Перегляд за Автор "Koloniuk, S."

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Паремійна концептуалізація взаємостосунків галичан і поляків у другій половині ХІХ століття: вербалізація етнічних образів (на матеріалі збірки «Галицько-руські народні приповідки», укладеної І. Франком)
    (Одеса: Міжнародний гуманітарний університет, 2024) Космеда, Т. А.; Колонюк, С. М.; Kosmeda, T.; Koloniuk, S.
    Статтю присвячено дослідженню особливос тей концептуалізації української мовної картини світу, що презентує субкультуру галицьких українців другої поло вини ХІХ століття часів належності Східної Галичини до складу Австро-Угорській імперії з огляду на своєрідність вербалізації міжнаціональних стосунків, що усталилися між галичанами й поляками в указаний період. Простежено особливості функціювання (1) етнонімів / етнофолізмів: русин, русак, руснак, русінек, хохол, малорос / поляк, лях, мазур, а також (2) власних назв, що здатні переходити в коното німи, відповідно апелятивізуватися, (3) схематично окрес лено образи-концепти українського галичанина й поляка. Доведено, що паремії презентують семантико-прагматичне навантаження, що демонструє нерівність у міжнаціональ них правах названих етносів, а також непрості стосунки між ними. З’ясовано, що паремії змодульовані у формі мовленнєвих жанрів застереження, засудження, попере дження, скарги, глузування, жарту. У них послідовно вер балізовано іронійну, жартівливо-зневажливу, принизливу, глумливу тональність. Для галичан характерні амбівалентні риси: з одного боку, кмітливість, працездатність, витрива лість, сила волі, твердість характеру, а з другого – упертість, невміння швидко приймати рішення, оцінювати ситуацію, наївність і довірливість. Концептуалізовано й негативний образ-концепт галичанина-зрадника, пристосуванця, номі нованого лексемами махур, мадзура. Образ-концепт поляка омовлено здебільшого як зрадливого, лінивого, такого, який часто виявляє ворожнечу до українців, принижує їх, крив дить, виражає зневагу, але водночас він розумний і прозо рливий, швидко приймає рішення, орієнтується в ситуації, бачить перспективу. Для реалістичного омовлення польської лінгвокультури паремії містять полонізми, часто актуалізу ється макаронічне мовлення, що передано й українською, і польською графікою, а також польські етикетні формули. Важливо, що коментарі І. Франка дають змогу більш точно визначити функційно-прагматичне навантаження паремій, їх тональність та жанрову належність, а також походження, що має велику цінність для сучасної української пареміо логії.