Перегляд за Автор "Людмила Коваль"
Зараз показуємо 1 - 3 з 3
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
- ДокументНОМІНАТИВНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ЛЕКСИКИ НА ОЗНАЧЕННЯ ОСІБ У РОМАНІ НАТАЛКИ ДОЛЯК «НА “СЬОМОМУ НЕБІ”»(Дрогобич: видавничий дім "Гельветика", 2022) Людмила Коваль; Ольга БІЛОУСБудь-який літературний твір має добре продуману систему номінацій персонажів, що допомагає авторові вибудовувати сюжетну лінію та розвивати ідейну спрямованість. Систему персонажів роману-детектива Наталки Доляк «На “Сьомому небі”» формують реальні та уявні герої, для означення яких авторка влучно добирає онімні та апелятивні назви. Основна функція таких найменувань – номі- нація героя, що здійснюється через його ідентифікацію. У романі антропонімна номінація властива здебільшого головним героям, рідше – другорядним і відбувається через одно-, дво-, трикомпонентні моделі називання – відпо- відно «ім’я», «ім’я + прізвище», «ім’я + прізвище + по-батькові». Номінацію через родинну, соціальну, професійну належність авторка здійснює через апелятивну лексику. Переважно це експресивно нейтральні іменники, хоч поде- куди трапляються емоційно конотовані лексеми, що маркують фамільярність комунікації між героями. Романістка використовує прийом розмежування головних, другорядних і епізодичних героїв через кількість і якість назв персонажів: для означення головних героїв романістка використовує широку парадигму антро- понімних і апелятивних назв, а для найменування епізодичних героїв послуговується експресивно нейтральними апелятивами. Допоміжним прийомом визначення ранговості персонажів у романі слугує наявність контекстних синонімів до їхніх основних назв за смисловим навантаженням твору. Для підтримки сюжетно-композиційної інтриги письменниця послуговується прийомом «безіменності», що поля- гає у використанні апелятива «вбивця», який протягом тривалого періоду не співвідноситься з конкретним рефе- рентом, а натомість має змінну кореляцію з різними персонажами роману. Використання лексеми «вбивця» також зумовило поетонімогенез персонажів, ґрунтований на розвитку нових номінативних ліній щодо ідентифікації героїв.
- ДокументОСОБЛИВОСТІ ВЕРБАЛІЗАЦІЇ ПОЧУТТЯ ЛЮБОВИ В МЕМУАРНІЙ СПАДЩИНІ ВАСИЛЯ СТУСА(Вінниця: ВДПУ імені М. Коцюбинського, 2022) Людмила КовальУ статті проаналізовано безпосередній та опосередкований способи вербалізації почуття любови в епістолярній спадщині Василя Стуса. Простежено специфіку вираження почуття любови як глибокого внутрішнього стану душевного єднання через дієслово «любити» в різних часових, особових, родових формах. Схарактеризовано опосередковане вираження любови через дієслова «цілувати, цьомати, обіймати». Як додатковий прийом вираження любови визначено використання звертальних конструкцій із демінутивними формами імен, часто поширеними епітетами й метафорами.
- ДокументОСОБЛИВОСТІ ЛЕКСИЧНОЇ ВЕРБАЛІЗАЦІЇ ЕМОЦІЙНОГО СТАНУ СУМУ В ЕПІСТОЛЯРІЇ ВАСИЛЯ СТУСА(Вінниця: ВДПУ імені М. Коцюбинського, 2021) Людмила КовальУ статті проаналізовано безпосередній, опосередкований, тропеїчний способи лексичної вербалізації емоції суму в епістолярній спадщині Василя Стуса. Виявлено дієслівну, прислівникову та іменникову парадигми безпосередніх вербалізаторів стану суму, якими послуговується поет. Розмежовано «чисту» емоцію суму та її контаміновані варіанти, що передбачають поєднання емоцій суму та жалості, прикрості, душевного болю.