Перегляд за Автор "Kosmeda, T. A."

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Омовлення наукометричності: функційно-навантаження неологізмів-англізмів
    (Львів: Львівський державний університет безпеки життєдіяльност, 2024) Космеда, Т. А.; Kosmeda, T. A.
    Наукова розвідка презентує поліфункційну прагматичну наукову парадигму знань і виконана в руслі лексико-семантичної неології: ідеться про словотвірну й семантичну деривацію неологізмів, похідних від англізмів Scopus / Скопус і Hirsch / Гірш / Хірш. Актуальність цієї наукової студії мотивована потре бою систематичного дослідження процесу неологізації української мови, що здійснюється, зокрема, і завдяки омовленню явища наукометричності як важливого екстралінгвального чинника. Мета статті – продемонструвати своєрідність словотворчості українців, що спроєктована на номінування феномена наукометричності. Доведено, що в українському мовному просторі для номінації явищ, пов’язаних із поняттям наукометричності, функціюють англізми та їх похідні, що, крім семантичного наповнення, містять низку прагматичних негативно забарвлених смислів. Підтверджено, що в українській мові простежено світові тенденції в прагненні до інтернаціоналізації та глобалізації, зокрема й американі зації суспільства, що засвідчує моделювання своєрідної гібридної світової лінгвокультури, яка, зокрема, містить і певну загрозу для органічного розвитку української мови та лінгвокультури. Розглянуті нео логізми, оказіоналізми та потенційні слова презентують прагматику негативу, моделюють іронійну, зневажливу, глузливу, глумливу, насмішкувату та ущипливу тональність з урахуванням їх модифікацій, що зреалізовується за допомогою графічного прийому лапкування, презентації специфічних парадигма тичних та синтагматичних зв’язків, а також мовомислення українців, що виявляється в моделюванні системи асоціацій та актуалізації сленгових новотворів українського та англійського походження, що входять у структуру актуалізованих родо-видових зв’язків і виконують функцію гіперонімів. Показано особливості вербалізації прецедентності, пов’язаної з наукометричним виміром, зокрема актуалізовано систему прецедентних ситуацій, мотивованих американською лінгвокультурою.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Становлення системи базових термінів перекладознавства (на матеріалу аналізу енциклопедії «Сучасна лінгвістика» О. Селіванової)
    (Кривий Ріг: Криворізький державний педагогічний університет, 2025) Космеда, Т. А.; Войтович, О. О.; Kosmeda, T. A.; Voytovych, O. O.
    Наукова розвідка виконана у фокусі теорії терміно знавства, термінографії і перекладознавства та присвячена висвітленню проблеми систематизування термінів перекладознавства, що здійснено на основі актуалізації понять цієї галузі знань, презентованих в енциклопедії «Сучасна лінгвістика» (2006) авторства О. Селіванової. Актуальність наукової розвідки мотивована тим, що проблема виокремлення базових термінів перекладознавства ще в процесі обговорення, і дискусія не завершена. Новизну ж статті пояснюємо тим, що в ній здійснено одну з перших спроб поділу термінів перекладознавства на ідеографічні групи, що презентують ядрову й периферійну зони базових термінів перекладо знавства. Її теоретичне значення полягає, власне, у виробленні механізму розподілу зібраних термінів за тематичними групами, а практичне – у формуванні системи термінів перекладознавства для укладання на їхній базі відповідного словника. З’ясовано, що базові терміни перекладознавства, розглянуті в енциклопедії О. Селіванової, складають понад 100 одиниць. Виокремлені терміни стосуються питань методології перекладознавства, його історії, перекладознавчої критики, а також особливостей професійної діяльності перекладачів. Однак розглядувана енциклопедія зафіксувала не всі базові терміни перекладознавства. Доведено, що розглядувана терміносистема містить вісім тематичних груп, сім із яких презентують базову зону, зокрема це назви розділів перекладознавства, відповідних підкатегорій; типів перекладу; агенсів перекладу; концептуальних теорій; явищ і лінгвістичних понять, що прово кують перекладознавчі помилки; тропів і фігур, що складають труднощі перекладу, а одна – назви наук, пов’язаних із перекладознавством, – складає периферійну зону. Терміни перекладознавства переважно однослівні, але чимало простих й ускладнених словосполук, прикладкових конструкцій. Їх більшість складають запозичені терміни (грецизми, латинізми, галліцизми, германізми). Перспектива дослідження полягає в необхідності з’ясування способів творення термінів перекладознавства.