Перегляд за Автор "Сидоренко, Ж.В."

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз недоступний
    Документ
    ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК КРЕАТИВНОСТІ ТА ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ В ОСІБ ЮНАЦЬКОГО ВІКУ
    (Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, 2021) Шпортун, О.М.; Сидоренко, Ж.В.
    У статті досліджуються психологічні особливості прояву креативності й емоційного взаємозв’язку в юнацькому віці, вивчається характер їхнього взаємозв’язку. Розглянуті наукові розробки досліджуваних категорій креативності й емоційного інтелекту. Проведене емпіричне дослідження взаємозв’язку креативності й емоційного інтелекту серед осіб юнацького віку. Були використані такі методики: «Діагностика особистісної креативності» О. Тунік, мето дика «Креативність» (модифікація Н. Вишнякової), Методика вимірювання емоційного інтелекту Н. Холла, Діагностика емоційних бар’єрів В. Бойко. Було з’ясовано, що більшості опитуваних притаманні середні показники креативності. Значна частина юнаків та дівчат не прагнуть до ризику, віддають перевагу знайомим способам вирішенням проблемних ситуацій. Є категорія опитуваних із не досить розвиненими інтуїцією й оригінальністю. Проте значна кількість представників вибірки готові обирати складні завдання, мають досить розвинену допитливість та уяву. У результаті емпіричного дослідження було виявлено те, що значна кількість досліджу ваних продемонструвала низькі показники емоційного інтелекту на рівні здатності керувати своїми емоціями, розпізнавання власних емоцій та емоцій інших людей. Половина опитуваних студентів визнають, що нездатність керувати своїми емоціями заважає їм у повсякденному спілкуванні, частина юнаків та дівчат характеризуються низькою готовністю зближатись з іншими людьми на емоційній основі та недостатньою адекватність вираження своїх емоцій та почуттів. Результати кореляційного аналізу дали змогу виявити, що між більшістю показників креативності й емоційного інтелекту наявний позитивний кореляційний зв’язок, зокрема виявлено, що зростання рівня емпатії позитивно корелює з показниками оригінальності, а зростання емоційної стабільності – з інтуїцією. Значну роль у структурі взаємозв’язку між креативністю та емоційним інтелектом відіграє уява. Це є підставою для створення корекційної програми, що дасть змогу розвивати проблемні складові частини емоційного інтелекту, позитивно впливати на розвиток креативності юнаків та дівчат.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СТАВЛЕННЯ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ ДО ЖИТТЄВОГО ДОСВІДУ В КРИЗОВОМУ СУСПІЛЬСТВІ
    (Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, 2020) Сидоренко, Ж.В.; Побережна, М.В.; Даценко, Т.С.
    У статті розглянуто психологічні особли вості ставлення студентської молоді до життєвого досвіду як передумови психо логічного здоров’я. На основі теоретич ного аналізу виокремлено такі параметри ставлення до життєвого досвіду, як рефлексивність, життєстійкість, життєві настанови, що відображають ставлення до світу, до людей та до себе, а також вдячність. Для проведення емпіричного дослідження використано такі методики: шкала базових переконань Р. Янов-Бульман в адаптації О.А. Кравцової, тест життє стійкості С. Мадді в адаптації Д.А. Леон тьєва, О.І. Разказової, тест на вдячність М. Селінгмана, методика вимірювання рівня рефлексивності А.В. Карпова. Дослідження проводилось у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського. До участі було залучено 50 студентів спеціальнос- тей «Психологія» та «Право», 29 дівчат та 21 юнак. В ході дослідження було з’ясовано що в біль- шості опитуваних недостатньо розвинена рефлексивність. Це свідчить про низький рівень усвідомленості життєвих наста- нов, неготовність змінити деструктивні життєві інтерпретації. Серед настанов, що блокують адекватне ставлення до життєвого досвіду, за результатами дослі дження, слід відзначити недовіру до людей та світу, ставлення до життєвих подій як випадкових, знецінення власного «Я», него товність відкритись новому досвіду, сумніви в тому, що особисті зусилля приведуть до бажаних змін, недостатнє залучення до про- цесу життя. Крім того, більшість опиту ваних схильна знецінювати позитивні події та допомогу інших людей у минулому, про що свідчить низький рівень здатності відчу вати вдячність. Встановлено позитивний кореляційний зв'язок між настановою опитаної молоді до залучення та ставленням до світу як спра ведливого (r = 0,41, p < 0,05) і між залученням та вірою в доброту людей (r = 0,39, p < 0,05). Отримані емпіричні результати ми спів відносимо з кризовими подіями, що відбува ються у нашому суспільстві та торкаються кожної людини. Проведене дослідження свідчить про необхідність проведення пси хокорекційної роботи, спрямованої на зміну життєвих настанов, підвищення житт- єстійкості та розвиток рефлексивності у студентської молоді.