ВПЛИВ МЕХАНІЗМУ ЕКОНОМІЧНИХ САНКЦІЙ НА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГЛОБАЛЬНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ. ДИСЕРТАЦІЯ.
| dc.contributor.author | Зверєв, О. Д. | |
| dc.contributor.author | Zverev, O. D. | |
| dc.date.accessioned | 2026-03-20T14:29:23Z | |
| dc.date.available | 2026-03-20T14:29:23Z | |
| dc.date.issued | 2026 | |
| dc.description | The dissertation is devoted to the study of economic sanctions as a key instrument of the modern system of international economic relations and their impact on ensuring global economic security. Particular attention is paid to the analysis of the sanctions policy against the RF in connection with its full-scale aggression against Ukraine. Chapter 1 «Theoretical and Methodological Foundations for Studying the Impact of Economic Sanctions on Ensuring Economic Security» defines the theoretical basis of sanctions and the sanctions mechanism in the context of economic security. The study found that economic sanctions have become a key instrument of international relations, used by states and international organizations to influence the behavior of other states, corporations, or individuals without the use of military force. A theoretical generalisation and deepening of scientific approaches to the interpretation of economic security has been carried out, its multidimensional nature has been substantiated, and the author's definition has been proposed as an integrated characteristic of the state and capacity of the national economy to ensure sustainable development, preserve economic sovereignty, and effectively counter internal and external threats in conditions of global interdependence. The factors determining the effectiveness of sanctions, in particular the legal framework for their application, the level of economic interdependence between the parties, and the political and economic stability of the states against which they are directed, have been studied. The structure of foreign trade, the degree of diversification of the resource base, financial stability, and institutional capacity of target countries were analyzed. A conclusion has been formulated about the existence of a delicate balance between autonomy and interdependence in the global economic system. It is emphasized that interdependence, on the one hand, stimulates international cooperation and economic growth, and on the other hand, creates vulnerabilities in cases of political conflicts. It is argued that states dependent on foreign trade and resources are most vulnerable to sanctions, which can disrupt supply chains, reduce national production, and provoke economic instability. It has been clarified that sanctions pressure can cause currency imbalances, financial turbulence, and structural distortions in the economy. The author provides a detailed overview of the historical transformation of ideas about economic security, which was shaped by the works of classical and modern economists, including Adam Smith, David Ricardo, and John Maynard Keynes. The evolution of approaches is shown – from the dominance of free trade ideas to the recognition of the need for an active role of the state in ensuring macroeconomic stability and strategic protection of national interests. It is emphasized that in modern conditions, the international economic landscape is increasingly shaped by external threats – pandemics, wars, and financial crises – that challenge the foundations of global economic stability. The importance of state strategies in ensuring national economic interests and balancing security with international cooperation is outlined. It is revealed that the irrational application of sanctions can destabilize the economies of not only the target states but also the initiators. Examples of both successful and unsuccessful sanctions are analyzed, and the need for a comprehensive and collective approach is emphasized. The first chapter also examines the evolution of sanctions from a reactive tool to a proactive element of strategic interaction between states. It has been established that in the complex system of global trade and financial networks, sanctions have a significant impact on international relations, trade patterns, and global economic stability. The conclusion of the first chapter is that sanctions imposed on the basis of international coordination and a clear legal framework can be an effective tool for ensuring compliance with international law and maintaining global security. Chapter 2 «Analysis of global practices in the application of economic sanctions policy» examines in detail the impact of sanctions policy on the Iranian economy. It is determined that the mechanism of economic sanctions is formed within the instrumental paradigm, as it involves the use of various means of influence on the target country with the aim of causing economic damage. It is emphasized that its content and structure are interdisciplinary in nature, reflecting the interconnection between economic, political, and legal aspects and substantiating the structural and functional architecture of the sanctions mechanism as a multi-level institutional and instrumental system that integrates global, regional, and national levels of sanctions implementation through a mechanism of vertical interaction and feedback, ensuring their dynamic adaptation to changes in the international environment. The economic effect of US sanctions against Iran was studied in the course of writing. It was shown that Iran, as one of the world's largest oil exporters and a key geopolitical player in the Persian Gulf region, has the ability to influence global energy prices and control the strategically important Strait of Hormuz. It has been established that the most severe sanctions against Iran were imposed in 2012, with two key stages of sanctions intensification: in January 2012 – restrictions on the operations of the Iranian central bank; in July 2012 – an EU ban on imports of Iranian oil, which accounted for about one-fifth of the country's export flows, which had a significant negative impact on Iran's economy. The author put forward and confirmed, using multivariate regression, the hypothesis that the sanctions mechanism has a real negative impact on Iran's economy, as evidenced by the decline in GDP. An export control mechanism is proposed as a means of counteracting the circumvention of economic sanctions, the tools of which include strengthening corporate responsibility, eliminating gaps in regulatory policy, preventing transit through third countries, as well as institutional strengthening and international cooperation. Chapter 3 «Ways to improve the effectiveness of global economic sanctions institutions as a means of combating countries that violate international law and customs» examines the impact of economic sanctions imposed by countries around the world on the RF in the context of the war in Ukraine. It was the start of RF's full-scale aggression against Ukraine that prompted the introduction of the most extensive and coordinated economic sanctions in modern history. They were joined by the US, the EU, the UK, Canada, Japan, Australia, and other countries, which unanimously condemned the Kremlin's actions. Research shows that the US has been the key initiator of sanctions pressure, consistently restricting trade and economic ties with RF and forming a long-term containment strategy. The EU, in turn, has adopted 16 packages of sanctions aimed at reducing RF's revenues from energy exports and restricting access to financial resources and technologies. The United Kingdom and Canada have synchronized their actions with their partners, confirming their political and economic support for Ukraine. It is reasonable to assume that the sanctions have already led to a weakening of the RF financial system, the degradation of technological sectors, and a decline in trust on the part of international partners. The economic outlook for RF is considered unstable and dependent on the dynamics of the war and the support of third countries. It has been found that one of the main challenges remains the circumvention of sanctions through transit countries – China, Turkey, India, Kazakhstan, and Azerbaijan – which significantly reduces the effectiveness of restrictive measures. The need to introduce secondary sanctions targeting countries and companies that help the RF avoid direct pressure has been emphasized. Such a mechanism should include verification of the origin of energy resources, restrictions on access to EU markets, and constant monitoring of logistics chains. The author argued that the creation of an effective system of secondary sanctions is a key condition for the effectiveness of international measures to contain RF's military potential and, at the same time, a manifestation of strategic solidarity with Ukraine. | |
| dc.description.abstract | Дисертація присвячена дослідженню економічних санкцій як ключового інструменту сучасної системи міжнародних економічних відносин та їхнього впливу на забезпечення глобальної економічної безпеки. Особливу увагу приділено аналізу санкційної політики проти Російської Федерації у зв’язку з її повномасштабною агресією проти України. У розділі 1 «Теоретико-методологічні засади дослідження впливу механізму економічних санкцій на забезпечення економічної безпеки» визначено теоретичну основу санкцій та санкційного механізму в контексті економічної безпеки. У ході дослідження визначено, що економічні санкції стали ключовим інструментом міжнародних відносин, який застосовується державами та міжнародними організаціями з метою впливу на поведінку інших держав, корпорацій чи індивідів без використання військової сили. Здійснено теоретичне узагальнення та поглиблення наукових підходів до трактування економічної безпеки, обґрунтовано її багатовимірну природу та запропоновано авторське визначення як інтегрованої характеристики стану й спроможності національної економіки забезпечувати стійкий розвиток, зберігати економічний суверенітет і ефективно протидіяти внутрішнім та зовнішнім загрозам в умовах глобальної взаємозалежності. Досліджено фактори, що визначають ефективність санкцій, зокрема правові рамки їхнього застосування, рівень економічної взаємозалежності сторін, а також політичну та економічну стійкість держав, проти яких вони спрямовані. Проаналізовано структуру зовнішньої торгівлі, ступінь диверсифікації ресурсної бази, фінансову стабільність та інституційну спроможність держав-мішеней. Сформульовано висновок про існування тонкого балансу між автономією та взаємозалежністю у глобальній економічній системі. Підкреслено, що взаємозалежність, з одного боку, стимулює міжнародну співпрацю й економічне зростання, а з іншого – створює вразливості у випадках політичних конфліктів. Обґрунтовано, що держави, залежні від зовнішньої торгівлі та ресурсів, найбільше схильні до впливу санкцій, які здатні порушувати ланцюги поставок, скорочувати національне виробництво та провокувати економічну нестабільність. Уточнено, що санкційний тиск може спричиняти валютні дисбаланси, фінансову турбулентність і структурні деформації економіки. Автором детально висвітлено історичну трансформацію уявлень про економічну безпеку, що формувалася під впливом праць класичних і сучасних економістів, серед яких А. Сміт, Д. Рікардо та Дж. М. Кейнс. Показано еволюцію підходів — від домінування ідей свободи торгівлі до визнання необхідності активної ролі держави в забезпеченні макроекономічної стабільності та стратегічного захисту національних інтересів. Наголошено, що в сучасних умовах міжнародний економічний ландшафт дедалі більше формується зовнішніми загрозами – пандеміями, війнами та фінансовими кризами, які кидають виклик основам глобальної економічної стабільності. Окреслено значення державних стратегій у забезпеченні національних економічних інтересів та збалансуванні безпеки з міжнародним співробітництвом. Виявлено, що нераціональне застосування санкцій здатне дестабілізувати економіку не лише держави-мішені, а й ініціаторів. Проаналізовано приклади як успішних, так і невдалих санкцій, підкреслено необхідність комплексного та колективного підходу. Також в першому розділі розглянуто еволюцію механізму санкцій – від реактивного інструмента до проактивного елемента стратегічної взаємодії держав. Встановлено, що у складній системі глобальної торгівлі та фінансових мереж санкції справляють масштабний вплив на міжнародні відносини, моделі торгівлі та світову економічну стабільність. В підсумку першого розділу виявлено, що санкції, запроваджені на основі міжнародної координації та чіткої правової бази, можуть виступати дієвим інструментом забезпечення дотримання міжнародного права й підтримання глобальної безпеки. У розділі 2 «Аналіз світової практики застосування політики економічних санкцій» детально досліджено особливості впливу санкційної політики на економіку Ірану. Визначено, що механізм економічних санкцій формується у межах інструментальної парадигми, оскільки передбачає застосування різноманітних засобів впливу на країну-об’єкт із метою завдання економічних збитків. Наголошено, що його зміст і структура мають міждисциплінарний характер, відображаючи взаємозв’язок економічних, політичних і правових аспектів та обґрунтовано структурно-функціональну архітектоніку санкційного механізму як багаторівневої інституційно-інструментальної системи, що інтегрує глобальний, регіональний і національний рівні реалізації санкцій через механізм вертикальної взаємодії та зворотного зв’язку, що забезпечує їх динамічну адаптацію до змін міжнародного середовища. В ході написання досліджено економічний ефект американських санкцій проти Ірану. Показано, що Іран, як один із найбільших світових експортерів нафти та ключовий геополітичний гравець у регіоні Перської затоки, має здатність впливати на світові ціни енергоносіїв та контролювати стратегічно важливу Ормузьку протоку. Встановлено, що найбільш жорсткі санкції проти Ірану були введені у 2012 році та зафіксовано два ключові етапи посилення санкцій: у січні 2012 року – обмеження роботи іранського центрального банку, у липні 2012 року – заборона ЄС на імпорт іранської нафти, яка становила близько п’ятої частини експортних потоків країни, що мало суттєвий негативний вплив на економіку Ірану. Автором висунуто та підтверджено за допомогою багатофакторної регресії гіпотезу про те, що санкційний механізм має реальний негативний вплив на економіку Ірану, про що свідчить зниження ВВП. Запропоновано механізм експортного контролю як засіб протидії обходу економічних санкцій, інструментарій якого передбачає посилення корпоративної відповідальності, усунення прогалин у регуляторній політиці, запобігання транзиту через треті країни, а також інституційне зміцнення й міжнародну співпрацю. У розділі 3 «Напрямки підвищення дієвості глобальних інституцій економічних санкцій як елементу боротьби з країнами-порушниками міжнародного права та звичаїв» визначено вплив економічних санкцій світових країн на РФ в умовах війни в Україні. Саме початок повномасштабної агресії РФ проти України став поштовхом до запровадження наймасштабніших та найбільш скоординованих економічних санкцій у сучасній історії. До них долучилися США, ЄС, Велика Британія, Канада, Японія, Австралія та інші держави, що одностайно засудили дії Кремля. Досліджено, що США виступили ключовим ініціатором санкційного тиску, послідовно обмежуючи торговельно-економічні зв’язки з РФ і формуючи довгострокову стратегію стримування. ЄС, своєю чергою, ухвалив 16 пакетів санкцій, спрямованих на зменшення доходів РФ від експорту енергоносіїв, обмеження доступу до фінансових ресурсів та технологій. Велика Британія та Канада синхронізували свої заходи з партнерами, підтвердивши політичну й економічну підтримку України. Обґрунтовано, що санкції вже призвели до послаблення фінансової системи РФ, деградації технологічних секторів та зниження довіри з боку міжнародних партнерів. Економічна перспектива РФ визнана нестабільною і залежною від динаміки війни та підтримки третіх країн. Виявлено, що одним із головних викликів залишається обходження санкцій через транзитні держави – Китай, Туреччину, Індію, Казахстан, Азербайджан, що значно знижує ефективність обмежувальних заходів. Підкреслено необхідність запровадження вторинних санкцій, спрямованих на країни та компанії, що допомагають РФ уникати прямого тиску. Такий механізм має включати перевірку походження енергоресурсів, обмеження доступу до ринків ЄС і постійний моніторинг логістичних ланцюгів. Автором було обґрунтовано, що створення дієвої системи вторинних санкцій є ключовою умовою ефективності міжнародних заходів зі стримування військового потенціалу РФ та водночас проявом стратегічної солідарності з Україною. | |
| dc.identifier.citation | Зверєв Олег Денисович. Вплив механізму економічних санкцій на забезпечення глобальної економічної безпеки – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 292 «Міжнародні економічні відносини» 29 Міжнародні відносини. – Донецький національний університет імені Василя Стуса, Вінниця, 2026. | |
| dc.identifier.other | УДК 339.97:341.655(043.5) | |
| dc.identifier.uri | https://r2.donnu.edu.ua/handle/123456789/4205 | |
| dc.publisher | Вінниця: ДонНУ імені Василя Стуса | |
| dc.relation.ispartofseries | 2026. С. 237 | |
| dc.subject | міжнародні економічні відносини | ukr |
| dc.subject | міжнародна торгівля | ukr |
| dc.subject | торговельно-економічне співробітництво | ukr |
| dc.subject | економічний розвиток | ukr |
| dc.subject | преференційна торгівля | ukr |
| dc.subject | експорт | ukr |
| dc.subject | імпорт | ukr |
| dc.subject | імпорт товарів та послуг | ukr |
| dc.subject | світовий ринок | ukr |
| dc.subject | протекціонізм | ukr |
| dc.subject | мито | ukr |
| dc.subject | митний тариф | ukr |
| dc.subject | іноземні інвестиції | ukr |
| dc.subject | інвестиції | ukr |
| dc.subject | економічні санкції | ukr |
| dc.subject | санкційний механізм | ukr |
| dc.subject | санкційна політика | ukr |
| dc.subject | управління | ukr |
| dc.subject | експортний контроль | ukr |
| dc.subject | ризики | ukr |
| dc.subject | економічна безпека | ukr |
| dc.subject | національна безпека | ukr |
| dc.subject | енергетична безпека | ukr |
| dc.subject | енергетична незалежність | ukr |
| dc.subject | енергоефективність | ukr |
| dc.subject | Європейський Союз | ukr |
| dc.title | ВПЛИВ МЕХАНІЗМУ ЕКОНОМІЧНИХ САНКЦІЙ НА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГЛОБАЛЬНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ. ДИСЕРТАЦІЯ. | |
| dc.title.alternative | The impact of economic sanctions mechanizm on the global economic security. | |
| dc.type | Book |
Файли
Контейнер файлів
1 - 1 з 1
Вантажиться...
- Назва:
- Зверєв_дис_пдф а.pdf
- Розмір:
- 3.71 MB
- Формат:
- Adobe Portable Document Format
- Опис:
Ліцензійна угода
1 - 1 з 1
Вантажиться...
- Назва:
- license.txt
- Розмір:
- 1.71 KB
- Формат:
- Item-specific license agreed upon to submission
- Опис: