Образ війни в тексті щоденника О. Довженка (до 130-річчя від дня народження письменника)
Ескіз недоступний
Дата
2024
Автори
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Черкаси: Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького
Анотація
Дослідження виконано в руслі сучасної функційно-прагматичної парадигми знань з актуалізацією вчення про его-тексти, або персональні тексти, а також у фокусі теорії мовної особистості. Стаття ґрунтується на методологійному положенні: війна – це соціолінгвальний мегачинник впливу на розвиток мови. Зазначена теза спроєктована на дискурсивно-текстовий простір щоденника О. Довженка, у якому відображено події війни з німецькими фашистами 1941-1945 років. Проаналізовано афористикон О. Довженка, який презентує образ цієї війни. Зазначене зроблено вперше, що й мотивує новизну студії. Доведено, що художньо-документальний індивідуалізований образ війни ґрунтований на комплексі асоціацій, уявлень про неї, які виникають у мовній свідомості О. Довженка для моделювання інтелектуально-емоційних смислів, що мають національну маркованість та відповідну оцінність. Продемонстровано, що афористикон письменника змодельовано на основі актуалізації виразних образних засобів – метафори, епітета, оксюморона, антитези з актуалізацією феномена прецедентності. Виявлено, що розглянуті афоризми презентовано у формі низки мовленнєвих жанрів через узагальнення досвіду українського народу. Вони просякнуті інтимізувальними смислами, які увиразнюють образ письменника. Показано, що образ війни в О. Довженка трансформовано у вигляді тріади: синхронія (його сучасність), перспектива і прогностика (майбутнє, пророцтво письменника) та ретроспектива (погляд у минуле), а сам О. Довженко презентує елітарну мовну особистість української нації.
Опис
Introduction. The research is conducted within the framework of the modern functional pragmatic paradigm of knowledge, emphasizing the theory of ego-texts, or personal texts, and focusing on the theory of linguistic personality. Purpose. To model the image of the war with Nazi Germany from 1941 to 1945, as verbalized in O. Dovzhenko’s aphoristic collection, drawn from the discursive-textual space of his diary as a form of personal text. The author’s card index contains over 200 entries. Results. The image of war most vividly presents a binary opposition of “self” (the warrior-defender, the Ukrainian people as a whole) and “other” (the enemy, which may shift depending on time and circumstances). The war image is articulated through parameters such as its nature, scale, chances of victory or defeat, characterization of war agents, the moral and psychological state of society, its emotional and intellectual perception, and the heroism associated with war. Evidently, all wars share the same terrible and horrifying face, as verbalized in the discursive-textual space of O. Dovzhenko’s diary (the war with the Nazis, 1941–1945) and contemporary Ukrainian discourse during the Russian-Ukrainian war of the early 21st century. Originality. For the first time, the article presents a compiled and interpreted aphoristic collection from O. Dovzhenko’s diary, which conveys the image of war. It reveals the refined linguistic mastery of the writer in crafting aphorisms that emphasize intimate and nationally marked meanings, thoughts, intentions, and 59 dreams, along with his intellectual-emotional capacity. The image of war depicted in O. Dovzhenko’s diary is an individual form of intellectual-emotional and aesthetic engagement with the wartime environment, forming an integral fragment of the author's unique cognitive and linguistic worldview, imbued with a subjective axiological dimension. Conclusion. It has been demonstrated that the individualized artistic-documentary image of war, articulated in O. Dovzhenko’s diary, is based on a complex of associations and perceptions that arise within his linguistic consciousness to model intellectual-emotional meanings with evaluative significance. The writer's aphoristic collection is shown to be crafted using vivid figurative techniques – metaphor, epithet, oxymoron, antithesis—enhanced by the phenomenon of precedent. His aphorisms are presented as short sentences and extended constructions, verbalizing affirmations or negations, rhetorical statements, and affective appeals. An ironic or mockingly ironic tone is evident in the depiction of the enemy, along with speech genres of appeals, imperatives, warnings, sympathy, and guidance drawn from the author's generalized experience. The heroism of war is expressed through preferential comparative axiological structures with core phrases such as “better... than...”. The aphorisms manifest as calls, imperatives, warnings, sympathy, and counsel, summarizing the experience of the Ukrainian people. They are imbued with intimate meanings that portray the writer as a person who believes in victory over the Nazis, a bright future for Ukraine, and the strength of the Ukrainian people, showcasing its mental traits while revealing a degree of disdain toward “khokhols” and the historical enemy of Ukraine, the Moscovites. The image of war in O. Dovzhenko’s work is shown to transform into a triad: synchronicity (present), perspective and prognostication (future, the writer’s prophecy), and retrospection (a look into the past), presenting O. Dovzhenko as an elite linguistic personality of the Ukrainian nation.
Ключові слова
афористикон О. Довженка, дискурс, інтимізувальні смисли, персональний текст, мовна особистість, образні засоби, оцінність, прецедентність, семантика, прагматика, щоденник, O. Dovzhenko’s aphoristic collection, discourse, intimate meanings, personal text, linguistic personality, figurative techniques, evaluative meaning, precedent, semantics, pragmatics, diary