Перегляд за Автор "Калініченко, В. І."

Зараз показуємо 1 - 4 з 4
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Актуальні питання вивчення германських, романських і слов’янських мов і літератур та методики викладання іноземних мов. Збірник тез доповідей Міжнародної наукової конференції 19–20 червня 2025 року
    (Вінниця: ДонНУ імені Василя Стуса, 2025) Білецька, О. В.; Ігнатенко, Д. Є.; Бойван, О. С.; Гарбера, І. В.; Жукова, Н. М.; Загнітко, А. П.; Калініченко, В. І.; Космеда, Т. А.; Лут, К. А.; Мізін, К. І.; Пянковська, І. В.; Шайд, Л. Г.; Чекарева, Є. С; Юрковська, М. М; Drews-Sylla, G.; Getka, J.; Kramar, R.; Lazebna, N.; PawlikowskaAsendrych, Е.; Plainer, J.; Roll, H.; Rothstein, B.; Suska, D.; Sytar, H.
    До збірника включені тези доповідей учасників Міжнародної наукової конференції «Актуальні питання вивчення германських, романських і слов’янських мов і літератур та методики викладання іноземних мов» (19–20 червня 2025 р.), присвяченої дослідженню сучасних питань германських, романських і слов’янських мов і літератур, а також методики викладання іноземних мов. Рекомендовано здобувачам освіти усіх рівнів, молодим ученим, науковцям.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    СЕНСОРНА КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ ЕМОЦІЙ В АНГЛОМОВНІЙ КАРТИНІ СВІТУ (НА МАТЕРІАЛІ ХУДОЖНІХ ТЕКСТІВ 19 ст.)
    (Вінниця: ДонНУ імені Василя Стуса, 2016) Калініченко, В. І.; Гребенюк, А. А.
    Статтю присвячено дослідженню особливостей мовної об’єктивації окремих аспектів сенсорної концептуалізації емоцій в англомовній картині світу на матеріалі вибраних текстових фрагментів з художніх творів англомовних письменників 19 ст. У межах наукової розвідки розглянуто реалізацію перцептивно–когнітивного концепту на рівні п’яти сенсорних блоків, що виявляють свою значущість або незначущість для мовної свідомості англомовних комунікантів у процесі концептуалізації емоцій за допомогою сенсорних рецепторів. Опрацювання емпіричного матеріалу здійснюється за рахунок методів лінгвістичного опису, семантико–когнітивного та кількісного аналізу. Результати дослідження дозволяють констатувати перевагу візуального та аудіального блоків сенсорної концептуалізації емоцій мовцями, значно меншу значущість смакового і тактильного блоків і несформованість нюхового блоку в межах системи перцептивної концептуалізації емоцій у площині англомовної картини світу.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Технологія сторітеллінгу як засіб удосконалення іншомовної компетенції на заняттях англійської мови професійного спрямування.
    (Київ:Терноп. нац. мед. ун-т ім. І. Я. Горбачевського, ВГ "Наукові перспективи", Луган. держ. мед. ун-т, ГНО "Система здорового довголіття в мегаполісі", ГО "Християн. акад. пед. наук України", ГО "Всеукр. асоц. пед. і психол. з духов.-моральн. вихов."., 2025) Калініченко, В. І.; Шаргородська, В. М.; Kalinichenko, Vira Ihorivna; Sharhorodska, Vita Mykolaivna
    У сучасному світі, де комунікація все більше виходить за межі мовних та культурних бар'єрів, знання іноземних мов стає ключовою компетенцією для успішної соціальної та професійної інтеграції. Проте вивчення мови часто стикається з викликами, такими як низька мотивація або механічне запам'ятовування матеріалу. Інноваційний метод сторітеллінгу - створення та розповідання історій - пропонує інтерактивний і захоплюючий спосіб удосконалення іншомовної компетенції, об'єднуючи творчий підхід із сучасними технологіями. У публікації розглянуто сторітеллінг як сучасну педагогічну технологію, що має значний потенціал у процесі навчання іноземних мов професійного спрямування. Підкреслено, що використання розповідей дозволяє створювати автентичний мовний контекст, який сприяє природному засвоєнню лексики та граматики, активізує пізнавальну діяльність студентів і формує інтуїтивне відчуття мови. Сюжетні історії забезпечують інтеграцію основних мовленнєвих навичок – говоріння, аудіювання, читання та письма, а також стимулюють розвиток критичного мислення, креативності та міжкультурної компетентності. Особливу увагу приділено цифровому сторітеллінгу, що поєднує текст, зображення, аудіо та відео, створюючи багатовимірний освітній простір. Використання мультимедійних платформ, мобільних додатків та інтерактивних інструментів дозволяє студентам працювати з мовою у форматі ігор, відеоісторій та групових проєктів. Це підвищує мотивацію, емоційну залученість та сприяє формуванню навичок співпраці й соціальної взаємодії. Сторітеллінг також забезпечує інклюзивність навчального процесу, оскільки легко адаптується до різних рівнів мовної підготовки та стилів навчання. Зроблено висновок, що сторітеллінг є потужним інструментом розвитку іншомовної компетенції, оскільки поєднує навчання з творчістю, критичним аналізом та міжкультурним діалогом. Його застосування у професійно орієнтованому мовному навчанні сприяє формуванню комунікативних навичок XXI століття, підвищує ефективність освітнього процесу та робить його більш гнучким, інтерактивним і наближеним до реальних умов професійної діяльності.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Формування фахових та мовних компетентностей здобувачів вищої освіти за нефілологічними напрямами під час розвитку глибинного професійного потенціалу.
    (Кропивницький: Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, 2026) Калініченко, В. І.; Мірошниченко, І. С.
    У статті розкрито питання формування фахових та мовних компетентностей здобувачів вищої освіти як ключового чинника розвитку їх глибинного професійного потенціалу. Актуальність дослідження зумовлена посиленими вимогами до якості підготовки сучасних фахівців, що передбачає не лише оволодіння професійними знаннями, а й здатність ефективно комунікувати в професійному середовищі, зокрема іноземною мовою. Здійснено аналіз науково-теоретичних джерел у контексті професійної підготовки майбутніх фахівців та визначено компетентності, що є взаємопов’язаними складовими цілісної професійної культури здобувача вищої освіти, що сприяють його конкурентоспроможності на ринку праці. Окреслено сучасні вимоги до організації освітнього процесу у вищій школі відповідно до компетентнісного підходу, що орієнтується на формування здатності до самостійного мислення, креативності, адаптивності та міжкультурної комунікації. Особливу увагу приділено інтеграції мовної підготовки в професійно орієнтоване навчання, зокрема у підготовці майбутніх фахівців нефілологічних напрямів (за освітніми програмами немовної підготовки). На основі проведеного аналізу запропоновано практичні рекомендації щодо удосконалення процесу формування фахових та мовних компетентностей у закладах вищої освіти. Зокрема, підкреслено доцільність використання міждисциплінарного підходу, інтерактивних методів навчання, упровадження професійно спрямованих мовних курсів, а також створення освітнього середовища, що сприяє розвиткові мовленнєвої культури в професійному контексті. Акцентовано, що результати дослідження можуть бути використані в практиці організації освітнього процесу, підготовки програм навчальних дисциплін, а також у науково-методичній діяльності викладачів. Окреслено перспективи подальших наукових розвідок у цій сфері, наголошено на розробці інтегрованих методичних моделей формування фахових і мовних компетентностей з урахуванням специфіки різних галузей знань.