Перегляд за Автор "Космеда, Т.А."

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Націєцентризм, лінгвопатріотизм і фемінізм Лесі Українки у вимірах сучасної поліфункційної наукової парадигми.
    (Харків: ХНПУ імені Г. С. Сковороди, 2022) Космеда, Т.А.; Kosmeda, T.
    У центрі уваги творчості Лесі Українки – вербалізація україноцентризму, лінгвопатріотизму й фемінізму. Письменниця моделює образ української жінки, що яскраво виявляється в драмі «Бояриня» та епістолярії письменниці. Розглянуто опозицію “своє” – “чуже” крізь призму мовної свідомості української жінки XVII ст. – епохи руйнації української державності. Змодельовано яскравий образ берегині української лінгвокультури. Письменниця передає власну лінгвософію української мови, протиставляючи її мові російській.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Образ війни в тексті щоденника О. Довженка (до 130-річчя від дня народження письменника)
    (Черкаси: Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, 2024) Космеда, Т.А.; Kosmeda,T.
    Дослідження виконано в руслі сучасної функційно-прагматичної парадигми знань з актуалізацією вчення про его-тексти, або персональні тексти, а також у фокусі теорії мовної особистості. Стаття ґрунтується на методологійному положенні: війна – це соціолінгвальний мегачинник впливу на розвиток мови. Зазначена теза спроєктована на дискурсивно-текстовий простір щоденника О. Довженка, у якому відображено події війни з німецькими фашистами 1941-1945 років. Проаналізовано афористикон О. Довженка, який презентує образ цієї війни. Зазначене зроблено вперше, що й мотивує новизну студії. Доведено, що художньо-документальний індивідуалізований образ війни ґрунтований на комплексі асоціацій, уявлень про неї, які виникають у мовній свідомості О. Довженка для моделювання інтелектуально-емоційних смислів, що мають національну маркованість та відповідну оцінність. Продемонстровано, що афористикон письменника змодельовано на основі актуалізації виразних образних засобів – метафори, епітета, оксюморона, антитези з актуалізацією феномена прецедентності. Виявлено, що розглянуті афоризми презентовано у формі низки мовленнєвих жанрів через узагальнення досвіду українського народу. Вони просякнуті інтимізувальними смислами, які увиразнюють образ письменника. Показано, що образ війни в О. Довженка трансформовано у вигляді тріади: синхронія (його сучасність), перспектива і прогностика (майбутнє, пророцтво письменника) та ретроспектива (погляд у минуле), а сам О. Довженко презентує елітарну мовну особистість української нації.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    СКЛАД І ЗМІСТ ТЕРМІНІВ ІДЕОГРАФІЙНОЇ ГРУПИ... «ПЕРЕКЛАДОЗНАВСТВО ЯК НАУКА ТА ЇЇ СКЛАДНИКИ»: УКРАЇНСЬКО-АНГЛІЙСЬКІ ПАРАЛЕЛІ
    (Київ: Інститут української мови НАН України, 2025) Космеда, Т.А.; Войтович,О.О.; Kosmeda,T.; Voitovych, O.
    У статті схарактеризовано 21 одиницю ідеографійної терміногрупи «Перекладознавство як наука та її складники», що презентує базу терміносистеми перекладознавства. На основі аналізу авторитетних словників, енциклопедій лінгвістичних термінів і глосаріїв розглянуто проблему дефініювання виокремлених термінів. Запропоновано авторські дефініції розглянутих одиниць, сформульовані українською та англійською мовами, що в перспективі ввійдуть у структуру тлумачно-перекладного словника термінів перекладознавства, розширивши практику двомовної термінографії.