Переглянути
Нові надходження
Зараз показуємо 1 - 5 з 1053
- ДокументАкти Ради Європи та ЗАП(Київ, 2025) Краковська А.Є.; Krakovska A.В роботі зазначено, що Закон України «Про адміністративну процедуру» (ЗАП) був прийнятий 17.02.2022 та набрав чинності 15.12.2023 [1]. Саме ЗАП має стати одним з основних законів, що запобігає свавіллю держави відносно громадян, визначає підстави та повноваження процедурного характеру, а також спосіб їх реалізації. Для розуміння ЗАП важливу роль мають європейські стандарти, які закріплені в актах Ради Європи, серед яких: Резолюція (77) 31 Комітету міністрів Ради Європи про захист особи відносно актів адміністративних органів від 28.09.1977; Рекомендація № R (80) 2 щодо здійснення дискреційних повноважень адміністративними органами від 11.03.1980; Рекомендація № R (87) 16 щодо адміністративних процедур, які зачіпають велику кількість осіб від 17.09.1987; Рекомендація (2003) 16 з виконання адміністративних і судових рішень у сфері адміністративного права від 09.09.2003; Рекомендація про добре (належне) адміністрування від 20.06.2007 тощо. Акцентовано увагу на деякі з них. Зазначено, що проаналізовані у відповідній частині акти Ради Європи становлять основу розвитку законодавства України у сфері загальної адміністративної процедури; є правовою основою відповідних положень ЗАП, а також актами «м’якого» права Ради Європи. Однак, подальшого дослідження потребують і вищезгадані акти, й інші акти Ради Європи, що мають значення для ЗАП, оскільки наведеними документами Ради Європи зазначена проблематика в цій сфері не вичерпується
- ДокументКРЕАТИВНЕ МИСЛЕННЯ В ЮРИДИЧНІЙ ОСВІТІ ТА ЮРИДИЧНІЙ ПРАКТИЦІ(Одеса: Університет Ушинського, 2025) Краковська А.Є.; Krakovska A.В юридичній освіті та юридичній практиці креативне мислення має важливе значення. Недостатня інтеграція креативного мислення в юридичну освіту шкодить професійному розвитку юристів, адже зміни у світі, технологічний процес, очікування клієнтів роблять креативність необхідною. Інтеграція таких підходів, як міждисциплінарне та практико-орієнтовне навчання, дизайн-мислення, є не просто бажаною, а й життєво важливою для адаптації та розвитку юридичної професії в умовах, що постійно змінюються. Юридична професія в умовах сьогодення стоїть на порозі трансформаційних змін, які вимагають перегляду традиційних підходів до юридичної освіти та юридичної практики. В цьому контексті креативне мислення набуває чималого значення, виходячи за рамки простої «soft skills» та наближаючись до «hard skills». Зроблено висновок, що розвиток креативності є важливим не лише для професійного успіху та конкурентної переваги на ринку, що швидко змінюється, але й для благополуччя та стійкості правників. В умовах сьогодення необхідне переосмислення «юридичної досконалості» від суто аналітичної строгості до поєднання критичного мислення, креативності, емпатії та адаптивності. Це глибока культурна зміна для юридичної професії, яка призведе до більш стійкої та інноваційної юридичної робочої сили
- ДокументРеформа державного управління: стан та перспективи у зв’язку з євроінтеграцією(Харків: НЮУ імені Ярослава Мудрого, 2024) Краковська А.Є.; Krakovska A.В роботі акцентовано увагу, що Україна є країною-кандидатом на членство в ЄС, яка розпочала визначальний та тривалий етап щодо офіційних переговорів про вступ України до ЄС. Це етап євроінтеграції, на якому дуже важливими є темпи, з якими пройдуть реформи, бажання імплементувати європейські стандарти, швидкість законотворчої діяльності тощо. Серед реформ, які мають значення – і реформа державного управління. Зроблено висновок, що Україні слід затвердити дорожню карту реформування державного управління в рамках переговорів про вступ України до ЄС, оскільки ця карта є однією з умов відкриття кластера і важливим етапом переговорного процесу, охопить фундаментальні питання (верховенства права, демократії, прав людини та спроможності державного апарату).
- ДокументІдентичність публічної служби в контексті європейської інтеграції(Київ: ВАТЕ, 2024) Краковська А.Є.; Krakovska A.В роботі акцентовано увагу на тому, що у контексті європейської інтеграції та повоєнного відновлення України особливої уваги набуває реформа державного (публічного) управління, зокрема реформа публічної служби. Зосереджено увагу на переосмисленні ідентичності публічної служби та визначенні напрямів удосконалення публічної служби в контексті європейської інтеграції. В результаті зроблено висновок, що відбувається справжнє та швидше переосмислення ідентичності публічної служби. У зв’язку з європейською інтеграцією та повоєнним відновленням визначено напрями покращення стану та переосмислення ідентичності публічної служби в Україні, а саме: подальший розвиток публічного адміністрування, зокрема публічної служби; встановлення справедливої оплати праці публічних службовців; повернення конкурсів на зайняття вакантних посад після завершення воєнного стану, з урахуванням досягнень як основного підходу добору на публічну службу, класифікації посад публічних службовців, навчання у школі публічного врядування тощо; подальше впровадження адміністративної процедури.
- ДокументПравове регулювання діяльності органів податкового контролю в сучасних умовах(Львів: ЗВО "Львівський університет бізнесу та права", 2025) Краковська А.Є.; Krakovska A.В сучасних умовах (воєнного стану, євроінтеграції та цифровізації) діяльність органів податкового контролю має велике значення. Податковий контроль є самостійним напрямом фінансового контролю, визначається як система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (тобто Міністерством фінансів України), з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Контролюючими органами є податкові органи (Державна податкова служба України та її територіальні органи) щодо дотримання законодавства з питань оподаткування, законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на ДПС України чи її територіальні органи. Правове регулювання діяльності органів податкового контролю в сучасних умовах базується на багаторівневій системі нормативно-правових актів (від законодавчих до підзаконних). Ці нормативно-правові акти регулюють їх функціонування, компетенцію (повноваження, в тому числі права та обов’язки; функції, зокрема завдання) та взаємодію з платниками податків. Базовими складовими багаторівневої системи нормативно-правових актів, які регулюють діяльність органів податкового контролю є законодавчі акти (Конституція України, Податковий кодекс України, Кодекс України про адміністративні правопорушення, закони України) та підзаконні акти (постанови Кабінету Міністрів України, накази Міністерства фінансів України та Державної податкової служби України). Також, до основних джерел в цій сфері слід віднести таке джерело права як міжнародні договори (ратифіковані Tc( )TУкраїною), а також рішення Конституційного суду України та Європейського суду з прав людини. Одним з основних завдань Міністерства фінансів України є забезпечення формування та реалізація єдиної державної податкової політики, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства. Основними завданнями Державної податкової служби України є реалізація державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Напрямами, які потребують удосконалення з питань діяльності органів податкового контролю, є боротьба з бюрократією та складними процедурами; спрощення законодавства; боротьба з корупцією та зловживаннями службовим положенням; покращення взаємодії з бізнесом та платниками податків; подальша цифровізація; покращення кадрового забезпеченням; зменшення судових спорів; боротьба з тіньовою економікою. В рамках євроінтеграції, важливою є гармонізація українського податкового законодавства з нормами права Європейського Союзу, в тому числі з точки зору діяльності органів податкового контролю.