Перегляд за Автор "Орєхов, М.О."

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз недоступний
    Документ
    АНАЛІТИЧНІ ІНСТРУМЕНТИ ПІДТРИМКИ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ: МЕТОДОЛОГІЯ ТА ПРАКТИКА ВПРОВАДЖЕННЯ
    (Дніпро: УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ НАУКИ І ТЕХНОЛОГІЙ, 2026) Поповський, Ю.Б.; Орєхов, М.О.; Popovskyi, Yurii; Oryekhov, Mykhaylo
    У статті досліджено методологічні засади та практику впровадження аналітичних інструментів підтримки управлінських рішень в умовах цифрової трансформації. На основі системного й порівняльного аналізу, узагальнення наукових джерел та кейс-стаді систематизовано підходи до класифікації аналітичних інструментів за рівнями аналітичної зрілості, обґрунтовано п'ятиетапну схему їх впровадження та запропоновано інтегральний індекс аналітичної зрілості підприємства. Виокремлено ключові організаційні й технологічні чинники успіху, типові бар'єри та межі застосування аналітичних рішень. Практичне значення результатів полягає у можливості використання запропонованої рамки для діагностики поточного стану підприємства, вибору пріоритетів впровадження, порівняльного позиціювання підприємств та моніторингу змін за системою KPI.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ЦИФРОВИХ ІНСТРУМЕНТІВ УПРАВЛІННЯ ПРОЄКТАМИ: СМАРТ-АНАЛІТИКА ЯК КРИТЕРІЙ ВИБОРУ
    (Запоріжжя: Запорізький національний університет, 2026) Поповський, Ю.Б.; Орєхов, М.О.; Popovskyi, Y.; Oryekhov, M.
    У статті запропоновано методику смарт-аналітичного оцінювання цифрових інструментів управління проєктами, орієнтовану на підтримку обґрунтованого вибору PM-платформи в умовах цифрової трансформації. Розглянуто сім поширених інструментів: Jira, Asana, Monday.com, ClickUp, Trello, Notion і MS Project. Оцінювання здійснено за сімома критеріями смарт-аналітичної спроможності: аналітика та звітність, AI-можливості, візуалізація даних, прогностична аналітика, інтеграції, кастомізація метрик і моніторинг у реальному часі. Для інтегрального порівняння використано метод зваженої суми (WSM), а стійкість ранжування перевірено через аналіз чутливості та контрольне зіставлення з TOPSIS. Отримані результати засвідчують суттєву диференціацію платформ за рівнем смарт-аналітичної спроможності: WSM-оцінки варіюються від 2,40 до 4,70. На цій основі виокремлено три групи інструментів: потужні, збалансовані та базові. Показано, що найвища інтегральна оцінка не завжди означає універсальну перевагу платформи, оскільки вибір залежить від типу організації, масштабу команди, аналітичних потреб і рівня цифрової зрілості. Наукова новизна дослідження полягає в розгляді смарт-аналітичної спроможності як самостійного критерію вибору PM-платформ та в поєднанні WSM, сценарного аналізу чутливості й TOPSIS у межах єдиної процедури оцінювання. Практична цінність результатів полягає у формуванні відтворюваної процедури попереднього відбору PM-інструментів для бізнесових, освітніх, публічних та відновлювальних проєктів. Обмеження дослідження пов'язані з використанням відкритих джерел, офіційної документації та порівняльних каталогів без прямого тестування платформ у конкретних організаціях. Запропонований підхід може бути використаний як попередній аналітичний фільтр перед пілотним упровадженням, оцінюванням вартості ліцензій, вимог кібербезпеки та готовності персоналу до зміни цифрових інструментів управління.