Перегляд за Автор "Савченко, Марина"
Зараз показуємо 1 - 6 з 6
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
- ДокументДЕМОКРАТИЗАЦІЯ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ В УМОВАХ РОЗВИТКУ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ(Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя, 2021) Савченко, Марина; Неголюк, ЮліяОбґрунтовано важливість трансформації банківської системи як стратегічного об’єкту розвитку держави в умовах цифровізації. Проаналізовано вплив цифрових технологій на фінансову сферу та наведено фактори, які стимулювали її зміну. Досліджено основні понятійні інститути даної тематики, окреслено мету та цілі роботи. Поставлено основні завдання та обґрунтовано їх вивчення, а також досконале дослідження. Проаналізовано роботи попередніх науковців, як вітчизняних, так й іноземних у даній тематиці, оцінено їх вклад та висновки, зазначено причини актуальності проведення подальшого дослідження та аналізу вибраної теми. Розглянуто напрями трансформації організації банківської діяльності в світі та Україні. Продемонстровано ключові позиції України в упровадженні сучасних технологій та підтриманні нових галузей у банківській сфері. Показано рейтингові позиції країни в порівнянні зі світовими показниками та оцінено її конкурентоспроможність і готовність до перебудови в умовах цифровізації інструментів фінансової системи. Зниження позицій України у рейтингу цифрової трансформац ії свідчить про недоліки у достатності фінансування даної сфери у бюджеті країни, низькому рівні інноваційної залученості та недостатності державної підтримки, а тому вимагає рішучих дій з боку уряду для покращення даної ситуації. Визначено перспективні напрями перебудови банківської системи та залучення інноваційних інструментів, таких, як упровадження штучного інтелекту, сучасних інтерфейсів та електронного документообігу. Наведено модель трансформації банківської системи в умовах цифровізації з урахуванням дотримання чіткої послідовності та раціональності використання сучасних технологій в умовах вступу країн в Індустрію 4.0. Обґрунтовано важливість залучення державної підтримки та удосконалення законодавчої бази для швидшого та ефективнішого впровадження інноваційних продуктів у банківську сферу. На основі проведеного дослідження можна стверджувати про важливість розвитку та впровадження цифрових технологій у банківську сферу України для покращення економічних та соціальних показників, а також більш раціо нального використання ресурсів для ефективного управління інструментами даної галузі в умовах переходу до цифрової економіки.
- ДокументРОЗВИТОК КАТЕГОРІАЛЬНОГО БАЗИСУ «ЕКОНОМІЧНА СТІЙКІСТЬ»(2019) Савченко, МаринаРозглянуто сутність категорії «стійкість», визначено можливості застосування цього терміна стосовно до соціально-економічної системи мікрорівня. Досліджено чотири основні підходи до розгляду категорії «економічна стійкість». Визначено основні властивості категорії «економічна стійкість»: динамічність, предметність, інтегральність, релевантність, системність, просторовість, сумісність, облік внутрішніх і зовнішніх умов функціонування. З метою систематизації та структурування проведено теоретичний аналіз досліджуваного поняття й визначено авторські підходи до визначення сутності економічної стійкості з виділенням концепцій вчених-економістів: економічна стійкість як фінансова стійкість, як стабільність діяльності й рівноважний стан соціально-економічної системи, як можливість або здатність і як підтримка оптимальних характеристик соціальноекономічної системи. На основі положень теорії систем і синергетики визначено взаємозв’язок між поняттями: «стійкість рівноваги», «стійкість функціонування», «стійкість розвитку», «стійкість гомеостазиса» і «економічна стійкість».
- ДокументУПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВОЮ СТІЙКІСТЮ ТА ПЛАТОСПРОМОЖНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВА ЯК ІНСТРУМЕНТ ПОСИЛЕННЯ ЙОГО ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ(2019) Савченко, Марина; Мельник, Сергій; Цимбалюк, ІринаУ статті проаналізовано різноманітні теоретичні підходи щодо визначення фінансової стійкості підприємства. Визначено взаємозвязок категоріїї фінансова стійкість з іншими категоріями, такими як: фінансова безпека, гнучкість, стійкість, рівновага, платоспроможність. На основі компаративного аналізу літературних джерел визначено суттєві ознаки фінансової стійкості та платоспроможності підприємства. Сформовано концептуальні засади управління фінансовою стійкістю та платоспроможністю підприємства. Авторами визначена та обгрунтована послідовність етапів розробки механізму управління фінансовою стійкістю і платоспроможністю підприємства. Використовуючи метод структуризації сформовано «дерево цілей» управління фінансовою стійкістю і платоспроможністю підприємства.
- ДокументФОРМУВАННЯ МЕХАНІЗМУ АНТИКРИЗОВОГО УПРАВЛІННЯ СУБ’ЄКТАМИ МІЖНАРОДНОГО БІЗНЕСУ(Західноукраїнський національний університет, 2020) Савченко, Марина; Шкуренко, ОльгаДоведено, що криза є похідною від циклічної характеристики резервів економіки, яка з одного боку зумовлює реальну загрозу банкрутства для суб’єктів міжнародного бізнесу у період спаду виробництва, а з іншого – є об’єктивною передумовою їх подальшого зростання та розвитку. Сформовано періоди розвитку кризи суб’єктів міжнародного бізнесу та відповідно виокремлено управлінську, фінансову та економіко-правову кризу. В статті запропоновано під кризою суб’єктів міжнародного бізнесу розуміти сукупність ситуацій, які викликані екзо- і ендогенними чинниками, що порушує рівновагу суб’єкту міжнародного бізнесу, і з часом може призводити до зміни організаційного, економічного і виробничого механізму його функціонування. Авторами в статті побудовано механізм антикризового управління суб’єктами міжнародного бізнесу, що є сукупністю елементів, технологій та інструментарію, які забезпечують передбачення небезпеки кризи, аналіз симптомів, а також дозволяють визначити заходи для зниження негативних наслідків кризи для суб’єктів міжнародного бізнесу і використання факторів для їх подальшого розвитку. Складові елементи механізму антикризового управління суб’єктами міжнародного бізнесу згруповано у шість блоків: діагностика кризового стану; вибір та обґрунтування факторів впливу для визначення ознак кризи; визначення фази (стадії) життєвого циклу суб’єкту міжнародного бізнесу; визначення виду антикризового управління; вибір та обґрунтування показників для діагностики кризового стану; реалізація антикризового управління. Запропонований механізм дозволяє вивести суб’єктів міжнародного бізнесу з кризових ситуацій та забезпечити стабілізацію їх фінансового стану.
- ДокументФІНАНСОВІ ЦЕНТРИ НОВИХ ІНДУСТРІАЛЬНИХ КРАЇН У ФІНАНСОВІЙ АРХІТЕКТУРІ СВІТУ(Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя, 2021) Савченко, Марина; Цибрій, ЛюдмилаУзагальнено погляди науковців на визначення поняття «міжнародний фінансовий центр», що дозволило сформулювати визначення сутності міжнародного фінансового центру. Визначено чинники, що впливають на формування міжнародного фінансового центру, до яких віднесено: сталу фінансову систему, стійку валюту, стабільність курсу, політичну та соціальну стабільність у країні, вигідне геогра- фічне положення, розвинену фінансову інфраструктуру, відкритість економіки для вільного руху капіталу тощо. Обґрунтовано роль міжнародних фінансових центрів у нарощуванні їх глобальної конкуренто- спроможності, досягненні більш високих рівнів економічного зростання, процвітання та соціального прогресу. Досліджено класифікацію міжнародних фінансових центрів. Визначено місце Гонконгського фінансового центру у фінансовій архітектурі світу. Здійснено діагностику основних параметрів сучасного стану Гонконгського фінансового центру: курсу USD/HKD, індексу ефективного обмінного курсу, зваженого за торгівлею, індексу Hang Seng, ринкової капіталізації тощо. Проведено SWOT-аналіз Гонконгського фінансового центру, що дозволив визначити його сильні та слабкі сторони, можливості та загрози. За результатами проблеми його функціонування також запропоновано комплекс заходів для покращення конкурентоспроможності. Гонконг має сприятливе макроекономічне та інстуційне середовище, кваліфіковані кадри, є п’ятим за конкурентоспроможністю міжнародним фінансовим центром у світі. Проте має низький ступінь міжнародного елемента на внутрішньому фондовому ринку. Також є ризик втрати статусу «міжнародного фінансового центру», інші регіональні економіки, які мають більший доступ до міжнародних інвестиційних можливостей на фондовому ринку, такі як Сінгапур, можуть бути загрозою. Фінансовому центру варто зосередитися на подоланні наслідків коронавірусу, сприяти частці іноземних інвестицій в економіку, зробити комплекс заходів для подолання рецесії в країні, переглянути законодавчі, нормативні та податкові вимоги для сприяння розвитку, покращити якість життя, підтримувати його привабливість і стати передовим валютним центром Азії.
- ДокументІНТЕГРАЦІЯ УКРАЇНИ ДО РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ(Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя, 2021) Савченко, Марина; Луштей, Катерина; Пльонсак, АльонаОбґрунтовано основні параметри сучасного стану ринку цінних паперів України, визначено проблеми його функціонування, а також запропоновано комплекс заходів для ефективної реалізації прагнення України до інтеграції національного фондового ринку у країни Європейського Союзу. Порівняно з фондовими ринками країн ЄС вітчизняний ринок цінних паперів є нерозвиненим, зарегульованим і неліквідним, тому є потреба в його розвитку та імплементації європейських законодавчих ініціатив. Наведено основні закони у сфері правового регулювання ринку цінних паперів України та ЄС. Дослідження містить результати вивчення сучасного досвіду провідних європейських країн щодо показників капіталізації найбільших фондових бірж Європи. Наведено класифікацію 5-ти найбільших фондових Європейських бірж та проаналізовано вплив вірусу COVID-19 на їх діяльність. Сформовано основні тенденції у сфері інвестування ринку цінних паперів найбільших фондових бірж Європи та України. Досліджуючи статистичну інформацію стосовно показників капіталізації фондових бірж Європи в порівнянні з ПФТС України за 2019 рік, LSE (London Stock Exchange) займає 1-е місце зі 3,86 трильйонами євро, 2-е місце Euronext – 3,4 трлн євро, 3-е місце – Deutsche Börse з показником капіталізації 1,9 трлн євро та ПФТС Україна – 0,17 трлн євро, що свідчить про недостатній рівень розвитку ринку цінних паперів України. Станом на сьогодні, Український ринок цінних паперів повторює європейські історичні тенденції розвитку, і зараз багато в чому залежить від напрямків розвитку міжнародних фондових ринків. Зміни на ринках цінних паперів Європи відбуваються надзвичайно швидко та потребують адекватного реагування з боку регулятивних структур. Стрімкий розвиток Європейського фондового ринку, що супроводжується появою передових технологій у сфері обігу цінних паперів та нових фінансових інструментів, роблять необхідним здійснювати моніторинг усіх змін і нововведень на ринку цінних паперів України з метою вироблення ефективніших рекомендацій щодо поліпшення умов його функціонування й регулювання. Крім того, інтеграція з країнами Євросоюзу вимагає глибших, докорінних реформ вітчизняного державного апарату управління, макроекономічного регулювання, правовідносин власності, антикорупційної політики. Тільки масштабне й повноцінне реформування уможливить прогресивне оновлення та ефективну, соціально відповідальну інтеграцію до країн ЄС із урахуванням національних інтересів.