Перегляд за Автор "Марія Шкурат"
Зараз показуємо 1 - 3 з 3
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
- ДокументАНАЛІЗ СТАНУ ПРОЦЕСУ МІГРАЦІЇ УКРАЇНСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ В РОЗРІЗІ ВНУТРІШНЬОДЕРЖАВНОГО ТА МІЖНАРОДНОГО РІВНІВ(Тернопіль: ТНТУ, 2021) Марія ШкуратЗдійснено аналіз міграційного процесу українського населення, який протікає в межах держави та на міжнародному рівні протягом 2014–2019 років. На основі наукових робіт вітчизняних вчених та інститутів визначено проблеми, які не були досліджені, а також аспекти, які були вирішені частково. Визначено негативні наслідки, які спричиняє український міграційний процес на стан країни. Здійснено класифікацію міграційних потоків українського населення відповідно до причин переміщення. Виявлено основні регіони та країни, які, станом на початок 2021 року, є більш привабливими для співвітчизників і характеризуються значними притоками українців. Також визначено основні центри вибуття – регіони та країни, які характеризуються високим рівнем відтоку українців, виокремлено основні проблеми та причини, що спонукають до витоку українців. Відстежено рівень приросту українського населення в розрізі потоків міграції. Проведено дослідження українських діаспор, територіальне розміщення і здійснено аналіз їх питомої ваги у порівнянні. Визначено основні фактори, які штовхають українське населення до переміщення, що впливає на демографічний стан України, рівень зайнятості, а також обсяг грошових потоків до країни й стан економіки. В роботі здійснено порівняння основних нормативних документів і визначених шляхів вирішення щодо міграційних потоків вітчизняного населення, які були затверджені та введені у виконання в період з 2001 до 2019 року. На основі діючих і нововведених стратегій проведено критичний аналіз шляхів регулювання процесу міграції українського населення, визначено основні аспекти та проблемні ланки введеної в дію міграційної політики України. Підсумками роботи є визначення основних шляхів щодо зменшення негативного впливу міграційного процесу на економіку країни і пов’язані з даним процесом сфери діяльності, та стратегії щодо отримання вигод від переміщення громадян України, а саме: введення системи інтелектуальної захищеності, перегляд рівня заробітної плати за регіонами, стимулюван- ня процесу залучення технологій за всіма сферами діяльності та формування системи соціального захисту.
- ДокументМІСЦЕ УКРАЇНСЬКИХ ВИРОБНИКІВ НА СВІТОВОМУ РИНКУ АГРАРНОЇ ПРОДУКЦІЇ(Тернопіль: ТНТУ, 2023) Марія Шкурат; Анастасія МихайленкоПрисвячено аналізу позицій українських виробників на світовому ринку аграрної продукції. Розглянуто потенціал української аграрної галузі, а також основні виклики та перспективи, які стоять перед українськими виробниками. Проаналізовано основні галузі аграрного сектора України, такі, як зернові культури, овочі та фрукти, молочна та м’ясна продукція, а також рибацтво та лісове господарство. Україна має великий потенціал для розвитку цих галузей, особливо за рахунок збільшення попиту на здоров’я та екологічно чисту продукцію. Окрем у увагу приділено зовнішньоекономічним відносинам України в агросекторі. Роз глянуто основні країни-імпортери та країни-експортери аграрної продукції, з якими співпрацює Україна. Автор статті зазначає, що Україна має значний потенціал для збільшення обсягів експорту своєї аграрної продукції, проте для цього потрібно вирішити низку внутрішніх проблем, таких, як погана інфраструктура та низька якість продукції. Розглянуто питання конкурентоспроможності української аграрної продукції на світовому ринку. Автор статті стверджує, що для підвищення конкурентоспроможності української аграрної продукції необхідно підтримувати прозорі умови конкуренції, залучення нових інвесторів та підтримання існуючих і впровадження міжнародних стандартів у виробництві продукції. Також проведено аналіз змін в аграрній сфері економіки після повномасштабного вторгнення росії до України та наслідки для усієї Європи. Основними проблемами українського аграрного сектора під час війни є: окупація території України, розрив внутрішнього та зовнішнього логістичних ланцюгів, зменшення місткості внутрішнього ринку та падіння купівельної спроможності, зменшення населення України, недостатність ресурсів для сільськогосподарського виробництва, проблеми з робочою силою, розкрадання української сільськогосподарської техніки та продукції. Вітчизняний аграрний сектора потребує підтримки національних та іноземних фондів, організацій та країн. Розглянуто перспективи аграрного сектора в післявоєнній економіці. Зокрема, ключовим фактором розвитку аграрного сектору є людський капітал. Розвиток аграрної освіти та науки, створення стійких логістичних ланцюгів, розвиток регіонального малого та середнього підприємництва, інтеграція конкурентоспроможної продукції на світові ринки, адаптація до клімату, стійке та екологічне сільське господарство, технологічний розвиток та відновлення аграрного сектора.
- ДокументІРЛАНДІЯ ТА СЛОВЕНІЯ В ЄВРОПЕЙСЬКОМУ СОЮЗІ: ПОРІВНЯННЯ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ(Тернопіль: ТНТУ імені Івана Пулюя, 2023) Марія Шкурат; Діана Глушко; Максим ТягунІрландія є повноправним членом Європейського Союзу з 1973 року. Як держава -член ЄС, відіграє важливу роль у формуванні європейської політики та прийнятті рішень, які стосуються розвитку Європейського Союзу. Ірландія сприймає європейський інтеграційний про цес як можливість зміцнення економіки та підвищення рівня життя громадян. За роки членства в ЄС, Ірландія отримала значну підтримку та фінансову допомогу від Європейського Союзу, що дозволило здійснити ряд економічних та соціальних реформ. Словенія – це невелика країна в Південній Європі, що вступила до Європейського Союзу в 2004 році, разом з іншими країнами Центральної та Східної Європи. Як член ЄС, Словенія має право на участь у всіх його програмах та ініціативах, а також вплив на прийняття рішень в рамках ЄС. Країна прийняла євро в якості своєї валюти в 2007 році. Словенія має високий рівень розвитку та є однією з кращих країн ЄС за рівнем життя. Країна також займається експортом товарів, таких, як автомобілі, електроніка, машинобудування, фармацевтика та інші вироби. Словенія також має розвинену туристичну галузь. порівняно економічний розвиток Ірландії та Словенії в контексті Європейського Союзу. Вона має більш розвинену економіку, яка забезпечує високі темпи зростання ВВП, велику кількість інвестиц ій та стабільний експорт товарів і послуг. З іншого боку, Словенія має менш розвинену економіку, з низькими темпами зростання ВВП, але з вищим рівнем зайнятості населення та меншою залежністю від зовнішнього експорту.Розглянуто особливості економічної політики кожної країни, зокрема, роль держави у стимулюванні економічного зростання та привабливості для інвесторів. Дослідження вказує на те, що Ірландія успішно реалізувала стратегію залучення іноземних інвестицій та створення сприятливих умов для бізнесу, що сприяло швидкому розвитку економіки країни. У свою чергу, Словенія зосередилася на розвитку внутрішнього ринку та підтрим анні малого та середнього бізнесу. Проаналізовано історію економічного розвитку кожної країни та їхніх економічних показників на сучасному етапі, таких, як ВВП, безробіття, інвестиції тощо. Визначено ключові чинники, які допомогли кожній країні досягти успіху в економічному розвитку. Розглянуто проблеми та унікальні виклики, з якими ці країни стикаються в умовах регіональних проблем, що впливають на ЄС. Загалом, стаття надає корисну інформацію про економічний розвиток Ірландії та Словенії, їхні особливості та фактори, які сприяли їхньому економічному розвитку в контексті Європейського Союзу.