Перегляд за Автор "Просалова, В. А."
Зараз показуємо 1 - 12 з 12
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
- ДокументГЕОПОЕТИКА VERSUS ГЕОПОЛІТИКА: КІЛЬКА СПОСТЕРЕЖЕНЬ НАД АЛЬТЕРНАТИВНОЮ ПРОПОЗИЦІЄЮ(Киїів.: Видавничий дім «Гельветика», 2022) Просалова, В. А.; Григошкіна, Я. В.Статтю присвячено геопоетиці, яку розглянуто в літературно-художньому та літерату- рознавчому аспектах. Актуальність цієї праці зумовлена значним зацікавленням геопоетич- ною проблематикою в суспільстві, що спостерігалося після падіння Берлінської стіни, необ- хідністю протиставити геополітичній експансії життєтворчу концепцію, яка б об’єднала митців і вчених, здатних утвердити нові принципи співжиття у світі. Ландшафт тепер набуває концептуального осмислення, особистісного сприйняття, інтерпретаційного зна- чення. Геопоетика виникла як міждисциплінарна наука у ХХ столітті на помежів’ї різних дисциплін: географії, краєзнавства, мистецтвознавства, літературознавства, психології, антропології, культурології, етнології, лінгвістики – та набула статусу популярного термі- ноїда. Вона підтвердила зацікавлення широкого кола митців, мислителів, науковців із різних країн світу освоєнням географічно-просторових образів і пов’язаних із ними міфів у різних наукових і мистецьких практиках. У статті геопоетику розглядаємо в літературно-худож- ньому плані – як систему зображально-виражальних засобів, за допомогою яких у художньому тексті відтворено просторові уявлення, географічні образи, а з іншого боку – у літерату- рознавчому плані як розділ поетики, що досліджує всю систему літературних засобів уті- лення ландшафтних образів, просторових відношень і пов’язаних із ними міфів. Геопоетичні образи Юрія Андруховича відбивають, з одного боку, автентичні об’єкти (міста, природні ландшафти, архітектурні споруди), а з іншого – їх авторське сприйняття, не позбавлене суб’єктивних сенсів. Однак не всі міста набули в автора ознак інтимних. Геопоетика стає ознакою авторської стратегії Юрія Андруховича, який зображує у своїх творах письменника- мандрівника, заохочує реципієнта читати його роман «Лексикон інтимних міст. Довільний посібник із геопоетики та космополітики» у будь-якій послідовності, даючи волю читачеві самому вибирати спосіб знайомства з текстом.
- ДокументДИСЦИПЛІНИ ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧОГО ЦИКЛУ(Вінниця: ДонНУ імені Василя Стуса, 2025) Просалова, В. А.; Пуніна,О. В.Методичні вказівки включають змістові модулі, списки літератури, плани і завдання до практичних занять, форми самостійної і творчих робіт, критерії оцінювання тощо – до навчальних дисциплін літературознавчого циклу («Вступ до літературознавства», «Історія літературознавчих ідей»). Призначено для здобувачів вищої освіти ОС «Бакалавр» спеціальності 035 Філологія / В11 Філологія освітньо-професійної програми «Українська мова та література».
- ДокументЗАДРОТЯНСЬКА ЛІРИКА «КАЛІСЬКОГО ПАРНАСУ»: ТЕКСТИ І КОНТЕКСТИ(Riga, Latvia: “Baltija Publishing”, 2022) Просалова, В. А.; Григошкіна, Я. В.ВСТУП «Не забути тих днів ніколи:/ Залишали останній шмат» – так писав Євген Маланюк про трагічний листопад 1920 року, коли військові формування Армії Української Народної Республіки, виснажені кровопролитними боями, настирливим переслідуванням більшовицьких орд, хворобами, залишили рідну землю. Сором, гнів, образа ятрили душу колишніх учасників національно-визвольних змагань, які в польських таборах для інтернованих намагалися зрозуміти: «Як сталося, що ми, хоч духовно озброєні великими ідеями, опинилися в таборах для полонених? Як сталося, що ми, хоч ідейно непереможні, виявилися переможеними й безпорадними? Як сталося, що ми втратили Батьківщину, а Батьківщина втратила нас, своїх вірних синів?»1. Питання виникали і непокоїли, а відповідь на них кожний учасник національно-визвольної боротьби мусив шукати сам. Колишні союзники, як тільки 35-тисячне українське військо перетнуло польський кордон, відразу їх роззброїли і тим самим позбавили можливості реваншу за програну війну. Відчуваючи тавро «пораженства», інтерновані нелегко освоювалися в інонаціональних обставинах: пережита травма і втрата зв’язку з рідними породжували затяжну депресію, крім того, давалися взнаки давні хвороби, голод, холод, невлаштованість побуту, відсутність найнеобхіднішого для життя… Розміщені в таборах для інтернованих у Петрокові (Пйотркові), Ланцуті, Вадовицях, Стрілкові (Стшалкові), Александруві-Куявському, Щипйорні, Каліші, вони сповна відчули«гостинність» колишніх союзників: погане харчування, нестача теплого одягу, палива, належного медичного обслуговування, ліків, придатних для життя умов. Інтерновані були розселені в облаштованих для тимчасового перебування бараках, у яких знаходилось по 300-500 осіб. Узимку температура повітря в помешканні сягала мінусової позначки, а влітку доводилося потерпати від задухи. Особливо дошкуляв «дарований» (за висловом Євгена Маланюка) хліб, якого не вистачало на всіх.
- ДокументМЕТОДИЧНІ ПОРАДИ до вивчення курсу «теорія літератури (ідеї, концепції, школи)»(ДонНУ імені Василя Стуса, 2021) Просалова, В. А.Методичні поради містять темаріум лекцій, питання і завдання до практичних занять, рекомендовану для опрацювання літературу, глосарій, тестові завдання для перевірки знань та умінь здобувачів, питання для самоперевірки знань та до іспиту, критерії поточного та підсумкового оцінювання знань, умінь і навичок здобувачів СО «Магістр». Рекомендовано для здобувачів 1 курсу ОП «Українська мова та література» СО «Магістр» філологічного факультету Донецького національного університету імені Василя Стуса.
- ДокументМІФОЛОГЕМА В ПОЕТИЦІ ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ: ВАРІАТИВНІ Й ІНВАРІАНТНІ СКЛАДНИКИ(Одеса: Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету, 2022) Просалова, В. А.У статті з’ясовано передумови активізації міфопоетичного мислення в художній практиці україн- ських письменників, розглянуто один із способів його вияву в поетиці літературного твору. Для визначення ознак міфологічного мислення застосовано міфопоетичний ана- ліз, що дає можливість простежити рецепцію та інтер- претацію міфу письменником. Для чіткішого терміноло- гічного визначення міфологеми були узагальнені спроби зарубіжних (Алан Дандес, Анхель Альварес де Міранда, Джеймс Холліс, Ортега-і-Гассет, Зоя Мінц, Сергій Аве- рінцев, Ніна Осипова, Ігор Дьяконов, Володимир Хазов) та українських (Тетяна Бовсунівська, Юлія Вишниць- ка, Юрій Ковалів, Ірина Костюк, Юлія Курята, Ярослава Зуєнко, Тетяна Шестопалова) учених, на підставі яких визнано доречною кореляцію цього поняття з архетипом, що запропонував американський фольклорист Алан Дан- дес. Виокремлення вченим варіативного складника, тобто аломотиву, та інваріантного, тобто мотифеми, прояснює неповторність художньої реалізації у літературному творі повторюваного мотиву, образу чи ситуації. На основі залу- ченого емпіричного матеріалу встановлено різні способи вияву міфопоетичного мислення в літературних творах, художню інтерпретацію авторами переважно універсаль- них міфологем світового дерева, втраченого раю, золото- го віку, а також актуалізацію властивих кожному народу етнічних міфологем. З-поміж них найважливішими вияв- ляються міфологеми матері України, вічного міста Києва, що знайшли художню реалізацію у творчості українських поетів-емігрантів, зокрема Юрія Липи. Це дає підстави для висновку про універсальність значної частини міфологем, що дають можливість актуалізувати повторювані життєві колізій, ситуації. Міфологеми завдяки своїй інваріантності дозволяють художньо реконструювати вже відому ситуа- цію, внаслідок своєї варіативності – наповнювати худож- ній твір новими смислами. На основі зіставлення міфоло- гем і міфем з’ясовано, що останні як найменші складники міфу утворюють бінарні смислові опозиції, проте не наді- лені, як міфологеми, текстотвірними властивостями
- ДокументНОВЕЛА МИКОЛИ ХВИЛЬОВОГО «Я (РОМАНТИКА)» В АСПЕКТІ ДІАЛОГІЗМУ(Ізмаїл: ЦФЕНД, 2023-05-24) Просалова, В. А.Письменник реагує на твори попередника, розвиває його думки чи вступає з ним у полеміку. Діапазон імовірних реакцій літератора значний: від захоплення і наслідування, скажімо, стилю – до спроби спрощення, а то й цілковитого заперечення попередника. Діалог авторів відбувається на різних рівнях художнього тексту: проблемно-тематичному (якщо розвивається, наприклад, започаткований митцем мотив, тема чи проблема), системи образів, стилістики, тропіки тощо. Микола Хвильовий свідомо вступає в діалог із Михайлом Коцюбинським, присвячуючи свою новелу «Я (Романтика)» (1923) раніше написаному етюду попередника – «Цвіту яблуні» (1902).
- ДокументПОЕТИКА АВТОРСЬКОЇ ЖАНРОВОЇ НОМІНАЦІЇ: ШТРИХИ ЗІ СПОСТЕРЕЖЕНЬ(Вінниця: Донецький національний університет імені Василя Стуса, 2021) Просалова, В. А.
- ДокументПОЕТИКА ВЕРБАЛЬНОЇ РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ ВІЗУАЛЬНИХ ОБРАЗІВ У ЛІРИЦІ ГАЛІ МАЗУРЕНКО ТА ЕММИ АНДІЄВСЬКОЇ(Riga, Latvia: “Baltija Publishing”, 2021) Просалова, В. А.У статті розглянуто засоби вербальної репрезентації візуальних образів у ліриці українських поетес Галі Мазуренко та Емми Андієвської, які реалізували себе в малярстві, супроводжували видання своїх книжок власними ілюстраціями. Зацікавлення живописом стимулювало візуалізацію авторських вражень у ліриці, призводило до вербального відтворення малярських полотен, актуалізації імен художників, імітації жанрів образотворчого мистецтва. Встановлено, що Галя Мазуренко як реципієнт відтворює своє бачення художнього задуму художника, демонструє процес осягнення артефакту, створює, по суті, свій образ мистецького твору, текст про картину, текст-відгук, текст-інтерпретацію, тобто екфразис. Емма Андієвська також прагне візуалізувати враження, виявляє увагу до колористики, форми, розташування предметів, речей. У віршах-портретах вона унаочнює людські вади за допомогою фруктово-овочевого арсеналу. У збірці сонетів «Спокуси святого Антоніо», що своєю назвою відсилає до цілої низки картин відомих малярів-інтерпретаторів художнього образу святого Антоніо, вона, однак, не описує жодне з тематично близьких полотен, лише унаочнює картини душевної боротьби святого, тобто малює словом. У ліриці Галі Мазуренко чимало екфразисів, в Емми Андієвської домінують гіпотипозиси, що підтверджують уміння малювати словом.
- ДокументПОЕТИКА ПОЛІЛОГУ З ПОПЕРЕДНИКАМИ В ЛІРИЦІ ЄВГЕНА МАЛАНЮКА ТА ЮРІЯ КЛЕНА(Миколаїв: Вид-во ЧНУ імені Петра Могили, 2019) Просалова, В. А.статті виявлено ознаки полілогу з попередниками в ліриці Євгена Маланюка та Юрія Клена. До діалогу як форми існування будь-якої культури поети-емігранти звернулися, щоб подолати ізольованість української літератури, включити її до процесу засвоєння багатові-кового літературно-художнього досвіду. Інтертекстуальний підхід дозволив простежити діалог поетів і текстів, що художньо реалізувався на рівні заголовкового комплексу, пафосу, системи образів, тропіки, строфіки. Для виявлення особливостей інтерпретації відомих у літературі образів застосовано порівняльно-типологічний метод, для зіставлення віршів поетів-учених – історико-порівняльний, для з’ясування значення раціонального й ірраціонального в художньому мисленні авторів – психоаналітичний метод. Встановлено, що полілог із попередниками і сучасниками мав різні форми вияву: переказу відомих у світовій літературі сюжетів; засвоєння та індивідуально-авторської інтерпретації вічних образів; використання цитат із текстів, присвят, епіграфів, прецедентних імен авторів, завдяки яким вдавалося актуалізувати зміст літературних творів.
- Документ«…РОБОТА – ДИЯВОЛ, А ТВОРЧІСТЬ – ТО БОГ»: ПЕЙЗАЖ І НАТЮРМОРТ У ПОЕТИЧНОМУ ОСМИСЛЕННІ ЕММИ АНДІЄВСЬКОЇ(Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського, "Вчені записки", 2021) Просалова, В. А.У статті розглянуто пейзажі та натюрморти Емми Андієвської, що становлять вагому частину її поетичного доробку. Виявлено, що поетеса в ліриці імітує жанри образотвор- чого мистецтва (пейзаж, натюрморт, портрет), візуалізує свої життєві враження, малює картини словом. Ліричні пейзажі відбивають особливості авторської манери, що полягає у відтворенні невидимого зв’язку між елементами навколишнього світу, прагненні зазирнути в інші виміри буття, розкрити його таємниці, застерегти від можливих катаклізмів. У пое- тиці назв ліричних пейзажів акцентовано або їх вид (морський, гірський, міський), або час їх сприйняття (осінній, нічний, передгрозовий), або їхні важливі атрибути (грицики, наскрізний отвір, місяць), або певний кут зору («Краєвид з плавунцевого позему»). Вербальні пейзажі поетеси на відміну від живописних відзначаються динамічним характером, калейдоскопіч- ністю вражень і нерідко набувають метафоричного смислу. Для поетики вербальних пейза- жів характерні символіка образів, багата колористика, персоніфікація природи, авторська пунктуація, еліптичні конструкції, що надають творам додаткових вимірів сприймання. Поетичні натюрморти Емми Андієвської містять у своїй назві жанрові визначення, що полегшують їхню жанрову ідентифікацію. Натюрморти, які поетеса вважає «зменшеною моделлю буття», вражають несподіваним поєднанням образів із різних сфер. Їх не вдається вкласти у звичні міметичні рамки, адже в них чимало незвичного, несподіваного, чудернацького, як, наприклад, у «Вагітному натюрморті» чи «Натюрморті з обрубаним хвостом». У натюр- мортах-ванітас поетеса акцентує на швидкоплинності часу, проминальності життя, карі за гріхи. Поетичні натюрморти авторки можуть містити ознаки пейзажу. Пейзажі та натюр- морти Емми Андієвської підтверджують цілісність особистості мисткині.
- ДокументІНТЕРСЕМІОТИЧНЕ ПЕРЕКОДУВАННЯ ДРАМИ В. ВИННИЧЕНКА «ЧОРНА ПАНТЕРА І БІЛИЙ ВЕДМІДЬ»: PRO ЕT CONTRA(К.: Вид. дім «Гельветика», 2022) Просалова, В. А.; Жиліна, Ю. І.The article is devoted to the intersemiotic translation of Volodymyr Vynnychenko’s play “Black Panther and White Bear” by means of cinematography. The goals and objectives of this studio were achieved with the help of the semiotic approach, which allowed us to consider literature and cinematography as symbolic systems. The biographical analysis method was utilized as well, it contributed to revealing the details of the author’s biography in artistic works. In particular, it clarified Vynnychenko’s close attention to the problem of parenthood. The study revealed that during the transfer of the dramatic work to the screen, it was possible to maintain the main conflict of the original source as well as convey the sharp confrontation in the family of the talented artist Korniy Kanevych. The intense family conflict was caused both by the need to save a sick child and by the bohemian environment of the painter, who primarily sought to realize himself in art, even at the cost of his child’s life. It was identified that the cinematic version of the play basically corresponds to the overall picture of the original literary source. This fact accounts for the preservation of the title of the film, the names of the main characters, and the central conflict. However, there are also differences in the film script caused, apparently, by the limited budget of the film, which, in turns, forced the director to choose the city of Sevastopol, that is the former Chersonese, instead of Paris as the setting. The change of location, on the one hand, made it possible to convey the artistic atmosphere and the bohemian way of life, accentuated by the repetition of the scene that reproduces the dance of a woman with the amphora. And on the other hand, it made the viewer think about where the sick Lesyk should have been taken, since the climate of the Black Sea is quite favorable in contrast to the Paris depicted by Vynnychenko. Oleg Biyma’s cinematic version ends with a symbolic scene of floating bodies in the sea, which does not contradict the original, since it depicts the destruction of the unfinished painting by Ryta, and once again confirms the symbolic nature of the resolution of the conflict in the film.
- ДокументІНТЕРТЕКСТУАЛЬНИЙ АНАЛІЗ: ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА(2019) Просалова, В. А.У навчальному посібнику з’ясовується історія виникнення теорії інтертекстуальності, розкриваються її основні положення, висвітлюються ключові проблеми теорії й методики інтертекстуальних досліджень, подаються зразки аналізу художніх творів з позицій інтертекстуальності/ інтермедіальності. Навчальний посібник допоможе студентам і молодим науковцям ознайомитися зі сферою застосування інтертекстуальних студій, здобутками зарубіжних і вітчизняних учених у цій галузі знань. Для студентів гуманітарних факультетів вищих навчальних закладів, а також аспірантів і викладачів, які прагнуть пізнати національне письменство у широкому літературному і культурному контекстах.