Перегляд за Автор "С. В. Козловський, д. е. н., професор"
Зараз показуємо 1 - 5 з 5
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
- ДокументВПЛИВ ДЕМОГРАФІЧНОГО СТАНУ В УКРАЇНІ НА ЇЇ СОЦІАЛЬНО- ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК(Чорноморський національний університет імені Петра Могили, ТОВ "ДКС Центр", 2025) С. В. Козловський, д. е. н., професор; А. А. Ельхаддад, студент; С. О. Горун, аспірант; Л. О. Мамашвілі, аспірант; Д. Ю. Ноздрін, аспірантСтаття присвячена аналізу сучасної демографічної кризи в Україні, яка має глибокий вплив на еконо- мічний розвиток та соціальну стабільність держави. Розглянуто основні чинники скорочення населення, включаючи низький рівень народжуваності, високу смертність, масову еміграцію та внутрішнє переміщен- ня через воєнні дії. Детально описано вплив війни, що розпочалася у 2022 році, на демографічні та еко- номічні показники, такі як дефіцит молодої робочої сили, збільшення фінансового навантаження на пен- сійну систему та зниження інвестиційної привабливості країни. Особливу увагу приділено довгостроко- вим негативним наслідкам, включаючи стрімке старіння населення та зменшення чисельності працез- датних осіб. Визначено виділити основні демографічні проблеми України: 1. Скорочення чисельності на- селення. 2. Масова еміграція. 3. Низький рівень народжуваності. 4. Військова агресія. 5. Старіння насе- лення. 6. Дефіцит молодої робочої сили. 7. Тиск на пенсійну систему. 8. Падіння інвестиційної привабли- вості. Підкреслено необхідність розробки та впровадження комплексної державної політики для стабілі- зації демографічної ситуації, що включає підтримку народжуваності, зменшення еміграції, інтеграцію внутрішньо переміщених осіб та забезпечення соціальних гарантій. Дослідження базується на аналізі статистичних даних і попередніх наукових праць, пропонуючи рекомендації для подолання демографіч- них викликів в Україні.
- ДокументПРОДОВОЛЬЧА БЕЗПЕКА ЯК ОСНОВА ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ В УМОВАХ ВІЙНИ(Київ, ДКС-центр, 2025) С. В. Козловський, д. е. н., професор; В. В. Скомаровський, аспірантУ статті досліджується комплексна проблема забезпечення продовольчої безпеки України в умовах воєнного стану, економічної нестабільності, зростаючих глобальних загроз та зміни клімату. Продовольча безпека розглядається не лише як елемент аграрної політики, а як стра- тегічний компонент національної безпеки, що забезпечує стійке функціонування соціально- економічної системи країни. Враховуючи сучасні виклики — порушення логістичних ланцюгів, зменшення площ сільськогосподарських угідь через мінування, скорочення експорту та зро- стання вартості продовольства — автори акцентують на необхідності трансформації підходів до аграрної політики та зміцнення внутрішнього потенціалу країни. У роботі визначено головні постійні й тимчасові фактори, що впливають на стан продовольчої безпеки, серед яких: не- рівномірність розподілу ресурсів, низький рівень доходів населення, деградація природних ресурсів, екологічні ризики, геополітична нестабільність та економічна вразливість. Також проаналізовано національні та міжнародні стратегії, зокрема Стратегію продовольчої безпе- ки України до 2027 року, основні положення якої розглянуто у контексті адаптації до нових умов. Запропоновано ієрархічну модель рівнів продовольчої безпеки — від глобального до домогосподарського — з визначенням функцій відповідних суб'єктів. Окрему увагу приділе- но необхідності формалізації критеріїв оцінки продовольчої безпеки, побудові системи мон- іторингу, а також посиленню ролі науково-обгрунтованої аграрної політики в контексті ста- лого розвитку. У дослідженні розкрито потенціал регіонального поділу країни за типами про- довольчого виробництва й споживання, обгрунтовано необхідність державної підтримки роз- витку логістики, інфраструктури, наукових досліджень, а також міжнародного співробітницт- ва. Автори приходять до висновку, що продовольча безпека України є динамічним і багатор- івневим явищем, яке потребує системного, міждисциплінарного підходу, адаптивного управ- ління та стратегічного планування в умовах зовнішніх загроз і трансформацій глобального продовольчого ринку.
- ДокументСТІЙКІСТЬ РОЗВИТКУ АГРАРНОЇ ГАЛУЗІ В УМОВАХ ВІЙНИ(Дніпровський державний аграрно-економічний університет, ТОВ "ДКС Центр", 2025) С. В. Козловський, д. е. н., професор; А. В. Баранов, аспірант; М. С. Зуєв, аспірант; А. М. Паночишин, аспірант; А. С. ПушненкоСтаття присвячена дослідженню стійкості розвитку аграрного сектору України в умовах війни. Проаналізовано ключові виклики, що постали перед сільським господарством, зокрема руйнування інфраструктури, логістичні труднощі, енергетичну кризу та фінансові проблеми. Окрему увагу приділено впливу війни на експортні можливості країни та необхідності адаптації виробничих процесів до нових реалій. У роботі розглянуто основні стратегії забезпечення стійкого розвитку аграрної галузі, включаючи диверсифікацію виробництва, впровадження інноваційних технологій, модернізацію логістики та переробної промисловості. Підкреслено важливість державного регулювання, зокрема субсидування, цінового контролю та залучення міжнародної підтримки для стабілізації галузі. Зроблено висновок, що аграрний сектор залишається стратегічно важливим для економіки України, а його відновлення потребує комплексного підходу, поєднання ринкових та регуляторних механізмів, а також інтеграції у світові економічні процеси. Розвиток аграрної сфери визначатиме не лише економічну стабільність країни, а й продовольчу безпеку та конкурентоспроможність України на міжнародному ринку.
- ДокументФОРМУВАННЯ МОДЕЛІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ НА ОСНОВІ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ(Київ, ТОВ «ДКС Центр», 2025-11) С. В. Козловський, д. е. н., професор; І. О. Криворучко, к. ю. н., Вінницький кооперативний інститут, м. Вінниця; М. М. Романова, студентка, Донецький національний університет імені Василя Стуса, м. Вінниця; С. О. Горун, аспірант, Донецький національний університет імені Василя Стуса; Д. Ю. Ноздрін, аспірант, Донецький національний університет імені Василя Стуса; S. Kozlovskyi, Doctor of Economic Sciences, Professor; I. Kryvoruchko, PhD in Law, Vinnytsia Cooperative Institute, Vinnytsia; M. Romanova, Student, Vasyl’ Stus Donetsk National University, Vinnytsia; S. Horun, Postgraduate student, Vasyl’ Stus Donetsk National University, Vinnytsia; D. Nozdrin, Postgraduate student, Vasyl’ Stus Donetsk National University, VinnytsiaУ статті досліджується комплексна проблема формування моделі забез-печення економічної безпеки держави на основі цифрових технологій в умовах зростаючих глобальних загроз, кіберконфліктів та цифрової трансформації економіки, де цифровізація набуває особливого значення як критичний інстру-мент виживання держави під час повномасштабної війни. Проаналізовано чо-тири моделі цифрової економічної безпеки: естонську модель електронного уря-дування з найвищою ефективністю через платформу X-Road та universal digital ID, сінгапурську модель економіки зі штучним інтелектом з систематичним впровадженням ШІ в бізнес-секторі, регуляторну модель ЄС зі значним фінансу-ванням та стандартизацією через GDPR і AI Act, та українську модель стійко-сті в кризі з безпрецедентним зростанням цифровізації в умовах війни. Встанов-лено, що Україна здійснила стрибок у цифровізації державних послуг за шість років, піднявшись зі 102-го на 5-те місце в рейтингу онлайн-послуг ООН, при цьому платформа Дія забезпечує значну економію бюджетних коштів та сприяє радикальному зниженню тіньової економіки, однак виявлено критичний дисба- ланс: IT-сектор забезпечує левову частку експорту послуг, але витрати на кібе-рбезпеку залишаються в кілька разів меншими порівняно з провідними країнами. Детально проаналізовано структуру та динаміку кіберзагроз, що демонструє експоненційне зростання атак на державні органи, критичну інфраструктуру та сектор безпеки. Запропоновано стратегію формування гібридної моделі для України, що синтезує естонську архітектуру електронного урядування, сінга-пурський галузевий підхід до впровадження штучного інтелекту в МСП та єв-ропейське фінансування через механізм для України з імплементацією регулято-рних стандартів ЄС. Унікальною конкурентною перевагою України визначено доведену стійкість – здатність підтримувати функціонування цифрових послуг під масштабними кіберзагрозами та обстрілами інфраструктури, що створює унікальну експертизу у цифровому управлінні під час війни, затребувану глобаль-но в контексті зростаючої нестабільності. Доведено, що економічна безпека України в цифрову епоху потребує формування гібридної моделі, що поєднує мі-жнародні стандарти з унікальною експертизою функціонування в кризових умо-вах, адаптивного управління та стратегічного планування в контексті повоєн-ної відбудови з вбудованою цифровізацією.
- ДокументІНСТИТУЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ(Київ, ТОВ «ДКС Центр», 2025-10) С. В. Козловський, д. е. н., професор; С. Г. Сторчак, аспірант; S. Kozlovskyi; S. StorchakСтаттю присвячено теоретико-методологічному обґрунтуванню інституційного забезпечення економічної безпеки держави в умовах глибоких трансформацій та воєнних викликів. Мета дослідження – виокремити базові засади, критерії та інструменти формування ефективної системи економічної безпеки, а також уточнити дефініцію категорії «економічна безпека держави» з урахуванням глобалізаційних тенденцій та політико-економічних ризиків. На основі критичного огляду вітчизняних і зарубіжних підходів по-казано, що відмінності в рівнях соціально-економічного розвитку зумовлюють різні акценти в архітектурі безпекових інститутів: для розвинених країн ключовими є зріле громадянське суспільство, верховенство права та конкурентні ринки; для перехідних економік – запобігання соціальній дестабілі-зації, мінімізація залежностей і прискорене інституцієтворення. Доведено що каркас інституційної спроможності включає: (1) досконале ринкове за-конодавство та захист національного виробника; (2) дієву систему громад-ського контролю за владою; (3) результативні правоохоронні механізми; (4) конкуренцію як пріоритет над приватизацією; (5) сильну, але підзвітну державу – каталізатор інновацій та гаранта рівних правил гри. Уточнено зміст економічної безпеки як здатність держави після впливів швидко відно-влюватися принаймні до попереднього стану, утримувати та покращувати параметри розвитку за позитивних збурень, забезпечуючи ресурсну, виробничо-технологічну, фінансову, соціальну, енергетичну та екологічну стій-кість у взаємодії з зовнішнім середовищем. Окрему увагу приділено концепту ризику: розмежовано загрози, імовірність їх реалізації та величину потенційної шкоди; обґрунтовано необхідність спеціалізованих інститутів протидії тінізації, відтоку капіталу та легалізації злочинних доходів. Практичні висновки передбачають: структурні перетворення з урахуванням галузевих переваг; збереження стратегічних активів у публічній власності; модернізацію виробничої й соціальної інфраструктури; стабільність фінансово-кредитної системи; прискорення імпортозаміщення та цифрової трансформації; політику формування середнього класу як опори громадянського суспільства. Запропонована інституційна модель орієнтована на підвищення продуктивності суспільної праці та якості життя більшості населення, що розглядається як головний критерій ефективності безпекової політики.