Бібліографічні матеріали

Постійне посилання зібрання

Переглянути

Нові надходження

Зараз показуємо 1 - 5 з 2311
  • Документ
    ЛІНГВОКУЛЬТУРОЛОГІЯ. Навчальний посібник для студентів закладів вищої освіти Видання 4-те, перероблене і доповнене
    (Вінниця: ТВОРИ, 2024) АНАТОЛІЙ ЗАГНІТКО; ІННА БОГДАНОВА
    Лінгвокультурологія є відносно новою галуззю знань, що лежить на межі декількох гуманітарних дисциплін, таких як культурологія, мовознавство, психолінгвістика, лінгвокраїнознавство та ін. Актуальність лінгвокультурологійних студій сьогодні обумовлена декількома факторами, основним з яких є тотальність світових глобалізаційних процесів, що пронизують всі сфери людської життєдіяльності. У посібнику зібрано головні теоретичні та практичні здобутки сучасних лінгвокультурологійних досліджень. Основна увага приділена аналізу мовної картини світу, характеризації мовних особистостей і лінгвокультурних типажів, повному лінгвокультурному аналізові тексту, а також особливостям міжкультурного спілкування. Розроблено комплекс лекційних і практичних занять з дисципліни. Запропоновано схему аналізу мовної картини світу та лінгвокультурного аналізу тексту. Представлено зразки завдань до модульної контрольної роботи. Наведено список рекомендованої літератури до курсу, список першоджерел для конспектування і зразки тестових завдань до них. Визначено тематику індивідуальних завдань, термінологічний мінімум, перелік питань до заліку з дисципліни. Посібник адресовано студентам філологічних спеціальностей, аспірантам, викладачам вищих навчальних закладів та всім, хто цікавиться аспектами взаємодії мови та культури.
  • Документ
    Управління інтелектуальним капіталом бізнес-спільноти в умовах цифрової трансформації
    (Вінниця : ТВОРИ, 2024) Синєгуб П. С.; Козловський С. В.
    Монографію присвячено питанням розробки теоретико-методологічних основ управління інтелектуальним капіталом бізнес-спільноти в умовах інституційних та цифрових трансформацій. Сформульовано науково-методичний підхід до оцінювання інтелектуального капіталу в умовах впровадження диджитал-технологій на основі застосування сучасних методів економіко-математичного моделювання та штучного інтелекту. Досліджено особливості функціонування бізнес-спільнот в Україні та процеси саморегуляції у їх діяльності. Уточнено дефініцію поняття «бізнесспільнота». Запропоновано інноваційну класифікацію ознак «інтелектуального капіталу», яку доповнено категорією «штучний інтелект», що дало змогу визначати вплив штучного інтелекту на загальний рівень інтелектуального капіталу економічних систем. Розроблено гібридну нейро-нечітку систему оцінювання рівня інтелектуального капіталу та модель управління інтелектуальним капіталом на прикладі бізнес-спільноти «Board» як проєкту цифрової трансформації економіки, яка дозволяє ідентифікувати як кількісті так і якісні показники з високим рівнем достовірності. Монографія розрахована на наукових працівників, бізнесменів та підприємців, економістів, аспірантів, докторантів та здобувачів вищої освіти.
  • Документ
    «Гайдарівського я ставлю після Багряного…»: кілька спостережень над лакунами в літературі української діаспори
    (Київ – Дрогобич: Посвіт, 2014) Просалова В.А.
    У статті виявлено, що переслідувані радянською владою письменники, щоб тільки уникнути примусової репатріації, змінювали літери у прізвищах, перекручували факти біографії, використовували чужі документи. Василь Гайворонський з Донбасу уже за межами України став Гайдарівським. Проте і за кордоном він не міг себе повною мірою реалізувати, адже мусив заробляти не лише на життя, а й на видання своїх творів. Крім того, він гостро відчував розпорошеність читачів у повоєнний час, несправедливість критиків.
  • Документ
    Пером і мечем: Штрихи до творчої біографії Павла Богацького.
    (Вінниця: б.в., 2017) Просалова В.А.
    У статті виявлено важливі етапи життя та творчої діяльності Павла Богацького – письменника, літературознавця, журналіста, редактора, літературного і театрального критика, видавця, політичного і громадського діяча. Акцентовано ранню політичну заангажованість письменника, а також те, що його рання збірка «Камелії» відбила творче засвоєння досвіду західноєвропейських літераторів, перипетії особистого життя автора, естетизм його художнього мислення.
  • Документ
    Літературно-музичні зв’язки: історія питання, проблема класифікації
    (Донецьк: ДонНУ, 2013) Просалова В.А.
    У статті простежено давні зв’язки літератури та музики, виявлено їх неоднозначний характер, зосереджено увагу на «кореспонденції» засобів, якими володіють ці види мистецтва. Аналіз запропонованих зарубіжними вченими класифікацій літературно-музичних зв’язків показав складність і багаторівневість їх вияву, необхідність дальшої розробки потрібного для цього інструментарію.