Дисертація Кримінально-правова характеристика військових насильницьких кримінальних правопорушень. 081 «Право». 08 «Право»

Скорочена інформація про документ
dc.contributor.authorМорозюк Назарій Сергійович
dc.date.accessioned2026-01-08T10:43:31Z
dc.date.available2026-01-08T10:43:31Z
dc.date.issued2025
dc.descriptionМорозюк Н. С. Кримінально-правова характеристика військових насильницьких кримінальних правопорушень. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 081 «Право» у галузі знань 08 «Право». – Донецький національний університет імені Василя Стуса Міністерства освіти і науки України, Вінниця, 2025.
dc.description.abstractМорозюк Н. С. Кримінально-правова характеристика військових насильницьких кримінальних правопорушень. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 081 «Право» у галузі знань 08 «Право». – Донецький національний університет імені Василя Стуса Міністерства освіти і науки України, Вінниця, 2025. Дисертація є комплексним науковим дослідженням, спрямованим на розв’язання такої важливої науково-прикладної проблеми, як обґрунтування теоретичних положень та розроблення напрямів удосконалення вітчизняного кримінального закону і практики його застосування, спрямованих на підвищення ефективності кримінально-правової протидії військовим насильницьким кримінальним правопорушенням в Україні. У дисертації розкрито теоретико-методологічні засади військових насильницьких кримінальних правопорушень. Розглянуто методологічні концепції пізнання військових насильницьких кримінальних правопорушень. Констатовано, що зараз надзвичайно актуальним є розбір об’єктивно- суб’єктивних ознак складу військового насильницького кримінального правопорушення. Здійснено юридичний аналіз військових насильницьких кримінальних правопорушень. Розділ 1 «Теоретико-методологічні основи дослідження військових насильницьких кримінальних правопорушень» складається з трьох підрозділів. Зокрема, у підрозділі 1.1 дисертації було висвітлено генезу кримінально-правового забезпечення запобігання військовим насильницьким кримінальним правопорушенням протягом усіх етапів розвитку української державності. У підрозділі 1.2 досліджено іноземний досвід регламентації відповідальності за вчинення військових насильницьких кримінальних правопорушень. Обґрунтовано, що Україна могла б перейняти застосування закону за аналогією, як це передбачено законодавством США, нормативну впорядкованість і структурованість джерел, як це передбачено у ФРН. З покликанням на іноземне кримінальне законодавство констатовано, що сучасне вітчизняне законодавство у сфері кримінально-правової протидії військовим насильницьким кримінальним правопорушенням потребує серйозного реформування та оновлення і доопрацювання. Проведено порівняльний аналіз українського та зарубіжного військового законодавства, виявлено їхні спільні й відмінні риси, визначено кримінально-правові норми, які доцільно імплементувати в національне карне законодавство. Водночас запропоновано імплементувати норми чинного законодавства зарубіжних країн задля впровадження передового досвіду в межах кримінального права для вдосконалення національного законодавства загалом. Підрозділ 1.3 був присвячений визначенню поняття та характеристиці значення дослідження військових насильницьких кримінальних правопорушень. Запропоновано визначення військового насильницького кримінальне правопорушення як діяння, передбаченого розд. ХІХ Особливої частини КК України, яке завжди супроводжується і конститутивною ознакою якого є застосуванням насильства. Доведено, що до військових насильницьких кримінальних правопорушень необхідно відносити діяння, передбачені статтями 404–406, а також 426-1 та 433 КК України. Крім того, у межах цього самого підрозділу визначено заходи, реалізація яких сприятиме запобіганню військовим насильницьким кримінальним правопорушенням. Розділ 2 «Аналіз складів військових насильницьких кримінальних правопорушень» також складається з трьох підрозділів, які присвячені характеристиці об’єктивних та суб’єктивних ознак досліджуваних складів кримінальних правопорушень. Так, у підрозділі 2.1 роботи було досліджено об’єкт як елемент складу військового насильницького кримінального правопорушення. Зокрема, під час написання відповідного підрозділу дисертаційного дослідження було послідовно визначено як загальний об’єкт військових кримінальних правопорушень, так і основні безпосередні об’єкти саме військових насильницьких кримінальних правопорушень. У підрозділі 2.2 було висвітлено ознаки об’єктивної сторони досліджуваних деліктів. Доведено, що тлумачення терміна «примушування» у вузькому значенні як вимоги щодо порушення начальником «конкретних обов’язків», «певного обов’язку», «вчинення начальником окремої конкретної дії» тощо не випливає із закону. У зв’язку з цим, на нашу думку, під примушуванням у ст. 405 КК України слід розуміти будь-які вимоги (як загального, так і конкретного характеру) про порушення обов’язків військової служби. Аргументовано, що насильницькі дії підлягають кваліфікації за ст. 405 КК України лише тоді, коли вони пов’язані з опором начальнику чи примушуванням його до порушення обов’язків військової служби. Доведено, що дії військовослужбовця, який спочатку погрожував заподіянням тілесних ушкоджень чи побоїв своєму начальникові у зв’язку з виконанням ним обов’язків військової служби, вчинених в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, а потім умисно вбив останнього, підлягають кваліфікації за п. 8 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 405 КК України. Підтримано позицію про те, що спричинення внаслідок насильства щодо начальника умисного тяжкого тілесного ушкодження, вбивство начальника через необережність кваліфікуються за сукупністю кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 405 та відповідними статтями розділу II Особливої частини КК України. Дістало подальшого розвитку положення про те, що для громадянина, призваного на військову службу під час мобілізації, на особливий період початком військової служби є день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Факт прийняття чи неприйняття військовослужбовцем військової присяги не має значення для визнання його суб’єктом військових злочинів. У підрозділі 2.3 було здійснено послідовну характеристику суб’єкта та суб’єктивної сторони аналізованих складів злочинів. Зокрема, було запропоновано розширити перелік військових кримінальних правопорушень, суб’єктами вчинення яких можуть бути визнані і поліцейські поліції особливого призначення Національної поліції України, які під час дії воєнного стану залучені до безпосередньої участі у бойових діях, за рахунок доповнення абз. 2 ч. 2 ст. 401 КК України додатковою вказівкою ще й на присвячені військовим насильницьким кримінальним правопорушенням статті 404 та 405 КК України. Також обґрунтовано, що відмежування складів злочинів, передбачених статтями 405 та 406 КК України, полягає у спрямованості умислу винного. При глумленні у ст. 406 КК України прагнення принизити честь і людську гідність потерпілого є кінцевою метою протиправних дій. При цьому самі такі дії не пов’язані з висуванням до потерпілого тих чи інших вимог, примусом до порушення обов’язків військової служби тощо. Констатовано, що важливою особливістю умисної вини у ст. 405 КК України є й те, що винний завжди має діяти з прямим умислом порушення відносин підпорядкованості. Розділ 3 «Сучасний стан, проблеми кваліфікації та вдосконалення законодавства за вчинення військових насильницьких кримінальних правопорушень» складається з двох підрозділів. Зокрема, підрозділ 3.1 був присвячений проблемним питанням кваліфікації військових насильницьких кримінальних правопорушень проти порядку статутних взаємовідносин між військовослужбовцями, а також визначенню шляхів їх вирішення. Доведено, що наслідками побоїв або застосування іншого насильства слід вважати, як і в складі опору начальнику чи примушування його до порушення обов’язків військової служби, фізичний біль або заподіяння легких тілесних ушкоджень, обмеження волі. Аргументовано, що, враховуючи фізичний характер, до «насильства» у ст. 404 КК України слід зарахувати: поодинокі удари, що заподіяли фізичний біль, побої, катування, інші насильницькі дії, пов’язані із заподіянням фізичного болю, обмеження волі. У підрозділі 3.2 було запропоновано науково обґрунтовані пропозиції щодо вдосконалення законодавства у сфері військових насильницьких кримінальних правопорушень. Серед іншого, доведено необхідність посилення кримінальної відповідальності за вчинення делікту, передбаченого ст. 406 КК України, в умовах особливого періоду (ч. 2) та воєнного стану (ч. 3); обґрунтовано необхідність доповнення переліку кваліфікуючих ознак злочину, передбаченого ч. 3 ст. 426-1 КК України, за рахунок додаткової вказівки на вчинення відповідного діяння саме групою осіб; аргументовано пропозицію частково формалізувати критерії тяжких наслідків (у частині, що стосується матеріальних збитків) як ознаки складів злочинів, передбачених статтями 404 та 406 КК України, поширивши дію примітки ст. 425 КК України на всі норми, розміщені у розд. ХІХ Особливої частини КК «Військові кримінальні правопорушення»; рекомендовано уніфікувати показники тяжких наслідків (як і істотної шкоди), які згадуються у всіх статтях Особливої частини КК України; запропоновано доповнити чинний КК України окремою нормою, присвяченою регламентації кримінальної відповідальності за таке діяння, як посягання на життя начальника, а також іншої особи, яка виконує покладені на неї обов’язки з військової служби, у зв’язку із здійсненням законної діяльності зазначених осіб щодо забезпечення військової безпеки держави, що має сприяти посиленню кримінально-правового захисту цих осіб. Ключові слова: кримінальне право, кримінальна відповідальність, кримінальне правопорушення (злочин), кримінально-правова кваліфікація, збройна агресія, збройний конфлікт, воєнний стан, військове насильницьке кримінальне правопорушення, начальник, статутні взаємовідносини, перевищення влади військовою службовою особою, тілесні ушкодження, опір.
dc.identifier.otherУДК 344.222
dc.identifier.urihttps://r2.donnu.edu.ua/handle/123456789/4106
dc.publisherДонецький національний університет імені Василя Стуса. Вінниця
dc.relation.ispartofseries1/2025, 159-173
dc.titleДисертація Кримінально-правова характеристика військових насильницьких кримінальних правопорушень. 081 «Право». 08 «Право»
dc.title.alternativeZwiązek pomiędzy ekspansją ekologicznych gruntów rolnych a emisją gazów cieplarnianych w Europie w kontekście wdrażania Celów zrównoważonego rozwoju
dc.typeBook
Файли
Контейнер файлів
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз
Назва:
Морозюк_дисертація.pdf
Розмір:
2.74 MB
Формат:
Adobe Portable Document Format
Опис:
Завантажити
Ліцензійна угода
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз
Назва:
license.txt
Розмір:
1.71 KB
Формат:
Item-specific license agreed upon to submission
Опис:
Завантажити
Зібрання
Наукові видання