Перегляд за Автор "Kosmeda,T."
Зараз показуємо 1 - 6 з 6
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
- ДокументЛексема зелений в українському мовному просторі: семантика, синтактика, прагматика, національна специфіка(Бидгощ: Wyższa Szkoła Gospodarki w Bydgoszczy, 2022) Космеда, Т.; Піддубна, Н.; Kosmeda,T.; Piddubna, N.In this scientific study on a wide range of language material (Internet space, media sources, oral speech, fiction) the expansion of semantics, syntactic and pragmatics of the nominative potential of the color name green is demonstrated, taking into account the epidemiological links (semantic and semantic and word-formation), the national specifics of the functioning of this color name in the Ukrainian language are represented. It is investigated that the symbolism of the color name green is connected with the natural philosophy of Ukrainians, their beliefs, specifically it is manifested in religious discourse. The commonality and difference in the perception of this color name in related and unrelated languages, enshrined in phraseology, are aspectually shown. At the present stage of the development of the Ukrainian language, the lexeme green testifies to the semantic, syntagmatic and pragmatic potential, the creation of neologisms, preserving a universal typological model, represents the progress from a specific comparison to a color generalization. This color name takes an active part in terminologizing, phraseologizing, colloquializing and neologizing the language, in a way verbalizes the category of evaluation, sliding on its scale from positive to negative. The expansion of the metaphorization of the lexeme green is largely connected with the language game, manipulation of the precedent name of the current President of Ukraine, which gives rise to a number of unique purely Ukrainian figurative political terms, occasionalisms.
- ДокументЛінгвістична ментіологія: розвиток гіпотези О. Потебні про природу мови, ірреальні типи комунікації та теорія «катастрофи» мови.(Черкаси: Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, 2024) Космеда, Т. А.; Kosmeda,T.Продемонстровано особливості розвитку методологійних положень О. Потебні щодо гіпотези про божественне походження мови та феномен природи мови, які спроєктовано на (1) гіпотетичне вчення С. Вакуленка щодо виокремлення ірреальних типів ієрархійної комунікації, які презентовано на шкалі оцінки, та (2) теорію «катастрофи мови», що пов’язана з моделюванням брехні, яка є основою «диявольського мовлення» і базується на маніпулятивних комунікативних стратегіях презентації неправди з відповідними семантичними та прагматичними актуалізаторами ідеологем і міфологем, впливі на викривлення мовної свідомості, моделюванні псевдодійсності. У традиційному християнському світобаченні, світорозумінні і світосприйнятті презентовано систему кількох видів ірреальної комунікації в багатоярусних площинах з актуалізацією мов, що мають різну природу (ментальних, духовних, безсловесних і звукових, матеріальних, плотських). Дослідження виконане у фокусі проблематики лінгвістичної ментіології, або лінгвістики брехні. Для ілюстрації теоретичних положень залучено інтернет-мовлення, що характеризує дискурс путіна як виразного типу маніпулятора-брехуна, презентанта «згубного мовлення», для реалізації якого використано маніпуляції замовчування чи приховування правдивої інформації, її перекручення, підміна понять, вербалізація лукавства, створення маніпулятивної символіки, образності, умовних термінів тощо. Ідеться про актуалізацію форм інформаційної війни.
- ДокументЛінгвістична термінологія у фокусі теорії ментіології.(Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2023) Космеда, Т.; Калініченко, В.; Kosmeda,T.; Kalinichenko,V.Стаття присвячена висвітленню проблеми формування та розвитку термінології, що окреслює метамову лінгвістичної ментіології, формує терміносистему, що презентує поняття, зумовлені вербалізацією концепту «неістинність» (неправда, брехня). Розглянуто й комплексно схарактеризовано терміни з формальними компонентами квазі- і псевдо-, а також такі, що містять у своїй структурі семантичні презентанти понять неістинності (неправди).
- ДокументОбраз війни в тексті щоденника О. Довженка (до 130-річчя від дня народження письменника)(Черкаси: Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, 2024) Космеда, Т.А.; Kosmeda,T.Дослідження виконано в руслі сучасної функційно-прагматичної парадигми знань з актуалізацією вчення про его-тексти, або персональні тексти, а також у фокусі теорії мовної особистості. Стаття ґрунтується на методологійному положенні: війна – це соціолінгвальний мегачинник впливу на розвиток мови. Зазначена теза спроєктована на дискурсивно-текстовий простір щоденника О. Довженка, у якому відображено події війни з німецькими фашистами 1941-1945 років. Проаналізовано афористикон О. Довженка, який презентує образ цієї війни. Зазначене зроблено вперше, що й мотивує новизну студії. Доведено, що художньо-документальний індивідуалізований образ війни ґрунтований на комплексі асоціацій, уявлень про неї, які виникають у мовній свідомості О. Довженка для моделювання інтелектуально-емоційних смислів, що мають національну маркованість та відповідну оцінність. Продемонстровано, що афористикон письменника змодельовано на основі актуалізації виразних образних засобів – метафори, епітета, оксюморона, антитези з актуалізацією феномена прецедентності. Виявлено, що розглянуті афоризми презентовано у формі низки мовленнєвих жанрів через узагальнення досвіду українського народу. Вони просякнуті інтимізувальними смислами, які увиразнюють образ письменника. Показано, що образ війни в О. Довженка трансформовано у вигляді тріади: синхронія (його сучасність), перспектива і прогностика (майбутнє, пророцтво письменника) та ретроспектива (погляд у минуле), а сам О. Довженко презентує елітарну мовну особистість української нації.
- ДокументПсихолінгвістика в Україні –від зародження ідей наприкінці XIXстоліття до народження та розвитку в тоталітарний та посттоталітарний періоди(Луцьк: Волинський національний університет імені Лесі Українки, 2025) Космеда,Т.; Папіш, В.; Kosmeda,T.; Papish, V.У статті запропоновановсебічний огляд історичних коренів, особливостейвиникнення та сучасного розвитку української психолінгвістики, водночас підкреслено її унікальнийнаціональний шлях та інтелектуальну спадщину. Спростованохибне уявлення про те, що українська психолінгвістика була відсутнязагаломабо не мала належного розвиткув радянський період. Натомість доведено потребу визнання міцної, хоча й придушеної наукової традиції, сформованої такими постатями, як Олександр Потебня, Іван Франко, Дмитро Овсянико-Куликовський та інші. За часів тоталітарного режиму чимало українських наукових праць було опубліковано російською мовою або приписано радянській науці, що сприяло поширенню колоніального наративу, у якому було маргіналізовано національні досягнення. На основі аспектуально-фрагментарного підходу у статті окреслено еволюційний шлях психолінгвістики в Україні від середини XX століття до сьогодення, висвітлено методологійні, тематичні та інституційні зміни, що характеризують тоталітарний і посттоталітарнийперіоди. Презентовано формування видатних українських психолінгвістичних шкіл і наукових центрів, зокрема в Переяславі, Луцьку, Одесі, Харкові, Львові,та частково дослідженовнесок представників цих осередківу такі галузі, як психосеміотика, сугестивна лінгвістика, нейролінгвістичне програмування, лінгвістична персонологія та асоціативна лексикографія. У дослідженні наголошено на факті відродження раніше заборонених теоретичних парадигм,у фокусі яких розглянуто поняття «дух мови», гіпотезапро божественне походження мови та вчення про несвідоме в мовленні. Особливу увагуприділено сучасному поштовху до національно-орієнтованої історіографії, яка прагневідновити історичну пам'ять та протидіяти залишкам колоніального впливу. Обґрунтовується методологійний перехід до української психолінгвістичної історіографії та інституціоналізації новоїнаукової дисципліни –історії національної психолінгвістики. Наукова розвідка підтверджує незалежний та інноваційний внесок України у світову психолінгвістику, запропоновано критичну переоцінку радянських публікацій та відновлення інтелектуальної спадщини, прихованої мовним та культурним пригніченням. Розвідка сприяє і академічній реконструкції української психолінгвістики, і ширшому проєкту деколонізації національної науки.
- ДокументСКЛАД І ЗМІСТ ТЕРМІНІВ ІДЕОГРАФІЙНОЇ ГРУПИ... «ПЕРЕКЛАДОЗНАВСТВО ЯК НАУКА ТА ЇЇ СКЛАДНИКИ»: УКРАЇНСЬКО-АНГЛІЙСЬКІ ПАРАЛЕЛІ(Київ: Інститут української мови НАН України, 2025) Космеда, Т.А.; Войтович,О.О.; Kosmeda,T.; Voitovych, O.У статті схарактеризовано 21 одиницю ідеографійної терміногрупи «Перекладознавство як наука та її складники», що презентує базу терміносистеми перекладознавства. На основі аналізу авторитетних словників, енциклопедій лінгвістичних термінів і глосаріїв розглянуто проблему дефініювання виокремлених термінів. Запропоновано авторські дефініції розглянутих одиниць, сформульовані українською та англійською мовами, що в перспективі ввійдуть у структуру тлумачно-перекладного словника термінів перекладознавства, розширивши практику двомовної термінографії.