Навчально-методичні матеріали

Постійне посилання зібрання

Переглянути

Нові надходження

Зараз показуємо 1 - 5 з 1362
  • Документ
    Лексема зелений в українському мовному просторі: семантика, синтактика, прагматика, національна специфіка
    (Бидгощ: Wyższa Szkoła Gospodarki w Bydgoszczy, 2022) Космеда, Т.; Піддубна, Н.; Kosmeda,T.; Piddubna, N.
    In this scientific study on a wide range of language material (Internet space, media sources, oral speech, fiction) the expansion of semantics, syntactic and pragmatics of the nominative potential of the color name green is demonstrated, taking into account the epidemiological links (semantic and semantic and word-formation), the national specifics of the functioning of this color name in the Ukrainian language are represented. It is investigated that the symbolism of the color name green is connected with the natural philosophy of Ukrainians, their beliefs, specifically it is manifested in religious discourse. The commonality and difference in the perception of this color name in related and unrelated languages, enshrined in phraseology, are aspectually shown. At the present stage of the development of the Ukrainian language, the lexeme green testifies to the semantic, syntagmatic and pragmatic potential, the creation of neologisms, preserving a universal typological model, represents the progress from a specific comparison to a color generalization. This color name takes an active part in terminologizing, phraseologizing, colloquializing and neologizing the language, in a way verbalizes the category of evaluation, sliding on its scale from positive to negative. The expansion of the metaphorization of the lexeme green is largely connected with the language game, manipulation of the precedent name of the current President of Ukraine, which gives rise to a number of unique purely Ukrainian figurative political terms, occasionalisms.
  • Документ
    Фальсифікація мовного образу України та презентація українізмів у тлумачних словниках російської мови кінця ХХ – поч. ХХІ століття
    (Торунь: Університет Миколая Коперника, 2025) Космеда,Т.; Kosmeda, T.
    У статті схарактеризовано проблему протидії російської і української ідеології як опозиції свій – чужий, що виявляється в діяльності російських лексикографів кінця ХХ – поч. ХХІ ст. Ідеться про фрагмент російської мовної картини світу, що відображає стосунки Росії з Україною, фіксує мовний образ України, що здійснюється на прикладі аналізу значення лексичних одиниць з оновою рос. украин- та з урахуванням запозичень з української мови в російську: лексеми-варваризми (українські слова презентовані російською графікою) та варіанти лексико-семантичних кальок. Простежуємо маніпулятивні технології в моделюванні вербалізаторів категорії оцінки – негативної семантики й прагматики (іронії, сарказму, зневаги, насмішки, глузування тощо), відповідної ідеологійної мовної гри, що презентовано і в структурі лексичного значення на рівні актуалізованих сем, і особливо в ілюстративному матеріалі, де розкривається аксіологійно маркований, переважно викривлений смисл. Унаслідок запозичення відбувається, зокрема, і (1) полярна зміна оцінного значення, що міститься в українському слові, а також (2) мовна експансія: штучне спрямування уваги суспільства на негативне сприйняття українізмів, усього того, що пов’язане з Україною з метою вироблення в росіян певного суспільного ідеологійно-психологійного комплексу, що презентує шкалу соціальних цінностей російського мовного колективу, відповідну шкалу оцінки носіїв російської мови: ненависть до України та українців, зверхнє, зневажливе ставлення до них, тобто відповідне різко нега тивне моральне й етико-естетичне їх сприйняття. Простежуємо вияв «сірої» і «чорної» пропаганди.
  • Документ
    Інтерпретація авторського «Я» крізь призму епістолярного дискурсу Ольги Кобилянської : (до 160-річчя від дня народження)
    (Торунь: Університет Миколая Коперника, 2024) Космеда,Т.; Папіш, В.; Kosmeda, Т.; Papish, V.
    У статті висвітлено постулати теорії персонального дискурсу (его‑тексту), що спроєктовані на аспектуальне з’ясування своєрідності епістолярію Ольги Кобилянської. Проаналізовано штрихи життєпису письменниці, викладені крізь призму її самосвідомості, що стосується її вподобань, захоплень, прагнень, зокрема з указівкою на неповну реалізованість життєвого потенціалу (критично оцінюється самотність), презентації ключових світоглядних філософем, насамперед феміністичних (гендерних) переконань, осмислення національно-генетичної основи власного творчого потенціалу. Продемонстровано, як О. Кобилянська викладає свої погляди на довкілля, релігію, містику, психологію; виражає любов до вивчення іноземних мов і показує майстерне володіння ними, що проєктується передусім на польську й німецьку мови; на художнє писання загалом; розмірковує про схильність до інтуїтивного передбачення; зацікавлення музикою і театром. Мисткиня відверто зізнається про свої не завжди контрольовані емоції під час творчого процесу і в життєвих ситуаціях. В епістолярному тезаурусі письменниці простежуємо частотність лексики і фразеології на позначення психологічних станів та емоцій, що засвідчує високу чуттєвість, емоційність, експресивність її натури. Презентація особливостей її епістолярної поведінки (увічливість, самоіронія, жартівлива тональність, доброзичливість та емоційність) показує своєрідність її епістолярного ідіостилю, указує на виразну чутливість її душі. Лексема душа має високу частотність у тексті розглянутих листів і презентує потужне семантико-прагматичне наповнення. Аналіз листів О. Кобилянської дає змогу стверджувати, що вона не лише талановита письменниця, носій інтровертного типу мислення, але і вроджений психолог та знавець не тільки української, але й інших лінгвокультур.
  • Документ
    Моделі та методи аналітичного забезпечення систем прийняття рішень у процесах трансформаційних змін в умовах цифрової та "зеленої" економіки
    (Вінниця: ДонНУ імені Василя Стуса, 2026-06-08) Поповський, Ю. Б.; Орєхов, М. О.; Popovskyi, Yu.; Oryekhov, M.
    У статті обґрунтовано методичний підхід до аналітичного забезпечення систем прийняття рішень у контексті трансформаційних змін, зумовлених одночасним розвитком цифрової та зеленої економіки. Актуальність дослідження визначається необхідністю поєднання технологічної модернізації, екологічної відповідальності, ресурсної ефективності та конкурентоспроможності підприємств у межах єдиної аналітичної моделі. Метою статті є розроблення інтегральної моделі оцінювання, яка дає змогу визначати готовність підприємств до цифрової та зеленої трансформації на основі даних. Запропонований підхід ґрунтується на трьох аналітичних блоках: цифровій зрілості, спроможності до зеленої трансформації та конкурентоспроможності управлінських рішень. У дослідженні використано нормалізацію показників, вагове агрегування, побудову часткових індексів та розрахунок інтегрального індексу готовності. Систематизовано відкриті джерела даних, які можуть застосовуватися для емпіричної апробації моделі, зокрема Державну службу статистики України, Eurostat, World Bank Enterprise Surveys, World Development Indicators та UNIDO Statistics. Запропоновано матрицю управлінських рішень, яка пов'язує рівень цифрової зрілості та зеленої трансформації з рекомендованими управлінськими діями. Ілюстративний розрахунок для умовних підприємств демонструє можливість класифікації підприємств за низьким, середнім і високим рівнем готовності. Практичне значення підходу полягає в його адаптивності до підприємств, секторів, регіонів або країн та можливості підтримки стратегічних рішень щодо цифровізації, сталого розвитку, ресурсної ефективності й конкурентного зростання.
  • Документ
    ЛІНГВІСТИЧНІ Й ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧІ СТУДІЇ: ТЕОРІЯ, ІСТОРІЯ, ІНТЕРПРЕТАЦІЇ. Матеріали І Всеукраїнської науково-теоретичної викладацько-студентської конференції 02 квітня 2026 року
    (Вінниця: ДонНУ імені Василя Стуса, 2026)
    У працях авторів досліджено проблеми дискурсивної організації мови, семантики, прагматики та комунікативних стратегій, проаналізовано особливості розвитку сучасного мовлення в умовах соціокультурних трансформацій, акцентовано на інноваційних підходах до аналізу тексту, мультимодальності та мовотворчих процесів. Літературознавчий блок зосереджено на інтерпретації художніх образів, гендерних аспектів, національної ідентичності та новітніх методик викладання літератури. Студії охоплюють як класичні, так і сучасні тексти, демонструючи багатовимірність літературного процесу. Видання адресоване науковцям, викладачам, здобувачам освіти та всім, хто цікавиться проблемами мовознавства й літературознавства.