Перегляд за Автор "Білецька, О."

Зараз показуємо 1 - 4 з 4
  • Ескіз недоступний
    Документ
    DIACHRONE UNTERSUCHUNG DEUTSCHER DREIGLIEDRIGER SUBSTANTIVKOMPOSITA ZUR BEZEICHNUNG VON PFLANZEN UND PFLANZENTEILEN
    (Вінниця: ДонНУ імені Василя Стуса, 2024) Білецька, О.; Biletska, O.
    У статті проаналізовано трикомпонентні складні іменники на позначення назв рослин та їхніх частин у середньоверхньонімецькій та сучасній німецькій мові. Визначено, що домінуючою моделлю аналізованих трикомпонентних іменників є повноскладні детермінативні композити з лівостороннім розгалуженням. За семантичною структурою трикомпонентні іменники на позначення рослин представленні чотирма семантичними типами. Виявлено, що більшість досліджуваних лексичних одиниць (52 %) належать до партитивних композитів. Встановлено, що трикомпонентні композити на позначення рослин та їхніх частин, які мають однакову структуру та семантику в обох періодах розвитку німецької мови, становлять половину аналізованого корпусу. Понад 30 % спростили свою структуру і мають двокомпонентні еквіваленти в сучасній німецькій мові.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Лексико-стилістичні особливості телевізійних синоптичних текстів у порівняльному аспекті (на матеріалі німецької та української мов)
    (Київ: Видавничий дім «Гельветика», 2022) Білецька, О.; Журавська, Ю.; Biletska, О.; Zhuravska,Y.
    таттю присвячено дослідженню лексико-стилістичних особливостей телевізійних синоптичних текстів як одного з найпоширеніших видів інформаційних повідомлень. За мету поставлено проаналізувати стилістично марковану лексику на матеріалі метеорологічних текстів у порівняльному аспекті в сучасних німецькій та українській мовах. У роботі визначено особливості текстів прогнозу погоди на лексичному рівні; виокремлено й досліджено групи термінів, що використовуються в телевізійних метеорологічних текстах; проаналізовано аломорфні та ізоморфні особливості стилістично маркованої лексики на матеріалі німецько- й українськомовних текстів. У дослідженні проаналізовано 12 текстів прогнозів погоди на телеканалах Німеччини та України (по 6 прогнозів погоди кожною мовою). Доведено, що стислий обсяг та інформативна функція метеорологічних текстів передбачають вживання термінологічної лексики, а саме груп лексем на позначення різних видів опадів, хмарності, температури, характеристики вітру. Термінологічна лексика легко сприймається глядачем, адже відображає передбачуваний розвиток погодних процесів та умов. Виявленими спільними рисами для синоптичних текстів є наявність синонімії у вживанні термінологічних одиниць. Так, в обох аналізованих мовах представлені синонімічні ряди на позначення хмарності й опадів, синонімічний ряд на позначення температури повітря зафіксований лише на матеріалі німецької мови. Серед проаналізованих синонімічних рядів траплялися як повні, так і семантичні синоніми, а також загальномовні та контекстуальні синонімічні одиниці. У результаті дослідження лексико-стилістичних особливостей телевізійних синоптичних текстів встановлено, що в порівнюваних мовах представлені як лексичні, так і синтаксичні синоніми (в українській мові було зафіксовано також морфологічні синоніми). Відмінними рисами німецько- й українськомовних метеорологічних текстів є насамперед кількісні особливості вживаних лексем для опису різних погодних умов, зокрема вітряності та опадів, а також більш чи менш розгалужені синонімічні ряди
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Мовні інновації війни: українські військові неосемантизми та їх переклад німецькою мовою
    (Вінниця: ДонНУ імені Василя Стуса, 2025) Білецька, О.; Biletska, O.
    Статтю присвячено комплексному аналізу українських військових неосемантизмів у складі професійного жаргону військовослужбовців та опису стратегій їхнього перекладу у парі українська – німецька мови. Мета статті – виявити механізми семантичної деривації й прагматичні параметри функціонування цих одиниць та визначити оптимальні способи їхнього відтворення німецькою мовою. Джерельна база становить корпус із 79 лексичних одиниць. Визначено, що неосемантизація є одним з провідних способів оновлення військового соціолекту: формально сталі одиниці набувають нових значень через метафору (за зовнішньою подібністю, за функцією, за способом дії), абревіатурну деривацію та кодування числами. За тематичними групами домінують назви зброї, снарядів та амуніції (23 одиниці, 29,1%), назви осіб (18 одиниць, 22,8%), назви військової техніки та транспортних засобів (14 одиниць, 17,7%); менші кластери становлять одяг (5 одиниць, 6,3%) та побут (3 одиниці, 3,8%). З’ясовано, що образність (фігуральність) є ключовою прагматичною характеристикою досліджуваних одиниць і виконує функційну роль. Метафоричні перенесення забезпечують когнітивну прозорість і, водночас, експресивно-оцінну маркованість, підсилюючи внутрішньогруповий код. У перекладі найчастотнішими виявилися використання нейтрального словникового відповідника, наближений і описовий переклад; транскрипція / транслітерація і калькування зберігають культурний маркер, але звужують коло реципієнтів.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Структурні особливості термінологічних одиниць у синоптичних текстах у порівняльному аспекті (на матеріалі німецької та української мов)
    (Вінниця: ДонНУ імені Василя Стуса, 2023) Білецька, О.; Журавська, Ю.; Biletska, O.; Zhuravska. Y.
    Статтю присвячено вивченню структурних особливостей метеорологічних термінів у сучасних німецькій та українській мовах. За мету поставлено охарактеризувати структурну організацію простих (однослівних) та багатокомпонентних (термінів-словосполучень) термінологічних одиниць у синоптичних текстах, визначити та проаналізувати аломорфні та ізоморфні риси зазначених термінів у порівнюваних мовах. Доведено, що в німецькій мові у синоптичних текстах переважають терміни-композити, а в українській мові – дво- та тричленні терміни-словосполучення.