Перегляд за Автор "Космеда, Т."
Зараз показуємо 1 - 6 з 6
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
- ДокументКритично-шанувальний дискурс: Віталій Русанівський у часопросторі української науки(Харків: ХНПУ імені Г. С. Сковороди, 2023) Космеда, Т.; Kosmeda, T.У фокусі національної історіографії схарактеризовано В. Русанівського як феномен радянської епохи з виразною психобіографією. Для створення об’єктивного критично-шанувального дискурсу щодо оцінки діяльності ученого необхідно враховувати епоху його діяльності, ціннісні орієнтири, ідеологічні пріоритети, оскільки зазначене зафіксоване в його лінгвофілософії (глибокий історизм, розуміння динаміки мови, функціоналізму, міжпредметності, ролі лінгвальних чинників та ін.), науковому стилі (схильність до узагальнень, вербалізація наукових афоризмів, моделювання інтертекстуальності, образності, чіткості, ясності і коректності викладу), притаманних йому мовленнєвих стратегіях і тактиках.
- Документ«Лінгвістика моди»: трендові національно марковані метафори (на матеріалі мови газети).(Київ: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2023) Космеда, Т.; Kosmeda, T.Соціопсихолінгвістичний феномен моди привертає значну увагу лінгвістів: можна простежити динамічний розвиток методологічних засад вивчення цього феномену, формування відповідної метамови, а також дослідницьких аспектів і доменів, що дає змогу обґрунтувати появу "лінгвістики моди" як нового мовознавчого напряму. Одним із завдань "лінгвістики моди" є дослідження модних метафор у медіастилі як найбільш популярному в сучасному дискурсивному просторі. Газетна мова вважається тим джерелом, яке засвідчує своєрідність поступу української мови, демонструє особливості її розвитку, а також тенденції до змін. Останніми роками публіцистичний стиль змінився, що пов'язано з екстралінгвістичними чинниками – демократизацією суспільства, вторгненням Росії, підвищенням престижу української мови, більшою представленістю української культури та історії тощо. Основою масмедійних образів часто є метафора, яку вміло моделюють мовці, реалізуючи різноманітні формули, зокрема традиційні та новаторські, модні. Зараз можна спостерігати оновлення українського метафоричного фонду, яке загалом розширює межі національної метафорики, з урахуванням особливостей менталітету українців, на базі прецедентних виразів, а також прецедентних ситуацій для успішного створення мовної гри, моделювання оригінальних значень. У текстах публіцистичного стилю фіксуємо моду на так звані фітоніми, створені за українськими натурфілософськими принципами, як-от: "метафора гарбуза", "метафора часнику", "метафора квасолі". Отже, український медійний дискурс демонструє моду на національне, моду на мовну творчість, яка втілюється в українській лінгвокультурі. Перспектива дослідження полягає у відстеженні та вивченні так званих модних тенденцій у мові, зокрема появи модних метафор, у можливостях створення національного фонду метафорики, а також у приділенні уваги розвитку лінгвістики моди та її термінології.
- ДокументЛінгвістична термінологія у фокусі теорії ментіології.(Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2023) Космеда, Т.; Калініченко, В.; Kosmeda,T.; Kalinichenko,V.Стаття присвячена висвітленню проблеми формування та розвитку термінології, що окреслює метамову лінгвістичної ментіології, формує терміносистему, що презентує поняття, зумовлені вербалізацією концепту «неістинність» (неправда, брехня). Розглянуто й комплексно схарактеризовано терміни з формальними компонентами квазі- і псевдо-, а також такі, що містять у своїй структурі семантичні презентанти понять неістинності (неправди).
- ДокументМорфологія оцінки: своєрідність моделювання оцінних значень морфологічними засобами української мови(Колумбія: Editorial Primmate, 2024) Космеда, Т.; Ковтун, О.; Сліпецька, В.; Kosmeda, T.; Kovtun, O.; Slipetska, V.This study examines the morphological meansused to express evaluation in Ukrainian, drawing on a corpus of spoken language, literary texts, dictionaries, and internet resources. The analysis focuses on how evaluation is encoded in the morphology of nouns, pronouns, numerals, and adjectives, with particular attention to the use of augmentatives, diminutives, gender, and degrees of comparison. The findings reveal a rich and varied system for expressing subjective evaluation, including the frequent use of diminutive forms to soften negativity and the creative use of comparative and elative forms to express a high degree of intensity. The study also highlights the role of gender in shaping evaluative meanings and the tendency to use occasional and non-normative forms to achieve specific pragmatic effects. The research contributes to a deeper understanding of the relationship between language, culture, and evaluation, and provides insights into the unique ways in which Ukrainian speakers express their attitudes and emotions through morphological choices.
- ДокументУкраїнська психолінгвістика: історіографія (др. пол. ХІХ – поч. ХХІ ст.)(Вінниця – Львів: ПростірМ, 2026) Космеда, Т.; Папіш, В.; Kosmeda, T.; Papish, V.Уперше в українському мовознавстві презентовано історію становлення і розвитку української психолінгвістики від сер. ХІХ ст. до сьогодні, тобто від початків української психолінгвістики, зокрема від учення О. Потебні — до психолінгвістичних гіпотез і теорій сучасних українських мовознавців. Схарактеризовано внесок у розбудову теорії психолінгвістики О. Потебні, І. Франка, Д. Овсянико-Куликовського, В. Підмогильного, Л. Булаховського, І. Білодіда та представників українського зарубіжжя — Ю. Шевельова й І. Огієнка; розкрито особливості діяльності українських наукових психолінгвістичних осередків — Донецького національного університету імені Василя Стуса (м. Вінниця), Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, Київського, Луцького, Львівського, Одеського, Переяславського, Харківського наукових психолінгвістичних осередків та шкіл. Схарактеризовано й сучасну українську асоціативну лексикографію, авторитетні психолінгвістичні журнали та науково-навчальну літературу (підручники й посібники з психолінгвістичної проблематики). Адресовано студентам, магістрантам усіх форм навчання, аспірантам і докторантам, учителям-словесникам, науковим працівникам, а також усім, хто цікавиться досягненнями української психолінгвістики від початків до сьогодення.
- ДокументУкраїнська Я-лінгвістика: мовна особистість Л. А. Лисиченко в персональному дискурсі (на матеріалі мемуарів «І на тім рушникові…»).(Харків: Харківський національний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди, 2023) Космеда, Т.; Kosmeda, T.Схарактеризовано авторську своєрідність моделювання персонального дискурсу мовної особистості Лідії Лисиченко – спогади «І на тім рушникові…» (2012) у фокусі теорії «Я-лінгвістики». У складному дискурсі мемуарів як різновиді его-текстів виявлено й типові його ознаки (документалізм, залежність дискурсу від віку, професії, часопростору його автора, омовлення діалогу Его з Альтер Его (пам’яттю), суб’єктивність викладу, певна ідеалізація часопростору описуваної епохи, його аксіологічність, сповідальний характер письма, вербалізація ключових слів та висловлювань епохи та ін.), й індивідуально-авторські (вербалізація інтимізованих, сокровенних смислів за допомогою актуалізації родинних /інтимних/ камерних слів та фразем, омовлення інтимізованих комунікативних ситуацій, відповідної ономастичної лексики, своєрідність ідіостилю, виклад тексту українською мовою з російськомовними вкрапленнями та ін.).