Перегляд за Автор "Mieliekiestsev, K. I."

Зараз показуємо 1 - 20 з 24
  • Ескіз недоступний
    Документ
    19th Century in Ukraine in the Context of Information Warfare
    (Запоріжжя: ЗНУ, 2024) Мєлєкєсцев, К. І.; Mieliekiestsev, K. I.
    The article describes the historical images and narratives within Moscow’s information warfare efforts relation to Ukraine’s 19th century history, particularly in connection to Moscow’s ten years hybrid warfare actions and its 2022 invasion. The purpose of the article is to analyze the elements of the 19th century history of Ukraine that are relevant to Moscow’s information warfare against Ukrainian interests in various information spaces and “battlefronts”, along with determining why exactly does the 19th century history matter to the Kremlin. It is concerned with determining the meaning of this informational support for Moscow’s soldiers themselves, for their sympathizers across the globe, and for the population of the territories occupied by Moscow’s forces, and for other observers of this war from different countries. The methodology, in connection with the review of diametrically different narratives in Moscow’s propaganda, and different approaches to information warfare depending on the specific infospace and intended audience, is based mostly on the historical-comparative method. The results of the study indicate that the symbolism of Moscow’s aggression was and remains inextricably linked with their historical imperial/colonial contacts with the territory of Ukraine in the 19th century, and thus constitute a form of imperialistic “phantom pains”, yearning for a time when Ukraine both “did not exist”, but simultaneously was very important for the core “Russian” identity. With the spread of occupation in the territories of Ukraine that went through decommunization, the aggressors have established new priorities: the “protection” of Tsarist and the return of Soviet symbols, despite the latter being downplayed in the Russian Federation itself itself, and the former being unaffected by decommunization. The article helps to reveal the complex psychological and informational aspect of the Moscow war, which includes the foundations of historical images and narratives to shape support and supposed legitimacy for aggression across various audiences. It emphasizes the importance of understanding the information strategies used in the context of war and underscores the importance of countermeasures and a need for understanding why the 19th century history of Ukraine is a particularly interesting “object” to the Kremlin’s information warfare and politics of history in general.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Ancient history and subversive attempts to affect regional symbols by information warfare actors
    (Вінниця: ДонНУ імені Василя Стуса, 2024) Мєлєкєсцев, К. І.; Mieliekiestsev, K. I.
    Завдання цього наукового дослідження полягає у розширенні інформації про різні аспекти емблематики Донецької області у їх зв’язку з процесами інформаційного протистояння та в порівнянні з іншими регіонами країни; у ширшому розкритті процесів створення, затвердження та використання різних символів у контексті мотивації різних суб’єктів інформаційного протистояння; у встановленні конкретних наративів щодо історії області через ці символи. Зокрема, дослідження виокремлює символи, пов’язані з уявленнями про «давню історію» регіону, і визначає зумовленість їх використання різними акторами. Аналізуються розвиток офіційної геральдики та вексилології Донецької області, відображення історичної тематики у фірмових брендах та інших комерційних назвах, переосмислення офіційної символіки приватними особами у період з 1991 р. Методологічно робота базується на використанні історико-генетичного, історико-порівняльного, історико-системного методів. Їх комбінація дала змогу показати, що емблеми та символи Донецької області мали свій початок у позиції та походженні пострадянських політико-бізнесових еліт регіону; порівняти їх із позицією еліт інших областей України протягом того ж періоду; показати, як вплив позиції донецьких еліт зіграв на користь московського гібридного супротивника. Для цього були залучені матеріали ЗМІ, інтернет-блоги, архівні матеріали. Результати здійсненого у межах статті дослідження свідчать про те, що адміністративно-бізнесові еліти Донецької області 1990–2000-х рр. були зацікавлені в регіональній символіці, яка б відділяла область від історії України загалом. Поради професійних українських істориків еліти свідомо ігнорували. Хоча вони не фігурували в офіційній геральдиці регіону, символи з давньої історії особливо зацікавили донецькі еліти, конкретно ті, що стосуються давніх скіфів і сарматів, набули широкого поширення в різних комерційних брендах, які контролювали представники керівництва області, їхні близькі знайомі, бізнес-партнери. Таке відокремлення емблематики та символіки регіону від єдиного українського «національного міфу» відрізнялося від досвіду Вінницької області в той самий хронологічний відрізок. З огляду на походження донецьких еліт, логічно, що вони шукали компромісу між власним радянським патріотизмом та роллю у новій, незалежній українській нації. Така політика регіональної влади 80 пізніше дасть змогу московським агентам впливу просувати власні наративи «давньої російської історії» в регіоні. Їхньою метою було посилення історичної плутанини у головах населення, недовіри до офіційних джерел (зокрема усталених академічних наративів з історії України), поширення ідеології «русского мира» серед переважно апатичного до неї населення області. Дослідження є авторським та оригінальним, великою мірою базується на матеріалах особисто знайдених чи побачених автором (зокрема як жителем міста Донецька під час початку гібридного вторгнення Москви до регіону). З практичного погляду, результати наочно демонструють, як відсутність єдиної інформаційної та історичної політики в Україні 1990–2000-х рр. була використана регіональними елітами для відцентрових дій. Це не було б проблематичним, якщо б не полегшило діяльність антиукраїнських зовнішніх сил, націлених на відрив Донецької області від України. Тому матеріали дослідження мають певну цінність для підготовки чи підвищення кваліфікації держслужбовців. Перспективи подальших досліджень з теми лежать у пошуку інших образів з давньої історії, що використовуються в інформаційному протистоянні навколо історії України, особливо з московської сторони, з визначенням ключових тенденцій і причин створення пропаганди такої тематики. До того ж у статті використані архівні та візуальні матеріали, вперше введенні до наукового обігу, що можуть стати в нагоді дослідникам інформаційного протистояння.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Between Moscow and Washington: information influences on early dialogue with NATO in Poland and Ukraine (1991–1994)
    (Torun: Wydawnictwo Adam Marszałek, 2023) Mieliekiestsev, K. I.
    The research covers the early years of Ukraine’s and Poland’s cooperation in their bilateral relations in the context of building up security policies between the NATO and the CSTO in 1991–1994. Various information influences from state and non-state actors, internal and external, made it so the processes of the search for security guarantees ended up quite different between the two neighboring countries. Covering sources and literature that provide evidence for influences from sources such as the Kremlin, the non-lustrated “old guard” former Communist party functionaries in Ukraine, and the former opposition in Poland, the research shows how the two countries’ relations with the NATO differed, and why, though both countries joined the Partnership for Peace program at roughly the same time, Poland managed to start active Euro-Atlantic integration much earlier than Ukraine did. Using sources such as the text of the treaties, the establishing documents and legislature guidebooks of organization, public writings of diplomats and former policy makers, the research shows what exactly were the risks that the NATO assessed in the joining of former Eastern Bloc countries (with the unstated reasons for the small number of contacts of those countries with NATO in the 1991–1994 relevant to the West’s suspicion of post-Soviet intelligence and military), and which points of the first Ukraine-NATO proved “too much” for the former. Furthermore, Ukraine’s early success with the number of NATO exercises it partook in during the first years of the Partnership for Peace became an example to other Eastern Europe countries seeking better relations with NATO and defense sector reforms, including the Republic of Poland. The paper also highlights the tendencies of cooperation between Ukraine and the Republic of Poland in the context of NATO enlargement and the various aspects of Atlantic integration. The most important among them was cooperation in security and defense, both bilateral and within the framework of the NATO Partnership for Peace Program.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    From “Fake News” to “Fake History”: “The Sun of Ruthenian Land” and Information Warfare
    (Вінниця: ДонНУ імені Василя Стуса, 2021) Mieliekiestsev, K. I.
    Introduction. This article concerns rampant falsification of a quote from the hagiographic text ―Life of Alexander Nevsky‖ on Russian popular science and culture websites to promote a specific interpretation of Ruthenian history, along with promoting related current political stances, such as Kremlin authoritarianism and general anti-Western sentiment. Furthermore, it shows how the current historical paradigm in the Russian Federation is centered on appropriating Ukraine‘s old Ruthenian history, rather than studying the actual regional history of Muscovy‘s own central historical regions.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Information warfare as discussed in the articles of Vasyl’ Stus Donetsk National University student
    (Riga, Latvia, 2023) Mieliekiestsev, K. I.
    The theses analyze the ways information warfare is conceptualized in student academic publications of Vasyl’ Stus Donetsk National University in 2020–2022. The paper outlines key terminological approaches to information warfare within the framework of historical politics and propaganda, as well as the factors behind increased student interest in this topic. It demonstrates the thematic diversity of student research and its contribution to the development of contemporary Ukrainian humanities discourse on informational influences on interpretations of Ukraine’s history.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Integrity under Information Warfare (on the Articles of Vasyl’ Stus Donetsk National University Students)
    (Riga, Latvia: Baltija Publishing, 2023) Мєлєкєсцев, К. І.; Mieliekiestsev, K. I.
    The theses examine the impact of information warfare conditions on academic integrity in student research conducted at the Faculty of History and International Relations of Vasyl’ Stus Donetsk National University. Based on an analysis of student publications and survey results, the study outlines key differences in how history and international relations students perceive and interpret information warfare. It demonstrates that history students are more inclined toward emotionally driven and problem-oriented interpretations, while international relations students tend to maintain a more detached and analytically balanced research approach.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Key targets in the history of Ukraine for Moscow’s wartime information warfare efforts
    (Konstanz, 2024) Mieliekiestsev, K. I.; Мєлєкєсцев, К. І.
    This article examines the key targets in Ukraine’s history, towards which the Russian side has consistently presented its own historical images and narratives having been used for the Russian military forces’ information support operations during the invasion of Ukraine since 2022. The research focuses on understanding the messages and symbolism used to manipulate soldiers, the Russian Federation’s supporters, occupied territories residents, and viewers from other countries. A part of the research is based on a previous article, published in a Ukrainian journal, whose methodology comprises a historical-comparative method with additional content analysis of the Spanishlanguage pro-Russian messages on the internet. The passage of time has shown that the prognosis from the original research has proven correct, and, despite great hopes, Moscow’s anti-imperial message for the Hispanic audiences has appeared to be far from certain other narratives having become successful. The research results show that most of the symbolism and historical context of Moscow’s aggressive active measures are deeply connected to the Muscovites’ old contacts with Ukraine’s territory via imperial control, and their simultaneous attempts to portray themselves as “victors over fascism.” The continuation of war has forced the aggressors to partially change their symbolism, from restoring Soviet symbols that have undergone decommunization, to looting treasures related to the Romanov Empire period in the occupied territories, and, finally, to downplaying historical symbols in favor of the modern, meaningless “Z” cult. Additionally, Moscow’s invasion propaganda takes into account popular Western media trends, such as “the Global South” and “Satanic panic” to turn them into arguments against Ukraine’s legitimacy and historical status. Thus, the paper reveals complex psychological and informational aspect of the Kremlin’s war effort, which includes the historical images and narratives foundations to shape support and legitimacy for aggression from various, often contradictory sources. It emphasizes the importance of understanding the information operations and strategies used in the war context.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Lenin as a creator of Ukraine in the Kremlin‟s information warfare
    (Львів – Торунь: Liha-Pres, 2024) Mieliekiestsev, K. I.
    The theses analyze the myth of “Lenin creating Ukraine” as a tool of the Kremlin’s information warfare and as an example of the memetic transformation of propaganda narratives into elements of official state policy of the Russian Federation. The paper examines the mechanisms of constructing and disseminating this myth through historical distortion, manipulation of identity and border issues, and its connection to the evolution of Vladimir Putin’s historical rhetoric. It is argued that the use of Lenin’s image in information warfare aims at delegitimizing Ukrainian statehood and justifying external aggression.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    On the origins of geopolitical and information warfare preparations for the war against Ukraine by the Russian Federation in the pivotal m contemporary Russian-Ukrainian relation
    (Riga, Latvia: “Baltija Publishing”, 2022) Mieliekiestsev, K. I.
    The chapter analyzes the origins and stages of formation of the geopolitical and information-ideological prerequisites for the Russian Federation’s war against Ukraine during the pivotal moments of contemporary Russian-Ukrainian relations. The study re-examines bilateral treaties, political statements, economic leverage, and the information environment surrounding Ukrainian-Russian relations from the early 1990s to the 2010s. Drawing on memoirs of Ukrainian policymakers, official documents, and public statements of Russian leadership, the chapter demonstrates that preparations for war against Ukraine were not a situational decision of the Putin era but a long-term and systematic strategy rooted in the post-Soviet period. It is shown that Crimea, the status of the Black Sea Fleet, border issues, energy dependency, and ideological narratives of “shared history” and “protection of Russian speakers” were consistently employed by Moscow as tools for testing Ukraine’s and the West’s readiness to resist pressure and aggression. Special attention is given to the evolution of Russian information warfare—from semi-official threats and media rhetoric to the formal ideological justification of aggression articulated at the highest political level prior to 2014. The chapter concludes that information warfare and policies of appeasement played a decisive role in creating the conditions for Russia’s open military aggression against Ukraine.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    On the Ukrainian-Polish Forum of Historians and Related Insights on Policy Making and International Relations in Central and Eastern Europe
    (Torun: Wydawnictwo Adam Marszałek, 2022) Mieliekiestsev, K. I.
    This paper focuses on preserving, translating and analyzing pieces of information on the 2015–2018 Ukrainian-Polish Forum of Historians, allowing for knowledge of this event to be spread beyond Ukraine and Poland. Through this article the author wishes to show that to the governments of Central and Eastern Europe, such as Ukraine and the Republic of Poland, history became a consideration in state policy, due to massive shifts of views on how to approach history between the era of totalitarian Soviet domination and the development of current democratic governments. Although it is something that would be considered outside of state purview in the West, possibly even called “undemocratic”, the government’s interest in how history is told to the population must be viewed in the context of both information warfare, and in how the countries of Central and Eastern Europe approach international relations. Because of this, the Ukrainian-Polish Forum of Historians, organized by Polish and Ukrainian Institutes of National Remembrance (differential in their approaches to what can be considered “shared history”) is of interest as an example of how joint discussions of history, attempts to find a common position, or a compromise, were considered relevant and needed for policy makers in Poland and Ukraine. Analyzing the prerequisites of the events, the topics discussed at the Forum (largely concerning mid-20th century history of Poland and Ukraine), and its results we conclude that, although the differences on how Ukrainian and Polish governments viewed their countries’ history eventually led to the Forum stopping, the initiative led to new actions from independent actors trying to support the idea of shared forgiveness and modern Polish-Ukrainian unity despite different views on various historical events. That shows that politics of memory affect Ukrainian and Polish policy-making, allowing an alternative perspective on the theory of international relations, one that considers not simply realist expectations, but emotional attachments to a country’s past and wishes to see that past respected, or at least not actively opposed, by other nations.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Tensions on the topic of history in Polish-Ukrainian relations as a result of information warfare
    (Луцьк: Волинський національний університет імені Лесі Українки, 2022) Мєлєкєсцев, К. І.; Mieliekiestsev, K. I.
    The article deals with today’s ethnic-cultural tensions and how they connect with the history of Poland and Ukraine and current diplomatic relations. The article overviews the problematic development of the current nationalist movement in Poland and its relationship with the “Center-Right” government, which was formed after the election of the President of the Republic of Poland Andrzej Duda. On the example of the closure of the Polish consulates in Ukraine after the 2017 incident with a grenade launcher in Lutsk, the author shows how a single hooligan attack in an atmosphere of ethnic tensions can lead to a total knock-out of the diplomatic system of the country. The research reveals the causes, parties and goals of the conflict, as well as subjects interested in ethnic tensions. It is shown how the problems of Polish-Ukrainian relations related to the secret change in the foreign policy course of the Republic of Poland in 2008 created a ”synergy” with the growth of nationalist sentiment in Europe and the expansion of Russian influence. The link between the strengthening of nationalist movements and ethno-cultural conflicts in Europe (including the appeal of patriotic youth to their memory of historical conflicts) with the proliferation of pro-Russian and anti-globalist conspiracy propaganda in popular corners of the Internet, including those directed against the processes of European integration and NATO enlargement, have been shown in the research. The research suggests ways to prevent the escalation of conflict using the examples of both the diplomacy of the President of Ukraine and initiatives of representatives of civil society. The topic of Internet propaganda as a factor of ethnic tensions and rising political movements, as well as the distortion of history in such propaganda, is proposed by the author for future research
  • Ескіз недоступний
    Документ
    The Boikivske community architecture landmarks that survived conventional and information warfare
    (Вінниця: ДонНУ імені Василя Стуса, 2024) Mieliekiestsev, K. I.; Мєлєкєсцев, К. І.
    The aim of the paper, based on the analysis of literature and sources, is to present a currently identifiable image of the development of architectural landmarks in the settlements of the Boikivske village community of the Kalmius district in the Donetsk region of Ukraine, while identifying and analyzing the reasons for the current state of historicalarchitectural space of the district existing as it is. The analysis covers 19th–20th centuries’ architecture, when the region was under the control of the Russian Empire, and then the Soviet Union. Methodologically, the research is primarily based upon content analysis of materials such as data pieces and photography found on various online platforms (Google Map, Yandex Maps, along with a number of local websites, including under the control of the information warfare hybrid adversary) and news website reports on war events, which may have affected the architectural landmarks. The secondary sources amongst the material base were amateur travel blogs and websites on local lore and culture of the region, alongside websites of religious organization. The results of the study reveal that neither the Russian Imperial, nor the Soviet government cared much for the development of eye-pleasing and historically-enduring architecture in what would become the Kalmius region, and the few historical buildings that remain standing are those that survived out of convenience, sturdinence, and continued use by governments. The only exception to that principle are the religious structures, which were maintained by the churches, including the oldest structure in the district, but even in their case government bias interfered greatly with the safety of buildings: Soviet anti-religion policies led to the destruction of a number of original churches, necessitating recreation in the 21st century. The research is fully original and belongs to the author; it is mostly based on the materials that have been personally found or seen by the author in primary sources, all secondary sources are referenced separately. From the practical point of view, the results fully demonstrate how government bias, goals, and perceived needs influence the development of architecture. It also factors into information warfare trends, wherein the removal of German population from today’s Boikivske community “coincided” with the removal of characteristic architecture (or, in the case of the abandoned dairy plant, a remodeling of it), completely changing the historical cultural landscape and the memorial space of the district. Thus, the research’s materials have a certain use for historians of culture, architects, and government employees overseeing memorial spaces. Prospects for further research on the topic include the historical architecture remaining in the Kalmius district may either confirm the trends seen in Boikivske, or show otherwise. Furthermore, the article contains archival and visual materials, first introduced to academic use.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    The post-truth discourse and the politics of memory in the contemporary media spaces
    (Київ: Український культурологічний центр, Київський університет імені Бориса Грінченка, 2023) Мєлєкєсцев, К. І.; Mieliekiestsev, K. I.
    This article concerns the emergence, definition, and characteristic of the phenomenon of “post-truth” and how its characteristics are used in connection with historical narratives by various political forces for their own goals. The article’s goal is to identify how historical narratives are used by the spreaders of post-truth for various results in domestic and foreign policy, or, in the case of the post-truth spreader being a contesting politician vying for power, for electoral support. The research utilizes historical-narrative and historical-comparative methods, alongside methods of discourse and content analysis. After reviewing the literature, it is observed that from the point of view of historical politics, the methods of spreading the post-truth pose a tempting prospect of ensuring the ideological unity of the nation (or a part of it). The creation of an ideological and informational climate in which history consisted only of the heroism of "Us" and the various affronts and capture of “our old territories” by "the Other" contributes to internal stability. However, such historical politics, while useful in an “information bubble” in domestic policy, can be easily exposed and deconstructed by the neighboring powers decried as “the Other”, blamed for various historical grievances (in the case of a reigning regime using post-truth historical narratives), or by political rivals debunking false claims (in the case of a contesting political force using such narratives in a democracy). The post-truth relies on charisma and cognitive bias, rather than specific historical knowledge, and can be used to strengthen existing political support, more so than converting others. Post-truth accelerates the involvement of media consumers and the growth of their confidence in the correctness of the ideology. However, regardless of its utilitarian positives for political forces, a choice in favor of post-truth is a voluntary choice in favor of misinformation, anti-intellectualism and deception.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    The Pro-European and Pro-Atlantic Influence of the Consulates General of the Republic of Poland in Ukrainian Regions
    (Riga, Latvia: “Baltija Publishing”, 2022) Мєлєкєсцев, К. І.; Mieliekiestsev, K. I.
    The Consulates General of the Republic of Poland in Ukraine started out in limited numbers, mostly in the west, but expanded throughout the country in the later part of the first decade of the 21st century. While there were objective needs for that expansion, related to the work of the Polish MFA, providing services to more people in Central, Eastern and Southern Ukraine, the Consulates’ staff became influencers of certain policies on their own. Using archival documents and other primary sources, we can see how the Consuls of Poland first became involved in Ukrainian-Polish business talks, and later, in the purview of interregional cooperation, promoted pro-European and pro-NATO narratives in Ukraine. In this regard the Consuls General acted not only as diplomats, but as Poland’s soft power in Ukraine, being invited as experts to conferences, festivals, student Olympiads etc., while connecting their efforts with those of ethnic Polish NGOs in Ukraine and Ukrainian universities.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    The results of Polish-Ukrainian research and education exchange in the scope of information warfare
    (Lodz: PIKTOR Szlaski i Sobczak Spółka Jawna, 2022) Mieliekiestsev, K. I.; Мєлєкєсцев, К. І.
    This article is based on analyzing 2000–2010s media reports, archival documents of regional administrations, state and municipal documentation to identify the main trends regarding exchange of students, lecturers, other personnel, along with ideas and information on science, culture and education between Ukrainian and Polish institutions. These trends are studied to find whether there is any correlation between these exchanges and Ukrainian and Polish intelligentsia trying to combat “historical antipathy”, factoring into opposition to information warfare tactics made to set the Poles and the Ukrainians against each other. While the answers can’t be conclusive, some correlation does exist, and is related to ideas of prominent thought on how to construct relations between independent Poland and Ukraine, such as Jerzy Giedroyc’s, who identified cooperation between the intellectuals as one of the key components for long-standing Polish-Ukrainian partnership. INTERNATIONAL SCIENTIFIC JOURNAL PROJECT APPROACH IN THE DIDACTIC PROCESS OF UNIVERSITIES - INTERNATIONAL DIMENSION Nr І(VI) - 2022
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Volhynia in Polish information warfare activities
    (Луцьк: Волинський національний університет імені Лесі Українки, 2023) Mieliekiestsev, K. I.; Мєлєкєсцев, К. І.
    The article deals with the issue of how the memory of Polish civilians killed by Ukrainian nationalist guerilla in Volhynia during World War Two is used by the Polish governments for the state’s political agenda in “history policy” and “historical diplomacy”. Thus, the goal of the article is to discern whether the Volhynian tragedy revisionist agenda actually exists in the Polish government, what are its aims, whom is it masterminded by, and what are the currently known results of the Polish “historical diplomacy” and “history policy” on Volhynia. The study is based on research of media materials, particularly concentrating on messaging from the Polish government actors, affiliated agents, and on reaction to the messaging inside the country and abroad, while also using the materials from previous literature on Polish-Ukrainian relations, such as results of surveys, analytical reports for the Ukrainian government, interviews of Polish and Ukrainian political science and history researchers. The results of the study allow us to note that, firstly, there exists the specific issue of the Polish government agents seeing Volhynian tragedy as a relevant topic for disseminating information about, making a revision of European historical memory into a victory of the Polish government; secondly, the Volhynian topics have been pursued by various Polish governments in the 21st century, not just the right-wing parties (the study challenges the misaimed blame for the current Polish government as the one that started politicizing the Volhynian tragedy, as the previous government already started the trend of lionizing Polish nationalists’ actions in the “Eastern Borderlands” at the Ukrainians’ expense, with the only differences being the terms of ethnic cleansing vs. genocide and the caveat for sadness over peaceful Ukrainians’ losses in the Polish-Ukrainian conflict during World War II); thirdly, the effectiveness of said Polish historical policy on Volhynia is dubious (in terms of influencing both the internal audience, per 2013 survey, and the foreign response to Polish historical diplomacy). Despite deliberate actions from Polish governments to engage in information warfare on the topic, the Volhynian issue’s influence on the actual partnership, on matters of war or peace, is limited.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Аграрні та селянські образи історії України в умовах інформаційного протистояння
    (Черкаси: Видавництво Черкаський національний університет, 2023) Мєлєкєсцев, К. І.; Mieliekiestsev, K. I.
    У роботі розкриваються московські та українські наративи в інформаційному протистоянні, які стосуються теми села у зв’язку з образами історії та сучасності України. Мета – розкрити місце селянських та аграрних образів в інформаційному протистоянні навколо історії та сучасності України, визначивши основні види та варіанти використання образів, засоби та цілі пов’язаних із ними інформаційних впливів. Наукова новизна результатів дослідження базується на використанні новітніх джерел у мережі Інтернет, увазі до мікроісторії – особливостях появ нових сенсів та «мемів», пов’язаних із аграрними образами в Україні, синергії історичного дослідження з лінгвістичними, культурологічними. Методологія дослідження включає контент-аналіз джерел, винайдених в мережі Інтернет за допомогою уточнюючих пошукових операторів у пошуковій системі Google та внутримережевих системах соціальних мереж Twitter та Facebook. Висновки: «Аграрні» образи у інформаційному протистоянні навколо України та її історії є тривалим історичним явищем, інтерналізованим у свідомості частини українського суспільства. Як у антиукраїнській, так і проукраїнській пропаганді ці образи використовуються, при чому на сучасному етапі вони стають більш «агресивними», ніж просто глузливими, як у попередні історичні періоди. Цілі московських сил – глузування з українців та залякування містян «нашестям селюків»; їх засоби пропаганди: випуски новин, блоги в мережі Інтернет, коментарі у соцмережах, кінематограф; найбільше цікавлять їх такі періоди історії, щодо яких проводиться пропаганда: доба імперії Романових, Українська революція (1917–1921 рр.), Друга світова війна, теперішня московсько-українська війна. Цілі українських сил – викриття ворожої пропаганди, критика своїх ідеологічних опонентів, розвага навколо іронізування, згуртування колективів; їх засоби здебільшого ідентичні, за винятком кінематографу; розкривають період середньовіччя, період колективізації та Голодомору, сучасну московсько-українську війну.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Дефініції інформаційного протистояння в українській історіографії
    (Івано-Франківськ: ХДУ, 2022) Мєлєкєсцев, К. І.; Mieliekiestsev, K. I.
    У статті аналізується використання поняття «інформаційне протистояння» дослідниками у незалежній Україні. Мета дослідження – розглянути роботи авторів у незалежній Україні на предмет використання поняття «інформаційне протистояння» задля з’ясування типової характеристики цього поняття в українському науковому дискурсі та наявності чи відсутності дискурсу про інформаційне протистояння навколо історії. Методи дослідження ґрунтуються на компаративному аналізі, порівнюючи явища вертикально (хронологічні зміни у трактуванні поняття) та горизонтально (відмінності між спеціальностями дослідників). Результати дослідження. Різні тенденції у висвітленні інформаційного протистояння були виявлені у роботах дослідників військової справи, права, політології та історії. А саме військово-юридичний підхід заснований на «класичних» американських дефініціях, визнаючи як технічну, так і пропагандистську компоненту інформаційного протистояння, досліджуючи психологічний ефект обох аспектів. У роботах політологів здебільшого приділяли увагу пропагандистській компоненті та її наслідкам, за словами О. Сищука, «інформаційно-психологічної гібридної війни». Історики також дотримуються дослідження гуманітарної компоненти інформаційного протистояння, причому виходять за межі «епохи інформації» та використовують методи дослідження інформації щодо подій попередніх десятиліть і навіть століть, таких як боротьба нацистського та більшовицького тоталітарних режимів, або виживання та конкурування газет в умовах спроб повного контролю тоталітарної системи за інформацією. Крім того, варті уваги студентські роботи, автори яких концентруються на близькій, актуальній та сучасній для них темі московського вторгнення з 2014 р., намагаючись ідентифікувати спроби викривлення історії України у ЗМІ держави-агресора, а також розглянути московсько-українське протистояння в історичній ретроспективі. Висновки: 1) лише невелика кількість українських авторів спробували надати конкретне визначення «інформаційного протистояння» навіть у роботах, які винесли питання в заголовок; 2) дослідники різних галузей здебільшого орієнтувалися на основні компоненти теорії “information warfare”, запропонованої американськими авторами; 3) поняттям описують історичні події і за межами реалій XXI ст.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Нові технології соціальних мереж та їх наслідки для інформаційного протистояння навколо історії України
    (Ізмаїл: ІДГУ, 2023) Мєлєкєсцев К. І.; Mieliekiestsev, K. I.
    У статті висвітлюються новітні технології впливу у соціальних мережах, що були представлені у 2022–2023 рр., особливо в мережі Twitter, що можуть становити загрозу інтересам української держави в інформаційному протистоянні навколо історії України. Отримані результати свідчать про варіації змісту, способу та джерел розповсюдження антиукраїнської пропаганди залежно від того, україномовну чи англомовну аудиторію переслідують суб’єкти інформаційного протистояння. У першому випадку інформаційні операції здійснюються через месенджер Telegram, соціальну мережу Facebook, відеохостинг YouTube; були орієнтовані на історичні наративи, а здебільшого торкалися тем сучасності, панічних чуток, розпалювання соціальної напруги; орієнтувалися на людей поважного віку та вразливих за економічним становищем. У другому випадку, через недостатню обізнаність англомовної аудиторії з сучасною чи минулою Україною, у пропагандистів більше простору для зухвалих висловлювань про історію України, переважно з використанням Twitter, популярної соціальної мережі для знайомства зі світовими новинами серед англомовних. 2022 – 2023 роки продемонстрували вразливість населення до інформаційних операцій з використанням новітніх технологій. В українському випадку представники влади неодноразово спростовували чутки, які поширювалися в месенджері Telegram, хоча інновації тут мінімальні, скоріше збільшився масштаб поширення повідомлень. У англомовному випадку ми маємо справу з інноваціями нового власника Twitter Ілона Маска, які можуть якісно змінити, що саме вважається «перевіреною інформацією» для мільйонів читачів Twitter, які звикли до старого поняття про «перевірені профілі». По-перше, нова платна «верифікація» відкриває нові можливості одіозним, радикальним «інформаційним агентствам» поширювати пропаганду з ярликом, який у попередні роки існування Twitter означав перевірене, офіційно зареєстроване ЗМІ, і це значно посилює антиукраїнські голоси в англомовному інформаційному просторі. По-друге, власні інтереси генерального директора щодо використання своєї багатомільйонної аудиторії в Twitter для просування певних наративів з історії України, як власних, так і шляхом поширення антиукраїнських точок зору інших користувачів. Щодо наративів з історії України, які поширюються за допомогою вищеописаних новітніх технологій, то були спостережені такі: 1) «неправильне виховання історії України в школі» ; 2) «переписування історії» (націлено на українських користувачів); 3) «штучність кордонів України»; 3) «історично російський Крим до помилки Хрущова»; 4) «етнічні російські регіони в Україні»; 5) «українська історична символіка хозарська/єврейська»; 6) «українська історична символіка сатанинська» (на англомовних користувачів). The purpose of the article is to highlight the latest opinion-influencing technologies in western social networks, presented in the years 2022–2023, especially on Twitter, which may pose a threat to the interests of the Ukrainian state in the segment of information warfare surrounding the history of Ukraine. The article is focused on determining the key goals of information operations & their expected target audiences, along with explaining what innovative variations of influence technologies have appeared in recent years, as well as finding out which historical narratives are already being disseminated with the help of new technologies. The findings show variations in the message, manner, and source of anti-Ukrainian propaganda, depending on whether the intended audience is Ukrainian or English-speaking. In the first case, information operations are carried out through the messenger Telegram, the social network Facebook, and the video hosting YouTube; they are less focused on historical narratives, and mostly touch on contemporary topics, panic rumors, inciting social tension; they are aimed at people of venerable age and vulnerable economic status. In the second case, due to the English-speaking audience’s lacking familiarity with contemporary or historical Ukraine, there is much more room for brash statements about the history of Ukraine, mostly with the use of Twitter, a popular social network amongst the Anglophones for reading world news. The years 2022-2023 demonstrated the vulnerability of the population to information operations using the latest technologies. In the Ukrainian case, representatives of the authorities repeatedly denied the rumors that spread in the Telegram messenger, though innovation here is minimal, rather, the scale of messaging has increased. In the Anglophone case, we are dealing with innovations by the new CEO and owner of Twitter, Elon Musk, which could play a significant role in what exactly counts as "verified information" for the millions of Twitter readers who are used to the old "verified profile" system. Firstly, the new paid “verification” opens the way for odious, extreme "news agencies" to spread reputations with a label, which in the earlier years of Twitter meant verified , officially registered mass media, greatly amplifying anti-Ukrainian voices in the Anglophone information space. Secondly, the CEO’s own agenda on using his multi-million audience on Twitter to promote certain narratives on the history of Ukraine, both on his own, and by sharing others’ anti-Ukrainian opinions. As for the narratives on the history of Ukraine, which are spread using the above-described latest technologies, the following have been observed: 1) "incorrect teaching of the history"; 2) "rewriting history" (aimed at Ukrainian users); 3) "artificiality of Ukraine's borders"; 3) "historically Russian Crimea before Khrushchev's mistake"; 4) "ethnic Russian regions in Ukraine"; 5) "Ukrainian Khazar/Jewish historical symbols"; 6) "Ukrainian historical satanic symbols" (for English-speaking users).
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Про трактування інформаційної війни: від технічно-кібернетичної до історико-психологічної парадигми
    (Херсон: ХДУ, 2022) Мєлєкєсцев, К. І.; Mieliekiestsev, K. I.
    У дослідженні аналізуються питання зміни дефініції поняття «інформаційна війна» в роботах українських і зарубіжних дослідників та ґенезу цього поняття. А саме, чому західних авторів цікавили здебільшого технічно-кібернетичні аспекти поняття (що розглядають інформацію в математичному полі), а українських авторів, особливо істориків і політологів, історико-психологічні (інформація в призмі пропаганди). Мета дослідження – проаналізувати відмінності між «історико-психологічним» та «технологічно-кібернетичним» розумінням поняття «інформаційна війна» (та варіяцій) в українській і зарубіжній літературі, дослідивши хронологію, причини і наслідки цих відмінностей. Методи дослідження ґрунтуються на компаративному аналізі, порівнюючи явища вертикально (хронологічні зміни у трактуванні інформаційної війни) та горизонтально (регіональні відмінності). Визначивши хронологію читання поняття в Україні ми ідентифікуємо ґенезу поняття та час виникнення відмінностей у його прочитанні між регіонами земної кулі. Результати дослідження: 1) трактування «інформаційної війни» у Європі та в Північній Америці має за ґенезу роботи канадського культуролога М. Маклуена 1960-х рр., проте з його праць про медіум були зроблені різні висновки у різних регіонах; 2) історико-психологічне трактування було присутнє в американській дослідницькій думці навіть до 2010-х рр., проте програло у «боротьбі за увагу» (і фінансування) технологічно-кібернетичній парадигмі у 1990-х рр.; 3) історичний розвиток перших десятиліть XXI ст. показав США необхідність знов звернути увагу на психологічні операції серед усіх аспектів інформаційних операцій; 4) поняття «інформаційна війна» не є ідеальним перекладом англійського «information warfare», натомість, є слід казати про інформаційні методи ведення війни, чи про інформаційне протистояння.