Перегляд за Автор "Неприцький, О. А."

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Рецентралізація в Угорщині: наслідок становлення авторитарного режиму чи економічно обґрунтований крок?
    (Вінниця: ДонНУ імені Василя Стуса "Політичне життя", 2018) Неприцька, Т. І.; Неприцький, О. А.; Києнко-Романюк, Є. С.
    В статті аналізуються причини та передумови процесу рецентралізації в Угорщині, котрий відбувається з 2010 року. Висвітлено законодавчий, економічний та політичний аспекти функціонування децентралізованої Угорщини. Було вказано, що в Угорщині спостерігалась дуже сильна фрагментація управління, що перешкоджало ефективному наданню адміністративних послуг на місцях. Окрім того, мала місце невідповідність між широкою автономією закріпленою на законодавчому рівні, недостатністю фінансових ресурсів на реалізацію усіх наданих повноважень та відносно сильною політичною залежністю від провідних національних партій. Було продемонстровано наслідки такої політики, котрі фактично призвели до неспроможності великої кількості громад Угорщини через їх економічну та технічну неспроможність. Через це неспроможні громади були змушені брати кредити для реалізації покладених на них повноважень та надання адміністративних послуг. Ситуація особливо загострилася після кризи 2008 року, коли більшість громад не могли виплачувати кредити, адже в основному вони були в іноземній валюті. Авторами також проаналізовано позитивні (підвищення рівня спроможності, «ранжування» громад в залежності від їх розміру, передача надання ряду послуг на вищий, більш економічно доцільний, рівень) та негативні (загроза порушення прав населення та встановлення авторитарного режиму) сторони рецентралізації. Було також проведено аналогії з процесом децентралізації влади в Україні та вказано на досить професійний підхід до проведення даної реформи, а саме залучення міжнародних донорів та проектів міжнародної технічної допомоги з метою отримання в тому числі і консультаційної підтримки, що дозволило врахувати принаймні частину помилок децентралізації в Угорщині.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    РОЗШИРЕННЯ МОЖЛИВОСТЕЙ ДОСЯГНЕННЯ ГЕНДЕРНОГО ПАРИТЕТУ В ПОЛІТИЦІ В КОНТЕКСТІ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ ВЛАДИ В УКРАЇНІ
    (Вінниця: ДонНУ імені Василя Стуса "Політичне життя", 2020) Неприцька, Т. І.; Неприцький, О. А.
    Процес децентралізації є багатогранним та складним. Передача владних повноважень вимагає від громад вищого рівня продуктивності та результативності їх діяльності. Разом із запровадженням децентралізації, зростає роль органів місцевого самоврядування, адже саме вони стають первинною та чи не найголовнішою ланкою, котра відповідає за добробут та спроможність своєї громади. Проекти та програми міжнародної технічної допомоги відіграють важливу роль у впровадженні реформи, надаючи консультаційну, експертну, організаційну та фінансову допомогу. Окрім того, вони приділяють особливу увагу гендерному питанню, вважаючи, що дане питання є одним із визначальних для забезпечення сталого розвитку держави. Метою даної статті є проаналізувати яким чином процеси децентралізації вплинули на динаміку розвитку гендерного питання, особливо в контексті можливостей для політичної участі жінок в житті суспільства загалом та їх громади зокрема. Закон про місцеві вибори 2015 року був першим законом України, де визначалася «гендерна квота», а саме не менше 30 відсотків представників однієї статі у партійному списку. Проте не ставилися вимоги щодо місця у списку та не передбачалося санкцій за недотримання даної квоти. Виборчий кодекс, що набрав чинності в Україні з 1 січня 2020 року, теж передбачає гендерну квоту у 30 відсотків, окрім того, для списків кандидатів у багатомандатних виборчих округах для адміністративно-територіальних одиниць з числом виборців понад 90 000, законодавець передбачив не менше 2 представників однієї статі у кожній п’ятірці списку. На відміну від Закону 2015 року в новому Виборчому кодексі гендерні вимоги включено до порядку висування кандидатів. А порушення порядку висування тягне за собою відмову у реєстрації. Таким чином, вперше з’явилася можливість застосування санкцій за порушення гендерного паритету у виборчих списках партій. Процеси децентралізації значно розширили повноваження та можливості органів місцевого самоврядування. Це, в свою чергу, стимулювало включення більшої кількості жінок в політичні процеси та процеси прийняття рішень в громаді. Процеси децентралізації позитивно впливають на залученість громад загалом та активних жінок зокрема до процесу прийняття рішень, стимулюють просування гендерної рівності «знизу» тим самим формуючи відповідне соціокультурне бачення та ціннісні орієнтації в суспільстві.