ДИСЕРТАЦІЯ ПОДОЛАННЯ ЕКОНОМІЧНИХ ПРОБЛЕМ ТРУДОВОЇ МІГРАЦІЇ В УКРАЇНІ У ПІСЛЯВОЄННОМУ ПЕРІОДІ Спеціальність 051 «Економіка» Галузь знань 05 «Соціальні та поведінкові науки»
| dc.contributor.author | ЗАГОРОДНИЙ Віталій Миколайович | ua |
| dc.contributor.author | Zagorodnyi V. M. | en |
| dc.date.accessioned | 2026-11-03T10:35:32Z | |
| dc.date.available | 2026-11-03T10:35:32Z | |
| dc.date.issued | 2026 | |
| dc.description.abstract | Загородний В.М. Подолання економічних проблем трудової міграції в Україні у післявоєнному періоді. - Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії з галузі знань 05 «Соціальні та поведінкові науки» за спеціальністю 051 «Економіка». – Донецький національний університет імені Василя Стуса, Вінниця, 2026. Дисертацію присвячено розвитку теоретико-методологічних основ дослідження трудової міграції та розробці механізму подолання її негативних наслідків в Україні у післявоєнному періоді. У розділі 1 «Теоретико-методологічні основи дослідження трудової міграції» досліджено теоретичні підходи щодо тлумачення поняття «трудова міграція»; визначено детермінанти трудової міграції та їх прояви в умовах воєнного часу; виявлено міграційні мотиви населення як інструмент мінімізації економічних ризиків. За результатами вивчення та систематизації теоретичних підходів щодо тлумачення поняття «трудова міграція» визначено, що в сучасному контексті найбільш теоретично релевантним та практично необхідним для розробки ефективних механізмів управління міграційними процесами слід визнати інтегорований (інтердисциплінарний) підхід, що створює основу для формування комплексної аналітичної рамки, яка враховує не лише структури і ресурси на глобальному ринку, а й значення, дискурси та динаміку змін у глобальному соціальному ландшафті. Поняття «трудова міграція» запропоновано визначати як динамічний соціально-економічний процес територіального переміщення населення з метою реалізації права на гідну працю, зумовлений взаємодією внутрішніх мотивів особистості (прагнення до безпечного життя, вищих доходів, професійної самореалізації, соціальної захищеності й особистісного розвитку) та зовнішніх чинників середовища (диспропорцій ринків праці, відмінностей в оплаті праці, рівні економічного розвитку, умовах зайнятості й безпеки), що породжує мультиплікативний ефект взаємопов’язаних наслідків (демографічних, економічних, соціальних та інституційних) і, за певних умов, формує системні ризики для держави. З метою комплексного дослідження трудової міграції розроблено карту суміжних понять, що поєднує такі категорії: «міграційні процеси», «міграційна мобільність», «міграційна політика», «міграційні мотиви та чинники», «наслідки трудової міграції»; класичні функції трудової міграції (прискорювальна, розподільча та селективна) доповнено трьома новими (компенсаційно-ресурсна, трансформаційно-мотиваційна, ризикогенна). У дисертації розроблено багаторівневу модель аналізу міграційної поведінки, що містить детермінанти мотивації, типи міграційної поведінки, її наслідки для ризикоорієнтованого управління та формат реакції держави на попередження (подолання) цих ризиків, зокрема, з урахуванням європейських практик. У розділі 2 «Аналітичне дослідження трудової міграції в Україні в умовах воєнного стану» проведено аналіз змін державної політики та законодавства України щодо регулювання процесів трудової міграції в період воєнного стану; проаналізовано динаміку показників трудової міграції в Україні; проведено оцінку економічних наслідків трудової міграції в Україні та їх впливу на основні економічні індикатори. Встановлено, що нормативно-правова архітектура міграційної політики України охоплює не лише стратегічні документи, а й підзаконні акти Кабінету міністрів України та спеціальні закони, які забезпечують процедурну реалізацію міграційних процесів (перетин кордону, порядок виїзду/в’їзду, міжвідомчу координацію, взаємодію з міжнародними партнерами щодо повернення/реадмісії). Пандемічна криза та повномасштабна війна змінили в Україні вихідні умови реалізації міграційної політики, зсунувши акценти на захист громадян за кордоном, реінтеграцію та забезпечення соціально економічної стійкості всередині країни. Аналіз динаміки показників трудової міграції в Україні в 2021-2024 рр. показав, що в умовах воєнного стану міграційний шок має дві паралельні траєкторії: зовнішня міграція українців та внутрішнє переміщення населення за регіонами України. Оціночна чисельність українців за кордоном за період воєнного стану в країні зросла до 7 млн осіб станом на вересень 2025 р., тоді як кількість внутрішньо переміщених осіб в межах країни оцінюється в діапазоні 3,8–5 млн осіб. На основі вивчення динаміки ВПО (за оцінками МОМ) зафіксовано, що пік першої хвилі внутрішнього переміщення припав на березень–квітень 2022 р. (7,1 млн осіб), після чого відбувалося поступове зниження з епізодами повторних хвиль; надалі формується “плато” на рівні близько 3,56 млн осіб (жовтень 2024 р.), що свідчить про тривалу природу внутрішнього переміщення та його стійкий вплив на ринок праці й соціальну сферу. Проведений у ході дослідження кластерний аналіз (сформовано 4 кластери за станом показників ринку праці та ефективністю його регулювання) дозволив сформувати типологію регіональних ринків праці та виявити різні «режими» функціонування (за напруженістю ринку праці, попитом на вакансії та структурою інструментів), що обґрунтовує необхідність диференційованих пакетів політики зайнятості (як важливої детермінанти міграційної мобільності населення) залежно від кластеру, до якого віднесено певний регіон. Встановлено, що одним з практичних інструментів впливу на інтеграцію ВПО в ринок праці приймаючої області (громади) є компенсаційні програми для роботодавців (зафіксовано дію відповідного порядку компенсацій, що створює передумови для підсилення формальної зайнятості ВПО, але водночас потребує оцінювання ефективності та фіскальної доцільності залежно від регіонального контексту (сформованого кластеру регіонів України)). У розділі 3 «Розробка механізму подолання негативних наслідків трудової міграції в Україні у післявоєнному періоді» запропоновано концептуальні підходи до розробки механізму подолання негативних наслідків трудової міграції в Україні; обґрунтовано заходи щодо повернення трудових мігранті та збереження робочої сили в Україні для післявоєнного відновлення економіки; визначено підходи до формування політики стабілізації економіки як передумова міграційних притоків робочої сили та інвестиційної привабливості України. У дисертації запропоновано концептуальні підходи до розробки механізму подолання негативних наслідків трудової міграції в Україні, який пропонується визначати як сукупність взаємопов’язаних організаційно економічних, інституційних і соціальних інструментів, методів та заходів, спрямованих на мінімізацію негативного впливу трудової міграції на національний і регіональні ринки праці, відтворення людського капіталу, післявоєнне відновлення та подальший соціально-економічний розвиток країни шляхом регулювання міграційних процесів, стимулювання повернення та професійної реінтеграції мігрантів, ефективного використання набутих ними за кордоном компетентностей і ресурсів. Визначено вимоги до формування зазначеного механізму; його структурна модель, що містить 5 блоків (діагностичний, стратегічно-цільовий, інструментальний, адаптивно регіональний та контрольно-оціночний); виокремлено шість етапів функціонування механізму та обґрунтовано його логіко-структурну схему. На основі визначених втрат ВВП України, а також оціночних показників втрат бюджетної системи та соціального страхування внаслідок вибуття осіб працездатного віку з України у 2022–2024 рр. запропоновано комплекс заходів для збереження й притоку робочої сили в Україні диференційовано для державного та регіонального рівнів. Проведений кластерний аналіз регіональних ринків праці підтвердив необхідність диференційованої політики зайнятості щодо ВПО. Обґрунтовано, що універсальні заходи регулювання внутрішньої міграції в країні мають бути замінені кластерно орієнтованими пакетами (залежно від специфіки кластеру до якого віднесено конкретну область України): від житлового супроводу переміщених осіб до створення робочих місць з належними умовами праці, професійного навчання та активізації підприємництва. Обґрунтовано, що політика стабілізації економіки є інтегруючою рамкою для подолання економічних проблем трудової міграції. Її пропонований зміст охоплює макрофінансову стабільність, інституційну довіру, безпеку, інфраструктуру, якісну зайнятість, житлову і соціальну політику, розвиток людського капіталу, підтримку підприємництва та кадровий супровід інвестиційних проєктів. У такій логіці інвестиційна привабливість країни формується не лише через податкові стимули, а через наявність належної робочої сили та відповідних професійних компетенцій у працездатного населення. Запропоновано програмно-цільові інструменти політики стабілізації економіки у сфері повернення та утримання людських ресурсів для повоєнного відновлення. Практичне значення одержаних в дисертації результатів полягає у можливості їх використання органами державної влади, службами зайнятості, територіальними громадами, роботодавцями, закладами вищої освіти та іншими інституціями для оцінювання економічних наслідків трудової міграції, розробки відповідного механізму їх подолання на основі формування програм інтеграції ВПО, удосконалення регіональної політики зайнятості, відновлення формальної зайнятості, зміцнення податкової та соціально-страхової бази, а також підготовки рішень у сфері післявоєнного відновлення економіки України. | ua |
| dc.description.abstract | Zagorodnyi V. M. Overcoming the economic problems of labour migration in Ukraine in the post-war period. – Qualification scientific work in the form of a manuscript. Dissertation for the degree of Doctor of Philosophy in the field of study 05 «Social and Behavioral Sciences», specialty 051 «Economics». – Vasyl’ Stus Donetsk National University, Vinnytsia, 2026. The dissertation advances the theoretical and methodological foundations of labour migration research and develops a mechanism for mitigating the adverse effects of labour migration in Ukraine during the post-war recovery period. Chapter 1 “Theoretical and Methodological Foundations of Labour Migration Research” examines theoretical approaches to defining labour migration, identifies its determinants and their manifestations under wartime conditions, and analyses population migration motives as a basis for understanding migration decisions and the economic risks associated with them. The analysis and systematisation of theoretical approaches to defining labour migration demonstrate that an integrated (interdisciplinary) approach is particularly relevant, both theoretically and practically, to the development of effective migration management mechanisms. This approach provides a foundation for a comprehensive analytical framework that accounts not only for structures and resources in global markets but also for the meanings, discourses, and dynamics of change shaping the global social landscape. The dissertation defines labour migration as a dynamic socio-economic process involving the geographical movement of people in pursuit of decent work. This process is shaped by the interaction between individuals’ intrinsic motivations, including the pursuit of safety, higher incomes, professional fulfilment, social protection, and personal development, and external environmental factors, such as labour market imbalances, wage differentials, disparities in economic development, and differences in employment conditions and security. This interaction generates a multiplier effect through interconnected demographic, economic, social, and institutional consequences and, under certain conditions, gives rise to systemic risks for the state. To facilitate a comprehensive analysis of labour migration, the dissertation develops a conceptual map of related categories, encompassing migration processes, migration-related mobility, migration policy, migration motives and determinants, and the consequences of labour migration. Three additional functions of labour migration are identified alongside its classical functions of acceleration, distribution, and selection: the compensatory-resource, transformational-motivational, and risk generating functions. The dissertation develops a multilevel model for analysing migration behaviour. The model encompasses the determinants of migration motivation, types of migration behaviour, the implications of such behaviour for risk-oriented management, and the forms of state response aimed at preventing and mitigating migration-related risks, with due consideration given to European practices. Chapter 2 “Analytical Study of Labour Migration in Ukraine under Martial Law” analyses changes in Ukraine’s public policy and legislation governing labour migration during martial law, examines trends in labour migration indicators, and assesses the economic consequences of labour migration and their impact on key economic indicators. The study establishes that Ukraine’s regulatory and legal framework for migration policy encompasses not only strategic documents but also by-laws adopted by the Cabinet of Ministers of Ukraine and specific legislative acts governing the implementation of migration procedures. These include border crossing, entry and exit procedures, interagency coordination, and cooperation with international partners on return and readmission. The COVID-19 pandemic and the full-scale war have fundamentally altered the conditions under which migration policy is implemented in Ukraine, shifting its priorities towards protecting Ukrainian citizens abroad, promoting reintegration, and strengthening the country’s internal socio-economic resilience. An analysis of labour migration indicators in Ukraine for 2021–2024 reveals that the migration shock under martial law has followed two parallel trajectories: the external migration of Ukrainians and internal population displacement across the country’s regions. The estimated number of Ukrainians abroad reached approximately 7 million by September 2025, while the number of internally displaced persons (IDPs) within Ukraine was estimated at between 3.8 million and 5 million. An examination of IDP trends based on estimates by the International Organization for Migration (IOM) shows that the first wave of internal displacement peaked in March–April 2022, reaching 7.1 million people. This was followed by a gradual decline, interrupted by subsequent waves of displacement. The number of IDPs subsequently stabilised at approximately 3.56 million in October 2024. These trends indicate the protracted nature of internal displacement and its sustained impact on the labour market and social sphere. The cluster analysis conducted as part of the study identified four clusters based on labour market indicators and the effectiveness of labour market regulation. This enabled the development of a typology of regional labour markets and the identification of distinct patterns of labour market functioning in terms of labour market pressures, demand for workers, and the composition of policy instruments. The findings substantiate the need for differentiated employment policy packages tailored to the specific characteristics of each regional cluster, given that employment conditions are an important determinant of population migration decisions and mobility. The study also identifies employer compensation programmes as a practical instrument for facilitating the integration of IDPs into the labour market of their host region or territorial community. The relevant compensation procedures are in place, creating conditions conducive to expanding formal employment among IDPs. However, their effectiveness and fiscal viability require further assessment in light of regional circumstances and the characteristics of the identified regional clusters. Chapter 3 “Developing a Mechanism for Mitigating the Adverse Effects of Labour Migration in Ukraine during the Post-War Period” proposes conceptual approaches to developing such a mechanism, substantiates measures to encourage the return of labour migrants and retain the domestic workforce for post-war economic recovery, and identifies approaches to formulating economic stabilisation policy as a prerequisite for attracting labour inflows and enhancing Ukraine’s investment attractiveness. The dissertation proposes a mechanism for mitigating the adverse effects of labour migration in Ukraine, defined as a set of interconnected organisational, economic, institutional, and social instruments, methods, and measures designed to minimise the adverse impact of labour migration on national and regional labour markets, human capital reproduction, post-war recovery, and the country’s subsequent socio-economic development. The mechanism is intended to achieve these objectives through the regulation of migration processes, the promotion of migrants’ return and professional reintegration, and the effective utilisation of the skills, competencies, and resources they have acquired abroad. The study establishes the requirements for designing this mechanism and develops its structural model, comprising five components: diagnostic, strategic and goal-setting, instrumental, adaptive and regional, and monitoring and evaluation. Six stages of the mechanism’s operation are identified, and its logical and structural framework is substantiated. Based on estimates of Ukraine’s GDP losses, together with estimated losses to public finances and the social insurance system resulting from the departure of working-age individuals from Ukraine in 2022–2024, the dissertation proposes a package of measures to retain the domestic workforce and attract additional labour resources. These measures are differentiated between the national and regional levels. The cluster analysis of regional labour markets confirms the need for differentiated employment policies for IDPs. The study substantiates the need to replace uniform approaches to managing internal population displacement with cluster-oriented policy packages tailored to the specific characteristics of each regional cluster in Ukraine. These packages encompass a range of measures, from housing assistance for displaced persons to the creation of jobs offering decent working conditions, vocational training, and support for entrepreneurship. The dissertation substantiates the role of economic stabilisation policy as an overarching framework for addressing the economic problems associated with labour migration. The proposed policy framework encompasses macro-financial stability, institutional trust, security, infrastructure, quality employment, housing and social policy, human capital development, support for entrepreneurship, and workforce planning and support for investment projects. Within this framework, a country’s investment attractiveness depends not only on tax incentives but also on the availability of an appropriately sized workforce equipped with the professional competencies required by the economy. The dissertation proposes targeted policy instruments and programmes to stabilise the economy by encouraging the return and retention of human resources for post-war recovery. The practical significance of the dissertation lies in the potential application of its findings by public authorities, employment services, territorial communities, employers, higher education institutions, and other stakeholders. The results can be used to assess the economic consequences of labour migration and develop an appropriate mechanism for mitigating them through programmes supporting IDP integration, improvements in regional employment policy, the expansion of formal employment, the strengthening of the tax base and social insurance system, and the development of policy measures to support Ukraine’s post-war economic recovery. | en |
| dc.identifier.other | УДК:331.556.4:330.34:331.5(477) | |
| dc.identifier.uri | https://r2.donnu.edu.ua/handle/123456789/4337 | |
| dc.publisher | Вінниця: ДонНУ імені Василя Стуса | |
| dc.subject | внутрішньо переміщені особи (ВПО) | ua |
| dc.subject | воєнні виклики | ua |
| dc.subject | демографічна стабільність | ua |
| dc.subject | людський капітал | ua |
| dc.subject | міграційна політика | ua |
| dc.subject | міграція | ua |
| dc.subject | мотиви міграції | ua |
| dc.subject | міграційна мобільність | ua |
| dc.subject | міграційні процеси | ua |
| dc.subject | післявоєнне відновлення | ua |
| dc.subject | ринок праці | ua |
| dc.subject | трудова міграція | ua |
| dc.subject | цифрова мобільність | ua |
| dc.subject | internally displaced persons (IDPs) | en |
| dc.subject | military challenges | en |
| dc.subject | demographic stability | en |
| dc.subject | human capital | en |
| dc.subject | migration policy | en |
| dc.subject | migration | en |
| dc.subject | migration motives | en |
| dc.subject | migration mobility | en |
| dc.subject | migration processes | en |
| dc.subject | post-war recovery | en |
| dc.subject | labor market | en |
| dc.subject | labor migration | en |
| dc.subject | digital mobility | en |
| dc.title | ДИСЕРТАЦІЯ ПОДОЛАННЯ ЕКОНОМІЧНИХ ПРОБЛЕМ ТРУДОВОЇ МІГРАЦІЇ В УКРАЇНІ У ПІСЛЯВОЄННОМУ ПЕРІОДІ Спеціальність 051 «Економіка» Галузь знань 05 «Соціальні та поведінкові науки» | ua |
| dc.title.alternative | Overcoming the economic problems of labor migration in Ukraine in the post-war period. – Qualification scientific work in the form of a manuscript. | en |
| dc.type | Book |
Файли
Контейнер файлів
1 - 1 з 1
Вантажиться...
- Назва:
- Загородний_В.М._фінал_.pdf
- Розмір:
- 9.48 MB
- Формат:
- Adobe Portable Document Format
- Опис:
Ліцензійна угода
1 - 1 з 1
Вантажиться...
- Назва:
- license.txt
- Розмір:
- 1.71 KB
- Формат:
- Item-specific license agreed upon to submission
- Опис: