Перегляд за Автор "Щебетун, І.С."

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Компетенція органів місцевого самоврядування у сфері екологічного підприємства
    (2018) Щебетун, І.С.
    Монографію присвячено актуальним теоретико-прикладним проблемам правового забезпечення розвитку екологічного підприємництва («зеленої» економіки). Проаналізовано поняття, види, принципи екологічного підприємництва. Досліджено стан та перспективи розвитку законодавчої основи правового забезпечення розвитку екологічного підприємництва («зеленої» економіки). Висвітлено коло учасників відносин у сфері екологічного підприємництва. Розкрито правовий режим об’єктів екологічного підприємництва. Проведено дослідження правових засад державної політики і державної підтримки у сфері екологічного підприємництва.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Правові наслідки контрасигнації: зарубіжний та вітчизняний досвід
    (2020) Сушко, О.О.; Щебетун, І.С.
    Стаття присвячена характеристиці правових наслідків контрасигнації актів глави держави й органів публічної влади в закордонних країнах і Україні. Уточнено, що кінцеві результати контрасигнації визначаються правовими наслідками – досягненням мети, для якої вона застосовується, а саме тим, що або через неї відповідний акт набуває сили та/або обмежуються повноваження глави держави чи органу публічної влади, та/або перекладається відповідальність за ухвалення та виконання акта на контрасигнуючого суб’єкта. З’ясовано, що конституційне закріплення цих наслідків у різних країнах світу позначається деякою варіативністю. Установлено, що в державах із монархічної формою правління затверджений принцип невідповідальності монарха, конституції цих країн покладають відповідальність за ухвалення та виконання актів глави держави на уряд. В умовах республіки на президента може покладатися юридична відповідальність, але інститут відповідальності уряду є базисним для парламентських та змішаних республіканських форм правління, однак відсутній у президентських республіках. З’ясовано, що вкрай необхідне чітке нормативне врегулювання підстав і механізмів притягнення до відповідальності представників уряду за процедурою контрасигнації, які нині не прописані в конституційному законодавстві більшості країн світу, що підтримують контрасигнацію, зокрема й в Україні. Конституційне законодавство країн світу переважно не називає виду відповідальності уряду. Аргументовано, що доцільнішим є послуговування терміном «конституційноправова відповідальність» щодо владних інституцій загалом, що сприятиме єдиному розумінню форм цієї відповідальності в закордонній та вітчизняній науці. Зазначено, коли контасигнуючим суб’єктом виступає парламент, не йдеться про перекладення відповідальності, а відбувається скріплення з метою здійснення контролю, як погоджувальний захід. Доведено, що в багатьох країнах уряд і його очільник, коли здійснюють контрасигнування, по суті перебирають на себе відповідні повноваження глави держави. Інститут контрасигнування в монархіях практично нівелює владні повноваження монарха. Під час контрасигнації актів місцевого самоврядування обмежуються повноваження органів місцевого самоврядування. Однак не можна вважати обмеження повноважень парламенту й уряду метою контрасигнації їхніх актів. Установлено, що більшість конституцій закордонних країн передбачають набуття чинності актом як правовий наслідок здійснення контрасигнації. Запропоновано врегулювати це питання в українському законодавстві, оскільки в ньому немає конкретики щодо моменту набуття чинності актами Президента, що підлягають контрасигнації.