Перегляд за Автор "Rudenko, S. V."

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Екосистеми Кримських гір та Українських Карпат: порівняльний аналіз.
    (Київ: Державна екологічна академія післядипломної освіти та управління, 2024) Руденко, С.В.; Руденко, В.П.; Руденко, С.С.; Пахомов, О.Є.; Rudenko, S. V.; Rudenko, V.P.; Rudenko, S. S.; Pakhomov, O.E.
    Стверджується, що серед чотирнадцятьох провінційних екосистем України Кримська гірська та Українські Карпати займають особливе місце. З одного боку, вони іменуються як гірські провінційні екосистеми, а з другого боку, поряд зі Східно-Європейською рівниною, відносяться до біомів рівня країн. Аргументується, що на рівні вищих ієрархічних таксонів екосистеми Кримської гірської провінції та Українських Карпат досліджені більш-менш задовільно, а на рівні таксонів низького рангу – біогеоценозних екосистем, що включають у себе парцелярні та консорційні комплекси і які охоплюються фізико-географічними районами, комплексні екологічні вишукування ще потребують значної активізації. Йдеться про розробку, як стверджував академік М.А. Голубець, «скрупульозного екологічного кадастру кожної ландшафтної екосистеми, кожної використовуваної ділянки біогеоценотичного покриву, визначення їх первинних і вторинних екологічних потенціалів». Обґрунтовується, що скрупульозний екологічний кадастр екосистем повинен обов’язково включати в себе достовірну оцінкову інформацію про їх територію (акваторію), населення та природно-ресурсний потенціал (ПРП). Авторами кількісно визначена величина і структура потенціалу території (акваторії), населення та ПРП на рівні 39 первинних біогеоценозних екосистем – фізико-географічних районів Кримських гір та Українських Карпат та здійснений їх порівняльний аналіз. Доводиться, що за абсолютною величиною потенціалу території (акваторії) населення та ПРП переважають екосистеми Українських Карпат над екосистемами Кримських гір. Йдеться про Передкарпатську височинну, Зовнішньо-Карпатську області чи Чоп-Мукачівський, Надвірнянсько-Печеніжинський, Вашковецько-Глибоцький, Невицько-Чинадіївський, Мостисько-Яворівський, Верхньоосвіцько-Верхньобистрицький, Славсько-Сколівський, Старосамбірсько-Східницький та інші райони. У той же час за відносними показниками, зокрема, за величиною потенціалу тріади на одиницю площі екосистеми Кримських гір значно випереджають екосистеми Українських Карпат. Так, найбільш потужні екосистеми районного рівня – Нижньочорноріченська, Бахчисарайсько-Перовська, Середньосалгирсько-Зуйська, Балаклавсько-Ялтинська Кримських гір є територіально значно більш продуктивними ніж Чоп-Мукачівська, Невицько-Чинадіївська, ВашковецькоГлибоцька чи Надвірнянсько-Печеніжинська екосистеми Українських Карпат. Обґрунтовується, що ресурсний потенціал екосистем Кримських гір та Українських Карпат, оцінений на рівні таксонів низького рангу – парцелярних та консорційних комплексів (первинних природних районів), є надійною основою для розробки перспективних планів збалансованого розвитку природокористування.