Перегляд за Автор "Савченко М.В."
Зараз показуємо 1 - 4 з 4
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
- ДокументВІЛЬНІ ЕКОНОМІЧНІ ЗОНИ ЯК ІНСТРУМЕНТ ЕКОНОМІЧНОГО ВІДНОВЛЕННЯ КРАЇНИ: ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД ТА ПЕРСПЕКТИВИ В УКРАЇНІ(Київ: КНЕУ імені Вадима Гетьмана, 2023) Савченко М.В.; Огородник Є.І.; Шимко A.-М.B.У статті розглянуто теоретичні та практичні аспекти використання ВЕЗ як інструменту економічного відновлення країни. Дослідження проведено на основі зарубіжного досвіду та перспектив в Україні. Для досягнення мети та вирішення завдань дослідження проаналізовано досвід країн, що вже успішно використовують вільні економічні зони для стимулювання економіки, такі як Китай, Індія, США, Польща та ін. Аналізуючи зарубіжний досвід, визначено моделі створення та функціонування вільних економічних зон, їхні переваги та недоліки. Розглянуто питання, пов’язані з ефективністю використання вільних економічних зон для приваблення іноземних інвестицій та підтримки експортного потенціалу країни. Окрему увагу приділено перспективам створення вільних економічних зон в Україні та їх можливому впливу на розвиток економіки країни. Розглянуто імовірні обмеження та ризики, пов’язані зі створенням вільних економічних зон в Україні, а також потенційні шляхи їх подолання. Досліджено особливості правового регулювання вільних економічних зон в Україні, їх фінансові та податкові аспекти, механізми привабливості для інвесторів та потенційні шляхи підвищення ефективності функціонування вільних економічних зон в Україні. Обґрунтовано, що Україна має усі передумови для відновлення, використовуючи діючі та створюючи нові вільні економічні зони через вигідне геополітичне та географічне розташування, розвинену транспортну інфраструктуру та природні й ресурсні можливості. Вказано на те, що є кілька проблем, що можуть завадити ефективному використанню цього інструменту: недбалість з боку держави, недостатнє фінансування, відсутність чіткої операційної структури і необґрунтований вибір місць для розташування ВЕЗ.
- ДокументМЕХАНІЗМ ЕФЕКТИВНОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ ЕКОНОМІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВА У КОНТЕКСТІ ЙОГО ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ(Париж: Міжнародний центр періодичних видань, 2023) Савченко М.В.; Бондарчук Н. П.У статті обґрунтовано, що економічний потенціал, будучи складною, динамічною категорією залежить від рівня розвитку підприємства, конкурентної позиції, можливості залучення та поєднання окремих видів ресурсів. Дослідження безлічі визначень дефініції «економічний потенціал» у науковій літературі дозволило авторам довести, що економічний потенціал підприємства може бути досягнутим (фактичним) та перспективним економічним потенціалом. Узагальнено наявні в літературі підходи до визначення економічного потенціалу підприємства і виокремлено ресурсний, цільовий та результативний. Авторами доведено, що економічний потенціал представляє собою єдність часових і просторових характеристик, що дозволило виокремити базовий потенціал, поточний потенціал та стратегічний потенціал. З метою забезпечення економічної безпеки підприємств авторами запропонований механізм ефективного функціонування економічного потенціалу підприємства з виокремленням елементів мікро-, макро- та мезоструктури. Складовими макроструктури механізму включає такі етапи: попередній, трансформаційний та результативний. Попередній етап полягає у формуванні економічного потенціалу підприємства. Трансформаційний етап забезпечує перенесення вартості економічних ресурсів на продукцію, та відображає оцінку показників взаємодії економічних ресурсів та результатів. Результативний етап полягає в оцінки ефективності формування та використання економічного потенціалу підприємств. Відповідно до кожного етапу функціонування економічного потенціалу підприємств запропоновано певні показники та індикатори, які формують мікроструктуру економічного потенціалу. Авторами визначено, що трансформаційний етап виступає сполучною ланкою безпосереднього процесу формування та реалізації економічних ресурсів, в якій визначаються основні критерії оцінки ефективного функціонування та оптимізації економічного потенціалу підприємств: ліквідність та рентабельність.
- ДокументНАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ПІДХІД ОЦІНКИ РОЗВИНЕНОСТІ ФІНАНСОВОЇ АРХІТЕКТУРИ КРАЇНИ(Париж: Міжнародний центр періодичних видань, 2022) Савченко М.В.; Братчук У.П.У статті обгрунтовано, що розвиненість фінансової архітектури, будучи складовою загальноекономічної стійкості та фінансової розвиненості, досягає оптимального рівня за допомогою державного регулювання та реалізації фінансової політики. Запропонований науково-методичний підхід оцінювання розвиненості фінансової архітектури, що грунтується на розрахунку композитного індексу розвиненості фінансової архітектури – як симбіозу субіндексів таких складових: банківської, бюджетної, небанківської, валютної, грошово-кредитної та складової фондового ринку. Алгоритм науково-методичного підходу включає такі етапи: вибір індикаторів для оцінки розвиненості фінансової архітектури – у цілому за шістьма субіндексами запропоновано використання 29 індикаторів; нормування одиничних індикаторів з урахуванням типу їхнього впливу на розвиненість фінансової архітектури; блочнa оцiнкa з уpaхувaнням вaги одиничних індикаторів розвиненості фінансової архітектури за кожним субіндексом; розрахунок композитного індексу розвиненості фінансової архітектури; визначення зон розвиненості фінансової архітектури відповідно до граничних значень та ідентифікація отриманих значень композитного індексу щодо певної зони. Проведено апробацію запропонованого науково-методичного підходу оцінювання розвиненості фінансової архітектури за 2016-2021 рр. За результатами оцінки встановлено, що розвиненість фінансової архітектури України була найвищою у 2020 р. і характеризувалася як задовільна.
- ДокументРОЛЬ КРАЇН БРІКС У СУЧАСНОМУ ГЛОБАЛЬНОМУ ЕКОНОМІЧНОМУ ПРОСТОРІ(Тернопіль: ТНПУ ім.В.Гнатюка, 2023) Шкурат М.Є.; Савченко М.В.; Носачов Є.О.У статті досліджено місце країн інтеграційного об’єднання БРІКС в глобальному економічному просторі. Визначено, що активізація економічного впливу економік БРІКС за останнє десятиліття трансформує глобальну економіку. Країни БРІКС мають значний потенціал в економічній та політичній сфері, який ще не повністю використано. Бразилія, Росія, Індія, Китай та ПАР мають передумови для інтеграції. Використання цього потенціалу дозволить більш ефективно впливати на глобальні процеси. Відповідна грошово-кредитна політика, спрямована на зниження державного боргу та збільшення міжнародних резервів, сприяє забезпеченню макроекономічної стабільності. У країн БРІКС є значні природні ресурси, до числа яких входять енергоносії, величезні простори, унікальні екологічні, зокрема, прісноводні резерви, а також «легені планети». У результаті економічна й ресурсна база БРІКС може забезпечити потреби всього людства, якщо виникне така необхідність. Країни мають потенціал стати важливими джерелами ПІІ, включаючи потоки до країн, що розвиваються, і між собою, підтримуючи так зване співробітництво Південь-Південь. В період пандемії COVID-19 країни БРІКС продемонстрували свою готовність адаптуватися до мінливих обставин у всьому світі та продемонстрували згуртованість перед викликами та загрозами сучасності. Так, Новий банк розвитку, заснований у рамках BRICKS, своєчасно оголосив про створення кредитного механізму з метою нівелювання наслідків пандемії. У даний час країни-учасники об’єднання обмінюються накопиченим досвідом, з метою зменшення розповсюдження коронавірусної інфекції і запобігання появі нових випадків зараження. Визначено, що глобальна інституціональна система має базуватися на мережному принципі організації влади, позаяк значна концентрація економічних суб’єктів на глобальних ринках за об’єктивних тенденцій зростання чисельності населення землі, збільшення обсягів споживання ресурсів та інші обставини вимагають прийняття мобільних і гнучких рішень та скорочення витрат на утримання управлінського апарату. Зроблено висновок, що перспективними векторами розвитку співпраці в рамках БРІКС може стати впровадження спільної політики діджитилізації простору країн-учасниць з метою активізації цифрової інтеграції на загальних платформах, фінансова та міжбанківська співпраця, поглиблення торгівельних відносин, збільшення внутрішьногрупового потоку інвестицій тощо.