ДЕРЖАВНА ПІДТРИМКА СУБ'ЄКТІВ МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА ЗАСОБАМИ ПОДАТКОВОГО СТИМУЛЮВАННЯ: ГОСПОДАРСЬКО–ПРАВОВИЙ АСПЕКТ. ДИСЕРТАЦІЯ
Ескіз недоступний
Дата
2026
Автори
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Вінниця: ДонНУ імені Василя Стуса
Анотація
У Розділі 1 «Загально-правові засади державної підтримки суб’єктів малого підприємництва засобами податкового стимулювання» на підставі співвідношення понять «державне регулювання господарської діяльності» та «державна підтримка суб’єктів господарювання» доведено, що державна підтримка малого бізнесу є цілеспрямованим елементом механізму державного регулювання економіки, який реалізується через комплекс правових, фінансових та управлінсько-організаційних форм, спрямованих на створення сприятливих умов для розвитку малого підприємництва, підвищення його конкурентоспроможності та забезпечення позитивного впливу на соціально-економічний розвиток держави.
Обґрунтовано, що податкова підтримка становить самостійний напрям державної підтримки суб’єктів малого підприємництва, яка відрізняється від фінансової за юридичною природою, джерелами походження, способами реалізації та економіко-правовими наслідками.
Уточнено поняття податкових стимулів з виділенням їх сутнісних характеристик: 1) комплексний характер мети запровадження, що охоплює: забезпечення надходжень до бюджетів різних рівнів, підтримку соціально та економічно пріоритетних видів діяльності, а також гармонізацію приватних і публічних інтересів у сфері податкових правовідносин; 2) реалізуються виключно через систему правових засобів (інструментів), закріплених у нормах ПК України, спрямованих на зменшення податкового зобов’язання та спрощення процедур виконання податкового обов’язку платником; 3) є однією з форм реалізації регулюючої функції податків, адже, направлено на створення державою сприятливих умов для здійснення економічної діяльності платниками податків; 4) непрямий (опосередкований) характер впливу, оскільки не передбачає прямого бюджетного фінансування на користь суб’єктів господарювання.
Здійснено класифікацію засобів податкового стимулювання малого бізнесу залежно від їх місця у податковій системі з поділом на дві основні групи: 1) загальні податкові стимули, як правові інструменти, інтегровані у конструкцію окремих податків та зборів у межах загальної системи оподаткування, які поділяються на: а) податкові пільги, спрямовані на зменшення податкового навантаження (податкові вирахування; знижені ставки податків і зборів; повне або часткове звільнення від сплати податків і зборів); б) процедурні механізми, спрямовані на мінімізацію адміністративних витрат платника та спрощення процедур обліку, звітності й взаємодії з контролюючими органами (розстрочення та відстрочення податкових зобов’язань або податкового боргу; встановлення спеціального періоду податкового звітування; використання процедур спрощеної реєстрації в якості платника податку на додану вартість; обмеження (мораторій) на окремі види податкових перевірок). Сукупність таких заходів не змінює об’єкта чи ставки оподаткування, але істотно спрощує порядок реалізації податкового обов’язку, що дозволяє віднести їх до окремої підгрупи інструментів податкового стимулювання адміністративно-процедурного характеру; 2) спеціальні податкові стимули, як цілеспрямовані заходи податково-правового регулювання, упроваджені виключно з метою підтримки та розвитку малого підприємництва, правовою формою яких є спрощена система оподаткування, обліку та звітності.
Удосконалено теоретико-правовий підхід щодо розмежування понять «державна підтримка» та «державна допомога» з уточненням, що державна допомога є особливою формою державної підтримки малого бізнесу, реалізація якої у формі податкових засобів вимагає їх оцінки на предмет відповідності таким критеріям як: фінансування за рахунок бюджетних ресурсів, селективність та створення економічної переваги окремим суб’єктам господарювання із потенційним впливом на конкуренцію.
Обґрунтовано, що податкова підтримка малого бізнесу в ЄС не має єдиного уніфікованого стандарту та варіюється залежно від національних економічних умов і стратегічних пріоритетів держав. Фактично сформовано два основних підходи: 1) інтеграція заходів податкового стимулювання виключно у межах загальної системи оподаткування (Австрія, Франція, Іспанія, Португалія, Нідерланди, Бельгія, Німеччина, Угорщина), що реалізується через: а) прийняття консолідованого курсу щодо спрощення та гармонізації адміністрування податку на додану вартість для малого бізнесу; б) застосування презумптивних методів (форфетарних, паушальних та інших спеціальних режимів) при оподаткуванні доходів фізичних осіб – підприємців та самозайнятих осіб (PIT «personal income tax»), що дозволяють сплачувати податки на основі умовної, а не фактичної податкової бази. Додатково в межах цього податку запроваджено податкові відрахування для інвестування у капітал інноваційних стартапів, фінансування R&D, можливість застосування податкових канікул; в) застосування спеціальних заходів у сфері корпоративного оподаткування, серед яких: зниження основної ставки податку за умови реінвестування прибутку в активи, що відповідають вимогам програм «Transition 4.0» та «Transition 5.0»; можливість формування резервів для реінвестування з метою зменшення оподатковуваного прибутку; підтримка інновацій через механізм «податкової премії»; надання податкових кредитів для інвестицій у регіонах з високим економічним ризиком; податкове стимулювання витрат на R&D, екологічні та соціально-економічно пріоритетні напрями діяльності; 2) запровадження паралельно з заходами податкової підтримки на рівні прибуткового та непрямого оподаткування альтернативних спрощених режимів оподаткування для малого бізнесу за фіксованими ставками (Італія, Хорватія, Латвія, Литва, Румунія, Болгарія, Польща, Чехія).
На основі порівняльного аналізу практики податкової підтримки малого бізнесу в державах ЄС установлено, що найбільш релевантним для України є використання досвіду Республіки Польща, що зумовлено комплексним характером поєднання спеціального податкового режиму (фіксованого податку – для приватних підприємців) із податковими стимулами для юридичних осіб – мікропідприємств (за умови, що їх доходи не перевищують еквівалент 2 млн євро за календарний рік) в межах загальної системи оподаткування. Така конструкція забезпечує гнучкість податкової системи, дає змогу обирати модель оподаткування залежно від масштабів діяльності та сприяє формуванню стійкого середнього бізнесу. Для України збереження єдиного податку як інструменту податкової підтримки малого бізнесу має поєднуватися з розширенням податкових стимулів у межах загальної системи, що є необхідною передумовою підвищення конкурентоспроможності підприємців і поступової інтеграції до європейських економічних стандартів.
У Розділі 2 «Реалізація державної підтримки суб’єктів малого підприємництва засобами податкового стимулювання» на підставі комплексного аналізу норм податкового та господарського законодавства виявлено теоретичні та практичні проблеми правового регулювання інструментів податкової підтримки суб’єктів малого підприємництва в межах загальної системи оподаткування, зокрема: 1) оподаткування прибутку підприємств: а) відсутність адресного стимулювання; б) обмежений вплив механізму прискореної амортизації, який поширюється лише на окремі групи основних засобів і не охоплює інвестиції в інноваційні, цифрові чи екологічні проекти, що зменшує його стимулюючий потенціал для малого бізнесу; в) складність застосування податкових різниць, що створює додаткові адміністративні бар’єри; г) обмежене використання міжнародного досвіду порівняно з країнами OECD щодо запровадження спеціальних знижених ставок корпоративного податку або комплексних податкових пільг для малого бізнесу; 2) податку на додану вартість: а) обмежена сфера застосування касового методу; б) складність процедур формування податкового кредиту; в) надмірна «зарегульованість» обліково-звітних процедур адміністрування; г) відсутність стимулюючого підходу у сфері цифрового адміністрування, що не враховує організаційно-фінансову специфіку суб’єкта малого підприємництва. Обґрунтовано, що подолання цих проблем потребує адаптації національної моделі оподаткування прибутку підприємств та стягнення податку на додану вартість до європейських принципів пропорційності, передбачуваності та податкової нейтральності, що забезпечить узгодження фіскальних інтересів держави з потребами малого бізнесу й сприятиме формуванню сприятливого податкового середовища для його сталого розвитку.
Дано оцінку ефективності функціонування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності з урахуванням її переваг і недоліків, механізму оподаткування, що дозволило охарактеризувати її як ключовий інструмент державної підтримки малого бізнесу засобами податкового стимулювання.
Доведено, що концепція реформування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, визначена Національною стратегією доходів до 2030 року, характеризується виключно фіскальною спрямованістю та суперечать стратегічним цілям післявоєнного відновлення та євроінтеграції оскільки: а) передбачає звуження сфери застосування шляхом обмеження кола платників та видів діяльності, що суперечить принципу доступності до державної підтримки малого бізнесу; б) орієнтована на збільшення податкового навантаження, що нівелює стимулюючу функцію спеціального податкового режиму; в) передбачає ускладнення податкового адміністрування і контролю, що призводить до втрати ключової ознаки «спрощеності» та створює ризики повторної тінізації частини бізнесу, втрати соціально-економічного ефекту.
У Розділі 3 «Перспективи розвитку правового регулювання державної підтримки суб’єктів малого підприємництва засобами податкового стимулювання» обґрунтовано концептуальний підхід щодо правового регулювання державної допомоги засобами податкового стимулювання, який розкриває її подвійний характер – як особливу форму державної підтримки розвитку малого бізнесу та потенційного чинника впливу на конкуренцію. На цій основі запропоновано напрями удосконалення правових засад реалізації податкових інструментів у межах інституту державної допомоги, які передбачають: 1) нормативне розмежування допустимих і недопустимих форм державної допомоги у сфері оподаткування з урахуванням критеріїв, напрацьованих практикою ЄС; 2) виключення з переліку форм державної допомоги відстрочення або розстрочення сплати податків, зборів чи інших обов’язкових платежів; 3) запровадження контролю за державною підтримкою учасників індустріальних парків, оскільки податкові пільги, що надаються в межах цього спеціального правового режиму, мають ознаки державної допомоги. Визначено, що їх виключення із сфери дії Закону України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» суперечить принципам конкурентного права та міжнародним зобов’язанням України щодо гармонізації з правом ЄС; 4) забезпечення узгодженості між положеннями ПК України, Закону України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» та підзаконних актів, зокрема Наказу Міністерства фінансів № 474 «Про затвердження Методології оцінювання інструментів податкової політики», шляхом інтеграції фінансово-економічної оцінки податкових видатків (на рівні Міністерства фінансів України) із правовою оцінкою їх допустимості (на рівні Антимонопольного комітету України), що забезпечить формування єдиної методологічної бази моніторингу податкових пільг як самостійної форми державної допомоги; 5) піддано критиці тимчасове призупинення механізмів контролю за державною допомогою в умовах воєнного стану, що створює ризики вибіркового надання податкових пільг суб’єктам господарювання органами місцевого самоврядування без належної правової оцінки їхнього впливу на конкуренцію.
Визначено, що державна допомога у формі податкових пільг, спрямованих на підтримку суб’єктів малого підприємництва є відносно допустимою, тобто такою, що може бути визнана Антимонопольним комітетом України допустимою для конкуренції за умови відповідності наступним вимогам: а) цільова спрямованість – передбачає досягнення однієї з цілей, визначених ч. 1 ст. 6 Закону України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» та забезпечує реалізацію видів діяльності, які не могли б бути здійснені без державного втручання; б) стимулюючий ефект – має сприяти зростанню продуктивності, інвестиційній активності та інноваційного потенціалу суб’єктів малого підприємництва; в) необхідність і пропорційність – втручання держави має бути мінімально достатнім, а позитивний вплив заходу на економічний розвиток малого бізнесу повинен перевищувати потенційні бюджетні втрати; г) тимчасовість і періодичний перегляд – строк дії податкових пільг має бути обмеженим, із проведенням регулярного моніторингу їх ефективності; ґ) прозорість і контроль – передбачає відкритість інформації щодо умов, обсяги та бенефіціарів державної допомоги, а також здійснення її правової оцінки Антимонопольним комітетом України з урахуванням положень acquis ЄС; д) узгодженість процедурного регулювання – процедури надання податкових пільг визначається виключно ПК України, тоді як їх оцінка як потенційної державної допомоги здійснюється у взаємодії з Антимонопольним комітетом України.
Узагальнено позитивний досвід податкової підтримки малого бізнесу в державах ЄС (Італії, Австрії, Франції, Німеччині, Хорватії, Румунії, Болгарії, Польщі, Чехії), що дозволило сформулювати напрями вдосконалення механізмів податкового стимулювання суб’єктів малого підприємництва у межах загальної системи оподаткування в Україні. Доцільним є: 1) запровадження інвестиційного податкового кредиту як права платника тимчасово зменшувати суму податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств або податку на доходи фізичних осіб на частку інвестиційних витрат, спрямованих на реалізацію інноваційних, R&D, екологічних, енергоефективних чи соціально значущих проектів; 2) формування інвестиційних резервів за рахунок реінвестованого прибутку (доходу) шляхом застосування зниженої ставки податку на прибуток підприємств або податку на доходи фізичних осіб на рівні 9 %; 3) часткове звільнення від оподаткування до 50 % прибутку (доходу), який інвестується в: а) цифрову та інноваційну R&D діяльність; б) екологічну модернізацію виробництва; в) розвиток «зеленої» економіки та енергоефективних технологій; г) професійну підготовку персоналу для впровадження сучасних цифрових технологій; 4) встановлення зниженої ставки податку на прибуток підприємств та податку на доходи фізичних осіб на рівні 9 % для новостворених суб’єктів малого підприємництва строком до 24 місяців з моменту державної реєстрації за умови дотримання наступних вимог: а) створення нових робочих місць, у тому числі для осіб з інвалідністю, ветеранів війни та внутрішньо переміщених осіб; б) документального підтвердження інвестиційних витрат, спрямованих на розвиток господарської діяльності; в) фактичного здійснення господарської діяльності на території України; г) збереження статусу суб’єкта малого підприємництва протягом усього періоду застосування пільги; д) обмеження за видами економічної діяльності (щодо діяльності, яка містять підвищені ризики тінізації економіки або має споживчо-рекреаційний характер: діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор, букмекерства, випуску та проведення лотерей; виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів; діяльність курортно-рекреаційних комплексів без медичного призначення тощо).
Визначено основні напрями щодо удосконалення функціонування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності відповідно до сучасних економічних умов та європейських стандартів податкової підтримки малого бізнесу, що передбачають розширення інструментів, спрямованих на: 1) стимулювання зайнятості шляхом: а) надання фізичним особам, які здійснюють незалежну професійну діяльність права переходу на єдиний податок; б) скасування загальної заборони на застосування такої системи нерезидентами, які провадять господарську діяльність на території України, що забезпечить дотримання принципу рівності платників та сприятиме залученню іноземних інвестицій і міграційного капіталу; 2) зниження податкового навантаження шляхом: а) запровадження диференційованих ставок єдиного соціального внеску для платників єдиного податку з урахуванням стадії розвитку бізнесу та соціально-економічних особливостей; б) розширення переліку видів рентної плати, від обов’язку сплати яких платники єдиного податку звільняються; в) диференціації ставок єдиного податку із застосуванням понижувальних коефіцієнтів для суб’єктів, що здійснюють соціально орієнтовану діяльність, впроваджують інноваційні моделі бізнесу, практики сімейного підприємництва або заходи «зеленого переходу»; г) удосконалення механізму визначення оподатковуваного доходу платників третьої групи шляхом надання права враховувати документально підтверджені витрати, безпосередньо пов’язані з господарською діяльністю; 3) спрощення податкового адміністрування шляхом: а) розширення кола категорій платників, звільнених від застосування РРО/ПРРО, із забезпеченням належного контролю ризикових операцій на основі аналізу даних; б) цифрової модернізації адміністрування через розширення функціоналу електронного кабінету платника.
У результаті дисертаційного дослідження розроблено проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання та розвитку малого і середнього підприємництва в Україні».
Опис
In Chapter 1 «General Legal Foundations of State Support for Small Business Entities through Tax Incentives» based on the correlation between the concepts of “state regulation of economic activity” and “state support for business entities,” it is demonstrated that state support for small business is a targeted element of the mechanism of state economic regulation, implemented through a set of legal, financial, and organizational-managerial forms aimed at creating favourable conditions for the development of small entrepreneurship, increasing its competitiveness, and ensuring a positive impact on the socio-economic development of the state.
It is substantiated that tax support constitutes an independent direction of state support for small business entities, which differs from financial support in its legal nature, sources of origin, methods of implementation, and economic and legal consequences.
The notion of tax incentives is уточнено (refined) by identifying their essential characteristics: the comprehensive nature of the purpose of their introduction, which encompasses ensuring revenues to budgets of different levels, supporting socially and economically priority types of activity, as well as harmonizing private and public interests within tax legal relations; implementation exclusively through a system of legal means (instruments) закреплених in the provisions of the Tax Code of Ukraine, aimed at reducing the tax liability and simplifying procedures for the fulfilment of the taxpayer’s tax obligation; being one of the forms of realization of the regulatory function of taxes, as it is aimed at the state’s creation of favourable conditions for the conduct of economic activity by taxpayers; and an indirect (mediated) nature of influence, since it does not provide for direct budget financing in favour of business entities.
A classification of the means of tax stimulation of small business has been carried out depending on their place in the tax system, with division into two main groups: general tax incentives, as legal instruments integrated into the structure of particular taxes and fees within the general taxation system, which are subdivided into tax benefits aimed at reducing the tax burden (tax deductions; reduced rates of taxes and fees; full or partial exemption from payment of taxes and fees) and procedural mechanisms aimed at minimizing the taxpayer’s administrative costs and simplifying procedures of accounting, reporting, and interaction with controlling authorities (installment payment and deferral of tax liabilities or tax debt; establishment of a special tax reporting period; use of simplified registration procedures as a value added tax payer; restriction (moratorium) on certain types of tax audits). The aggregate of such measures does not change the object or the rate of taxation, but significantly simplifies the procedure for fulfilling the tax obligation, which makes it possible to attribute them to a separate subgroup of tax stimulation instruments of an administrative-procedural nature; and special tax incentives, as targeted measures of tax-law regulation introduced exclusively for the purpose of supporting and developing small entrepreneurship, the legal form of which is the simplified system of taxation, accounting, and reporting.
The theoretical and legal approach to distinguishing between the concepts of “state support” and “state aid” has been improved by clarifying that state aid is a special form of state support for small business, the implementation of which in the form of tax instruments requires their assessment for compliance with such criteria as financing at the expense of budgetary resources, selectivity, and creation of an economic advantage for certain business entities with a potential impact on competition.
It is substantiated that tax support for small business in the EU does not have a single unified standard and varies depending on national economic conditions and strategic priorities of states. In fact, two main approaches have been formed: integration of tax stimulation measures exclusively within the general taxation system (Austria, France, Spain, Portugal, the Netherlands, Belgium, Germany, Hungary), which is implemented through adoption of a consolidated course towards simplification and harmonization of the administration of value added tax for small business; application of presumptive methods (forfait, lump-sum, and other special regimes) in taxation of income of individual entrepreneurs and self-employed persons (PIT “personal income tax”), which allow taxes to be paid on the basis of a conditional rather than an actual tax base. Additionally, within this tax, tax deductions have been introduced for investment in the capital of innovative start-ups, financing of R&D, and the possibility of applying tax holidays; application of special measures in the sphere of corporate taxation, including reduction of the basic tax rate subject to reinvestment of profit into assets that meet the requirements of the “Transition 4.0” and “Transition 5.0” programmes; the possibility to form reserves for reinvestment in order to reduce taxable profit; support for innovation through the “tax premium” mechanism; granting tax credits for investments in regions with high economic risk; tax stimulation of expenditure on R&D and environmentally and socio-economically priority areas of activity; and the introduction, in parallel with tax support measures at the level of income and indirect taxation, of alternative simplified taxation regimes for small business at fixed rates (Italy, Croatia, Latvia, Lithuania, Romania, Bulgaria, Poland, the Czech Republic).
On the basis of a comparative analysis of the practice of tax support for small business in EU Member States, it has been established that the most relevant for Ukraine is the use of the experience of the Republic of Poland, which is обусловлено (explained by) the complex nature of combining a special tax regime (a fixed tax for sole proprietors) with tax incentives for legal entities—micro-enterprises (provided that their income does not exceed the equivalent of EUR 2 million per calendar year) within the general taxation system. Such a design ensures flexibility of the tax system, enables choosing a taxation model depending on the scale of activity, and promotes the formation of a sustainable medium-sized business sector. For Ukraine, maintaining the single tax as an instrument of tax support for small business should be combined with expanding tax incentives within the general system, which is a necessary prerequisite for increasing entrepreneurs’ competitiveness and gradual integration into European economic standards.
In Chapter 2 «Implementation of State Support for Small Business Entities through Tax Incentives» on the basis of a comprehensive analysis of the provisions of tax and economic (commercial) legislation, theoretical and practical problems of legal regulation of tax support instruments for small business entities within the general taxation system are identified, in particular: corporate profit taxation—lack of targeted stimulation; limited effect of the accelerated depreciation mechanism, which applies only to certain groups of fixed assets and does not cover investments in innovative, digital, or environmental projects, thereby reducing its stimulating potential for small business; complexity of applying tax differences, which creates additional administrative barriers; limited use of international experience compared to OECD countries regarding the introduction of special reduced corporate tax rates or comprehensive tax incentives for small business; value added tax—limited scope of application of the cash method; complexity of procedures for forming input tax credit; excessive “over-regulation” of accounting and reporting procedures of administration; absence of a stimulating approach in the sphere of digital administration, which does not take into account the organizational and financial specifics of small business entities. It is substantiated that overcoming these problems requires adaptation of the national model of corporate profit taxation and value added tax collection to European principles of proportionality, predictability, and tax neutrality, which will ensure balancing the state’s fiscal interests with the needs of small business and will promote the formation of a favourable tax environment for its sustainable development.
An assessment of the effectiveness of the functioning of the simplified system of taxation, accounting, and reporting has been provided, taking into account its advantages and disadvantages and the taxation mechanism, which made it possible to characterize it as a key instrument of state support for small business through tax incentives.
It is demonstrated that the concept of reforming the simplified system of taxation, accounting, and reporting, defined by the National Revenue Strategy until 2030, is exclusively fiscal in orientation and contradicts the strategic goals of post-war recovery and European integration, since it provides for narrowing the scope of application by limiting the circle of taxpayers and types of activity, which contradicts the principle of accessibility of state support for small business; it is oriented towards increasing the tax burden, which нивелює (undermines) the stimulating function of the special tax regime; it provides for complication of tax administration and control, which leads to the loss of the key feature of “simplification” and creates risks of re-shadowing of part of business activity and loss of socio-economic effect.
In Chapter 3 «Prospects for the Development of Legal Regulation of State Support for Small Business Entities through Tax Incentives» a conceptual approach to the legal regulation of state aid through tax incentives is substantiated, revealing its dual nature—as a special form of state support for small business development and a potential factor influencing competition. On this basis, directions for improving the legal foundations for the implementation of tax instruments within the institute of state aid are proposed, which include: normative differentiation between permissible and impermissible forms of state aid in the sphere of taxation taking into account criteria developed by EU practice; exclusion from the list of forms of state aid of deferral or installment payment of taxes, fees, or other mandatory payments; introduction of control over state support for participants of industrial parks, since tax benefits granted within this special legal regime have features of state aid. It is determined that excluding them from the scope of the Law of Ukraine “On State Aid to Undertakings” contradicts the principles of competition law and Ukraine’s international obligations regarding harmonization with EU law; ensuring consistency between the provisions of the Tax Code of Ukraine, the Law of Ukraine “On State Aid to Undertakings,” and subordinate legal acts, in particular Order of the Ministry of Finance No. 474 “On Approval of the Methodology for Evaluating Tax Policy Instruments,” by integrating the financial and economic assessment of tax expenditures (at the level of the Ministry of Finance of Ukraine) with the legal assessment of their permissibility (at the level of the Antimonopoly Committee of Ukraine), which will ensure the formation of a single methodological basis for monitoring tax benefits as an independent form of state aid; and criticism of the temporary suspension of state aid control mechanisms under martial law, which creates risks of selective granting of tax benefits to undertakings by local self-government bodies without proper legal assessment of their impact on competition.
It is determined that state aid in the form of tax benefits aimed at supporting small business entities is relatively permissible, that is, it may be recognized by the Antimonopoly Committee of Ukraine as permissible for competition, provided that it meets the following requirements: target orientation—entails achieving one of the objectives defined in Part 1 of Article 6 of the Law of Ukraine “On State Aid to Undertakings” and ensures the implementation of activities that could not be carried out without state intervention; stimulating effect—should contribute to productivity growth, investment activity, and innovative potential of small business entities; necessity and proportionality—state intervention must be minimally sufficient, and the positive impact of the measure on the economic development of small business must exceed potential budget losses; temporariness and periodic review—the duration of tax benefits must be limited, with regular monitoring of their effectiveness; transparency and control—ensures openness of information regarding the conditions, amounts, and beneficiaries of state aid, as well as its legal assessment by the Antimonopoly Committee of Ukraine taking into account the provisions of the EU acquis; consistency of procedural regulation—procedures for granting tax benefits are determined exclusively by the Tax Code of Ukraine, whereas their assessment as potential state aid is carried out in cooperation with the Antimonopoly Committee of Ukraine.
The positive experience of tax support for small business in EU countries (Italy, Austria, France, Germany, Croatia, Romania, Bulgaria, Poland, the Czech Republic) has been summarized, which made it possible to formulate directions for improving tax stimulation mechanisms for small business entities within the general taxation system in Ukraine. It is advisable to introduce an investment tax credit as the taxpayer’s right temporarily to reduce the amount of tax liability for corporate income tax or personal income tax by a portion of investment expenditures aimed at implementing innovative, R&D, environmental, energy-efficient, or socially significant projects; to form investment reserves from reinvested profit (income) through the application of a reduced corporate income tax rate or personal income tax rate at the level of 9%; to provide partial exemption from taxation of up to 50% of profit (income) reinvested in digital and innovative R&D activities, environmental modernization of production, development of a “green” economy and energy-efficient technologies, and professional training of personnel for the implementation of modern digital technologies; to establish a reduced corporate income tax rate and personal income tax rate at the level of 9% for newly established small business entities for up to 24 months from the date of state registration, subject to compliance with the following requirements: creation of new jobs, including for persons with disabilities, war veterans and internally displaced persons; documentary confirmation of investment expenditures aimed at business development; actual conduct of economic activity on the territory of Ukraine; preservation of the status of a small business entity throughout the period of application of the incentive; restrictions by types of economic activity (with regard to activities that carry increased risks of shadowing of the economy or have a consumer-recreational nature: activities in the sphere of organization and conduct of gambling, betting, issuance and conduct of lotteries; production, export, import, sale of excisable goods; activities of resort and recreational complexes without medical purpose, etc.).
The main directions for improving the functioning of the simplified system of taxation, accounting, and reporting in accordance with current economic conditions and European standards of tax support for small business have been defined, providing for the expansion of instruments aimed at stimulating employment by granting individuals engaged in independent professional activity the right to switch to the single tax and abolishing the general prohibition on applying such a system by non-residents who conduct business activity in Ukraine, which will ensure compliance with the principle of equality of taxpayers and promote attracting foreign investment and migrant capital; reducing the tax burden by introducing differentiated rates of the single social contribution for single tax payers taking into account the stage of business development and socio-economic characteristics, expanding the list of rent payments from which single tax payers are exempt, differentiating single tax rates with the application of reducing coefficients for entities engaged in socially oriented activity, implementing innovative business models, family entrepreneurship practices, or “green transition” measures, and improving the mechanism for determining taxable income of third-group payers by granting the right to account for documented expenditures directly related to business activity; simplifying tax administration by expanding the categories of taxpayers exempt from the use of cash registers/software cash registers while ensuring proper control of risky transactions based on data analysis, and through digital modernization of administration by expanding the functionality of the taxpayer’s electronic cabinet.
As a result of the dissertation research, a draft Law of Ukraine “On Amendments to the Tax Code of Ukraine and Other Laws of Ukraine regarding Stimulation and Development of Small and Medium-Sized Entrepreneurship in Ukraine” has been developed.
Ключові слова
правове регулювання суспільних відносин, податкове законодавство, платник податків, податки, єдиний податок, спеціальний податковий режим, спеціальний режим здійснення господарської діяльності, спрощена система оподаткування, податкові пільги, податкове зобов’язання, податковий кредит, податкові органи, суб’єкти малого підприємництва, малий бізнес, бізнес, суб’єкти господарювання, фізичні особи – підприємці, самозайняті особи, державна підтримка, державне стимулювання, фінансова підтримка, державна допомога, цифрова трансформація, захист від недобросовісної конкуренції, конкурентне законодавство, Європейський Союз, економіко-правовий підхід, сфера господарювання, інтелектуальна власність, суб’єкти інноваційної діяльності, інноваційні відносини, інновація, законодавче регулювання, інвестиції, товари і послуги, бюджет, legal regulation of social relations, tax legislation, taxpayer, taxes, single tax, special tax regime, simplified taxation system, tax reliefs, tax liability, input tax credit, tax authorities, small business entities, small business, business, undertakings, individual entrepreneurs, self-employed persons, state support, state incentives, financial support, state aid, digital transformation, protection against unfair competition, competition law, the European Union, economic and legal approach, economic sphere, intellectual property, innovation entities, goods and services, budget
Бібліографічний опис
Лабунський О. О. Державна підтримка суб’єктів малого підприємництва засобами податкового стимулювання: господарсько-правовий аспект. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 081 «Право» у галузі знань 08 «Право». – Донецький національний університет імені Василя Стуса Міністерства освіти і науки України, Вінниця, 2026.