Переглянути
Нові надходження
- ДокументАкадемічна доброчесність як фундаментальна складова професійного становлення сучасних фахівців(Кропивницький, 2024) Калініченко В. І.; Мірошниченко І. С.У статті студіюються основні трансформаційні процеси у галузі професійної освіти, які суттєво впливають на загальний стан освітньої системи та підготовку майбутніх фахівців. Ці процеси є важливими для забезпечення відповідності освіти сучасним вимогам ринку праці та розвитку необхідних професійних компетенцій здобувачів вищої освіти. Основну увагу в пропонованій науковій розвідці акцентовано на питанні значущості академічної доброчесності у фаховій підготовці здобувачів вищої освіти в контексті сучасних умов здійснення професійної діяльності, що є ключовим елементом у забезпеченні якості освіти, формуванні етичних стандартів при підготовці майбутніх конкурентоспроможних фахівців. Метою дослідження є з’ясування ролі та значущості академічної доброчесності у підготовці здобувачів вищої освіти до професійної діяльності в умовах сучасного ринку праці. Актуалізовано ключові принципи, які забезпечують ефективність академічної доброчесності. Резюмовано, що окреслені принципи є основою для створення чесного та прозорого освітнього середовища, яке сприяє формуванню висококваліфікованих та етично відповідальних фахівців. Наголошено, що дотримання чесності, прозорості, відповідальності, справедливості, поваги до інтелектуальної власності, а також глибоке залучення всіх учасників освітнього процесу є основними складовими успішної реалізаціїпринципів академічної доброчесності. Акцентовано, що академічна доброчесність є невід’ємною частиною професійної підготовки здобувачів вищої освіти, сприяючи формуванню етичних та професійних компетенцій, необхідних для успішної кар’єри в умовах сучасного ринку праці. Підкреслено роль інституційної підтримки та впровадження нових технологій у забезпеченні високого рівня доброчесності при підготовці конкурентоспроможних спеціалістів. Окреслено основні перспективи подальших досліджень у цій сфері, головно, проблемні аспекти оцінки ефективності академічної доброчесності, її впливу на працевлаштування випускників та їх успішну професійну діяльність.
- ДокументДо питання розмежування термінів «фразеологізм» та «ідіома» в сучасній українсько- та англійськомовній фразеографії(Вінниця : ДонНУ імені Василя Стуса, 2024) Залужна О.Починаючи з широко відомої роботи Ш. Баллі (Bally, 2018), яка вперше побачила світ на початку 20-го століття, та до тепер різноманітні питання вивчення фразеологічних одиниць на матеріалі численних мов світу залишаються у фокусі уваги світової філологічної спільноти. Неослабний інтерес до вивчення фразеологічного складу мови, обумовлений з-поміж іншого тим, що фразеологізми виступають фокальною точкою кодування колективного менталітету, культури та світогляду носіїв мови, спонукав науковців не тільки до розробки різноманітних методологійних підходів, але і до ретельного дослідження одиниць фразеологічного складу мов світу з окремими лексичними та структурними компонентами в їхньому складі або за принципом номінації окремих фрагментів дійсності. Втім, не зважаючи на численні дослідження та детальну розробленість даної галузі мовознавчих досліджень, залишається коло питань, які досі потребують уточнення, зокрема відсутній одностайний підхід щодо уніфікованого терміну на позначення утворення, яке є одиницею фразеологічних досліджень. Крім того, у науковій літературі за темою спостерігається значна розбіжність між термінологічною базою українсько- та англійськомовних досліджень.
- ДокументПотенціал дослідження емоційно-оцінної лексики в сучасному англійськомовному медіадискурсі (на матеріалі відеоблогів леді Колін Кемпбел)(Полтава : ПДАУ, 2024) Залужна О.; Ковтонюк А.У сучасній лінгвістіці панує загальна думка про нерозривний зв’язок емотивності з оцінністю та її фундаментом – оцінкою, що постає актуальним питанням у межах досліджень таких наук, як філософія, психологія, логіка, лінгвістика. Сутність мовної та мовленнєвої оцінності, особливості її прояву та класифікація й досі є предметом дискусій лінгвістів. Оцінка належить до сфери свідомості людини і є результатом формування цінностей, які набувають аксіологічної значущості. Як аксіологічна категорія, оцінка безпосередньо пов’язана з номінативною та комунікативною функціями мови, а, відтак, є антропоцентричною та універсальною, яка сприяє формуванню національної специфіки сприйняття світу. Аксіологічна природа оцінки реалізується у мові за допомогою різних лінгвістичних засобів – морфологічних, лексичних та синтаксичних, узагальненого інваріантного значення схвалення/несхвалення дій, процесів, явищ, фактів тощо. Т. А. Космеда зазначає, що «оцінка – це категорія, що об’єднує всі засоби, які має сучасна мова у своєму розпорядженні для категоризації й позначення розмаїття оцінних значень, що мотивовані зв’язками між мовцем і дійсністю». Втім, окрім семантичного підходу до визначення оцінки як лінгвістичної категорії, існують також дослідження, що опираються на її функціональну сторону – тобто категорію, яка відображає функцію слова або словосполучення в мовленні, пов’язану з вираженням емоцій або оцінки (наприклад, задоволення / незадоволення).
- ДокументСтруктурно-семантичні особливості терміносистеми естетичної медицини та косметології в сучасній англійській мові.(Київ : НПУ імені М. П. Драгоманова, 2024) Залужна О. О.; Животова В. С.Нове тисячоліття характеризується потужним впливом на соціально-суспільне життя людини рекламної індустрії, яка з-поміж іншого проголошує та диктує нові тенденції та стандарти зовнішнього вигляду індивіда. Цей тренд є одним із найбільш суттєвих поштовхів для бурхливого розвитку індустрії краси, косметології та естетичної медицини зокрема. Результатом цього постає розширення та модифікація поняттєвої основи цих галузей, що сприяє формуванню та розвитку відповідної мовно-комунікативної сфери, основною одиницею якої є термін. Отже, актуальність цієї наукової розвідки зумовлена загальною спрямованістю сучасних термінознавчих досліджень на аналіз різногалузевої термінології, а аналіз даної англійськомовної терміносистеми сприятиме виявленню загальних тенденцій термінотворення та розкриттю національно-специфічних рис у формуванні термінів. Крім того, з огляду на бурхливий розвиток міжнародного співробітництва та інтенсифікацію спілкування галузевих фахівців високою актуальністю визначається вивчення фахових мов, терміносистем та термінології, адже це сприятиме впорядкуванню, стандартизації, уніфікації систем термінів у галузі косметології та естетичної медицини англійської мови. Мета дослідження полягає у виявленні та комплексному аналізі структурних і семантичних особливостей терміносистеми косметології та естетичної медицини в англійській мові, визначенні механізмів термінотворення та процесу формування терміносистеми. Об’єкт дослідження – англійська терміносистема галузей косметології та естетичної медицини. Предмет дослідження – структурно-семантичні особливості англійськомовної терміносистеми галузей косметології та естетичної медицини у професійному дискурсі.
- ДокументЛексичні та фразеологічні засоби вербалізації емоційних станів у літературному дискурсі (на матеріалі роману Люсі Мод Монтгомері «Енн із зелених дахів»)(Рівне : РДГУ, 2024) Залужна О. О.; Колісник Д. О.Усі взаємодії людини в суспільстві супроводжуються вираженням емоцій та переживанням почуттів. Мова, як основний інструмент спілкування людини, не лише забезпечує обмін інформацією між мовцями, а й відбиває їхні емоційні стани. Комплексне багатоаспектне уявлення людини про її світосприйняття утворює в свідомості мовця концептосферу ПОЧУТТЯ, яка, в свою чергу, складається з концептів, які втілюють конкретні почуття – ментальні конструкти з етносемантичною специфікою, які отримують мовне втілення. Незважаючи на численні роботи, присвячені засобам вербалізації почуттів у літературному дискурсі, залишається коло питань, які потребують окремого з’ясування, що обумовлює актуальність даної роботи. Мета наукової розвідки полягає у виокремленні та описі специфіки лексичних засобів, які вербалізують концептосферу ПОЧУТТЯ у романі Люсі Мод Монтгомері «Енн із Зелених Дахів». Досягнення мети стає можливим за умови вирішення таких завдань: розкрити сутність термінів «емоційний концепт» та «концептосфера», окреслити підходи до вивчення та розуміння цих понять; скласифікувати та провести кількісний аналіз емпіричного матеріалу з метою визначення рівня продуктивності лексико-семантичних засобів репрезентації почуттів та фразеологічних одиниць, які номінують емоційні концепти. Об’єктом дослідження є концептосфера ПОЧУТТЯ у романі Люсі Мод Монтгомері «Енн із Зелених Дахів». Предметом виступають лексико-семантичні особливості мовної актуалізації концептосфери ПОЧУТТЯ. Матеріалом дослідження слугують 68 одиниць (100%), які були отримані шляхом суцільної вибірки з роману канадської письменниці Люсі Мод Монтгомері «Енн із Зелених Дахів»: 38 лексем та 30 фразеологічні одиниці.