Логотип репозиторію
  • English
  • Polski
  • Yкраї́нська
  • Увійти
    Новий користувач? Зареєструйтесь.Забули пароль?
Логотип репозиторію
  • Фонди та зібрання
  • Пошук за критеріями
  • English
  • Polski
  • Yкраї́нська
  • Увійти
    Новий користувач? Зареєструйтесь.Забули пароль?
  1. Головна
  2. Переглянути за автором

Перегляд за Автор "Неприцький, Олександр"

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Популяризація польської мови в світі в контексті національного брендингу наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст.
    (Вінниця: Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, 2020) Неприцький, Олександр; Неприцька, Тетяна
    Актуальність дослідження зумовлена, окрім наукового інтересу, великим суспільно-політичним значенням теми формування мовно-інформаційних просторів на початку третього тисячоліття. Мета статті – дослідити політику польської держави, спрямовану на популяризацію польської мови в світі наприкінці ХХ – на початку ХХІ століття і розширення польськомовного інформаційного простору. Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні загальнонаукових (аналізу, синтезу, узагальнення) та спеціальних (історико-генетичного, історико-типологічного, історико-системного, соціокультурного) методів з принципами історизму, системності, науковості та верифікації. Вихідні позиції для популяризації польської мови в світі базувались на розумінні того, що мова повинна виконувати не лише комунікативні, але й цілий ряд соціальних функцій: зміцнювати відчуття єдності і власної значимості у носіїв мови, розповсюджувати певний світогляд, полегшувати життя полякам за кордоном. Популяризація мови надає неоціненну допомогу і підтримку справі національного брендингу, яка стала пріоритетною для польського уряду на початку ХХІ століття. Проте історично склалася ситуація, що швидше перешкоджала, ніж допомагала реалізації цих функцій польською мовою. Популяризація мови поза межами польської держави вимагала покращення загального образу Польщі і поляків у світі та подолання стереотипу про складність польської мови. Для реалізації завдань мовної політики було створено ряд інституцій: Рада Польської Мови, Інститут Адама Міцкевича, Польський Інститут, Союз Польської Мови поза Кордонами Країни. Проте найбільш ефективною політика промоції польської мови виявилася не серед іноземців, а серед полонії та поляків за кордоном. Висновки. Наприкінці ХХ – на початку ХХІ століття в наукових та управлінських колах Польщі усвідомлювали важливість популяризації мови у світі як компоненту національного брендингу. Проте, інституційна та фінансова підтримка популяризації польської мови виявилася досить слабкою. Це, безперечно, завдавало шкоди національному брендингу, оскільки не давало можливості залучити іноземців до польського мовноінформаційного простору і зробити мимовільними «агентами» польського бачення світу.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    «Солідарність» – чинник демократизації і формування міжнародного іміджу Польщі
    (Вінниця: ВДПУ імені Михайла Коцюбинського. Наукові записки, 2019) Неприцький, Олександр; Окуньовська, Юля
    Стаття присвячена дослідженню впливу діяльності «Солідарності» на демократизацію Польщі та сприйняття цих процесів за кордоном. Проаналізовано структурні зміни організації та вплив на її формування опозиційного лідера Леха Валенси. Визначено причини розколу незалежної самоврядної професійної спілки та його значення у становленні демократичної Польщі. Висвітлено зміну політичної кон’юнктури польського суспільства. Доведено, що «Солідарність» була не лише профоб’єднанням, а й великим суспільним рухом, що вплинув на формування міжнародного іміджу Польщі.

DSpace software and Vasyl' Stus Donetsk National University copyright © 2002-2025 LYRASIS

  • Налаштування куків
  • Політика приватності
  • Угода користувача
  • Зворотний зв'язок