Господарники цукрової промисловості Поділля в умовах сталінської боротьби за «монобільшість» у радянському суспільстві
Ескіз недоступний
Дата
2020
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Дніпро: Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара
Анотація
Мета статті: показати, по-перше сутність сталінського розуміння «антирадянських елементів» в умовах успіхів соціалізму, і по-друге, занедбане ставлення влади до господарських кадрів цукрової промисловості на прикладі Поділля. Методи: на основі поглибленого опрацювання архівно-слідчих справ колишнього НКВС у сучасному фонді Держархіву Вінницької області та в серії книжок «Реабілітовані історією» проаналізовані масові арешти господарників цукрової промисловості – однієї з провідних «солодких областей»: від керівництва облцукротресту до директорів і головних інженерів цукрових заводів. Історико-критичний метод сприяв відділенню офіційної пропаганди від суті фактів при аналізі першоджерел. Таким вдалося довести позитивну динаміку розвитку і реальні успіхи роботи цукрової промисловості, про що свідчать авторські таблиці. Історико-порівняльний метод привів до акталізації спільних рис радянського тоталітаризму з авторитарними режимами нинішнього XXI ст. Основні результати: на основі рішень пленуму союзного ЦК і політбюро ЦК ВКП(б) по партійним органам України доводилися підстави для висновків стратегічного характеру. В умовах «оточення» ще ослабленими Великою депресією капіталістичними країнами, розгорнутої пропагандистської кампанії навколо прийняття Конституції переможного соціалізму в СРСР і офіційно проголошеної широкої демократії, за «єдності робітничого класу і колгоспного селянства», для ВКП(б) відкривався шлях реалізації в суспільстві тактики блоку комуністів і безпартійних. Це дало підстави Генсеку правлячої партії можливість переконати партійну еліту в тому, що відтепер шкідників поставляє не «середовище буржуазних спеціалістів», а вже сама партія, що господарські кадри були «засмічені шпигунами та шкідниками». Висновки: Авторами висвітлені масштаби шкоди, завданої «Великим терором» одній із важливих галузей промисловості України, що обмежувало забезпечення населення цукровою продукцією. Масові репресії були б неможливими без встановлення абсолютного контролю монобільшості правлячої партії над владою та суспільством, що становить урок для майбутніх поколінь. Практичне значення: матеріали статті суттєво додають до обґрунтування необхідності подальших досліджень радянського тоталітаризму та масових репресій, а також посилюють застереження державним керівникам від подібних «ексцесів» на шляху пошуку монобільшості. Наведені дані можуть бути використані у посібниках з історії України, Вінниччини, польської спільноти на Поділлі, в краєзнавчих матеріалах, засобах ЗМІ, у творчій діяльності майстрів культури. Оригінальність: стаття базується на недавно відкритих архівних фондах щодо долі потерпілих від терору. Наукова новизна: вперше введені до наукового обігу і узагальнені дані з матеріалів ДАВО щодо репресованих господарських кадрів провідного регіону цукрової промисловості країни; повернуті імена маловідомих господарників. Тип статті: тематичне дослідження.
Опис
The aim: firstly, to show the essence of Stalin’s understanding of «anti-Soviet elements» in the context of «socialist successes», and, secondly, to describe neglected attitude of the authorities to the sugar industry on the the analysis of archived investigation cases of the former NKVD found in the State rchives of Vinnytsia Region, and in «Rehabilitated by History» book series, detailing specific examples of mass arrests of sugar industry owners: from the eadership of the Oblast Sugar Trust to various directors and chief engineers of sugar mills and factories. The historical-critical method helped to separate official propaganda from the essence of facts in the analysis of primary sources. This allows to prove the positive dynamics of development and real successes of the sugar industry, as evidenced by the author’s tables. The historicalcomparative method leads to actualization of common features of the Soviet totalitarianism with the authoritarian regimes of the current 21st century. Main results: based on the analysis of in-depth reading of documents of the VIII Extraordinary Congress of the Soviets of the USSR and the long taboo regarding the researching of documents of the February-March (1937) plenum of the Central Committee of the CPSU(b), it is evident that the Secretary General of the ruling party reached a strategic conclusion. Stalin succeeded in convincing the party-state elite that the new «enemies of the people» came neither from the capitalist camp, nor from the ranks of «bourgeois specialists», but rather from inside the party itself, declaring that the economic cadres were «clogged by spies and saboteurs». Conclusions: The authors highlight the extent of the damage caused by the Great Terror to one of the important industries of Ukraine, which limited the supply of sugar to the population. Mass repression would have been impossible without one party’s absolute control over government and society, which is a lesson for future generations. Practical meaning: the article’s results sufficiently provide an additional justification for further studies of mass repressions and the Soviet totalitarianism, and also constitute a warning to state leaders against such «excesses» in the search for «monomajority». The data may be used for textbooks on the history of Ukraine, Vinnytsia Region, Polish community in Podillia, in regional studies, mass media and in fiction. Originality: The article is based on recently opened archives concerning the fate of victims of terror. Scientific novelty: the data from DAVO’s archives on the oppressed personnel of the sugar industry was first introduced into scientific circulation and summarized, the names of little-known owners of the industry are restored. Type of article: case study.
Ключові слова
«Великий терор», Історична пам’ять, НКВС, Репресії, Поляки, The Great Terror, Historical memory, NKVD, Repression, Poles