Теоретичні парадигми трансформації держави як публічного інституту
dc.contributor.author | Чальцева О. | |
dc.date.accessioned | 2024-10-06T15:14:50Z | |
dc.date.available | 2024-10-06T15:14:50Z | |
dc.date.issued | 2023 | |
dc.description.abstract | З розвитком суспільно-політичного життя процес здійснення політики в демократичних системах значно ускладнився і вийшов за рамки держави. Збільшилась кількість акторів, які приймають рішення або впливають на їх прийняття, змінились механізми реалізації управлінських практик, які передбачають узгодження інтересів і культуру консенсусу всіх акторів публічного процесу. Ця тенденція чітко простежується в європейській традиції, де публічна політика – це не тільки вироблення та реалізація управлінських рішень державою, а й демократична участь різних груп за інтересами, державних і недержавних політичних акторів в політико-управлінському процесі (public deliberation), досягнення комплексного бачення соціальної проблеми з дотриманням процедур узгодження інтересів перед безпосередньою політичною дією уряду. В кінці ХХ ст. традиційні моделі управління державами виявилися нечутливими до політичних реалій постіндустріального суспільства, а саме: розвитку глобалізаційних процесів і глобальної економічної конкуренції, появи наднаціональних інститутів і розвитку громадянського суспільства. На зміну класичної концепції державного адміністрування (public administration), державі загального благоденства (welfare state) і уряду (government) в 90-і рр. прийшло нове державне управління (new public management), засноване на принципах комерціалізації державного менеджменту і на управлінні (governance), яке враховує публічні інтереси. В сучасних умовах держава перестає відігравати монопольну роль у політичному процесі, хоча й залишається головним суб’єктом в публічному полі. Вплив трансформаційних процесів у публічній сфері позначається на зміні місії держави, структури, функцій і технологій управління в сучасному суспільстві. Модерація, партнерство та медіація за допомогою співпраці, а не вертикально-субординаційне ієрархічне управління й мобілізація за допомогою нав’язування стають імперативними правилами діяльності сучасної держави. | |
dc.identifier.other | УДК 321.01-044.922:001.891.3 | |
dc.identifier.uri | https://r2.donnu.edu.ua/handle/123456789/3350 | |
dc.publisher | Вінниця: Вісник Донецького національного університету імені Василя Стуса | |
dc.relation.ispartofseries | 2023. №8 . С. 5-9 | |
dc.subject | держава | ukr |
dc.subject | публічна політика | ukr |
dc.subject | публічне управління | ukr |
dc.subject | публічні актори | ukr |
dc.subject | громадянське суспільство | ukr |
dc.subject | державне адміністрування | ukr |
dc.title | Теоретичні парадигми трансформації держави як публічного інституту | |
dc.type | Article |
Файли
Контейнер файлів
1 - 1 з 1
Вантажиться...
- Назва:
- 14309-Текст статті-28459-1-10-20231023.pdf
- Розмір:
- 558.69 KB
- Формат:
- Adobe Portable Document Format
- Опис:
Ліцензійна угода
1 - 1 з 1
Вантажиться...
- Назва:
- license.txt
- Розмір:
- 1.71 KB
- Формат:
- Item-specific license agreed upon to submission
- Опис: