Перегляд за Автор "S. Kozlovskyi, Doctor of Economic Sciences, Professor"

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз недоступний
    Документ
    ФОРМУВАННЯ МОДЕЛІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ НА ОСНОВІ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ
    (Київ, ТОВ «ДКС Центр», 2025-11) С. В. Козловський, д. е. н., професор; І. О. Криворучко, к. ю. н., Вінницький кооперативний інститут, м. Вінниця; М. М. Романова, студентка, Донецький національний університет імені Василя Стуса, м. Вінниця; С. О. Горун, аспірант, Донецький національний університет імені Василя Стуса; Д. Ю. Ноздрін, аспірант, Донецький національний університет імені Василя Стуса; S. Kozlovskyi, Doctor of Economic Sciences, Professor; I. Kryvoruchko, PhD in Law, Vinnytsia Cooperative Institute, Vinnytsia; M. Romanova, Student, Vasyl’ Stus Donetsk National University, Vinnytsia; S. Horun, Postgraduate student, Vasyl’ Stus Donetsk National University, Vinnytsia; D. Nozdrin, Postgraduate student, Vasyl’ Stus Donetsk National University, Vinnytsia
    У статті досліджується комплексна проблема формування моделі забез-печення економічної безпеки держави на основі цифрових технологій в умовах зростаючих глобальних загроз, кіберконфліктів та цифрової трансформації економіки, де цифровізація набуває особливого значення як критичний інстру-мент виживання держави під час повномасштабної війни. Проаналізовано чо-тири моделі цифрової економічної безпеки: естонську модель електронного уря-дування з найвищою ефективністю через платформу X-Road та universal digital ID, сінгапурську модель економіки зі штучним інтелектом з систематичним впровадженням ШІ в бізнес-секторі, регуляторну модель ЄС зі значним фінансу-ванням та стандартизацією через GDPR і AI Act, та українську модель стійко-сті в кризі з безпрецедентним зростанням цифровізації в умовах війни. Встанов-лено, що Україна здійснила стрибок у цифровізації державних послуг за шість років, піднявшись зі 102-го на 5-те місце в рейтингу онлайн-послуг ООН, при цьому платформа Дія забезпечує значну економію бюджетних коштів та сприяє радикальному зниженню тіньової економіки, однак виявлено критичний дисба- ланс: IT-сектор забезпечує левову частку експорту послуг, але витрати на кібе-рбезпеку залишаються в кілька разів меншими порівняно з провідними країнами. Детально проаналізовано структуру та динаміку кіберзагроз, що демонструє експоненційне зростання атак на державні органи, критичну інфраструктуру та сектор безпеки. Запропоновано стратегію формування гібридної моделі для України, що синтезує естонську архітектуру електронного урядування, сінга-пурський галузевий підхід до впровадження штучного інтелекту в МСП та єв-ропейське фінансування через механізм для України з імплементацією регулято-рних стандартів ЄС. Унікальною конкурентною перевагою України визначено доведену стійкість – здатність підтримувати функціонування цифрових послуг під масштабними кіберзагрозами та обстрілами інфраструктури, що створює унікальну експертизу у цифровому управлінні під час війни, затребувану глобаль-но в контексті зростаючої нестабільності. Доведено, що економічна безпека України в цифрову епоху потребує формування гібридної моделі, що поєднує мі-жнародні стандарти з унікальною експертизою функціонування в кризових умо-вах, адаптивного управління та стратегічного планування в контексті повоєн-ної відбудови з вбудованою цифровізацією.