The self-employment gap between immigrants and natives in Europe: dynamics and drivers
Ескіз недоступний
Дата
2026
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Дніпро: Національний технічний університет “Дніпровська політехніка”.
Анотація
Дослідження має на меті з’ясувати, яким чином макроекономічні умови, міграційна структура, інтеграційна політика й інститути держави добробуту впливають на розрив у рівнях самозайнятості між мігрантами та корінним населенням. Особливу увагу приділено ролі безробіття та еконо мічного зростання. Окремо аналізується вплив частки мігрантів із третіх країн, якості інтеграційної політики (MIPEX) і соціальних видатків. Методика. У дослідженні аналізується розрив у рівнях самозайнятості між іноземцями й корінним населенням у 36 європейських країнах у період 1995–2024 рр. із використанням незбалансованої панелі із 780 спостережень «країна–рік», сформованої на основі Європейського обстеження робочої сили Eurostat. У дослідженні використовується економетричне моделювання панельних даних і кількісні статистичні методи для ідентифікації й оцінювання детермінант розриву в самозайнятості між мігрантами та корінним населенням у країнах Європи. Результати. Розрив, визначений як різниця між рівнями самозайнятості іноземців і корінного населення, у середньому становить -1,07 в.п., що свідчить про помірну підприємницьку невигідність самозайнятості для мігрантів, водночас характеризується значною гетерогенністю й часовою конвергенцією до паритету (+0,091 в.п. щорічно). Двофакторні регресії із фіксованими ефектами показують, що вищий рівень безробіття розширює позитивний розрив. Натомість економічне зростання, інклюзивна політика MIPEX і соціальні видатки його звужують. Композиційні ефекти зумовлюють позитивні диференціали в нових країнах-членах ЄС (+1,29 в.п.) порівняно із країнами ЄС-15 (-2,25 в.п.). Розрив характеризується винятковою стійкістю (ρ = 0,940; період напівзгасання ≈11 років), причому міжкраїнна варіація домінує (80 %). Криза 2008 р. відзначає структурний зсув (p = 0,055), тоді як пандемія COVID-19 не спричинила статистично значущого впливу (p = 0,705). Наукова новизна. Оригінальність дослідження полягає в інтеграції необхіднісної підприємницької мотивації, ефектів економічного циклу, композиційної структури мігрантів, ефективності інтеграційної політики (MIPEX) і розвиненості держави добробуту в межах єдиної динамічної моделі. Оцінювання стійкості розриву й періоду напівзгасання формує внесок у наукову літературу, демонструючи довготривалі наслідки структурних шоків. Практична значимість. Отримані результати під-креслюють ключову роль інституційних відмінностей і обґрунтовують необхідність гармонізованих інтеграційних реформ для використання підприєм-ницького потенціалу мігрантів у напрямі інклюзивного зростання.
Опис
This study aims to investigate how macroeconomic conditions, migrant composition, integration policies, and welfare state institutions influence the self-employment gap between migrant and native-born populations, with particular attention to the roles of unemployment, economic growth, non-EU migrant shares, integration policy quality (MIPEX), and social spending. Methodology. The study investigates the self-employment gap between foreign-born and native-born populations across 36 European countries from 1995 to 2024, utilising an unbalanced panel of 780 country-year observations from the Eurostat Labour Force Survey. The study applies panel data econometric modelling and quantitative statistical methods to identify and estimate the determinants of the self-employment gap between foreign-born and native-born populations across European countries. Findings. The gap, defined as the difference in self-employment rates (foreign-born minus native-born), averages -1.07 percentage points, indicating a modest immigrant disadvantage, yet exhibits substantial heterogeneity and tem-poral convergence towards parity (+0.091 pp annually). Two-way fixed-effects regressions reveal that higher unemployment widens positive gaps. In contrast, GDP growth, inclusive MIPEX policies, and social expenditure attenuate them. Compositional effects drive positive differentials in New EU member states (+1.29 pp) relative to EU-15 nations (-2.25 pp). The gap demonstrates remarkable persistence (ρ = 0.940; half-life ≈11 years), with between-country variance predominating (80 %). The 2008 crisis marks a structural shift (p = 0.055), whereas COVID-19 yields no significant impact (p = 0.705). Originality. The originality of research lies in integrating necessity-driven entrepreneurship, economic cycle effects, compositional migrant structures, integration policy effectiveness (MIPEX), and welfare state generosity within a single dynamic framework. By estimating gap persistence and half-life, the study introduces a novel contribution to the literature, demonstrating how structural shocks generate long-lasting effects. Practical value. Findings underscore institutional divergences as pivotal determinants, advocating for harmonised integration reforms to harness migrant entrepreneurship for inclusive growth.
Ключові слова
self-employment gap, immigrant entrepreneurship, migrant integration, European Union, MIPEX, welfare state, розрив у самозайнятості, підприємництво іммігрантів, інтеграція мігрантів, Європейський Союз, MIPEX, держава добробуту