Правові наслідки контрасигнації: зарубіжний та вітчизняний досвід
Ескіз недоступний
Файли
Дата
2020
Автори
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Анотація
Стаття присвячена характеристиці правових наслідків контрасигнації актів глави держави й органів публічної влади в закордонних
країнах і Україні. Уточнено, що кінцеві результати контрасигнації визначаються правовими наслідками – досягненням мети, для якої вона
застосовується, а саме тим, що або через неї відповідний акт набуває сили та/або обмежуються повноваження глави держави чи органу
публічної влади, та/або перекладається відповідальність за ухвалення та виконання акта на контрасигнуючого суб’єкта. З’ясовано, що
конституційне закріплення цих наслідків у різних країнах світу позначається деякою варіативністю.
Установлено, що в державах із монархічної формою правління затверджений принцип невідповідальності монарха, конституції цих
країн покладають відповідальність за ухвалення та виконання актів глави держави на уряд. В умовах республіки на президента може
покладатися юридична відповідальність, але інститут відповідальності уряду є базисним для парламентських та змішаних республіканських форм правління, однак відсутній у президентських республіках. З’ясовано, що вкрай необхідне чітке нормативне врегулювання
підстав і механізмів притягнення до відповідальності представників уряду за процедурою контрасигнації, які нині не прописані в конституційному законодавстві більшості країн світу, що підтримують контрасигнацію, зокрема й в Україні. Конституційне законодавство країн
світу переважно не називає виду відповідальності уряду. Аргументовано, що доцільнішим є послуговування терміном «конституційноправова відповідальність» щодо владних інституцій загалом, що сприятиме єдиному розумінню форм цієї відповідальності в закордонній
та вітчизняній науці. Зазначено, коли контасигнуючим суб’єктом виступає парламент, не йдеться про перекладення відповідальності,
а відбувається скріплення з метою здійснення контролю, як погоджувальний захід.
Доведено, що в багатьох країнах уряд і його очільник, коли здійснюють контрасигнування, по суті перебирають на себе відповідні
повноваження глави держави. Інститут контрасигнування в монархіях практично нівелює владні повноваження монарха. Під час контрасигнації актів місцевого самоврядування обмежуються повноваження органів місцевого самоврядування. Однак не можна вважати
обмеження повноважень парламенту й уряду метою контрасигнації їхніх актів.
Установлено, що більшість конституцій закордонних країн передбачають набуття чинності актом як правовий наслідок здійснення
контрасигнації. Запропоновано врегулювати це питання в українському законодавстві, оскільки в ньому немає конкретики щодо моменту
набуття чинності актами Президента, що підлягають контрасигнації.
Опис
Ключові слова
Контрасигнація, Акти, Глава держави, Органи публічної влади, Відповідальність, Обмеження повноважень, Набуття чинності актом