Перегляд за Автор "Темірова Надія Романівна"

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз недоступний
    Документ
    ВИТОКИ ВЕЛИКОГО ЗЕМЛЕВОЛОДІННЯ У НАДДНІПРЯНСЬКІЙ УКРАЇНІ В НАУКОВІЙ КОНЦЕПЦІЇ МИХАЙЛА ГРУШЕВСЬКОГО
    (Київ: ФОП «Жукова Ірина Віталіївна», 2023) Темірова Надія Романівна
    Мета статті полягає в аналізі концептуальних узагальнень М. Грушевського щодо формування в українських землях великого землеволодіння. Джерелами дослідження є праці історика – наукові та публіцистичні. Дослідження спирається на загальнонаукові (аналізу-синтезу, узагальнення) та спеціальні історичні (історико-типологічний, історико- генетичний) методи. В його основу покладено визнання закономірного характеру розвитку історичного знання та визначення внеску історика, виходячи з рівня знання його епохи. Показано, що тема великого землеволодіння М. Грушевським порушена у контексті узагальненого вивчення історичного поступу українського народу. У пошуках походження магнатів, які в майбутньому впливатимуть на розвиток українських земель, історик занурився далеко в часи існування Русі та Великого князівства Литовського. Науковець зазначив, що «гніздом присутності» польських землевласників в українських землях до 1569 р. була Волинь, де зосереджувалися панські маєтки Чарторийських, Жеславських, Корецьких, Збаразьких та інших. Але особливо зміцніли магнати на Правобережжі після Люблінської унії. З цього часу, за спостереженням М. Грушевського, поступово на зміну дрібному польсько-шляхетському землеволодінню прийшли магнатські латифундії, які стали панівними у Правобережній Україні. Щодо території Гетьманщини, науковець відзначив землевласницькі амбіції козацької старшини, яка в розпал визвольного руху виявляла прагнення перетворитися на привілейованих землевласників за зразком польської шляхти. Це прагнення було використано московським урядом, що підкуповував старшину, нагороджуючи її за поступки у питанні автономії підтвердженням наявних маєтків і роздаванням нових. Як наслідок, поглиблювалась дистанція між правлячими станами та народними масами України, що було Ахіллесовою п’ятою української старшини. Наголошено, що у публіцистичних працях М. Грушевським тема великого землеволодіння переведена у соціально-політичну площину, для обгрунтування історичної необхідності повернення українському народу його земель, оскільки саме землеволодіння протягом століть виступало основою тиску на нього.