Перегляд за Автор "Bratchuk, U."

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Глобальні тренди трансформації світової фінансової архітектури
    (Київ: Маріупольський державний університет, 2022) Братчук, У.П.; Савченко, М.В.; Bratchuk, U.; Savchenko, M.
    Статтю присвячено визначенню глобальних трендів трансформації світової фінансової архітектури. Розглянуто погляди вчених на термін «світова фінансова архітектура», вивчено інституційний та економічний аспект цього терміну в контексті фінансової глобалізації. Визначено, що глобальна економіка знаходиться на етапі значних фінансових та валютних криз, що супроводжуються слабкістю фінансового сектора в країнах з ринками, що розвиваються, збільшенням чисельності офшорних фінансових центрів,обмеженням можливості міжнародних інститутів у наданні фінансової підтримки країнам, що розвиваються тощо. Обґрунтовано, глобальна фінансова архітектура та необхідність її трансформаційних зрушень напряму залежить від тенденцій на світовому фінансову ринку та стабільності світової економіки, яка останніми роками переживає кризові явища. Надано аналіз тенденцій світових цін на сировинні товари, що детермінує високу інфляцію споживчих цін, яка є особливо високою в країнах, що розвиваються. Визначено,що національні регулятори розвинених країн застосовують більш жорстку монетарну політику та згортають заходи підтримки економіки. Зроблено висновок, що ситуація на світових товарних ринках, висока інфляція,зростання вартості запозичень і слабше зростання провідних економік суттєво підривають перспективи зростання країн, що розвиваються. Ця група країн знаходиться у більш несприятливому стані, ніж інші і підриваються глобальну стабільність світової фінансової архітектури. Необхідним є проведення стабілізаційних заходів якщо показники інфляції будуть зростати не лише в країнах, що розвиваються, але й у розвинених країнах також, чий дестабілізаційний вплив на глобальну економічну систему буде більш вражаючим.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Концептуальні засади інституційного розвитку світової фінансової архітектури
    (Тернопіль:Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя., 2022) Братчук, У.П.; Савченко, М.В.; Savchenko, M.; Bratchuk, U.
    У статті проведено системне теоретичне узагальнення проблематики сучасного функціонування та трансформації світової фінансової архітектури в рамках інституційної парадигми. На цій основі визначено особливості інституційного розвитку світової фінансової архітектури як найбільш змінної частини її інституційної матриці, а також науково-практичні рекомендації щодо адаптації інституційної структури фінансової системи до процесу фінансової глобалізації. За результатами дослідження особливостей інституційного розвитку світової фінансової архітектури з’ясовано, що інституційні зміни фінансової архітектури пов’язані зі зміною існуючих норм, правил, обмежень та механізмів їх реалізації, а також зміною самих інституцій, проявляються такі зміни у появі нових міжнародних фінансових інституцій та трансформації існуючих, переважно спричинені кризовими процесами або необхідністю передачі певних повноважень окремій організації. Інституційний розвиток фінансової архітектури – це якісні та кількісні структурні зміни у фінансовій системі у цілому та її компонентах, пов’язані з генеруванням інституційних іновацій, вибором ефективних інституцій та їх розповсюдженням з метою зниження невизначеності, недобросовісності поведінки, трансзакційних витрат, асиметрії інформації. Обгрунтовано рівновагу фінансової архітектури, як стан, при якому залишаються відносно незмінними системоутворюючі інститути, а динаміка інших інституційних елементів сприяє створенню якісної фінансової архітектури. Визначено інституційну рівновагу фінансової архітектури як такий її стан, при якому залишаються відносно незмінними системоутворюючі інституції, а динаміка інших інституційних елементів сприяє стабільності та ефективності фінансової архітектури, що забезпечується, по-перше, стабільність системоутворюючих інститутів знижує невизначеність та забезпечує економію транзакційних, організаційних, трансформаційних витрат, а, по-друге, динамізм «м'яких» елементів інституційної структури фінансової архітектури сприяє її адаптивності і, отже, ефективності в умовах динамічного зовнішнього середовища.