Перегляд за Автор "Volkova, V."
Зараз показуємо 1 - 4 з 4
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
- ДокументThe self-employment gap between immigrants and natives in Europe: dynamics and drivers(Дніпро: Національний технічний університет “Дніпровська політехніка”., 2026) Ляшенко, О.М.; Длугопольський, О.В.; Волкова, В.В.; Волкова, Н.І.; Liashenko, O.; Dluhopolskyi, O.; Volkova, V.; Volkova, N.Дослідження має на меті з’ясувати, яким чином макроекономічні умови, міграційна структура, інтеграційна політика й інститути держави добробуту впливають на розрив у рівнях самозайнятості між мігрантами та корінним населенням. Особливу увагу приділено ролі безробіття та еконо мічного зростання. Окремо аналізується вплив частки мігрантів із третіх країн, якості інтеграційної політики (MIPEX) і соціальних видатків. Методика. У дослідженні аналізується розрив у рівнях самозайнятості між іноземцями й корінним населенням у 36 європейських країнах у період 1995–2024 рр. із використанням незбалансованої панелі із 780 спостережень «країна–рік», сформованої на основі Європейського обстеження робочої сили Eurostat. У дослідженні використовується економетричне моделювання панельних даних і кількісні статистичні методи для ідентифікації й оцінювання детермінант розриву в самозайнятості між мігрантами та корінним населенням у країнах Європи. Результати. Розрив, визначений як різниця між рівнями самозайнятості іноземців і корінного населення, у середньому становить -1,07 в.п., що свідчить про помірну підприємницьку невигідність самозайнятості для мігрантів, водночас характеризується значною гетерогенністю й часовою конвергенцією до паритету (+0,091 в.п. щорічно). Двофакторні регресії із фіксованими ефектами показують, що вищий рівень безробіття розширює позитивний розрив. Натомість економічне зростання, інклюзивна політика MIPEX і соціальні видатки його звужують. Композиційні ефекти зумовлюють позитивні диференціали в нових країнах-членах ЄС (+1,29 в.п.) порівняно із країнами ЄС-15 (-2,25 в.п.). Розрив характеризується винятковою стійкістю (ρ = 0,940; період напівзгасання ≈11 років), причому міжкраїнна варіація домінує (80 %). Криза 2008 р. відзначає структурний зсув (p = 0,055), тоді як пандемія COVID-19 не спричинила статистично значущого впливу (p = 0,705). Наукова новизна. Оригінальність дослідження полягає в інтеграції необхіднісної підприємницької мотивації, ефектів економічного циклу, композиційної структури мігрантів, ефективності інтеграційної політики (MIPEX) і розвиненості держави добробуту в межах єдиної динамічної моделі. Оцінювання стійкості розриву й періоду напівзгасання формує внесок у наукову літературу, демонструючи довготривалі наслідки структурних шоків. Практична значимість. Отримані результати під-креслюють ключову роль інституційних відмінностей і обґрунтовують необхідність гармонізованих інтеграційних реформ для використання підприєм-ницького потенціалу мігрантів у напрямі інклюзивного зростання.
- ДокументФінансове забезпечення органів місцевого самоврядування в Україні в умовах економічної невизначеності(Острог: НаУОА, 2025) Волкова, В. В.; Прокопчук, Д.О.; Volkova, V.; Prokopchuk, D.У статті досліджено сучасні підходи до формування фінансової бази органів місцевого самоврядування в умовах економічної невизначеності. Розглянуто інструменти нарощування власних фінансових ресурсів територіальних громад, зокрема податкові та неподаткові надходження, механізми місцевих запозичень, державно-приватного партнерства та грантового фінансування. Охарактеризовано основні проблеми, а також виділено перспективи розвитку територіальних громад в Україні в умовах економічної невизначеності.
- ДокументФінансове планування як засіб реалізації фінансової стратегії.(Київ: Чорноморський національний університет імені Петра Могили, ТОВ `ДКС Центр`, 2026) Волкова, В. В.; Волкова, Н. І.; Volkova, V.; Volkova, N.Стаття присвячена розробці механізму забезпечення фінансового планування як засобу реалізації фінансової стратегії. На матеріалах АТ КБ «Приватбанк» проаналізовано фінансову діяльність і основні показники. Встановлено фокусування стратегії банку на якість активів замість їх кількісного нарощування; обґрунтовано адаптивну політику управління зобов’язаннями, зокрема в умовах коливань стабільності залучених коштів і доведено, зобов’язання банку у 2022-2024 рр. мали тенденцію до зростання; виокремлено, зростання власного капіталу забезпечує належний рівень захисту від потенційних ризиків; збільшення прибутку демонструє здатність банку зберігати фінансову стабільність; позитивна динаміка рентабельності активів (ROA) свідчить про зростання ефективності роботи банку. Доведено, стратегія дозволяє не лише відповідати на глобальні виклики, а й формувати сталу фінансову модель із довгостроковою перспективою. Впровадження запропонованого авторами механізму забезпечення фінансового планування як засобу реалізації фінансової стратегії зробить систему планування більш адаптивною, прозорою і надійною завдяки реалізації сценарного й стрес-планування, стандартизації підходів до моделювання та бюджетування, цифровізації процесів через BI-платформи, розбудову аналітичних команд, а також поглиблення співпраці з регулятором.
- ДокументЦИФРОВА ТРАНСФОРМАЦІЯ БАНКІВСЬКОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ УКРАЇНИ(Київ: ТОВ «ДКС Центр», 2024-03-19) Волкова, В.В.; Волкова, Н.І.; Криворучко, А.С.; Volkova, V.; Volkova, N.; Kryvoruchko, A.У статті розглянуто розвиток активного впровадження цифрових послуг у банківській системі країни. З’ясовано, цифрова трансформація є важливим процесом, який має значний вплив на економіку та суспільство в цілому. Доведено, використання сучасних технологій та інновацій вимагає виваженого і відповідального ставлення усіх суб’єктів економіки, бо має дві сторони: сприятливу (умовно позитивну) і ризикову (умовно негативну). Проаналізовано сучасний стан банківської інфраструктури України, виділено основні фактори, які стимулюють цифровізацію банківського сектору держави. Обґрунтовано зміни динаміки діючих структурних підрозділів банків в Україні протягом 2013–2023 рр. Встановлено, розвиток цифрових технологій дозволяє банкам автоматизувати банківські операції, а значить скоротити кількість працівників для обслуговування більшої кількості клієнтів. З’ясовано, банки в Україні активно впроваджують цифрові технології, щоб підвищити свою конкурентоспроможність, адаптуватися до кризових ситуацій та виконувати вимоги регулятора. Доведено, цифрова трансформація банківської інфраструктури є ключовим чинником для підвищення прибутковості банків, але водночас породжує ризики, які потребують ефективного управління та формування резервного капіталу для забезпечення стабільної перспективи банківського сектору. Здійснено аналіз визначення впливу зміни кількості підрозділів банків та зайнятого населення за видом економічної діяльності «фінансова та страхова діяльність» на чистий прибуток банків за допомогою кореляційно-регресійного аналізу, доведено статистичну значимість моделі та виявлено кореляцію результативної ознаки з досліджуваними факторами. Обґрунтовано необхідність подальшого вдосконалення нормативно-правового регулювання цифрових технологій у банківській системі України, забезпечення кібербезпеки банківської системи України, покращення довіри населення до банківського сектору.