Перегляд за Автор "Сушко, О.О."
Зараз показуємо 1 - 5 з 5
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
- ДокументГарантії реалізації контрасигнації(2020) Сушко, О.О.У статті уточнено визначення поняття «гарантії реалізації контрасигнації». Дотримуючись системного під‑ ходу, констатовано, що існують загальні та спеціальні гарантії реалізації контрасигнації. Здійснено поділ спеціальних гарантій реалізації контрасигнації на нормативні та організаційні. Особлива увага в системі організаційних гарантій приділена судовому захисту. Встановлено, що спори, які виникають з питань контрасигнації, це публічно-правові спори між учасниками публічно-правових відносин, вирішення яких є завданням адміністративного судочинства. На підставі аналізу судової практики по цій категорії справ визначено, що створення ефективного судового механізму захисту від порушень з боку влади є одним з ключових завдань як судової, так і адміністративної реформ.
- ДокументПравові наслідки контрасигнації: зарубіжний та вітчизняний досвід(2020) Сушко, О.О.; Щебетун, І.С.Стаття присвячена характеристиці правових наслідків контрасигнації актів глави держави й органів публічної влади в закордонних країнах і Україні. Уточнено, що кінцеві результати контрасигнації визначаються правовими наслідками – досягненням мети, для якої вона застосовується, а саме тим, що або через неї відповідний акт набуває сили та/або обмежуються повноваження глави держави чи органу публічної влади, та/або перекладається відповідальність за ухвалення та виконання акта на контрасигнуючого суб’єкта. З’ясовано, що конституційне закріплення цих наслідків у різних країнах світу позначається деякою варіативністю. Установлено, що в державах із монархічної формою правління затверджений принцип невідповідальності монарха, конституції цих країн покладають відповідальність за ухвалення та виконання актів глави держави на уряд. В умовах республіки на президента може покладатися юридична відповідальність, але інститут відповідальності уряду є базисним для парламентських та змішаних республіканських форм правління, однак відсутній у президентських республіках. З’ясовано, що вкрай необхідне чітке нормативне врегулювання підстав і механізмів притягнення до відповідальності представників уряду за процедурою контрасигнації, які нині не прописані в конституційному законодавстві більшості країн світу, що підтримують контрасигнацію, зокрема й в Україні. Конституційне законодавство країн світу переважно не називає виду відповідальності уряду. Аргументовано, що доцільнішим є послуговування терміном «конституційноправова відповідальність» щодо владних інституцій загалом, що сприятиме єдиному розумінню форм цієї відповідальності в закордонній та вітчизняній науці. Зазначено, коли контасигнуючим суб’єктом виступає парламент, не йдеться про перекладення відповідальності, а відбувається скріплення з метою здійснення контролю, як погоджувальний захід. Доведено, що в багатьох країнах уряд і його очільник, коли здійснюють контрасигнування, по суті перебирають на себе відповідні повноваження глави держави. Інститут контрасигнування в монархіях практично нівелює владні повноваження монарха. Під час контрасигнації актів місцевого самоврядування обмежуються повноваження органів місцевого самоврядування. Однак не можна вважати обмеження повноважень парламенту й уряду метою контрасигнації їхніх актів. Установлено, що більшість конституцій закордонних країн передбачають набуття чинності актом як правовий наслідок здійснення контрасигнації. Запропоновано врегулювати це питання в українському законодавстві, оскільки в ньому немає конкретики щодо моменту набуття чинності актами Президента, що підлягають контрасигнації.
- ДокументСкріплення підписом актів глави держави за законодавством України(2019) Сушко, О.О.Статтю присвячено підготовці та обґрунтуванню пропозицій щодо вдосконалення законодавства України з питань скріплення підписом актів глави держави.Проведено змістовний аналіз історії законодавстваз питань скріплення підписом актів глави держави в нашій державі. Розглянуто сучасний стан законодавства України проскріплення підписом актів глави держави главою чи членом Уряду. На підставі аналізу норм чинного законодавства, що регламентує інститут контрасигнації, розроблено та обґрунтовано пропозиції щодо його удосконалення.
- ДокументІсторико-правові засади становлення та розвитку інституту контрасигнації(2019) Сушко, О.О.Статтю присвячено аналізу історичних аспектів становлення та розвитку інституту контрасигнації – важливого інструменту системи стримувань та противаг, який забезпечує гарантії проти зловживань повноваженнями з боку представників усіх гілок влади. Запропоновано дослідження історії інституту контрасигнації на підставі періодизації розвитку конституцій у світі. Виявлено причини зародження інституту контрасигнації та умови його існування в сучасних конституційно-правових системах.