Семантика, прагматика і синтактика номінацій із коренем укр- / рус- у дискурсивному просторі збірки паремій «Галицько-руські народні приповідки», укладеної І. Франком.
Ескіз недоступний
Дата
2025
Автори
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Одеса: Міжнародний гуманітарний університет
Анотація
Дослідження виконане в руслі функцій но-семантичної парадигми у фокусі націєцентризму. До аналізу залучено збірку паремій «Галицько-руські народні приповідки», що укладена І. Франком. Увага сфокусована на з’ясуванні особливостей функціювання в пареміях номінацій із коренями укр- / рус- (іменників, прикмет ників і прислівників, загальних і власних, абстрактних і конкретних, а також речовинних назв). Виокремлено їх семантико-прагматичне навантаження і охарактеризовано особливості синтагматики. Продемонстровано, що лек сема руський уживається в значенні (1) ‘український’ і (2) ‘галицький’, водночас частіше актуалізована семантика ‘галицький’. Етнонім русин ужито аналогічно як (1) ‘укра їнець’ і (2) ‘галичанин’ із домінуванням функціювання цього слова в другому значенні, що притаманне й склад ним прикметникам (русько-німецький і німецько-русь кий). Означення українсько-руський презентує семантику ‘галицький’. Прислівник по-руськи розвинуло, відповідно, значення ‘по-українськи’ і ‘по-галицьки’, а також позитив но оцінне – ‘по-людяному; гуманно’. Якщо йдеться про мову, то функціюють такі номінації: найчастіше руська мова, руський язик, південно-руська мова, південно-русь кий язик, рідко – українська мова. Однак І. Франко в кож ному разі інтерпретує актуалізоване значення. Поширени ми є і характерні для різних періодів існування України номінації Русь, Україна-Русь, а також назви історико-ге ографічних та етнокультурних частин України (Слобід щина, українська Галичина чи східна Галичина, російська Україна). Семантико-прагматичне навантаження розгля нутих номінацій у контексті паремій вербалізує переважно позитивні смисли, схвальну тональність. Зокрема укра їнська мова оцінюється в порівнянні з іншими мовами з указівкою на її переваги. Коли ж усе руське / українське омовлюється з огляду чужинця, актуалізується негативна семантика, тональність насміху, глуму, іронії. Викладений матеріал важливий для історії української мови, української термінології, лінгвокультурології та лек сикографічної практики, а перспектива полягає в необхід ності інтерпретації інших концептів української лінгво культури, що вербалізовані в паремійному фонді.
Опис
The study is conducted within the functional semantic paradigm, with a central focus on nation-centrism. The analysis is based on the proverb collection “Galician Ruthenian Folk Sayings”, compiled by Ivan Franko. The research concentrates on identifying the specific features of the functioning of nominations with the roots укр- / рус- (nouns, adjectives, and adverbs, both common and proper, abstract and concrete, as well as substance nouns) in paremias. The semantic and pragmatic load of these lexical items is analysed, along with their syntagmatic properties. The lexeme руський (rus’kyi) is shown to be used with the meanings (1) ‘Ukrainian’ and (2) ‘Galician’, with the latter being morefrequently actualised. The ethnonym русин (rusyn) is also employed in the meanings (1) ‘Ukrainian’ and (2) ‘Galician’, with the second interpretation being predominant. This tendency is likewise characteristic of compound adjectives such as русько-німецький (rus’ko-nimets’kyi) and німецько-руський (nimets’ko-rus’kyi). The attribute українсько-руський (ukrains’ko-rus’kyi) conveys the meaning ‘Galician’. The adverb по-руськи (po-rus’ky) has developed the meanings ‘in Ukrainian’ and ‘in the Galician manner’, as well as a positively marked evaluative meaning ‘humanely’, ‘in a humane way’. When referring to language, the following nominations are used: most commonly руська мова (rus’ka mova), руський язик (rus’kyi iazyk), південно-руська мова (pivdenno-rus’ka mova), південно-руський язик (pivdenno-rus’kyi iazyk), and more rarely українська мова (ukrains’ka mova). However, in every case, Ivan Franko provides contextual interpretation of the actualised meaning. The study also identifies frequent references to names typical of various historical periods of Ukraine’s development, including Русь (Rus’), Україна-Русь (Ukraina-Rus’), as well as historical-geographical(Ukrains’ka Slobozhanshchyna), Галичина ( Halychyna), східна Галичина (skhidna Halychyna), and російська Україна (rosiys’ka Ukraina). The semantic and pragmatic load of the studied nominations, as verbalised in the context of the paremias, predominantly conveys positive meanings and an approving tone. For instance, the Ukrainian language is evaluated positively in comparison with other languages, with references to its advantages. However, when руське (rus’ke) or українське (ukrains’ke) is characterised from an outsider’s viewpoint, negative connotations are activated, expressed through mockery, derision, or irony. The presented material is important for the history of the Ukrainian language, Ukrainian terminology, linguoculturology, and lexicographic practice, and the research perspective consists in the necessity of interpreting other concepts of Ukrainian linguoculture that are verbalised in the corpus of paremias.
Ключові слова
націєцентризм, паремія, прагматика, семантика, синтактика, номінації з коренем рус- / укр-, nation-centrism, paremia, pragmatics, semantics, syntactics, nominations with the root рус- / укр-