Стратегія управління інтелектуальним потенціалом підприємств в умовах післявоєнного стану. ДИСЕРТАЦІЯ

Скорочена інформація про документ
dc.contributor.authorГірдвайніс, В. А.
dc.contributor.authorHirdvainis, V.A.
dc.date.accessioned2026-05-14T11:38:11Z
dc.date.available2026-05-14T11:38:11Z
dc.date.issued2026
dc.descriptionThe dissertation is devoted to the substantiation and development of theoretical and methodological foundations, scientific and applied principles, and practical recommendations for forming a strategy for managing the intellectual potential of enterprises under post-war conditions. In accordance with the aim of the study, the following tasks were set and solved: to generalize the conceptual and categorical framework of research on the intellectual potential of enterprises; to clarify the essence, principles, and approaches to managing the intellectual potential of enterprises; to identify the features of formation and development of intellectual potential of enterprises under post-war conditions; to analyze the socio-economic conditions of enterprise functioning in Ukraine in the post-war period; to investigate the state and trends in the development of intellectual potential of enterprises; to assess the effectiveness of managing the intellectual potential of enterprises; to develop conceptual foundations for forming a strategy for managing the intellectual potential of enterprises; to propose recommendations for improving the directions of managing intellectual potential of enterprises in the context of post-war recovery; to formulate proposals for increasing the effectiveness of managing the intellectual potential of enterprises in the post-war period. The scientific novelty of the research results lies in the deepening of theoretical and methodological provisions and the development of scientific and practical recommendations for forming a strategy for managing the intellectual potential of enterprises under post-war conditions. The first chapter systematizes and generalizes theoretical approaches to the study of the intellectual potential of enterprises, which made it possible to reveal the evolution of scientific understanding of its essence from the industrial to the information economy and to establish the growing role of intangible resources in ensuring enterprise competitiveness. Further development has been achieved in the conceptual and categorical apparatus of research on strategic management of intellectual potential of enterprises under post-war conditions. In particular, an expanded interpretation of intellectual potential is proposed as an integral socio-economic category encompassing a set of intellectual, human, informational, scientific-technical, and cultural resources that determine the ability of an enterprise to create, accumulate, and effectively use knowledge and innovation. The essence of intellectual potential management is clarified as a purposeful, systematic, and continuous process of planning, formation, development, assessment, and use of intellectual capabilities of personnel, taking into account internal and external factors and post-war transformations. A comparative analysis of the concepts “intellectual capital” and “intellectual potential” was conducted, which allowed for a clear differentiation of their content and the determination of the place of intellectual potential within the system of economic categories. A conceptual map of related concepts was developed, illustrating the interconnections among key elements of enterprise intellectual development. Scientific approaches to intellectual potential management (systemic, innovation-oriented HR, institutional, and risk-based) were studied, and the feasibility of their integration to ensure a comprehensive impact on knowledge and competence development was substantiated. Theoretical and applied foundations of intellectual potential management in post-war conditions were further developed and systematized into a comprehensive set of measures combining strategic, HR, psychological, and digital approaches. This approach involves the use of competency-based models, the implementation of flexible employment forms, the development of digital knowledge management platforms, and the provision of psychological support for personnel as a component of intellectual potential formation. Special attention is paid to the issue of workforce outflow and the necessity of adapting European qualification standards as a tool for preserving human capital, as well as the application of the Delphi method for decision-making under uncertainty. A methodological approach to the integrated assessment of employees’ psychological well-being as a strategic tool for managing intellectual potential was improved. This approach is based on a combination of survey methods, psychodiagnostics, behavioral analysis, and biophysiological assessment methods, implemented through an algorithm for monitoring and correcting employees’ psychological states. A SWOT analysis of intellectual potential management under post-war conditions was conducted, which made it possible to identify its comprehensive, dynamic, and adaptive nature and to justify the need for a systemic development approach. The second chapter analyzes the socio-economic conditions of enterprise functioning in Ukraine under post-war transformation, characterized by profound labor market changes, increased staff turnover, development of remote and hybrid employment forms, and growing influence of digital technologies. The state and trends of enterprise intellectual potential development were investigated, revealing a decline in innovation activity and a reduction in the number of innovation-active enterprises, which necessitates strengthening cooperation between business, science, and the state. It was established that approaches to intellectual potential management significantly depend on enterprise scale: large organizations implement complex digital HRM and knowledge management systems, while small enterprises rely on flexible and less formalized knowledge management mechanisms. For the first time, a methodological approach to assessing enterprise intellectual resilience was developed, based on the integrated evaluation of intellectual potential components and the calculation of a generalized intellectual resilience index. The proposed approach includes a system of indicators (digital maturity, knowledge-critical business processes, organizational-geographical configuration, knowledge-sharing culture, and innovation activity), their normalization, weighting coefficients, and the construction of an integrated indicator. This enables comprehensive diagnostics of enterprise conditions, identification of critical zones, and the formulation of evidence-based managerial decisions aimed at enhancing intellectual resilience. The third chapter improves the conceptual foundations for forming a strategy for managing the intellectual potential of enterprises, based on the integration of principles of systemness, continuous development, intellectual resilience, digitalization, adaptability, and cultural-behavioral alignment. The feasibility of differentiating strategic approaches depending on enterprise size and resource capacity is substantiated, which enhances managerial effectiveness under crisis conditions. Recommendations for improving directions of intellectual potential management are proposed based on the “problems – solutions – innovations” framework, ensuring the systematic nature of strategic decisions and their practical orientation. An integrated model for implementing digital solutions for strategic management of intellectual potential was improved, providing a multi-level governance architecture and integration of modern digital technologies. The structural component of a multi-level digital platform for intellectual potential management was also enhanced. It operates as a four-layer architecture with a closed operational cycle, ensuring continuous circulation of knowledge, competencies, and managerial decisions. The integration of digital technologies improves assessment accuracy, knowledge utilization efficiency, and enterprise adaptability to post-war uncertainty. The obtained research results have both theoretical and practical significance, as they expand scientific understanding of intellectual potential management of enterprises and provide a methodological basis for developing effective strategies for its development under post-war economic recovery conditions.
dc.description.abstractДисертацію присвячено обґрунтуванню та розробці теоретико-методологічного забезпечення, науково-методичних основ і практичних рекомендацій щодо формування стратегії управління інтелектуальним потенціалом підприємств в умовах післявоєнного стану. У дослідженні поставлено і вирішено такі завдання: узагальнити понятійно-категоріальний апарат дослідження інтелектуального потенціалу підприємств; уточнити сутність, принципи та підходи до управління інтелектуальним потенціалом підприємств; визначити особливості формування та розвитку інтелектуального потенціалу підприємств в умовах післявоєнного стану; проаналізувати соціально-економічні умови функціонування підприємств України у післявоєнний період; дослідити стан та тенденції розвитку інтелектуального потенціалу підприємств; провести оцінку ефективності управління інтелектуальним потенціалом підприємств; розробити концептуальні засади формування стратегії управління інтелектуальним потенціалом підприємств; запропонувати рекомендації щодо удосконалення напрямів управління інтелектуальним потенціалом підприємств в контексті післявоєнного відновлення; сформувати пропозиції щодо підвищення ефективності управління інтелектуальним потенціалом підприємств у післявоєнний період. Наукова новизна результатів дослідження полягає у поглибленні теоретико-методичних положень та розробленні науково-практичних рекомендацій щодо формування стратегії управління інтелектуальним потенціалом підприємств в умовах післявоєнного стану. У першому розділі узагальнено та систематизовано теоретичні підходи до дослідження інтелектуального потенціалу підприємств, що дозволило розкрити еволюцію наукових уявлень про його сутність від індустріальної до інформаційної економіки та встановити зростання ролі нематеріальних ресурсів у забезпеченні конкурентоспроможності підприємств. Дістали подальшого розвитку положення щодо понятійно-категоріального апарату дослідження проблем стратегії управління інтелектуальним потенціалом підприємств у післявоєнних умовах, зокрема запропоновано розширене трактування інтелектуального потенціалу як інтегральної соціально-економічної категорії, що охоплює сукупність інтелектуальних, людських, інформаційних, науково-технічних і духовно-культурних ресурсів та визначає здатність підприємства до створення, накопичення і використання знань та інновацій. Уточнено сутність управління інтелектуальним потенціалом підприємства як цілеспрямованого, системного та безперервного процесу планування, формування, розвитку, оцінювання та використання інтелектуальних можливостей персоналу з урахуванням внутрішніх і зовнішніх факторів та післявоєнних трансформацій. Проведено порівняльний аналіз категорій «інтелектуальний капітал» та «інтелектуальний потенціал», що дозволило чітко розмежувати їх зміст і встановити місце інтелектуального потенціалу в системі економічних категорій. Сформовано концептуальну карту суміжних понять, яка відображає взаємозв’язки між ключовими елементами інтелектуального розвитку підприємства. Досліджено наукові підходи до управління інтелектуальним потенціалом (системний, інноваційно-кадровий, інституційний та ризик-орієнтований), обґрунтовано доцільність їх інтеграції для забезпечення комплексного впливу на розвиток знань і компетенцій. Дістали подальшого розвитку теоретичні та прикладні засади управління інтелектуальним потенціалом підприємств у післявоєнних умовах, які систематизовано як комплекс заходів, що поєднує стратегічний, кадровий, психологічний і цифровий підходи. Даний підхід передбачає використання компетентнісних моделей, впровадження гнучких форм зайнятості, розвиток цифрових платформ управління знаннями та забезпечення психологічної підтримки персоналу як складової формування інтелектуального потенціалу. Окрему увагу приділено проблемі відтоку кадрів і необхідності адаптації європейських кваліфікаційних стандартів як інструменту збереження людського капіталу, а також використанню методу Дельфі для прийняття управлінських рішень в умовах невизначеності. Удосконалено методичний підхід до інтегрованої оцінки психологічного благополуччя персоналу підприємства як стратегічного інструменту управління інтелектуальним потенціалом, що базується на поєднанні анкетування, психодіагностики, поведінкового аналізу та біофізіологічних методів оцінювання і реалізується через алгоритм моніторингу та корекції психологічного стану працівників. Проведено SWOT-аналіз управління інтелектуальним потенціалом у післявоєнних умовах, що дозволило визначити його комплексний, динамічний та адаптивний характер і обґрунтувати необхідність системного підходу до його розвитку. У другому розділі проаналізовано соціально-економічні умови функціонування підприємств України в умовах післявоєнної трансформації, що характеризуються глибокими змінами ринку праці, зростанням плинності кадрів, розвитком дистанційних і гібридних форм зайнятості та посиленням впливу цифрових технологій. Досліджено стан і тенденції розвитку інтелектуального потенціалу підприємств, зокрема зафіксовано зниження рівня інноваційної активності та скорочення кількості інноваційно активних підприємств, що зумовлює необхідність посилення взаємодії бізнесу, науки та держави. Встановлено, що підходи до управління інтелектуальним потенціалом суттєво залежать від масштабу підприємства: великі організації застосовують комплексні цифрові HRM- та knowledge management-системи, тоді як малі підприємства використовують гнучкі, менш формалізовані механізми управління знаннями. Вперше розроблено методичний підхід до оцінювання інтелектуальної стійкості підприємства, який ґрунтується на інтегральному оцінюванні складових інтелектуального потенціалу та передбачає розрахунок узагальнюючого індексу інтелектуальної стійкості. Запропонований підхід включає систему індикаторів (цифрова зрілість, знаннєва критичність процесів, організаційно-географічна конфігурація, культура поширення знань, інноваційна активність), їх нормалізацію, застосування вагових коефіцієнтів і побудову інтегрального показника. Це дозволяє здійснювати комплексну діагностику стану підприємства, ідентифікувати критичні зони та формувати обґрунтовані управлінські рішення щодо підвищення інтелектуальної стійкості. У третьому розділі удосконалено концептуальні засади формування стратегії управління інтелектуальним потенціалом підприємств, що базуються на інтеграції принципів системності, безперервності розвитку, інтелектуальної стійкості, цифровізації, адаптивності та культурно-поведінкової узгодженості. Обґрунтовано доцільність диференціації стратегічних підходів залежно від розміру підприємства та рівня ресурсного забезпечення, що підвищує ефективність управлінських рішень у кризових умовах. Запропоновано рекомендації щодо удосконалення напрямів управління інтелектуальним потенціалом підприємств на основі концепції «проблеми – напрями вирішення – інновації», що забезпечує системність стратегічних рішень і їх практичну орієнтацію. Удосконалено інтегровану модель впровадження цифрових рішень для стратегічного управління інтелектуальним потенціалом, яка передбачає багаторівневу архітектуру управління та інтеграцію сучасних цифрових технологій. Також удосконалено компонентну структуру багаторівневої цифрової платформи управління інтелектуальним потенціалом підприємства, що функціонує як чотирирівнева архітектура із замкненим операційним циклом і забезпечує безперервний обіг знань, компетенцій та управлінських рішень. Інтеграція цифрових технологій дозволяє підвищити точність оцінювання, ефективність використання знань та адаптивність підприємств до умов післявоєнної невизначеності. Отримані результати дослідження мають теоретичне та практичне значення, оскільки розширюють наукові уявлення про управління інтелектуальним потенціалом підприємств і формують методичну основу для розроблення ефективних стратегій його розвитку в умовах післявоєнного відновлення економіки.
dc.identifier.citationГірдвайніс В. А. Стратегія управління інтелектуальним потенціалом підприємств в умовах післявоєнного стану. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії з галузі знань 07 «Управління та адміністрування» за спеціальністю 073 «Менеджмент». − Донецький національний університет імені Василя Стуса, Вінниця, 2026. С.287
dc.identifier.otherУДК 658.012:338.45:331.101 (043.5)
dc.identifier.urihttps://r2.donnu.edu.ua/handle/123456789/4241
dc.publisherВінниця: ДонНУ імені Василя Стуса
dc.relation.ispartofseries2026. С.287
dc.subjectінтелектуальний потенціалukr
dc.subjectінтелектуальний капіталukr
dc.subjectлюдський капіталukr
dc.subjectІндустрія 4.0ukr
dc.subjectІндустрія 5.0ukr
dc.subjectперсоналukr
dc.subjectпрограми діджиталізаціїukr
dc.subjectконкурентоспроможністьukr
dc.subjectцифрові технологіїukr
dc.subjectштучний інтелектukr
dc.subjectвиди економічної діяльностіukr
dc.subjectцифровий маркетингukr
dc.subjectінтегральний коефіцієнтukr
dc.subjectнечітка логікаukr
dc.subjectintellectual potentialeng
dc.subjectintellectual capitaleng
dc.subjecthuman capitaleng
dc.subjectIndustry4.0eng
dc.subjectIndustry 5.0eng
dc.subjectpersonneleng
dc.subjectdigitalization programseng
dc.subjectcompetitivenesseng
dc.subjectdigital technologieseng
dc.subjectartificial intelligenceeng
dc.subjecttypes of economic activityeng
dc.subjectdigital marketingeng
dc.subjectintegral coefficienteng
dc.subjectfuzzy logiceng
dc.titleСтратегія управління інтелектуальним потенціалом підприємств в умовах післявоєнного стану. ДИСЕРТАЦІЯ
dc.title.alternativeThe strategy of managing the enterprises` intellectual potential in the conditions of the post-war state.
dc.typeBook
Файли
Контейнер файлів
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз
Назва:
Гірдвайніс_В.А._дисертація пдф а 1 (1).pdf
Розмір:
4.38 MB
Формат:
Adobe Portable Document Format
Опис:
Завантажити
Ліцензійна угода
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз
Назва:
license.txt
Розмір:
1.71 KB
Формат:
Item-specific license agreed upon to submission
Опис:
Завантажити
Зібрання
Наукові видання