Перегляд за Автор "Пшемицька, Є. О."

Зараз показуємо 1 - 4 з 4
  • Ескіз недоступний
    Документ
    ПОЛІТИКА ПАМ’ЯТІ ПРО «ВІТЧИЗНЯНУ ВІЙНУ» В ХОРВАТІЇ НА ПОЧАТКУ ХХІ СТ.
    (Полтава: ЦФЕНД, 2021, 2021-12-14) Пшемицька, Є. О.; Пшемицька, Є. О.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    РАДЯНСЬКИЙ КУЛЬТУРНИЙ СЦЕНАРІЙ ДЛЯ ДОНЕЧЧИНИ ТА ЛУГАНЩИНИ В РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ: ПОГДЯД СЬОГОДЕННЯ
    (Вінниця: ДонНУ імені Василя Стуса, 2021, 2021-10-29) Пшемицька, Є. О.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    СОЦІАЛЬНІ МЕРЕЖІ ЯК ІНСТРУМЕНТИ ВИВЧЕННЯ ІСТОРІЇ У ВНЗ УКРАЇНИ: НА ПРИКЛАДІ ПРОЄКТУ ЕVA.STORIES
    (м. Одеса: Видавництво "Молодий вчений", 2022) Пшемицька, Є. О.
    Today, social networks are used not only for communication and receiving news, but also as tools for education, commemoration and popularization of history. Attention to social networks as educational tools intensified in Ukraine with the introduction of distance learning due to the COVID-19 pandemic. However, the study of social networks in the study of history at universities of Ukraine has not yet become a subject of scientific research. To create and use high-quality content in higher education, it is important to pay attention to the experience of foreign specialists. A well-known example is the Israeli project Eva.stories, the idea of which is to acquaint young people with the history of the Holocaust through the Instagram account of a Jewish girl, Eva Heyman. Thus, the purpose of this article is to study the possibilities of social networks for the study and popularization of history in universities of Ukraine, using the Eva.stories project as an example. The Instagram account was created based on the materials of Eva's diary and is its visual version. The heroine talks about her family, friends, and the life of the Jewish community in the city of Oradea (Romania) with the help of stories and photographs. The chosen format allows users to immerse themselves as much as possible in the times when Eva lived, evokes emotions and sympathy. The project sparked a lively discussion in Israel among experts about the feasibility of using social networks to highlight the difficult topic of the Holocaust, the possibilities of commemoration in the digital age. Despite certain inaccuracies, the project's artistic interpretation of a number of events attracted the support and interest of young people and became an example of narrative digital history, a modern tool for commemorating the Holocaust. As a result of the research, it was established that the project has significant research and educational potential. The materials of the page, under the condition of conscious and responsible teaching of history and the use of digital tools, can be used during the study of the history of the Holocaust, Romania and Hungary during the Second World War. Students have the opportunity to explore the Instagram page as: a visual supplement to the diary, a source for studying the historical memory of Israel, popularizing the history, a digital tool for preserving the memory of the Shoah.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    ТАНКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ В РАДЯНСЬКОМУ КІНЕМАТОГРАФІ 1945–1955 рр. (на прикладі фільмів «В горах Югославії» «Сталінградська битва», «Падіння Берліну»)
    (2022) Дерев’янко, А. С.; Пшемицька, Є. О.
    Стаття присвячена дослідженню особливостей зображення радянської та німецької бронетехніки часів Другої світової війни в радянському кінематографі першого повоєнного десятиріччя. Джерельна база представлена кінострічками, що зумовлено специфікою дослідження. Методологічною базою роботи є принципи історизму та неупередженості, методи: хронологічний, історико-порівняльний, контент-аналізу. Обґрунтовано використання зображень техніки для створення візуального образу війни, підтримку наративу про непереможність Червоної армії. Встановлено, що оскільки в радянському кінематографі 1945–1955 рр. залучалась бронетехніка, яка приймала участь в бойових діях, і у зв’язку з тим, що це було перше повоєнне десятиріччя, неточності у зображенні танків відсутні. З’ясовано, що помилки зустрічаються під час співставленні хронології подій та зображеної бронетехніки.