Перегляд за Автор "Просалова, В.А."

Зараз показуємо 1 - 20 з 34
  • Ескіз недоступний
    Документ
    В ОПТИЦІ – ШЕВЧЕНКО: ПОЕТИЧНА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ПОСТАТІ ЧИ СПРОБИ РЕВІЗІЇ
    (2019) Просалова, В.А.
    У статті з’ясовано, що постать Тараса Шевченка витворювала широке дискусійне поле для діячів української культури, які крізь призму його творчості оцінювали стан літературного розвитку, знаходили в його ліричних шедеврах суголосні мотиви, образи, ідеї. Виявлено спроби літературної ревізії постаті Тараса Шевченка, що були здійснені на початку і наприкінці ХХ століття футуристами та неоавангардистами, яких єднала боротьба з літературним каноном
  • Ескіз недоступний
    Документ
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Варшавський період у творчій діяльності Наталі Лівіцької-Холодної
    (ДонНУ імені Василя Стуса; Вінниця: ТОВ «ТВОРИ», 2020) Просалова, В.А.
    У статті увагу зосереджено на варшавському періоді творчої діяльності української поетеси Наталі Лівицької-Холодної, яка в міжвоєнній Польщі видала дві поетичні збірки: "Вогонь і попіл" (1934) та "Сім літер" (1937). Авторка у віршах розкрила не лише настрій політичної еміграції, а й химерний світ заможньої жінки, здатної до гри, помсти, перевтілень. У віршах визначено ознаки діалогу з Євгеном Маланюком, що виявився у формі поетичних рефлексій, згадок про конкретні біографічні деталі, засвоєнні і трансформації мотивів та образів.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    ЕКФРАСИС У ХУДОЖНЬОМУ ДОСВІДІ Г. МАЗУРЕНКО
    (2019) Просалова, В.А.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    ЖАНРОВА СПЕЦИФІКА ЕКФРАЗ ЄВГЕНА МАЛАНЮКА
    (2013) Просалова, В.А.
    Стаття присвячена поетичним екфразам одного з найбільш відомих українських поетів діаспори – Є. Маланюка. На прикладі окремих екфрастичних описів визначаються їх джерела, художня специфіка статуарних, архітектурних і живописних екфраз. Вона полягає в художньому відтворенні зорових вражень, емоційної реакції автора на артефакт.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Картина А. Бекліна "Острів мертвих" очима поетів
    (2014) Просалова, В.А.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    «Кобзар 2000» ВІТАЛІЯ І ДМИТРА КАПРАНОВИХ: ДІАЛОГ ЧИ БОРОТЬБА З ПОПЕРЕДНИКОМ
    (2019) Просалова, В.А.
    Для виявлення міжтекстових зв’язків у статті здійснено зіставлення творів сучасних прозаїків – Віталія і Дмитра Капранових – з однойменними віршами, баладами, поемами та повістями Тараса Шевченка. З’ясовано, що наративна техніка в «Кобзарі 2000» подібна до Шевченкової і дозволяє передати суб’єктивну оцінку подій і людей. Експліцитно виявлена інтертекстуальність, підтверджує спроби осучаснення тем і проблематики творів. Гучна назва збірки оповідань «Кобзар 2000» служить експліцитним маркером інтертекстуаль- ності. Вона підтверджує спробу братів привернути увагу читачів до своїх творів, боротьбу з попередником.
  • Ескіз недоступний
    Документ
  • Ескіз недоступний
    Документ
    ЛІТЕРАТУРНО-МАЛЯРСЬКІ КОРЕЛЯЦІЇ У НОВЕЛІСТИЦІ МИХАЙЛА ЯЦКОВА
    (2017) Просалова, В.А.
    На межі ХІХ – початку ХХ століть мистецька універсальність стала знаковою: Обрі Бердслі реалізував себе як художник-графік, музикант і поет, Еґон Шіле – як художник і поет, Жан Кокто – як письменник, художник і кінорежисер, Ернест Сетон-Томпсон – як письменник і художник, Альфред Кубін – як маляр і письменник, Казимир Малевич – як художник, поет і теоретик мистецтва, Михайло Матюшин – як маляр, музикант і теоретик мистецтва, Олексій Кручених – як маляр і поет. В українському науково-мистецькому дискурсі межі століть універсальність обдарування виявили Іван Франко, Леся Українка, Володимир Винниченко, Агатангел Кримський, Богдан Лепкий, Юліан Панькевич, Михайло Жук, Іван Труш та багато інших діячів, які прагнули не відставати від віянь часу і реалізували свій творчий потенціал у різних сферах діяльності.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Літературно-музичні кореляції в малій прозі М.Яцкова
    (2016) Просалова, В.А.
    У статті виявлено зв’язки малої прози Михайла Яцкова з музикою, простежено, як здійснювалися її тематизація автором, з’ясовано рівні літературно-музичних кореляцій, обґрунтовано експліцитний характер інтермедіальності творів письменника. Особливу увагу приділено функціональному навантаженню у творах автора струнних музичних інструментів: арфи та скрипки. Музичність літературних творів письменника розглядається як додатковий засіб смислотворення, що збагачує виражальні можливості художнього слова.
  • Ескіз недоступний
    Документ
  • Ескіз недоступний
    Документ
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Міфологеми в тетралогії Дари Корній «Зворотні боки».
    (Вінниця: Донецький національний університет імені Василя, 2019) Просалова, В.А.; Солдатова, О.А.
    Міфологема стає частиною універсального способу світовідчуття: автор- міфотворець поєднує у своєму творі ознаки архаїчної свідомості, історичний і соціальний досвід. Дара Корній розуміє міф не як щось застигле, а як живу реальність, частину свого суб’єктивного світу, тому в циклі «Зворотні боки» художньо реалізує міфологеми води, сонця, Світового дерева. У цій студії розглянемо своєрідність художнього відтворення міфологем, наділених «згорнутою сюжетністю».
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Образ Григорія Сковороди в художній візії Леоніда Мосендза.
    (Полтава: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, 2022-12) Просалова, В.А.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    ОЛЕСЬ ГОНЧАР І МИКОЛА РУДЕНКО: ЖИТТЄВІ І ТВОРЧІ ПЕРЕХРЕСТЯ
    (2013) Просалова, В.А.
    У статті на прикладі життєвих і творчих доль представників одного літературного покоління – М. Руденка та О. Гончара – з’ясовуються характерні для повоєнного часу тенденції розвитку української літератури ХХ століття, простежується, як суспільно-політична ситуація у країні позначилася на пафосі, символіці та образній системі творів цих авторів.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    ПАВЛО БОГАЦЬКИЙ – МИКОЛА ХВИЛЬОВИЙ: ДІАЛОГ АВТОРІВ І ТЕКСТІВ
    (2019) Просалова, В.А.
    У статті на прикладі двох творів – “Камелії” Павла Богацького та “Арабесок” Миколи Хвильового – виявлено актуалізацію авторами назви східного орнаменту на позначення жанрової своєрідності текстів, акцентовано імпресіоністичну складову художнього мислення прозаїків. З’ясовано, що діалогічна природа зазначених текстів реалізувалася шляхом засвоєння авторами здобутків західноєвропейської культури, виявлення реакції головних героїв на твори попередників. Ключові слова: автор, художній текст, діалог, імпресіонізм, експресіонізм, синестезія.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Палімпсести пам’яті Василя Стуса.
    (м. Вінниця [Електронний ресурс] / Департамент гуманітар. політики Вінниц. обллдержадмін., Вінниц. ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва, 2021-01-28) Просалова, В.А.
  • Ескіз недоступний
    Документ
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Поетичний діалог Бориса Олійника з читачем і світом
    (2019) Просалова, В.А.
    У статті виявлено діалогічну позицію Бориса Олійника, що була експлікована у віршах за допомогою звертань, присвят, розмовних інтонацій. Встановлено, що автор вступав у діалог із багатьма адресатами: Богом, усім світом, Європою, слов’янами, сербами, Україною, народом, учителями, друзями, рідними, однодумцями й опонентами. Найбільше віршів і щиросердних звірянь поет присвятив матері, яка змушена була після загибелі чоловіка в роки Другої світової війни сама виховувати сина.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Притча в українській поезії 60-80-х років ХХ століття
    (2016) Просалова, В.А.