Переглянути
Нові надходження
- ДокументТРАНСФОРМАЦІЯ ПРИСЛІВ’ЇВ І ПРИКАЗОК У ФРАЗЕОЛОГІЗМИ: МЕХАНІЗМИ ОФРАЗЕОЛОГІЗОВУВАННЯ(Вінниця: ТВОРИ, 2025) Важеніна, О.Розглянуто актуальні проблеми морфологічних і синтаксичних категорій, установлено особливості семантики фразеологічних і лексичних одиниць, висвітлено напрями та методи прикладних лінгвістичних досліджень, з’ясовано напрями комунікативного аналізу мовних одиниць, простежено особливості лінгвоперсонологійних практик у різних дискурсах, кваліфіковано лінгвістику брехні, структуру, статус різних концептів зі з’ясуванням їхнього основного і/чи неосновного функціювання. Для науковців, викладачів, аспірантів і студентів-філологів.
- ДокументПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЗДОБУВАЧАМ ВИЩОЇ ОСВІТИ ДО САМОСТІЙНОГО ЗАСВОЄННЯ СКЛАДНИХ ПИТАНЬ МОРФЕМІКИ ТА МОРФЕМНОГО АНАЛІЗУ(Вінниця : ТОВ «ТВОРИ», 2022) Важеніна, О.У статті подано рекомендаційні поради для здобувачів вищої освіти, що допоможуть опанувати складні і суперечливі питання української морфеміки. Зокрема акцентовано увагу на труднощах, які можуть виникнути у процесі морфемного аналізу слова.
- ДокументЗАГОЛОВКОТВІРНА ФУНКЦІЯ ФРАЗЕОПАРЕМІЙ У ХИМЕРНОМУ ДИСКУРСІ(Вінниця: ТОВ «Твори», 2021) Важеніна,О.Комунікативна природа будь-якого тексту, особливо художнього, дозволяє нам побачити світ у креативній інтерпретації автора. Жанр химерної прози став найсприятливішим ґрунтом для творення авторської стилістики і авторської мовотворчості, де основою постає народна фразеологія, або фразеопаремії. Вступаючи в різні зв‘язки з елементами тексту химерної оповіді, фразеопаремії стають максимально інформативними ігровими засобами і виконують різні функції, що зумовлено двома чинниками – лінгвальними властивостями самої одиниці й запрограмованою письменником ситуацією.
- ДокументЕТНОКУЛЬТУРОЛОГІЯ: ЕТНОКУЛЬТУРНИЙ ПРОСТІР УКРАЇНИ. Методичні рекомендації для здобувачів вищої освіти спеціальності 034 Культурологія освітньої програми"Культурологія!, СО Бакалавр.(Вінниця: ДонНУ імені Василя Стуса, 2021)У методичних рекомендаціях вміщено базові теоретичні і практичні матеріали, спрямовані на поглиблення знань з етнокультурології й вироблення практичних навичок дослідження феноменів матеріальної й духовної культури в етнокультурному просторі України.
- ДокументМіжнародна співпраця бібліотек України: сучасний стан і перспективи розвитку(Харків: Книжкова палата України, 2025) Яворська, Т. М.; Лихогляд, А. І.; Tetiana Yavorska; Anhelina LykhohliadАктуальність теми зумовлена потребою українських бібліотек адаптувати діяльність до викликів глобалізації, цифрової трансформації та курсу на інтеграцію в європейський і світовий інформаційно-бібліотечний простір. Наголошено, що глобалізаційні процеси сприяють активному обміну інформацією, знаннями й культурними цінностями між країнами. У цьому контексті бібліотеки як інформаційні центри відіграють важливу роль і забезпечують доступ до різноманітних інформаційних ресурсів, наукових досліджень тощо. Констатовано, що міжнародна співпраця бібліотек сприяє обміну досвідом завдяки участі в міжнародних програмах і проєктах, членству в міжнародних бібліотечних організаціях, організації та проведенню міжнародних заходів. В умовах сучасних викликів, спричинених війною, міжнародна співпраця українських бібліотек має важливе значення, оскільки сприяє збереженню національної культурної спадщини, посиленню вітчизняної присутності на міжнародному рівні, зростанню ролі українських бібліотек в європейському просторі. Зосереджено увагу на нормативно-правовому регулюванні міжнародної співпраці вітчизняних бібліотек, схарактеризовано її основні напрями та форми. Проаналізовано сучасний стан міжнародної співпраці, наведено приклади діяльності національних, обласних універсальних наукових бібліотек, бібліотек наукових установ НАН України в цьому напрямі. Окреслено перспективи розвитку міжнародної співпраці в умовах глобальних змін, розглянуто чинники її посилення бібліотеками України. Окреслено шляхи подальшого розвитку та поглиблення міжнародної співпраці бібліотек України, що пов'язані з розширенням участі в міжнародних ініціативах, розвитком міжкультурного діалогу, впровадженням цифрових технологій у бібліотечну діяльність, збереженням культурної спадщини нашої країни та популяризації її за кордоном.