Потенціал дослідження емоційно-оцінної лексики в сучасному англійськомовному медіадискурсі (на матеріалі відеоблогів леді Колін Кемпбел)

Анотація
У сучасній лінгвістіці панує загальна думка про нерозривний зв’язок емотивності з оцінністю та її фундаментом – оцінкою, що постає актуальним питанням у межах досліджень таких наук, як філософія, психологія, логіка, лінгвістика. Сутність мовної та мовленнєвої оцінності, особливості її прояву та класифікація й досі є предметом дискусій лінгвістів. Оцінка належить до сфери свідомості людини і є результатом формування цінностей, які набувають аксіологічної значущості. Як аксіологічна категорія, оцінка безпосередньо пов’язана з номінативною та комунікативною функціями мови, а, відтак, є антропоцентричною та універсальною, яка сприяє формуванню національної специфіки сприйняття світу. Аксіологічна природа оцінки реалізується у мові за допомогою різних лінгвістичних засобів – морфологічних, лексичних та синтаксичних, узагальненого інваріантного значення схвалення/несхвалення дій, процесів, явищ, фактів тощо. Т. А. Космеда зазначає, що «оцінка – це категорія, що об’єднує всі засоби, які має сучасна мова у своєму розпорядженні для категоризації й позначення розмаїття оцінних значень, що мотивовані зв’язками між мовцем і дійсністю». Втім, окрім семантичного підходу до визначення оцінки як лінгвістичної категорії, існують також дослідження, що опираються на її функціональну сторону – тобто категорію, яка відображає функцію слова або словосполучення в мовленні, пов’язану з вираженням емоцій або оцінки (наприклад, задоволення / незадоволення).
Опис
Ключові слова
Бібліографічний опис
Мова і міжкультурна комунікація: теорія та практика : зб. матеріалів V Всеукраїнської науково-практичної конференції (м. Полтава, 21 березня 2024 р.). Полтава : ПДАУ, 2024. С. 28–31.