Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Зараз показуємо 1 - 3 з 3
Матеріали Наукової бібліотеки Матеріали Наукової бібліотекиНаукові та навчально-методичні публікації Програмні продукти В цьому розділі викладаються комп`ютері програмні продукти розроблені викладачами та студентами університету
Нові надходження
Документ
Інформаційне протистояння та історичний дискурс у сучасних українсько-польських відносинах
(Kamieniec Podolsk, 2022) Мєлєкєсцев, К. І.; Mieliekiestsev, K. I.
У цій роботі, поєднуючи огляд літератури та висвітлення новітніх джерел з українсько-польських відносин, іде пошук відповідей на питання: чи існували попередні роботи з інформаційного протистояння в контексті сучасних українсько-польських відносин; як виокремити аспекти відносин, які стосувалися «технічної» сторони інформаційного протистояння; описати, яке саме було місце історичного дискурсу в сучасних українсько-польських відносинах у вимірі «гуманітарної» сторони інформаційного протистояння. Розглядається здебільшого література українського та польського походження, як така, що націлена на внутрішню аудиторію, так і націлена на зовнішню (англомовні статті), виявлені відмінності її від американського трактування ключових елементів інформаційного протистояння. Щодо джерел, то це законодавчі акти (міжнародні угоди, що були ратифіковані парламентами країн), діловодна документація щодо їх втілення, а також матеріали ЗМІ. Частина з цих джерел детально розглядалась у попередньому монографічному дослідженні автора, на яке подається посилання. За результатами вивчення джерел виділені варті уваги аспекти відносин України та Республіки Польща, що суміжні як з технічною, так і з історичною стороною інформаційного протистояння. В першому випадку це стосується угод про співпрацю в обміні інформацією, розвитку інфраструктури з інформатики, новітніх комунікацій. В другому випадку ми маємо як приклади співпраці (форуми істориків, президентська риторика), так і приклади конфліктів (рішення Сейму, перехід до «дружньо-критичної» позиції за секретними «Тезами» 2008 р.). Як показують джерела, інформаційна політика держави ніколи не «зупиняється», тож захист своїх інтересів завжди стоїть у державного керівництва на першому місці. Врешті, необхідність захищати власний інфопростір та підтримувати лояльність, патріотизм населення, спричиняє інформаційне протистояння навіть між дружніми країнами.
Документ
Джерелознавчий вимір інформаційного протистояння: про історію Грузії та України крізь призму соціальних мереж
(Запоріжжя: ЗНУ, 2022) Мєлєкєсцев К. І
Автор стверджує, що новітня ситуація з інтернет-комунікаціями, конкретно соціальними мережами, як основним майданчиком для дискусій про політику й історію, є привабливою для різних суб’єктів, які бажають вплинути на сприйняття історії народних мас, і водночас створює виклик для історіографії і особливо джерелознавства. Відзначаючи досягнення попередніх робіт істориків, які розглядали соціальні мережі в джерелознавчому контексті, автор припускає, що замість того, щоб розробляти особливості технічної класифікації джерел із соціальних мереж, практичніше буде класифікувати їх за тим, чи вони представляють собою «переказ» чи «залишок» історичного факту або процесу, а також чи можуть такі джерела представляти як переказ, так і залишок. Джерелами, про які йде мова, є дописи з різних інтернет-платформ: «довгі текст» з LiveJournal, Facebook та різних інтернет-медій, а також короткі повідомлення на кшталт відповідей у Twitter. Більшість із них стосуються антигрузинської та антиукраїнської пропаганди у царинах історії та політики, а також різних методів поширення цієї пропаганди у російськомовній та англомовній базах користувачів соціальних мереж різними способами: поширення статей, імітація атмосфери дискусії для встановлення «загальної згоди» щодо певних фактів, заповнення секції коментарів до дописів опонентів недоброзичливцями, підбурливі заяви, автоматизовані дописи користувачів для масового поширення конкретних ідентичних повідомлень. Особиста упередженість аудиторії відіграє важливу роль у десимінації історичної пропаганди, оскільки люди з негативним поглядом на «мейнстрім» політичної думки та історичних наративів США знаходять «своє» у антиамериканських змістах з боку московських агентів впливу, навіть якщо дискусія стосується цілком чужих країн, таких як Україна та Грузія, а не конкретної частини американського суспільно-політичного життя, з якою мають проблеми дружні до Москви люди. До того ж, завданням пропагандистів може бути не стільки змусити їх повністю змінити думки щодо історії, скільки посіяти сумніви та сприяти нерішучості та невпевненості у «своїх» наративах серед користувачів соціальних мереж. Легкість і низька вартість такого безхитрісного впливу на сприйняття історії становлять небезпеку для демократичних суспільств і вимагають урядового і неурядового супротиву, з можливістю боротьби зі зловмисною пропагандою на «немейнстрімних платформах» не лише за якістю, але й за масштабом.
Документ
On the Ukrainian-Polish Forum of Historians and Related Insights on Policy Making and International Relations in Central and Eastern Europe
(Torun: Wydawnictwo Adam Marszałek, 2022) Mieliekiestsev, K. I.
This paper focuses on preserving, translating and analyzing pieces of information on the 2015–2018 Ukrainian-Polish Forum of Historians, allowing for knowledge of this event to be spread beyond Ukraine and Poland. Through this article the author wishes to show that to the governments of Central and Eastern Europe, such as Ukraine and the Republic of Poland, history became a consideration in state policy, due to massive shifts of views on how to approach history between the era of totalitarian Soviet domination and the development of current democratic governments. Although it is something that would be considered outside of state purview in the West, possibly even called “undemocratic”, the government’s interest in how history is told to the population must be viewed in the context of both information warfare, and in how the countries of Central and Eastern Europe approach international relations. Because of this, the Ukrainian-Polish Forum of Historians, organized by Polish and Ukrainian Institutes of National Remembrance (differential in their approaches to what can be considered “shared history”) is of interest as an example of how joint discussions of history, attempts to find a common position, or a compromise, were considered relevant and needed for policy makers in Poland and Ukraine. Analyzing the prerequisites of the events, the topics discussed at the Forum (largely concerning mid-20th century history of Poland and Ukraine), and its results we conclude that, although the differences on how Ukrainian and Polish governments viewed their countries’ history eventually led to the Forum stopping, the initiative led to new actions from independent actors trying to support the idea of shared forgiveness and modern Polish-Ukrainian unity despite different views on various historical events. That shows that politics of memory affect Ukrainian and Polish policy-making, allowing an alternative perspective on the theory of international relations, one that considers not simply realist expectations, but emotional attachments to a country’s past and wishes to see that past respected, or at least not actively opposed, by other nations.
Документ
The Pro-European and Pro-Atlantic Influence of the Consulates General of the Republic of Poland in Ukrainian Regions
(Riga, Latvia: “Baltija Publishing”, 2022) Мєлєкєсцев, К. І.; Mieliekiestsev, K. I.
The Consulates General of the Republic of Poland in Ukraine started out in limited numbers, mostly in the west, but expanded throughout the country in the later part of the first decade of the 21st century. While there were objective needs for that expansion, related to the work of the Polish MFA, providing services to more people in Central, Eastern and Southern Ukraine, the Consulates’ staff became influencers of certain policies on their own. Using archival documents and other primary sources, we can see how the Consuls of Poland first became involved in Ukrainian-Polish business talks, and later, in the purview of interregional cooperation, promoted pro-European and pro-NATO narratives in Ukraine. In this regard the Consuls General acted not only as diplomats, but as Poland’s soft power in Ukraine, being invited as experts to conferences, festivals, student Olympiads etc., while connecting their efforts with those of ethnic Polish NGOs in Ukraine and Ukrainian universities.
Документ
The results of Polish-Ukrainian research and education exchange in the scope of information warfare
(Lodz: PIKTOR Szlaski i Sobczak Spółka Jawna, 2022) Mieliekiestsev, K. I.; Мєлєкєсцев, К. І.
This article is based on analyzing 2000–2010s media reports, archival documents of regional administrations, state and municipal documentation to identify the main trends regarding exchange of students, lecturers, other personnel, along with ideas and information on science, culture and education between Ukrainian and Polish institutions. These trends are studied to find whether there is any correlation between these exchanges and Ukrainian and Polish intelligentsia trying to combat “historical antipathy”, factoring into opposition to information warfare tactics made to set the Poles and the Ukrainians against each other. While the answers can’t be conclusive, some correlation does exist, and is related to ideas of prominent thought on how to construct relations between independent Poland and Ukraine, such as Jerzy Giedroyc’s, who identified cooperation between the intellectuals as one of the key components for long-standing Polish-Ukrainian partnership.
INTERNATIONAL SCIENTIFIC JOURNAL PROJECT APPROACH IN THE DIDACTIC PROCESS OF UNIVERSITIES - INTERNATIONAL DIMENSION Nr І(VI) - 2022