Перегляд за Автор "Сегеда, С.А."
Зараз показуємо 1 - 11 з 11
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
- ДокументАграрно-продовольча продукція в товарній структурі зовнішньої торгівлі України(2019) Сегеда, С.А.Мета статті – розкрити місце аграрно-продовольчої продукції в товарній структурі експорту та обґрунтувати пропозиції щодо більш раціональних напрямів використання продукції аграрного сектору й удосконалення товарної структури її експорту з перевагою готових харчових продуктів з більшою доданою вартістю. Методика дослідження. У процесі дослідження використано діалектичні методи пізнання процесів і явищ, монографічний метод (аналіз наукових здобутків українських та іноземних вчених щодо стану зовнішньої торгівлі аграрно-продовольчою продукцією); графічний (визначення співвідношення динаміки експорту продукції зернових і олійних культур та їх реалізаційної ціни); порівняльного аналізу (обґрунтування напрямів використання продукції аграрного сектору з більшою доданою вартістю); емпіричний (щодо комплексної оцінки сучасного стану зовнішньої торгівлі аграрно-продовольчою продукцією), абстрактно-логічний метод (теоретичні узагальнення та формулювання висновків). Результати дослідження. Проведений аналіз динаміки зовнішньої торгівлі показав збільшення валютних надходжень від аграрно-продовольчої продукції та зростання їх частки в загальній сумі експорту з високою часткою зерна та насіння олійних культур. У структурі експорту переважає зерно та насіння олійних культур. Виявлений обернений зв’язок між обсягами експорту зерна і насіння олійних культур та їх реалізаційною ціною, що свідчить про доцільність використання зерна та проміжної продукції промислової переробки для розвитку тваринництва й нарощування виробництва та експорту м’ясо-молочної продукції. Елементи наукової новизни. Систематизовано сутнісні чинники нарощування обсягів експорту аграрнопродовольчої продукції рослинного походження, якими є: стрімке зростання виробництва зерна і насіння олійних культур; зменшення використання зерна на кормові цілі через скорочення протягом тривалого періоду поголів’я тварин, зокрема ВРХ; порівняно невелика частка використання зерна на нехарчові цілі; повільне збільшення переробки зерна на харчові цілі; обмеження інноваційних технологій промислового зберігання зерна. Виявлено, що нарощування обсягів експорту зерна і насіння олійних культур за відсутності організації раціональних напрямів внутрішнього використання призводить до організаційних і фінансових ризиків, зниження ціни та недоотримання належних надходжень валюти. Обґрунтовано пропозиції щодо товарної структури експорту аграрно-продовольчої продукції, напрями та шляхи її удосконалення. Практична значущість. Експорт аграрно-продовольчої продукції має здійснюватися, в основному, продукцією з вищим вмістом доданої вартості, що сприятиме збільшенню валютних надходжень від зовнішньоторговельних операцій. Водночас це потребує розбудови на новій інноваційній основі промислових підприємств з глибокої переробки, доробки та тривалого зберігання сільськогосподарської продукції, її біологічної переробки, що дасть можливість наростити виробництво й експорт також тваринницької продукції з більшою доданою вартістю та створити нові робочі місця.
- ДокументАграрно-продовольче забезпечення населення України(2017) Сегеда, С.А.
- ДокументАНАЛІЗ І ОЦІНКА ТЕНДЕНЦІЙ ТА СТРУКТУРИ ІМПОРТУ ЗАСОБІВ ВИРОБНИЦТВА АГРАРНОГО СЕКТОРУ ЕКОНОМІКИ(2020) Сегеда, С.А.Наукову статтю присвячено аналізу основних тенденцій і структури імпорту засобів виробництва аграрного секC тору економіки. Здійснено аналіз динаміки вартості витрат закупівлі по імпорту продукції та визначено її місце в структурі загальної вартості імпорту національної економіки за період 2001—2018 рр. Установлено, що вартість витрат на закупівлю по імпорту палив мінеральних, нафти та продуктів переробки за досліджуваний період зросла з 6,3 млрд дол. США до 13,5 млрд дол. США, а їх частка у структурі витрат на закупівлю по імпорту мінеральних продуктів становить 93—95%. Виявлено, що вартість витрат на закупівлю по імпорту продукції хімічної та пов'язаC ної з нею галузей промисловості зросла з 1,1 млрд дол. США до 7,1 млрд дол. США. Встановлено, що у структурі вартості витрат на закупівлю по імпорту продукції хімічної промисловості найбільша частка належить п.30 — фарC мацевтична продукція (27—35%), а вартість імпорту зросла у 5,7 разу. Досліджено, що в структурі вартості витрат на закупівлю по імпорту продукції хімічної промисловості вагома частка належить п. 31 — добрива (13,8%), п. 32 — екстракти дубильні (5,5%) та п. 33 — ефірні олії (10,1%), водночас збільшення вартості їх закупівлі відбулось відпоC відно у 33,2, 3,9 та 7,1 разу. Встановлено, що за період 2011—2018 рр. зменшення вартості витрат на закупівлю по імпорту продукції машин, обладнання та механізмів для аграрного виробництва становив 119,9 млн дол. США. Запропоновано та обгрунтовано необхідність активізації виробництва альтернативних джерел палива, власного виробництва ефіроолійних та лікарських рослин, мінеральних добрив та засобів механізації.
- ДокументЗакономірності розвитку аграрно-промислового виробництва та ефективність його функціонування(2018) Коденська, М.Ю.; Сегеда, С.А.Мета статті – висвітлити значення аграрно-промислового виробництва в економіці країни у контексті розкриття закономірностей його розвитку та проблеми ефективності функціонування. Методика дослідження. Використано загальнонаукові методи: діалектичний, абстрактно-логічний, розрахунковий, факторного аналізу та статистико-економічний. Результати дослідження. Проведено оцінку результатів функціонування аграрного сектору економіки України, визначено місце та його динаміку у структурі валової доданої вартості національного господарства і зовнішньої торгівлі, виявлено низький рівень оплати праці у валовій доданій вартості аграрного сектору економіки, встановлено залежність сільськогосподарського виробництва від кон’юнктури світового ринку, з’ясовано тенденцію щодо формування в країні монокультурного землеробства, що має негативні наслідки для забезпечення продуктивності землі, використання праці людини, її життєдіяльності. Елементи наукової новизни. Ефективний розвиток аграрно-промислового виробництва задовольняється раціональним урахуванням зональних особливостей природно-кліматичного потенціалу країни та застосуванням людських ресурсів, що гарантує добробут населення та продовольчу безпеку країни. Практична значущість. Авторські пропозиції сприятимуть підвищенню культури землекористування, раціональному розміщенню галузей рослинництва і тваринництва, з урахуванням зональних особливостей відповідно до потреб рослин, забезпеченню людини робочим місцем, нарощуванню виробництва різних видів продукції і енергетичних товарів для продовольчої безпеки нації.
- ДокументМЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ КАТЕГОРІЇ "РОЗВИТОК": ФІЛОСОФСЬКИЙ АСПЕКТ(2018) Сегеда, С.А.У статті досліджено та узагальнено теоретико-методологічні основи "розвитку" як слова, поняття та категорії. Виявлено зміну трактування науковцями поняття "розвиток" як часову спрямованість, породження нових форм матерії, постійний прогрес, рух матерії, закономірний процес, зміна матерії. На основі детального опрацювання наукової літератури проведено ретроспективний аналіз та систематизацію підходів вчених до загальнометодологічного визначення змісту категорії "розвиток" та обгрунтовано доцільність її застосування в різних природно-суспільних явищах і процесах. Виявлено, що розвиток характеризується спадкоємністю, послідовністю, незворотністю, спрямованістю і збереженням досягнутих результатів. Досліджено типи та форми розвитку. Обгрунтовано невід'ємність та взаємообумовленість матеріалістичної та ідеалістичної площин розвитку природно-суспільних явищ і процесів. Удосконалено понятійний апарат поняття "розвиток" як філософської категорії на основі розв'язання суперечностей класичної діалектики, метафізики, сучасної концепції синергетики, що відбуваються під дією об'єктивних економічних законів, у системі яких закони переходу кількісних змін в якісні, єдності і боротьбі протилежностей, заперечення заперечення. Акцентовано увагу на непередбачуваності та альтернативності розвитку як процесу і явища.
- ДокументПРОБЛЕМИ ОРГАНІЗАЦІЇ КОНТРОЛЮ ТА АУДИТУ ІНВЕСТИЦІЙНИХ РЕСУРСІВ(2016) Крупельницька, І.Г.; Сегеда, С.А.Досліджено основні проблеми інвестиціях ресурсів, сучасний стан інвестиційного ринку в Україні, умови та складності інвестицій,проведено дослідження інвестиційної привабливості України та визначено основні фактори впливу. Досліджено актуальність системи внутрішнього контролю та аудиту при інвестиції в науково-дослідну сферу. Визначено основні задачі внутрішнього аудиту на основі розподілу науково-дослідної діяльності на етапи на основі можливості формування певного виду наукової продукції. Класифіковано за кожним етапом дослідження певний вид наукової продукції.
- ДокументСТАТИСТИЧНИЙ АНАЛІЗ ВИРОБНИЦТВА ТА СПОЖИВАННЯ ОВОЧІВ, БАШТАННИХ ПРОДОВОЛЬЧИХ І КАРТОПЛІ В УКРАЇНІ(2020) Сегеда, С.А.У статті проведено статистичний аналіз виробництва та споживання овочів, баштанних продовольчих культур і картоплі в Україні. Виявлено перевищення виробництва картоплі (в 1,4—2,8 рази) і овочів (на 20—45%) над їх споживанням у країні. Встановлено, що основними виробниками овочів і картоплі є господарства населення з часткою 81% і 98% відповідно. Розраховано, що збільшення виробництва продукції відбулось за рахунок підвищення урожайності овочів на 43,7% і картоплі на 46,0%. Визначено незначне перевищення темпів зростання виробництва овочів і баштанних продовольчих (К=1,64) над темпами їх споживання (К=1,60) і суттєве перевищення по картоплі — К=1,65 і К=1,06 відповідно. Доведено наявність сильного (r=0,9922 овочі та баштанні продовольчі) і середнього (r=0,6836 картопля) прямого зв'язку між рівнем споживання і виробництвом продукції. Досліджено наявність сильного зв'язку між рівнем середньомісячної заробітної плати та споживанням овочів і баштанних продовольчих культур (r=0,7805) та слабкий обернений зв'язок (статистично незначущий) із споживанням картоплі (r=-0,2844). Виявлено слабкий зв'язок між індексом споживчих цін на овочі і картоплю та рівнем їх споживання (r=-0,4017 і r=0,2863 відповідно). Визначено прямий помітний зв'язок між обсягами імпорту та рівнем споживання овочів і баштанних продовольчих культур (r=+0,5636) та слабкий (статистично незначущий) зв'язок із споживання картоплі (r=0,2430). Встановлено, що попит на овочі, баштанні продовольчі культури і картоплю є нееластичним за пропозицією, ціною продукції і доходами споживачів. Розраховано, що надлишок виробництва овочів і баштанних продовольчих культур протягом 2000—2018 рр. сприяв зростанню експорту з 0,50% до 4,32% від загального обсягу виробництва. Виявлено, що надлишок виробництва картоплі сприяв збільшенню її втрат і переробці на нехарчові цілі з 1,30 % до 17,1% від загального обсягу виробництва продукції. Встановлено, що на внутрішньому ринку вітчизняні виробники овочів, баштанних продовольчих культур і картоплі мають кращі цінові конкурентні позиції, ніж іноземні.
- ДокументСтатистичний аналіз споживання м’яса та м’ясопродуктів в Україні(2020) Сегеда, С.А.Мета статті – проаналізувати обсяги виробництва і споживання м’яса та м’ясопродуктів на одну особу населення в Україні, виявити наявність і щільність зв’язку між попитом і пропозицією м’яса загалом та за видами, визначити варіацію результативної ознаки від факторів впливу на неї. Методика дослідження. У процесі дослідження використано такі методи: абстрактно-логічний – для формулювання висновків; монографічний – при деталізації виробництва м’яса в Україні загалом за видами; порівняльного аналізу і рядів динаміки – для порівняння показників та виявлення тенденцій їх зміни у часі; статистичний – при аналізі попиту і пропозиції на м’ясо та м’ясопродукти; графічний – для виявлення та ілюстрації тенденцій досліджуваних економічних явищ; економіко-математичні – при визначенні щільності й напряму зв’язку між результативними і факторними ознаками, а також для визначення впливу окремих незалежних змінних на варіацію споживання м’яса та м’ясопродуктів в Україні. Результати дослідження. Проаналізовано сучасний стан виробництва і споживання м’яса та м’ясопродуктів в Україні, визначено основні зміни у попиті і пропозиції м’яса, щільність та напрям зв’язку між споживанням і факторами, що його обумовлюють, а також виявлено причинно-наслідкові залежності між споживанням і пропозицією м’яса та м’ясопродуктів в Україні. Елементи наукової новизни. Набули подальшого розвитку аналітичні оцінки й визначення впливу основних факторів на споживання м’яса та м’ясопродуктів в Україні. Практична значущість. Результати дослідження будуть корисними для виробників і споживачів м’яса та м’ясопродуктів, а також зацікавлених сторін продовольчого ланцюга. Обґрунтовані висновки можуть слугувати орієнтиром для урядовців при розробці довгострокової політики розвитку галузі тваринництва в Україні.
- ДокументСтатистичний аналіз імпорту товарів повсякденного вжитку, виготовлених з продукції аграрно-продуктового виробництва(2020) Сегеда, С.А.Метою статті є статистичний аналіз імпорту товарів повсякденного вжитку, виготовлених з продукції аграрно-продуктового виробництва. Здійснено аналіз динаміки вартості витрат закупівлі по імпорту продукції та визначено її місце в структурі загальної вартості імпорту національної економіки за період 2001–2019 рр. Установлено, що вартість витрат на закупівлю по імпорту товарної групи VIII «Шкури необроблені, шкіра вичинена» за досліджуваний період зросла з 66,3 млн дол. США до 258,7 млн дол. США, товарної групи ІХ «Деревина і вироби з деревини» – з 73,2 млн дол. США до 280,2 млн дол. США, товарної групи Х «Маса з деревини або інших волокнистих целюлозних матеріалів» – з 538,1 млн дол. США до 918,2 млн дол. США, товарної групи ХІ «Текстильні матеріали та текстильні вироби» – з 646,9 млн дол. США до 2166,5 млн дол. США, товарної групи ХІІ «Взуття, головні убори, парасольки» – з 43,8 млн дол. США до 432,3 млн дол. США. За допомогою кореляційно-регресійного аналізу виявлено зворотний зв’язок між поголів’ям великої рогатої худоби та вартістю імпорту товарних груп VIII і ХІІ. Також виявлено зворотний зв’язок між посівною площею льону-довгунця та вартістю імпорту товарної групи ХI. Встановлено, що вартість імпорту товарних груп VIII і ХІІ є еластичною відносно поголів’я ВРХ в Україні, а вартість імпорту товарної групи ХІ – не еластичною відносно посівної площі льону-довгунця. Обґрунтовано необхідність активізації розвитку галузей рослинництва і тваринництва з метою зменшення імпортозалежності економіки України.
- ДокументСучасний рівень продовольчого забезпечення в Україні(2016) Сегеда, С.А.У статті розглянуто питання сучасного рівня продовольчого забезпечення України та її областей за основними видами продуктів харчування. Визначено споживання основних видів продуктів харчування в динаміці по країні в розрахунку на одну особу. Виявлено відмінності у кількості споживання основних продуктів харчування в розрізі областей та структурі продовольства. Розраховано індикатори достатності споживання продуктів харчування по відношенню до раціональних норм харчування. Виявлено основні причини зниження споживання продуктів харчування населенням країни, а також дисбалансів в споживанні продовольства.
- ДокументТЕНДЕНЦІЇ, ОСОБЛИВОСТІ ТА ЧИННИКИ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ АГРАРНО-ПРОДУКТОВОГО ВИРОБНИЦТВА В УКРАЇНІ(2020) Сегеда, С.А.У статті обґрунтовано сировинну спрямованість українського експорту аграрнопродовольчих товарів, передусім зернових та олійних культур. Виявлено значне зростання частки їх експорту по відношенню до загального виробництва в країні. Доведено, що основними причинами такого стану є як об’єктивні (кон’юнктура зовнішнього ринку, невідповідність темпів збільшення виробництва продукції і темпів нарощування промислових потужностей із новітньою технологією глибокої переробки сільськогосподарської продукції й отримання нових продуктів різних напрямів використання) так і суб’єктивні (швидка оборотність капіталу) причини. Доведено, що основними соціальноекономічними передумовами зовнішньоекономічної діяльності аграрно-продовольчого виробництва є межі географічного розташування країни, багатство природних та кліматичних умов, у тому числі земельних, розвинений духовно та інтелектуально трудовий потенціал.