Фонди

Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.

Зараз показуємо 1 - 3 з 3

Нові надходження

Ескіз недоступний
Документ
СКЛАД І ЗМІСТ ТЕРМІНІВ ІДЕОГРАФІЙНОЇ ГРУПИ... «ПЕРЕКЛАДОЗНАВСТВО ЯК НАУКА ТА ЇЇ СКЛАДНИКИ»: УКРАЇНСЬКО-АНГЛІЙСЬКІ ПАРАЛЕЛІ
(Київ: Інститут української мови НАН України, 2025) Космеда, Т.А.; Войтович,О.О.; Kosmeda,T.; Voitovych, O.
У статті схарактеризовано 21 одиницю ідеографійної терміногрупи «Перекладознавство як наука та її складники», що презентує базу терміносистеми перекладознавства. На основі аналізу авторитетних словників, енциклопедій лінгвістичних термінів і глосаріїв розглянуто проблему дефініювання виокремлених термінів. Запропоновано авторські дефініції розглянутих одиниць, сформульовані українською та англійською мовами, що в перспективі ввійдуть у структуру тлумачно-перекладного словника термінів перекладознавства, розширивши практику двомовної термінографії.
Ескіз недоступний
Документ
Семантика, прагматика і синтактика номінацій із коренем укр- / рус- у дискурсивному просторі збірки паремій «Галицько-руські народні приповідки», укладеної І. Франком.
(Одеса: Міжнародний гуманітарний університет, 2025) Космеда, Т. А.; Kosmeda, T.
Дослідження виконане в руслі функцій но-семантичної парадигми у фокусі націєцентризму. До аналізу залучено збірку паремій «Галицько-руські народні приповідки», що укладена І. Франком. Увага сфокусована на з’ясуванні особливостей функціювання в пареміях номінацій із коренями укр- / рус- (іменників, прикмет ників і прислівників, загальних і власних, абстрактних і конкретних, а також речовинних назв). Виокремлено їх семантико-прагматичне навантаження і охарактеризовано особливості синтагматики. Продемонстровано, що лек сема руський уживається в значенні (1) ‘український’ і (2) ‘галицький’, водночас частіше актуалізована семантика ‘галицький’. Етнонім русин ужито аналогічно як (1) ‘укра їнець’ і (2) ‘галичанин’ із домінуванням функціювання цього слова в другому значенні, що притаманне й склад ним прикметникам (русько-німецький і німецько-русь кий). Означення українсько-руський презентує семантику ‘галицький’. Прислівник по-руськи розвинуло, відповідно, значення ‘по-українськи’ і ‘по-галицьки’, а також позитив но оцінне – ‘по-людяному; гуманно’. Якщо йдеться про мову, то функціюють такі номінації: найчастіше руська мова, руський язик, південно-руська мова, південно-русь кий язик, рідко – українська мова. Однак І. Франко в кож ному разі інтерпретує актуалізоване значення. Поширени ми є і характерні для різних періодів існування України номінації Русь, Україна-Русь, а також назви історико-ге ографічних та етнокультурних частин України (Слобід щина, українська Галичина чи східна Галичина, російська Україна). Семантико-прагматичне навантаження розгля нутих номінацій у контексті паремій вербалізує переважно позитивні смисли, схвальну тональність. Зокрема укра їнська мова оцінюється в порівнянні з іншими мовами з указівкою на її переваги. Коли ж усе руське / українське омовлюється з огляду чужинця, актуалізується негативна семантика, тональність насміху, глуму, іронії. Викладений матеріал важливий для історії української мови, української термінології, лінгвокультурології та лек сикографічної практики, а перспектива полягає в необхід ності інтерпретації інших концептів української лінгво культури, що вербалізовані в паремійному фонді.
Ескіз недоступний
Документ
Образ війни в тексті щоденника О. Довженка (до 130-річчя від дня народження письменника)
(Черкаси: Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, 2024) Космеда, Т.А.; Kosmeda,T.
Дослідження виконано в руслі сучасної функційно-прагматичної парадигми знань з актуалізацією вчення про его-тексти, або персональні тексти, а також у фокусі теорії мовної особистості. Стаття ґрунтується на методологійному положенні: війна – це соціолінгвальний мегачинник впливу на розвиток мови. Зазначена теза спроєктована на дискурсивно-текстовий простір щоденника О. Довженка, у якому відображено події війни з німецькими фашистами 1941-1945 років. Проаналізовано афористикон О. Довженка, який презентує образ цієї війни. Зазначене зроблено вперше, що й мотивує новизну студії. Доведено, що художньо-документальний індивідуалізований образ війни ґрунтований на комплексі асоціацій, уявлень про неї, які виникають у мовній свідомості О. Довженка для моделювання інтелектуально-емоційних смислів, що мають національну маркованість та відповідну оцінність. Продемонстровано, що афористикон письменника змодельовано на основі актуалізації виразних образних засобів – метафори, епітета, оксюморона, антитези з актуалізацією феномена прецедентності. Виявлено, що розглянуті афоризми презентовано у формі низки мовленнєвих жанрів через узагальнення досвіду українського народу. Вони просякнуті інтимізувальними смислами, які увиразнюють образ письменника. Показано, що образ війни в О. Довженка трансформовано у вигляді тріади: синхронія (його сучасність), перспектива і прогностика (майбутнє, пророцтво письменника) та ретроспектива (погляд у минуле), а сам О. Довженко презентує елітарну мовну особистість української нації.
Ескіз недоступний
Документ
Націєцентризм, лінгвопатріотизм і фемінізм Лесі Українки у вимірах сучасної поліфункційної наукової парадигми.
(Харків: ХНПУ імені Г. С. Сковороди, 2022) Космеда, Т.А.; Kosmeda, T.
У центрі уваги творчості Лесі Українки – вербалізація україноцентризму, лінгвопатріотизму й фемінізму. Письменниця моделює образ української жінки, що яскраво виявляється в драмі «Бояриня» та епістолярії письменниці. Розглянуто опозицію “своє” – “чуже” крізь призму мовної свідомості української жінки XVII ст. – епохи руйнації української державності. Змодельовано яскравий образ берегині української лінгвокультури. Письменниця передає власну лінгвософію української мови, протиставляючи її мові російській.
Ескіз недоступний
Документ
Звіт про діяльність наукової бібліотеки Донецького національного університету імені Василя Стуса у 2025 році
(Вінниця: ДонНУ імені Василя Стуса, 2025) Міщан, Т.І.
У звіті висвітлюється діяльність Наукової бібліотеки ДонНУ імені Василя Стуса протягом 2025 року. Упродовж надзвичайно складних реалій 4-го року повномасштабної війни в Україні діяльність університетської бібліотеки була спрямована на забезпечення інформаційного супроводу освітнього процесу, підтримки наукових досліджень та саморозвитку користувачів шляхом: - формування та оновлення документного фонду; - розвитку електронних ресурсів і цифрових сервісів; - подальшого упровадження у процеси роботи бібліотеки автоматизованої бібліотечної інформаційної системи (АБІС) Коha; - інформаційної підтримки наукової діяльності; - популяризації читання; - підвищення фахових компетенцій бібліотечних працівників.