Перегляд за Автор "Білецька, Олена Всеволодівна"

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Лінгвокраїнознавство: німецькомовні країни
    (Вінниця: ДонНУ імені Василя Стуса, 2025) Білецька, Олена Всеволодівна; Джеріх, Олена Сергіївна,; Соколова, Владислава Миколаївна,; Шайд, Леоні Грета; Olena Biletska; Olena Dzherikh; Vladyslava Sokolova; Leonie Scheid
    Навчальний посібник містить практичні завдання з основних питань і актуальних проблем лінгвокраїнознавства німецькомовних країн. Посібник складається з чотирьох розділів: німецькомовні країни, Німеччина, Австрія, Швейцарія. У першому розділі подана загальна інформація про німецькомовні країни. Другий розділ присвячений країнознавству Німеччини і містить інформацію про географічне розташування країни, клімат, населення, національні символи, історію, політичну систему та економіку країни. У третьому розділі розглянуто питання країнознавства Австрії, а саме географічне розташування країни, клімат, населення, культура, економіка, політична система та історія Австрії. Четвертий розділ містить інформацію про Швейцарію: географічне розташування країни, клімат, офіційні мови в Швейцарії, населення, культура і мистецтво, політична система, історія, економіка, а також міжнародні організації. Навчальний посібник містить вправи, направлені на формування іншомовної комунікативної компетенції, і може використовуватися під час аудиторних занять та в межах самостійної роботи студентів. Навчальний посібник рекомендовано для здобувачів вищої освіти факультетів іноземних мов ОС «Бакалавр» спеціальності 035 Філологія, які вивчають німецьку мову як першу та другу іноземну.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Метафори на позначення образу жінки в німецькій та українській лінгвокультурах
    (Київ: Видавнича група «Наукові перспективи», 2025) Білецька, Олена Всеволодівна; Данцл, Лариса Сергіївна; Biletska, Olena Wsewolodiwna; Danzl, Larysa Serhijiwna
    У статті проаналізовано метафори на позначення образу жінки в німецькій та українській лінгвокультурах. Визначено, що ґендерно марковані метафори є важливим засобом вербалізації та актуалізації рис характеру та поведінкових характеристик, які приписують жінкам і чоловікам. Встановлено, що за формально-семантичними ознакам метафори на позначення образу жінки можна поділити на три групи: характер; зовнішність; поведінка, діяльність та соціальний статус. Домінувальною моделлю в обох порівнюваних мовах є одиниці утворені на основі метафоричного перенесення за рисами характеру. За морфологічною структурою аналізовані метафори представлені простими, похідними та складними словами, а також поодинокими прикладами словосполучень. У німецькій мові, при цьому, переважають метафори-композити, що пояснюється загальною тенденцією сучасної німецької мови, словникових склад якої на 2/3 складається зі складних іменників. В українській мові найбільшу кількість становлять метафори представлені простими словами. Виявлено, що значення і сприйняття ґендерно маркованих метафор може значно відрізнятися залежно від культурного контексту, який часто ґрунтується на спільному культурному досвіді, символах і цінностях, що поділяються суспільством. Тому одні й ті самі метафори можуть по-різному розумітися або інтерпретуватися в різних культурах чи соціальних групах. Одна й та сама метафора може мати позитивні чи негативні конотації в одній культурі, але нейтральні в іншій. Так, в німецькій мові переважають метафори з негативною конотацією, оскільки негативні емоції є інтенсивнішими, ніж позитивні, і ця інтенсивність знаходить своє відображення і в мові. Слова з негативною конотацією також можуть використовуватись в німецькій мові для передачі та впровадження соціальних норм з метою уникнення потенційних небезпек. В українській мові, навпаки, переважають метафори з позитивною конотацією, що можна пояснити насамперед літературною традицією. Українська література та культура цінують і шанують жіночність і тому використовують позитивні метафори для опису жінок. Важливо пам’ятати про культурні та соціальні відмінності і ретельно обмірковувати використання метафор, особливо в міжкультурній комунікації