Переглянути
Нові надходження
- ДокументРИЗИК-МЕНЕДЖМЕНТ ЯК СТРАТЕГІЯ УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІЧНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВА(Вінниця: ДонНУ імені Василя Стуса, 2026) Козловський C. В.; Чеботок В. В.; Kozlovskyi Serhii; Chebotok VasylУ статті досліджено ризик-менеджмент як стратегічну основу управління економічною діяльністю підприємства в умовах воєнної нестабільності, макроекономічної турбулентності та цифрової трансформації. Актуальність теми зумовлена зростанням рівня невизначеності зовнішнього середовища, посиленням конкуренції, появою нових цифрових і воєнних ризиків, що потребують формування інтегрованої системи стратегічного управління ризиками. Метою статті є обґрунтування теоретичних засад і розроблення практичних підходів до формування системи ризик менеджменту як стратегічного інструменту управління економічною діяльністю підприємства. У роботі систематизовано основні інструменти управління ризиками (прийняття, уникнення, передача, мінімізація), визначено структурні елементи процесу ризик-менеджменту та запропоновано модель організації бізнес-процесу в межах реалізації стратегії управління ризиками. Розкрито концепцію зон ризику (безризикова, допустима, критична, катастрофічна), що дозволяє оцінити рівень концентрації ризику та забезпечити своєчасне коригування управлінських рішень. Особливу увагу приділено цифровим ризикам, які виникають у процесі впровадження наскрізних цифрових технологій, зокрема штучного інтелекту, великих даних, робототехніки та систем розподіленого реєстру. Запропоновано авторську класифікацію ризиків цифрової трансформації підприємства, виокремлено економічні, технічні, організаційні та воєнні ризики, а також визначено ключові ризики використання технологій штучного інтелекту (ризик конфіденційності, інфраструктурний, ризик статистичної дискримінації, ухвалення некоректних управлінських рішень, кадровий дисбаланс тощо). Обґрунтовано необхідність інтеграції цифрових ризиків у систему корпоративного ризик-менеджменту (ERM). Розглянуто сучасні стратегічні підходи до управління ризиками – модель «трьох ліній захисту», метод визначення ризик-апетиту та толерантності до ризику, а також формування ризик-культури та ефективних комунікацій. Доведено, що їх комплексне застосування створює цілісну архітектуру управління ризиками, орієнтовану на превентивне реагування, збалансування прибутковості та стійкості, підвищення рівня економічної безпеки підприємства.
- ДокументМОДЕЛЮВАННЯ ОЦІНКИ ФАКТОРІВ ВПЛИВУ НА СТАН ПРОДОВОЛЬЧОЇ БЕЗПЕКИ ТА ДОСЯГНЕННЯ ЦІЛЕЙ СТАЛОГО РОЗВИТКУ(Вінниця: ДонНУ імені Василя Стуса, 2025) Козловський C. В.; Скомаровський В. В.; Kozlovskyi Serhii; Skomarovskyy VladyslavУ статті обґрунтовано продовольчу безпеку як ключовий чинник економічної безпеки держави в умовах війни, глобальних криз та посилення невизначеності. Метою дослідження є розробка та емпірична перевірка кореляційно-регресійної моделі, що кількісно оцінює вплив ВВП на душу населення та рівня політичної стабільності на індекс глобальної продовольчої безпеки (GFSI) та прогрес у досягненні Цілей сталого розвитку. На основі даних GFSI, Світового банку та WGI для 32 країн світу за 2022 р. побудовано лінійну багатофакторну модель, розраховано коефіцієнти, показники R², t статистики, p-value, проведено перевірку мультиколінеарності (VIF) та аналіз кореляційної матриці. Доведено, що економічний добробут і політична стабільність є статистично значущими детермінантами рівня продовольчої безпеки (R² = 0,56), а відхилення України від загального тренду зумовлено наслідками повномасштабної війни. Обґрунтовано необхідність поєднання політики зростання доходів, відновлення інституційної стійкості та розвитку продовольчих систем для підвищення GFSI та реалізації ЦСР 2 «Подолання голоду».
- ДокументГраниці заміщення та області термодинамічної стабільності в системах Ca1–x(Na0.5Ln0.5)xMoO4 (Ln = рідкісноземельні елементи)(The International research and practice conference “Nanotechnology and nanomaterials” (NANO-2026)., 2026) Сафонов М. С.; Гетьман Є. І.; Арданова Л. І.; Радіо С. В.; Safonov M. S.; Get’man E. I.; Ardanova L. I.; Radio S. V.У роботі визначено границі заміщення та області термодинамічної стабільності твердих розчинів Ca1−x(Na0.5Ln0.5)xMoO4 (Ln = рідкісноземельні елементи) на основі кристалоенергетичної теорії ізоморфної змішуваності. Показано, що зі зростанням атомного номера РЗЕ енергії змішування Q та критичні температури розпаду спочатку істотно зменшуються в ряду La–Gd, а потім зростають у ряду Gd–Yb. Розрахункові результати узгоджуються з наявними експериментальними даними та опублікованими температурами синтезу. Системи характеризуються широкими областями термодинамічної стабільності, що простягаються до наднизьких температур (~37 K) і перевищують області стабільності аналогічних фосфатних, фторидних та арсенатних твердих розчинів. Отримані діаграми стабільності можуть бути використані для раціонального дизайну молібдатних матеріалів зі структурою шеєліту з контрольованим складом і властивостями, зокрема, як кристалічних матриць для включення РЗЕ та актиноїдів, люмінесцентних і фотонних матеріалів, а також стійких форм для довготривалої іммобілізації радіоактивних ізотопів.
- ДокументРесурсоефективний синтез індивідуальних (Nd, Eu) та змішано-лантаноїдних (Nd/Eu) поліоксовольфраматів з аніоном типу Пікока–Віклі(The International research and practice conference “Nanotechnology and nanomaterials” (NANO-2026)., 2026) Попова А. В.; Субботін С. Ю.; Марійчак О. Ю.; Настюк Я. С.; Радіо С. В.; Popova A. V.; Subbotin S. Yu.; Mariichak O. Yu.; Nastiuk Ya. S.; Radio S. V.Resource-efficient conditions were developed for the synthesis of Nd(III)-, Eu(III)-, and mixed Nd(III)/Eu(III)-containing Peacock–Weakley heteropoly tungstates in the Ln(NO3)3–Na2WO4–HNO3–H2O system at Z = n(H+)/n(WO42–) = 0.80 and n(Ln):n(W) = 1:10. Acetonitrile salting-out afforded crystalline Na9[Nd(W5O18)2]·35H2O, Na9[Eu(W5O18)2]·35H2O, and Na9[(Nd1–xEux)(W5O18)2]·35H2O in 87–91% yields. The ComplexGAPI assessment and an E-factor of ~0.30 indicate low waste generation and high resource efficiency. FT-IR and FT-Raman spectroscopy confirmed formation of the Peacock–Weakley heteropoly anion. Single-crystal X-ray diffraction of the Nd compound revealed square-antiprismatic coordination of Nd(III) by two tetradentate lacunary [W5O18]6– fragments and high structural stability of the [Nd(W5O18)2]9– framework. SEM showed submicron particles (<1000 nm) with homogeneous elemental distribution. The mixed-lanthanide compound exhibits red luminescence under 365 nm UV excitation, demonstrating that its optical properties can be tuned through heteroatom engineering
- ДокументДИСЕРТАЦІЯ ДЕТЕРМІНАНТИ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ В УМОВАХ ІНСТИТУЦІОНАЛЬНИХ ЗМІН Спеціальність 051 «Економіка» 05 Соціальні та поведінкові науки Подається на здобуття наукового ступеня доктора філософії(ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВАСИЛЯ СТУСА, Вінниця, 2026) СТОРЧАК СВЯТОСЛАВ ГРИГОРОВИЧ; Storchak S. G.Сторчак С. Г. Детермінанти економічної безпеки України в умовах інституціональних змін. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії з галузі знань 05 «Со ціальні та поведінкові науки» за спеціальністю 051 «Економіка» – Донецький національний університет імені Василя Стуса, Вінниця, 2026. У дисертації розроблено теоретико-методологічні основи забезпечення економічної безпеки в умовах інституціональних змін, визначено детерменати економічної безпеки та побудована модель підтримки прийняття рішень в умо вах цифровізації. У першому розділі «Трансформація теорії та методології економічної безпеки держави на сучасному етапі розвитку» встановлено, що під «економі чною безпекою» слід розуміти такий стан соціально-економічної системи дер жави, який дозволяє гарантовано забезпечити захист національно-державни цьких інтересів перед внутрішніми і зовнішніми загрозами втрати стійкості розвитку. Доведено, що до детермінантів економічної безпеки в сучасних умо вах інституційних перетворень слід віднести процеси глобалізації, що відбу ваються у світовому просторі, які у свою чергу входять у суперечність із іма нентною потребою збереження відносної національної автономності та конку рентоспроможності для вирішення найзагальнішого завдання забезпечення стійкості розвитку держави. На основі даного висновку розроблена типологія розвитку сучасних економічних систем на прикладі економічних систем України, США та Китаю. Проведений комплексний аналіз дозволив визначити внутрішні чинни ків, які негативно впливають на соціально-економічний розвиток сучасного суспільства та її економічну безпеку, це: війна в Україні; нестабільність відно син власності; кримінальні процеси в економіці; відсутність достатнього про шарку професійних менеджерів вищого рівня та конкурентного середовища серед кваліфікованого управлінського персоналу; зацікавленість численних представників органів державної влади, що мають відношення до дозвільної практики та розподілу ресурсів, у нелегальній підприємницькій діяльності; багатство національних природних ресурсів, що сприяють сировинній спрямо ваності розвитку вітчизняного виробництва; зростання нерівномірності соціа льно-економічного розвитку регіонів; недосконалість ринкового законодав ства. Скорочення населення України стає вирішальним фактором у забезпе ченні економічної безпеки держави, соціально-економічна система України на даний час дедалі більше набуває форм моделі з крипто-колоніальною еконо мікою. До зовнішніх чинників, що негативно впливають на стан економічної безпеки України, можна виділити: втрату територій з 2014 року, проведення АТО, повномасштабна війна з 24.02.2022 року; високий рівень зовнішнього боргу; придбання іноземними фірмами контрольних пакетів акцій українських підприємств з метою витіснення вітчизняної продукції з міжнародних ринків; втрата Україною традиційних ринків збуту внаслідок цілеспрямованої полі тики протекцеіонізму країн, що межують з Україною; залежність України від імпорту багатьох видів продукції; незаконне вивезення капіталу в зарубіжні країни; своєрідний «витік умів». Доведено, що детермінантами та загрозами економічній безпеці є: над мірний монополізм, присутній на низці внутрішніх ринків, що є перешкодою для “інноваційного прориву” багатьох українських організацій; недостатня ро звиненість інститутів підтримки та впровадження нововведень; слабкий пра вовий захист інтересів бізнесу, зокрема, захист контрактів, прав на інтелекту альну власність, а також високі ризики кооперації; війна. Умовами необхід ними для забезпечення безпеки в цілому та економічної безпеки, зокрема є: фізико-географічні; демографічні; економічні. У теорії довгострокового тех ніко-економічного розвитку, загальної теорії управління, теорії сталого розви тку є управлінська та інституційна компонента, що характеризують причинно наслідкові зв'язки взаємозумовленості розвитку та управління від необхідності забезпечення економічної безпеки держави, суспільства та бізнесу. У другому розділі «Структурно-динамічна характеристика стану економічної безпеки «України» доведено, що у перші роки незалежності Україна мала великий потенціал для розвитку завдяки природним ресурсам та інфра структурі, проте економічний спад став одним із найглибших серед пострадян ських країн, а війна з 2022 року ще більш негативніше вплинула на економіч ний, соціальний та фінансовий стан держави. Російське вторгнення в Україну у 2022 році має риси експансії, спрямованої на захоплення територій, контроль над економічними ресурсами та політичний вплив. Цей акт значно послабив економічну стійкість країни, зокрема через руйнування інфраструктури, зни ження ВВП та втрату можливостей для міжнародної торгівлі, що є суттєвим викликом для економічної безпеки України. Через військові дії значна частина населення залишає країну, що призводить до скорочення трудових ресурсів і зменшення народжуваності. Високий рівень смертності та відтік робочої сили загрожують подальшому економічному розвитку України. Встановлено, що інформаційна економіка стає ключовим фактором еко номічної безпеки держави, завдяки збільшенню ролі інформаційно-комуніка ційних технологій у соціально-економічному розвитку. Перехід до інформа ційної економіки супроводжується зростанням частки інформаційного сек тору у ВВП, автоматизацією економічних процесів і створенням нових техно логічних галузей. Доведено, що основними цілями економічної безпеки в ін формаційній сфері є: захист економічних інтересів держави; забезпечення ор ганів влади та управління, підприємств та громадян достовірною, повною та своєчасною інформацією; реалізація прав громадян, організацій та держави на отримання, розповсюдження та використання інформації. Специфіка впливу інформаційних загроз на економічну безпеку має різні прояви на трьох різних рівнях: державному, корпоративному та особистісному. На державному рівні найбільшу загрозу економічній безпеці в інформаційній сфері представляє кі бершпигунство і маніпулювання унікальною розвідувальною інформацією, ведення інформаційних воєн, інформаційне домінування розвинених країн, ін формаційна нерівність усередині країни. На корпоративному рівні – навмисні та ненавмисні пошкодження інформаційних систем та інфраструктури, зовні шній та внутрішній кібершпигунство, безконтрольний доступ співробітників до мережі Інтернет, неграмотність та недбалість персоналу. На особистісному рівні загрозу економічній безпеці становить крадіжка персональних даних, кі бершпигунство з використанням банківських карток, кібершахрайство в ме режі Інтернет, SMS-шахрайство, атаки на системи, що масово використову ються у повсякденному житті, інтернет-залежність. У третьому розділі «Детермінанти інституційного забезпечення еконо мічної безпеки України» запропоновано тлумачення категорії економічна без пека. Економічна безпека держави – це здатність держави після будь-якого впливу (внутрішнього або зовнішнього) швидко повертатися у стан не гірший попереднього, зберігати свій стан як завгодно довго, а також поліпшувати та утримувати свій стан за умов будь-якого позитивного впливу на його детермі нанти (продовольчі, соціальні, виробничі, технологічні інформаційні, енерге тичні, фінансові, адміністративні, природноресурсні, міжнародні, інтелектуа льні, екологічні та складові охорони здоров‘я та військово-обороного сектору). Розроблена модель оцінки та моніторингу економічної безпеки України, заснована на принципах нечіткої логіки та когнітивного підходу, є ефективним інструментом для аналізу складних економічних систем. Вона поєднує кількі сні показники та експертні оцінки, забезпечуючи обробку слабо структурова них даних, включаючи змінні з нечіткими зв'язками між входом і виходом. Станом на 27.12.2024 року у математичному пакеті Мatlab 6.1 виконано екс перимент із застосуванням запропонованої методики, результати якої свід чать, що поточний стан економічної безпеки України до 2030 року оцінюється на низькому рівні (клас D). Встановлено, що механізм забезпечення економічної безпеки визна чається сукупністю елементів, встановлених законодавчими актами та еко номічними факторами (детермінантами), що дозволяє визначити загрози та об'єкти, які їм піддаються, а також сформувати систему засобів і способів за хисту від цих загроз, а забезпечення економічної безпеки в інформаційній сфері є ще більшою суспільно-соціальною, правовою, економічною та науко вою проблемою, яка може бути вирішена засобами ефективної державної політики. Державна політика забезпечення інформаційної безпеки визначає діяльність державних органів у сфері забезпечення інформаційної безпеки, включаючи гарантування прав усіх суб'єктів на інформацію, встановлення обов'язків та закріплення відповідальності державних органів за інформаційну безпеку всієї країни. Досягнення економічної безпеки держави передбачає на явність ефективного інституційного механізму забезпечення економічної без пеки. Інституційний механізм забезпечення економічної безпеки включає за конодавчу основу економічної безпеки та інституційні структури, які її забезпечують. Доведено, що інформаційна (цифрова) економіка породжує нові загрози для економічної безпеки держави, корпорацій і окремої особи та висуває нові вимоги до способів її забезпечення, зокрема до інституційного механізму. Запропонована система заходів щодо вдосконалення інституційного механізму та формування нової архітектури економічної безпеки в умовах цифрової еко номіки, яка може бути реалізована у розробленій моделі цифрової адаптивної системи підтримки прийняття рішень щодо забезпечення економічної безпеки.