Інформаційне протистояння та історичний дискурс у сучасних українсько-польських відносинах

Скорочена інформація про документ
dc.contributor.authorМєлєкєсцев, К. І.
dc.contributor.authorMieliekiestsev, K. I.
dc.date.accessioned2026-03-11T10:39:13Z
dc.date.available2026-03-11T10:39:13Z
dc.date.issued2022
dc.descriptionThis work combines a review of the literature and the coverage of the latest sources on Ukrainian-Polish relations in the search for answers to certain questions: whether there were previous works on information warfare in the context of the contemporary Ukrainian-Polish relations; how can one single out the aspects of the relationship that were related to the “technical” side of information warfare; whether one can describe exactly what was the place of historical discourse in the contemporary Ukrainian-Polish relations in terms of the “human studies” side of the information warfare research. Literature of Ukrainian and Polish origin is considered, both the one aimed at an internal audience, and the one aimed at an external audience (English-language articles), with notes on said works’ differences from American authors’ interpretation of the core elements of information warfare. As for the sources, these are legislative acts (international agreements ratified by the parliaments of countries), administrative documentation regarding the implementation of said acts, as well as materials from the media. Some of these sources were discussed in detail in the author's previous monographic study, which is referenced. According to the results of the study of the sources, the work highlights noteworthy aspects of the relations between Ukraine and the Republic of Poland, which are related to both the technical and the historical side of the information warfare. In the first case, it concerns agreements on cooperation in the exchange of information, the development of IT infrastructure, and modern communications systems. In the second case, we have examples of both cooperation (forums of historians, presidential rhetoric) and conflicts (decisions of the Sejm, transition to a “friendly-critical” position based on the classified “Theses” of 2008). As the sources show, the information policy of the state never “stops”, so the protection of its interests is always in the first place for the state actors. The need to protect one's own information space and maintain the loyalty and patriotism of the population causes information confrontation even between friendly countries. W niniejszej pracy, łączącej przegląd literatury i omówienie najnowszych źródeł dotyczących stosunków ukraińsko-polskich, poszukiwano odpowiedzi na pytania: czy istniały wcześniejsze prace dotyczące konfrontacji informacyjnej w kontekście współczesnych stosunków ukraińsko-polskich; jak wyróżnić te aspekty relacji, które były związane z „techniczną” stroną konfrontacji informacyjnej; opisać, jakie dokładnie miejsce zajmował dyskurs historyczny we współczesnych stosunkach ukraińsko-polskich pod kątem „humanitarnej” strony konfrontacji informacyjnej. Uwzględniono literaturę pochodzenia ukraińskiego i polskiego, zarówno skierowaną do odbiorców wewnętrznych, jak i zewnętrznych (artykuły anglojęzyczne), oraz ujawniono jej różnice w stosunku do amerykańskiej interpretacji kluczowych elementów konfrontacji informacyjnej. Jeśli chodzi o źródła, to są to akty ustawodawcze (umowy międzynarodowe ratyfikowane przez parlamenty państw), dokumentacja urzędnicza dotycząca ich wykonania, a także materiały medialne. Niektóre z tych źródeł zostały szczegółowo omówione w poprzednim opracowaniu monograficznym autora, do którego odsyłam. Zgodnie z wynikami badań źródeł, zwraca się uwagę na godne uwagi aspekty stosunków między Ukrainą a Rzecząpospolitą Polską, które dotyczą zarówno technicznej, jak i historycznej strony konfrontacji informacyjnej. W pierwszym przypadku dotyczy to porozumień o współpracy w zakresie wymiany informacji, rozwoju infrastruktury informatycznej oraz najnowszej komunikacji. W drugim przypadku mamy zarówno przykłady współpracy (fora historyków, prezydencka retoryka), jak i przykłady konfliktów (decyzje Sejmu, przejście do stanowiska „przyjazno-krytycznego” w oparciu o tajne „Tezy” z 2008 roku). Według źródeł polityka informacyjna państwa nigdy się nie „ustaje”, więc ochrona jego interesów jest zawsze na pierwszym miejscu dla kierownictwa państwa. W końcu potrzeba ochrony własnej przestrzeni informacyjnej oraz zachowania lojalności i patriotyzmu ludności powoduje konfrontację informacyjną nawet pomiędzy zaprzyjaźnionymi państwami.
dc.description.abstractУ цій роботі, поєднуючи огляд літератури та висвітлення новітніх джерел з українсько-польських відносин, іде пошук відповідей на питання: чи існували попередні роботи з інформаційного протистояння в контексті сучасних українсько-польських відносин; як виокремити аспекти відносин, які стосувалися «технічної» сторони інформаційного протистояння; описати, яке саме було місце історичного дискурсу в сучасних українсько-польських відносинах у вимірі «гуманітарної» сторони інформаційного протистояння. Розглядається здебільшого література українського та польського походження, як така, що націлена на внутрішню аудиторію, так і націлена на зовнішню (англомовні статті), виявлені відмінності її від американського трактування ключових елементів інформаційного протистояння. Щодо джерел, то це законодавчі акти (міжнародні угоди, що були ратифіковані парламентами країн), діловодна документація щодо їх втілення, а також матеріали ЗМІ. Частина з цих джерел детально розглядалась у попередньому монографічному дослідженні автора, на яке подається посилання. За результатами вивчення джерел виділені варті уваги аспекти відносин України та Республіки Польща, що суміжні як з технічною, так і з історичною стороною інформаційного протистояння. В першому випадку це стосується угод про співпрацю в обміні інформацією, розвитку інфраструктури з інформатики, новітніх комунікацій. В другому випадку ми маємо як приклади співпраці (форуми істориків, президентська риторика), так і приклади конфліктів (рішення Сейму, перехід до «дружньо-критичної» позиції за секретними «Тезами» 2008 р.). Як показують джерела, інформаційна політика держави ніколи не «зупиняється», тож захист своїх інтересів завжди стоїть у державного керівництва на першому місці. Врешті, необхідність захищати власний інфопростір та підтримувати лояльність, патріотизм населення, спричиняє інформаційне протистояння навіть між дружніми країнами.
dc.identifier.urihttps://r2.donnu.edu.ua/handle/123456789/4183
dc.publisherKamieniec Podolsk
dc.relation.ispartofseries2022–2025. C. 146–152
dc.subjectінформаційне протистоянняukr
dc.subjectісторія Україниukr
dc.subjectісторія Польщіukr
dc.subjectісторична пам’ятьukr
dc.subjectкібервійнаukr
dc.subjectкомунікаціїukr
dc.subjectполітика пам’ятіukr
dc.subjectісторична політикаukr
dc.subjectinformation warfareeng
dc.subjecthistory of Ukraineeng
dc.subjecthistory of Polandeng
dc.subjecthistorical memoryeng
dc.subjectcyberwarfareeng
dc.subjectcommunicationseng
dc.subjectpolitics of memoryeng
dc.subjecthistory policyeng
dc.subjectwojna informacyjnapl
dc.subjecthistoria Ukrainypl
dc.subjecthistoria Polskipl
dc.subjectpamięć historycznapl
dc.subjectwojna cybernetycznapl
dc.subjectkomunikacjapl
dc.subjectpolityka pamięcipl
dc.subjectpolityka historycznapl
dc.titleІнформаційне протистояння та історичний дискурс у сучасних українсько-польських відносинах
dc.title.alternativeINFORMATION WARFARE AND HISTORICAL DISCOURSE IN THE CONTEMPORARY UKRAINIAN-POLISH RELATIONS
dc.title.alternativeWOJNA INFORMACYJNA I DYSKURS HISTORYCZNY WE WSPÓŁCZESNYCH STOSUNKACH UKRAIŃSKO-POLSKICH
dc.typeBook chapter
Файли
Контейнер файлів
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз
Назва:
Mon_kol_Pl25.pdf
Розмір:
1.61 MB
Формат:
Adobe Portable Document Format
Опис:
Завантажити
Ліцензійна угода
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз
Назва:
license.txt
Розмір:
1.71 KB
Формат:
Item-specific license agreed upon to submission
Опис:
Завантажити
Зібрання
Наукові видання