Миремічні фраземи: статус і функційне призначення в емотивній картині світу
Ескіз недоступний
Дата
2019
Автори
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Анотація
Опис
У розділі визначено специфіку миремічних фразем у рамах фраземної емотиології з опертям на здобутки аксіофраземної прагматики. Схарактеризовано кваліфікаційні ознаки та класифікаційні параметри кінематичних фразем і описано емотивну функцію миремічних фразем, що зумовлена знаковістю виразу очей і зчитуванням із них почуттів. Емотивна функція миремічних фразем в українській мові визначувана: 1) актуалізацією фундаментальних емоцій К. Ізарда (зацікавлення, радість, здивування, збентеження, гнів, презирство, сором, страждання, страх) із абсолютним домінуванням складних негативнооцінних емотивних профілів (гнів / обурення, злість, роздратування, незадоволення, лють; сором / гризота, незручність, збентеження, ніяковість; здивування / нерозуміння, тривога, неспокій; страх / моторошність, переляк; презирство / зневага, образа), що посилюють важливість контексту в рамах студіювання; 2) наявністю одиниць із дифузною оцінкою на позначення а) емоцій збентеження й здивування та б) різних позитивних і негативних емоцій (радість / злість / докір; гнів / радість; гнів / радість / збудження; гнів / здивування / безтямність тощо); 3) маніпулятивністю й інтенсифікацію емоцій.
Ключові слова
Аксіофраземна прагматика, Базова емоція, Кінематична фразема, Миремічна фразема, Фраземна емотиологія