Перегляд за Автор "Pasieka, A. O."

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Дискурсивна зумовленість лексичної семантики термінів (на матеріалі сучасної урологічної термінології).ДИСЕРТАЦІЯ
    (Вінниця: ДонНУ імені Василя Стуса, 2026) Пасєка, А. О.; Pasieka, A. O.
    Дисертаційна робота присвячена комплексному дослідженню української урологічної термінології як системи дискурсивно зумовлених мовних одиниць, що функціонують у межах сучасного медичного дискурсу. Сучасна лінгвістика розвивається в межах антропоцентричної парадигми, у якій мова постає як відображення когнітивної, комунікативної та соціокультурної діяльності людини. У цьому контексті особливої ваги набуває дискурсивний підхід, що дозволяє аналізувати термінологічні одиниці у взаємозв’язку з професійною комунікацією, інтенціями мовця, специфікою медичного середовища та міждисциплінарними взаємодіями. У сучасних умовах розвитку медичної науки й цифровізації професійного спілкування термінологія виступає не лише інструментом номінації, а й засобом організації фахового знання та комунікативної взаємодії. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю системного й комплексного аналізу української урологічної термінології як складника медичного дискурсу, що функціонує в умовах інтенсивного розвитку галузі, розширення міжнародної наукової взаємодії та потреби гармонізації національних терміносистем із міжнародними стандартами. Наявність синонімії, варіативності, неунормованих перекладних відповідників, а також міждисциплінарних нашарувань ускладнює функціонування термінів у професійному мовленні та потребує їх системного опису. У цьому зв’язку особливого значення набуває дослідження термінології як динамічної системи, що формується під впливом як мовних, так і позамовних чинників і реалізується в різних дискурсивних практиках. Мета дослідження – здійснити комплексний аналіз структурних, семантичних, когнітивних і функціональних особливостей урологічних термінів сучасної української мови в межах медичного дискурсу. Для досягнення мети передбачено розв’язання таких завдань: з’ясувати теоретико-методологічні засади дослідження терміна; визначити співвідношення терміна і загальновживаного слова; охарактеризувати медичний дискурс як середовище функціонування термінології; простежити етапи становлення урологічної науки й термінології; проаналізувати лексико-семантичну організацію урологічної термінолексики; описати її структурно-словотвірні особливості. Об’єкт дослідження – сучасна українська урологічна термінологія. Предмет дослідження – структурні, семантичні, когнітивні та функціональні особливості урологічних термінів у дискурсивних практиках. Матеріал дослідження становить корпус із 300 термінологічних одиниць, дібраних із наукових, навчальних і довідкових джерел, а також електронних ресурсів медичного спрямування. Методологічною основою роботи є дискурсивний, комунікативно-прагматичний і когнітивний підходи. У дослідженні застосовано описовий метод, структурно-семантичний аналіз, дискурсивний метод, когнітивний підхід, а також елементи кількісного аналізу, що забезпечило всебічне вивчення урологічної терміносистеми. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що українську урологічну термінологію вперше комплексно розглянуто як дискурсивно зумовлену систему мовних одиниць, що функціонують у межах медичного дискурсу. Доведено, що терміни урології є не лише засобами номінації, а й репрезентантами спеціалізованого знання, які відображають фахову картину світу та забезпечують професійну комунікацію. Установлено системні типи семантичних відношень у межах терміносистеми, зокрема гіперо-гіпонімічні, синонімічні, антонімічні та контрарні, що свідчать про її структурованість і водночас динамічність. Удосконалено класифікацію урологічної термінолексики за тематичними групами з урахуванням її семантичної структури та функціонального навантаження. Поглиблено характеристику структурно-словотвірних моделей термінів, зокрема синтетичних і аналітичних одиниць, дво- та багатокомпонентних терміносполук. Теоретичне значення дослідження полягає в розвитку положень сучасного термінознавства, когнітивної лінгвістики та дискурсології, уточненні поняття терміна як багатовимірної мовної одиниці, а також у розширенні уявлень про функціонування галузевих терміносистем у межах інституційного дискурсу. Практичне значення роботи визначається можливістю застосування її результатів у лексикографічній практиці, стандартизації медичної термінології, перекладацькій діяльності, науковій роботі медиків, а також у навчальному процесі під час викладання дисциплін термінознавчого та медіалінгвістичного спрямування. У Розділі 1 обґрунтовано теоретико-методологічні засади дослідження термінів сучасної урології в дискурсивних практиках, уточнено поняття терміна, визначено його співвідношення із загальновживаною лексикою, охарактеризовано медичний дискурс і його структурні компоненти. У Розділі 2 простежено історію становлення української урологічної термінології, окреслено основні етапи її розвитку, а також проаналізовано лексикографічні джерела медичної термінолексики. У Розділі 3 досліджено лексико-семантичну організацію урологічної термінології, зокрема здійснено тематичну класифікацію термінолексики, проаналізовано гіперо-гіпонімічні відношення, синонімію та антонімію. У Розділі 4 охарактеризовано структурно-словотвірні особливості термінів урології, зокрема синтетичні та аналітичні моделі, особливості побудови дво-, трьох- і багатокомпонентних терміноодиниць.Апробація здійснена в 6 наукових (одноосібних) публікаціях: 3 наукові публікації у фахових виданнях України (категорія Б); 3 матеріалів доповідей за результатами участі в наукових заходах.