ірина; Жирун Денис; Ігнатенко Дарина; Коваль Людмила; Ковтун Оксана; Кришталь Світлана; Кузнецов Владислав; Луценко Павло; Мокра Тетяна; Патріарх Вікторія; Пересада Єлизавета; Пилипак Валерія; Пранман Аліна; Просалова Віра; Нужний Станіслав; Равло Поліна; Росоха Олена; Соколова Владислава; Стрюк Наталя; Джига Марина; Харитонова Олена; Юрковська Майя
До збірника включені тези доповідей учасників Міжнародної наукової конференції «Актуальні питання вивчення германських, романських і слов’янських мов і літератур та методики викладання іноземних мов» (25 січня 2021 р.), присвяченої дослідженню сучасних питань германських, романських і слов’янських мов та літератур, а також методики викладання іноземних мов.
Рекомендовано здобувачам освіти усіх рівнів, молодим ученим, науковцям.
Усі матеріали подаються в авторській редакції. Погляди авторів, викладені в цьому збірнику, не відображають позицію організаторів Міжнародної наукової конференції «Актуальні питання вивчення германських, романських і слов’янських мов і літератур та методики викладання іноземних мов».
Документ
Господарсько- правові засоби попередження і припинення контрафакції у сфері промислової власності. Дисертація
(Вінниця: ДонНУ імені Василя Стуса, 2024) Ткачук Сергій Геннадійович
Дисертацію присвячено комплексному дослідженню господарсько-правових засобів попередження і припинення контрафакції у сфері промислової власності.
У розділі 1 «Загальнотеоретична характеристика контрафакції у сфері промислової власності» досліджено правову характеристику поняття контрафакції. Виокремлено ознаки контрафактного товару у сфері промислової власності, на підставі яких визначено поняття «контрафактний товар у сфері промислової власності» – це будь-який товар (продукція), який зовнішньо схожий з оригінальним товаром та виготовлений і введений в оборот без дозволу правовласника об’єкта промислової власності з метою отримання прибутку.
З урахуванням досліджених ознак визначено поняття «контрафакція у сфері промислової власності» як умисне, в комерційних цілях, незаконне введення в оборот
товару (продукції), який зовнішньо тотожний або схожий із оригінальним товаром, і виготовлений з використанням об’єктів промислової власності без згоди правоволодільця цих об’єктів. Обґрунтовано доцільність поширення законодавчого підходу щодо закріплення детального переліку контрафактних дій стосовно географічних зазначень на всі інші об’єкти промислової власності.
У розділі 2 «Характеристика господарсько-правових засобів попередження і припинення контрафакції в сфері промисловій власності» досліджено господарсько-правові засоби попередження та припинення контрафакції. Визначено поняття господарсько-правових засобів попередження контрафакції у сфері промислової власності - комплексна система активних дій та заходів, спрямованих на уникнення та запобігання вчиненню порушень у сфері промислової власності, що базується на використанні рішень правового характеру, контролю, співпраці з відповідними органами та суб'єктами господарської діяльності з метою зниження ризику контрафакції та підвищення ефективності захисту прав промислової власності. Запропоновано класифікацію господарсько-правових засобів попередження контрафакції у сфері промислової власності за формою та функціональним призначенням: 1) правові: а) правоохоронні; б) законодавчі; в) реєстраційні; 2) організаційні; 3) технічні; 4) комплексні.
Визначено поняття «господарсько-правові засоби припинення контрафакції» як встановлені законом правоохоронні заходи матеріального характеру, що здійснюються уповноваженими на те органами чи суб’єктами господарювання самостійно, класифікуються в залежності від форм захисту, спрямовані на припинення порушення прав та законних інтересів суб’єктів господарювання, ліквідацію його наслідків, відновлення становища, що існувало до такого порушення.
Запропонована класифікація господарсько-правових засобів припинення контрафакції в сфері промислової власності: за порядком застосування – засоби, що застосовуються за ініціативою суб'єктів господарювання; на основі правозастосовних актів судів, правоохоронних органів, на основі актів органів державного управління;
5 за формами юрисдикції – судові або адміністративні (Антимонопольний комітет України, Митна служба України); за змістом: загальні і спеціальні способи захисту,
притаманні протидії контрафакції; за часом застосування: невідкладні (забезпечення позову); тривалі (рішення суду); за призначенням: основні та допоміжні (використання технічних засобів, використання спеціальних знань (експерт)).
Документ
Академічна доброчесність як фундаментальна складова професійного становлення сучасних фахівців
(Кропивницький, 2024) Калініченко В. І.; Мірошниченко І. С.
У статті студіюються основні трансформаційні процеси у галузі професійної освіти, які суттєво впливають на загальний стан освітньої системи та підготовку майбутніх фахівців. Ці процеси є важливими для забезпечення відповідності освіти сучасним вимогам ринку праці та розвитку необхідних професійних компетенцій здобувачів вищої освіти. Основну увагу в пропонованій науковій розвідці акцентовано на питанні значущості академічної доброчесності у фаховій підготовці здобувачів вищої освіти в контексті сучасних умов здійснення професійної діяльності, що є ключовим елементом у забезпеченні якості освіти, формуванні етичних стандартів при підготовці майбутніх конкурентоспроможних фахівців. Метою дослідження є з’ясування ролі та значущості академічної доброчесності у підготовці здобувачів вищої освіти до професійної діяльності в умовах сучасного ринку праці. Актуалізовано ключові принципи, які забезпечують ефективність академічної доброчесності. Резюмовано, що окреслені принципи є основою для створення чесного та прозорого освітнього середовища, яке сприяє формуванню висококваліфікованих та етично відповідальних фахівців. Наголошено, що дотримання чесності, прозорості, відповідальності, справедливості, поваги до інтелектуальної власності, а також глибоке залучення всіх учасників освітнього процесу є основними складовими успішної реалізаціїпринципів академічної доброчесності. Акцентовано, що академічна доброчесність є невід’ємною частиною професійної підготовки здобувачів вищої освіти, сприяючи формуванню етичних та професійних компетенцій, необхідних для успішної кар’єри в умовах сучасного ринку праці. Підкреслено роль інституційної підтримки та впровадження нових технологій у забезпеченні високого рівня доброчесності при підготовці конкурентоспроможних спеціалістів. Окреслено основні перспективи подальших досліджень у цій сфері, головно, проблемні аспекти оцінки ефективності академічної доброчесності, її впливу на працевлаштування випускників та їх успішну професійну діяльність.
Документ
До питання розмежування термінів «фразеологізм» та «ідіома» в сучасній українсько- та англійськомовній фразеографії
(Вінниця : ДонНУ імені Василя Стуса, 2024) Залужна О.
Починаючи з широко відомої роботи Ш. Баллі (Bally, 2018), яка вперше побачила світ на початку 20-го століття, та до тепер різноманітні питання вивчення фразеологічних одиниць на матеріалі численних мов світу залишаються у фокусі уваги світової філологічної спільноти.
Неослабний інтерес до вивчення фразеологічного складу мови, обумовлений з-поміж іншого тим, що фразеологізми виступають фокальною точкою кодування колективного менталітету, культури та світогляду носіїв мови, спонукав науковців не тільки до розробки різноманітних методологійних підходів, але і до ретельного дослідження одиниць фразеологічного складу мов світу з окремими лексичними та структурними компонентами в їхньому складі або за принципом номінації окремих фрагментів дійсності.
Втім, не зважаючи на численні дослідження та детальну розробленість даної галузі мовознавчих досліджень, залишається коло питань, які досі потребують уточнення, зокрема відсутній одностайний підхід щодо уніфікованого терміну на позначення утворення, яке є одиницею фразеологічних досліджень. Крім того, у науковій літературі за темою спостерігається значна розбіжність між термінологічною базою українсько- та англійськомовних досліджень.
Документ
Потенціал дослідження емоційно-оцінної лексики в сучасному англійськомовному медіадискурсі (на матеріалі відеоблогів леді Колін Кемпбел)
(Полтава : ПДАУ, 2024) Залужна О.; Ковтонюк А.
У сучасній лінгвістіці панує загальна думка про нерозривний зв’язок емотивності з оцінністю та її фундаментом – оцінкою, що постає актуальним питанням у межах досліджень таких наук, як філософія, психологія, логіка, лінгвістика. Сутність мовної та мовленнєвої оцінності, особливості її прояву та класифікація й досі є предметом дискусій лінгвістів.
Оцінка належить до сфери свідомості людини і є результатом формування цінностей, які набувають аксіологічної значущості. Як аксіологічна категорія, оцінка безпосередньо пов’язана з номінативною та комунікативною функціями мови, а, відтак, є антропоцентричною та універсальною, яка сприяє формуванню національної специфіки сприйняття світу.
Аксіологічна природа оцінки реалізується у мові за допомогою різних лінгвістичних засобів – морфологічних, лексичних та синтаксичних, узагальненого інваріантного значення схвалення/несхвалення дій, процесів, явищ, фактів тощо. Т. А. Космеда зазначає, що «оцінка – це категорія, що об’єднує всі засоби, які має сучасна мова у своєму розпорядженні для категоризації й позначення розмаїття оцінних значень, що мотивовані зв’язками між мовцем і дійсністю». Втім, окрім семантичного підходу до визначення оцінки як лінгвістичної категорії, існують також дослідження, що опираються на її функціональну сторону – тобто категорію, яка відображає функцію слова або словосполучення в мовленні, пов’язану з вираженням емоцій або оцінки (наприклад, задоволення / незадоволення).