Перегляд за Автор "Чальцева, Олена"
Зараз показуємо 1 - 7 з 7
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
- ДокументАналіз ефективності публічної політики(Czech Republic: the international journal «European Political and Law Discourse», 2017) Чальцева, ОленаThe article outlines general tendencies of effective public policy, as well as certain linear correlations between the selected indicators: the level of socio-economic status, democracy, legal indicator, quality of institutions, development of civil society. The use of global indexes as an empirical tool for broad interstate comparisons has allowed identifying and assessing the quality of institutional development of actors in different groups of countries according to regime indicators.
- ДокументКОНЦЕПТ «ПУБЛІЧНА ПОЛІТИКА» У МІЖДИСЦИПЛІНАРНОМУ НАУКОВОМУ ДИСКУРСІ(Studia politologica Ucraino-Polona на платформі Open Journal Systems, 2017-10-30) Чальцева, ОленаPublic policy is a modern concept of political science that has appeared in the middle of the century and there is a condition of continuous updating that specifications. In search of the universal definition of public policy, authors are guided generally by philosophical and axiological, spatial, and functional options of a scientific explanation of this phenomenon. Philosophical and axiological definition of public policy since Renaissance defined key problems which became the subject of the analysis for modern researchers of this direction. Philosophical reflections on a concept of the fact what is "public", "private", "sphere" and so on. have laid the foundation of a meta-analysis of studying of public policy and have defined conceptual borders for further theoretical searches. Functional interpretation of category "public policy" is rather wide and versatile it is provided in works of researchers of many methodological approaches and theories which connect it with the decision-making process and political and managerial processes. Managerial measurement of public policy allows determining intuitional and technological capabilities of actors of the political process in making public decisions. The close connection of a policy and the state conformable with the ideas of representatives of institutional and neo-institutional approaches that considered a public policy both as dependent and as an independent variable at the same time at the center of scientific research permanently there was an analysis of communication of institutes and society. The criticism of neoinstitutionalism led to a defensive line of authors of this direction and, as a result, before the appearance of new theories in 90's of the XX century, which explain a concept of a public policy taking into account the current trends. First of all, it concerned a study of new institutes and a new role of traditional political institutes in formation of a public policy. The system theory has brought adjustments in essence of the characteristic of public policy. According to the logic of system approach, the modern public policy is a complete, dynamic system which is independently updated, organized and develops. It consists of the interconnected and interacting elements which unite in steady unity with the external environment by means of many factors and conditions of interaction with the external. Inclusion by scientists of different schools in the analysis of the public policy of such actors as groups of interests, civil society, expert-analytical communities, political parties, has allowed to detail the considered concept. Display in a concept of public policy of not hierarchical communications and structures has become possible because of the coalition approach and the theory of political networks. The public policy by means of the theory of networks is considered as concrete types of mediation of interests of different actors (state і non-state) and as the specific form of government. Use of reality of public policy by means of a spatial concept gives the chance to analyze different types of interactions of the individual and collective actors both institutionalized, and not institutionalized in the course of implementation of the power and influence on it in a specific political environment which is a complicated developing system with it's own laws and borders. The public space at all levels (global, regional, national) is a constantly changeable structure that is formalized and filled with meanings under the influence of actors. As a result of the retrospective analysis of approaches that operationalize public policy was provided the author's vision of this phenomenon. Public policy is understood as the reasonable interaction of the public actors (institutionalized and not institutionalized, formal and informal) which by means of their own resources, functional mechanisms, cultural and valuable and precepts of the law, have an opportunity to reveal, implement, analyze and control valid socio-political problems. Since '90s of the XX century, scientists adapt the conceptual sense of public policy of the national contexts on the basis of that experience of the state and cultural and valuable changes. The main problem, in this case, is that the above-stated categories do not always answer the contents, especially in the conditions of transitional systems. For the formation of the idea of the essence of public policy in the transformed countries, it is necessary to use such explanations of these categories which would consider the absence of full-fledged civil society and communication between all actors of the political process. Specification of categories according to political reality can be the way out. So, the concept of public policy is permanently transformed because of a changeable political reality that puts representatives of different schools of sciences before a problem of fixed search of new explanations of its content. For the objective reasons, the methodology of political science appeared incapable of giving the answer to a question independently: what is public policy? This opportunity appears only on the condition of participation of such sciences as economy, sociology, managing sciences, state administration, symptomology, etc.
- ДокументКОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ ПУБЛІЧНОЇ ПОЛІТИКИ ЧЕРЕЗ ПРИЗМУ ІНСТИТУЦІОНАЛЬНОГО ПІДХОДУ(Львів: Вісник Львівського університету, 2019) Чальцева, ОленаІнституціональний підхід розглядає публічну політику як систему інститутів публічної полі- тики, що має властиву їй конфігурацію або архітектуру, тобто інституціональний дизайн у вигляді системи структурних елементів публічної сфери суспільства, розташованої на стику держави і гро- мадянського суспільства. У статті проаналізовано напрями інституціонального підходу, які визнача- ють різні версії методологічного обґрунтування публічної політики. Головну увагу інституціональний підхід у своїх версіях (політичній, соціологічній, історичній тощо) приділяє питанню ролі державних і соціальних інститутів у процесі визначення й формування публічної політики. Згідно з логікою цього підходу, інститути визначають сутність публічної політики, стратегію її розвитку через систему прийняття рішень. Інституціональний розвиток – це процес, який можна оцінити за організаційним складником і за результатами здійснення публічної політики. Інституціональний підхід включає в аналіз публічні інститути й інституції, що формують публічну політику на різних її етапах і рівнях. На кожному етапі розроблення політики публічні інститути й інституції, залежно від своїх ресурсних можливостей, є тією силою, від спрямованості дій якої залежать ефективність і результативність усього процесу. Інституціональні структури фак- тично визначають контекст вироблення політичних рішень і зміст публічної політики в сукупності з більш динамічними факторами політичного життя. Кожен із напрямів неоінституціоналізму автономно намагається відповісти на питання, як впливають інститути на формування публічної політики. Аналіз публічної політики з позиції неоінституціонального підходу передбачає врахування того, як конфігурація інтересів та ідей в інституціональному контексті формує й визначає процес вироблення політики. Інститути не існують ізольовано, вони постійно взаємодіють у процесі форму- вання публічної політики, можуть одночасно брати участь на різних рівнях політики та виробляти альтернативні варіанти рішень.
- ДокументПУБЛІЧНА ПОЛІТИКА ЯК ОСОБЛИВИЙ ВИД ПОЛІТИЧНОГО ПРОСТОРУ(Київ: ВІДКРИТИЙ МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ РОЗВИТКУ ЛЮДИНИ «УКРАЇНА», 2016) Чальцева, ОленаПросторовий дискурс в класичних і сучасних теоріях соціополітичного напрямку дозволив визначити і конкретизувати концепт публічної політики через призму таких категорій як: публічний простір, публічна сфера, публічне поле. Конструювання реальності публічної політики за допомогою просторового концепту дало можливість проаналізувати різні види взаємодій як інституціоналізованих, так і неінституціоналізованих індивідуальних і колективних акторів у процесі здійснення влади і впливу на неї в конкретному політичному середовищі, яке у свою чергу є складною системою, що саморозвивається, за своїми законами і межами. Просторовий вимір публічної політики надає змогу деталізувати цю дефініцію та емпірично її перевіряти. В роботі представлена просторова модель може бути використана для аналізу публічної політики як в стабільних, так і в нестабільних системах. Публічний простір з високим рівнем конфліктності в зоні так званих проблемних точок перетину є результуючою безліччю невирішених питань, що існують у суспільстві, та обмеженими організаційними можливостями акторів.
- ДокументІнститут публічного аудиту: проблеми та перспективи функціонування в Україні(Київ: ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІНФРАСТРУКТУРИ ТА ТЕХНОЛОГІЙ, 2022) Швець, К. А.; Чальцева, ОленаНаразі в Україні закладено основи широкомасштабного запровадження інституту публічного аудиту в державному секторі. Ухвалено необхідні нормативно-правові акти, а також проводиться розробка методичних підходів щодо ефективного функціонування даного інституту. Разом з тим потребують подальшого вирішення проблеми, що перешкоджають розбудові публічного аудиту за кращими прикладами зарубіжної практики. Без вирішення цих проблем впровадження норм і цінностей демократії як основи подальшого розвитку держави та реального формування повноцінного громадянського суспільства в Україні взагалі не буде можливим, або буде імітаційним/фіктивним висвітленням зовсім іншого змісту та напрямів суспільних процесів
- ДокументІНСТИТУЦІОНАЛІЗАЦІЯ ВЗАЄМОДІЇ ПУБЛІЧНИХ АКТОРІВ(Czech Republic: Evropský politický a právní diskurz, 2017) Чальцева, Олена; Чальцева, ОленаAt the present stage, institutional development in democratic systems and the introduction of new mechanisms of interaction between government and society takes place; we may see active inclusion of citizens in the government process, the creation of new types of cooperation, and the formation of a new space of public policy, constructed not only according to the "top-down" trajectory but also in line with the "from bottom to top" trajectory. The institutionalization of civil dialogue and cooperation with authorities in countries where this process is actively and successfully implemented is not only naturalized but also formally legal. In practical terms, public institutions that provide interaction between civil society and the state acquire new forms of innovation that expand the participation of the public sector in the process of comanagement at various spatial levels, among which can be identified such as^ social consultative bodies, telecommunications, e-government, crowdsourcing, and others.
- ДокументІнституціоналізація каналів та форм взаємодії публічних акторів у сучасних умовах(Лвів: Вісник Львівського університету, 2018) Чальцева, ОленаНа сучасному етапі в демократичних системах відбувається інституціональне оформлення та впровадження нових механізмів взаємодії влади та суспільства, спостерігається активне включення громадян до процесу управління, створення нових видів співпраці та формування нового простору публічної політики, скрнструйованого не тільки за траекторією "згори - вниз", але й за траекторією "знизу - вгору".